Головна ⇒ 📌Плани-конспекти уроків по біології ⇒ Різноманітність плацентарних ссавців: ряди Комахоїдні, Рукокрилі, Гризуни й Зайцеподібні

Різноманітність плацентарних ссавців: ряди Комахоїдні, Рукокрилі, Гризуни й Зайцеподібні

ССАВЦІ

УРОК № 53

Тема. Різноманітність плацентарних ссавців: ряди Комахоїдні, Рукокрилі, Гризуни й Зайцеподібні.

Мета: Ознайомити учнів із плацентарними ссавцями, розповісти про ряди Комахоїдні, Рукокрилі, Гризуни, Зайцеподібні.

Обладнання й матеріали: Підручник [1], зошит [3], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати особливості будови й життєдіяльності плацентарних ссавців і представників рядів Комахоїдні, Рукокрилі, Гризуни, Зайцеподібні.

Базові поняття й терміни: Плацентарні ссавці, різноманітність

плацентарних ссавців.

Тип уроку: Комбінований.

Хід уроку

I. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Обговорення питання

Хто знає, чому плацентарні ссавці одержали таку назву? Чому у них немає сумки? Розповідь учителя з елементами бесіди

1. Особливості плацентарних ссавців

До групи вищих звірів (плацентарних ссавців) входить переважна більшість сучасних ссавців, розповсюджених на усіх континентах. У них розвинена пл’ацента, і дитинчата народжуються досить сформованими і здатними самостійно ссати молоко. Температура тіла висока й відносно

постійна. Зуби зазвичай диференційовані на різці, ікла й корінні. У більшості тварин молочні зуби замінюються постійними.

2. Ряд Комахоїдні

Цей ряд поєднує найбільш примітивних плацентарних звірів. Мозок їх відносно малий, кора гладка, без звивин, у більшості зуби слабко диференційовані. Морда витягнута в довгий рухливий хоботок. Розміри тіла середні й дрібні. Харчуються комахами і їхніми личинками. Представники – кріт, землерийка, їжак, хохуля.

Комахоїдні поширені майже по всьому світу за винятком Антарктиди, Австралії й більшої Частини Південної Америки. До півночі вони йдуть до берегів і великих островів Льодовитого океану, у горах піднімаються майже до нижнього краю сніжників і льодовиків. Комахоїдні – одна з найдавніших груп вищих звірів. Викопні залишки їх відомі з верхньокрейдяних відкладень мезозойської ери. Час, який минув відтоді до наших днів, складає понад 135 мільйонів років. Систематика комахоїдних дотепер залишається недостатньо опрацьованою.

3. Ряд Рукокрилі

Ряд Рукокрилі – численний ряд літаючих ссавців, розповсюджених скрізь, крім Арктики й Антарктиди. Літають рукокрилі завдяки наявності шкірястих перетинок, натягнутих між довгими пальцями передніх кінцівок, боками тіла, задніми кінцівками й хвостом. Як. і птахи, на грудині вони мають кіль, до якого прикріплюються потужні грудні м’язи, що приводять крила в рух. Ведуть сутінковий або нічний спосіб життя, орієнтуючись у повітряному просторі за допомогою звукової локації.

Практичне значення дрібних рукокрилих позитивне. До шкідливих відносять тільки десмодів (вампірів) Південної Америки, що харчуються кров’ю хребетних тварин, а іноді й людини. Головну шкоду, заподіювану ними, пов’язують не стільки із втратою крові, скільки з передачею десмодами вірусу сказу й хвороботворних трипанозів.

Навіть м’ясоїдних листоносів Південної й Центральної Америки не вважають шкідливими. Вони живляться соковитими плодами диких дерев, які не використовуються людиною. Зірвані плоди листоноси часто з’їдаютьне на місці їхнього зростання, а переносять до іншого місця. Дрібне насіння багатьох плодових, минаючи травний тракт листоносів, не втрачає здатності до проростання. Тому великих листоносів вважають розповсюджувачами деревних порід. Довгоязикі листоносі сприяють запиленню рослин. У деяких видів тропічних дерев запилення здійснюється тільки за участі листоносів. Переважна більшість рукокрилих приносять тільки користь, знищуючи безліч шкідливих комах. Великі рукокрилі (кажанові) поїдають шкідливих нічних метеликів і жуків, а дрібні нетопири, нічниці, вухані й довгокрилі знищують безліч дрібних двокрилих, у тому числі комарів (переносників малярії) і москітів (переносників лейшманій). Нетопири – карлики все літо знищують масу москітів і комарів. Довгокрилі однієї тільки бахарденської колонії, що мешкає в Бахарденській печері у Туркменії, нараховує понад 40 000 особин, за одну ніч з’їдали понад 150 кг корму, або понад 1,5 мільйона комах величиною із середнього борошняного хробака.

Так що рукокрилі заслуговують гарного до себе ставлення.

4. Ряд Гризуни

Ряд Гризуни – найчисленніший серед ссавців (майже 2 тисяч видів). Гризуни поширені повсюдно. Для них характерні відсутність іклів і сильно розвинені різці. Різці, а у багатьох і корінні зуби не мають коренів і ростуть все життя. Між різцями й корінними зубами широкий простір, позбавлений зубів.

До ряду належать полівки, білки, ховрашки, бабаки, бобри, хом’яки, соні, тушканчики. Деякі гризуни мають промислове значення, наприклад білка, ондатра, бобер, нутрія й ін. Багато видів гризунів (миші, полівки, пацюки) є шкідниками сільського господарства й переносниками ряду небезпечних захворювань людини і свійських тварин (чуми, туляремії, кліщового поворотного тифу, енцефаліту й ін.).

5. Ряд Зайцеподібні

До ряду належать дві родини: Зайці й Пищухи.

Родина Зайці включає найбільших представників ряду, довжина тіла яких 30-60 см, рідко більша. Вуха у них довгі (не менш 50 % довжини голови), загострені на кінці. Задні ноги у більшості видів значно довші від передніх. Хвіст у зайців дуже короткий, тіло струнке, трохи стиснуте з боків.

Зайці заселяють досить різноманітні ландшафти від тундри до екватора, але повсюдно тією або іншою мірою пов’язані з деревинно – чагарниковою рослинністю, що служить важливим кормовим засобом, а також маскує тварин, особливо в період розмноження. Зайці активні протягом усього року. Запасів корму не роблять. Поширені на всіх материках (в Австралії й на багатьох островах акліматизовані).

До родини Пищухи належать дрібні зайцеподібні, довжина тіла яких не більше 25 см. Живуть пищухи в норах. Багато видів пищух риють їх самі, інші ховаються в порожнечах кам’янистих розсипів. Не менш типовим є заготівля корму на зиму. Більшість вадів поширена на відкритих просторах гірських країн і рівнин Південно-Східної Європи, Азії й північно-заходу Північної Америки. Деякі види живуть у тайзі, у третинний період жили й у Західній Європі.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Робота з підручником

Школярі розглядають малюнки на с. 230-233, ознайомлюються із загонами ссавців. Потім вони читають текст на с. 232-233.

Перевірити свої знання учні можуть, відповівши на запитання 1-4 на с. 234.

V. Самостійна робота учнів

Учні ознайомлюються з рубрикою “Запам’ятайте найважливіше” на с. 234, при необхідності записують висновки в зошит.

Робота із зошитом

Виконати завдання в зошиті [3, с. 78-79].

VI. Підсумки уроку

Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.

VII. Домашнє завдання

У підручнику [1] прочитати § 52, відповісти на запитання 5-9 після параграфа, ознайомитися з рубрикою “Наука та науковці” на с. 234.