РОЇННЯ
РОЇННЯ – історично сформований спосіб розмноження й розселення бджолиних сімей за рахунок відділення від материнської сім’ї половини бджіл – рою. Щоб навчитися управляти цим біологічним процесом, бджоляреві потрібно зрозуміти причини, які викликають його.
Настання ройової пори в бджіл залежить від погоди, величини узятку й кількості 6д5кіл у сім’ї.
По-перше, тут спрацьовує багатовіковий інстинкт розмноження сім’ї, коли від неї відходить частина робочих бджіл, трутнів і матка (рій). Коли рій знайде собі житло, зробить собі
Р. бджіл виключає також близькоспоріднене розведення (інбридинг). Постійне спарювання маток із трутнями-братами призводить до не життєстійкості поколінь, їхньої слабкої працездатності та схильності до різних захворювань. Тривале близькоспоріднене розведення приводить потомство до безплідності, а вид – до повного виродження.
Ройовий стан з’являється в тих сім’ях, де накопичується велика кількість бджіл. Недостатня кількість у гнізді личинок звільняє частину бджіл від виховання розплоду, а відсутність значного узятку не забезпечує повної завантаженості їх роботою.
Р.
Готуючись до Р., бджолосім’я обмежує яйцекладку матки й вирощування розплоду, припиняє будівництво стільників, різко знижує збір нектару й пилку. Не зайняті роботою бджоли гронами купчаться на рамках.
Якщо на початку весни на кожну личинку в сім’ї припадає 1-1,5 бджоли-годувальниці, то з ростом сім’ї через 2-3 тижні – 2-3, а через 4-5 тижнів ця кількість потроїться. Настає диспропорція між кількістю бджіл-годувальниць і відкритим розплодом. Молоді бджоли мимоволі звільняються від роботи.
Якщо обсяг гнізда невеликий, то перенаселеність його бджолами створює духоту у вулику. Потрапляння прямих сонячних променів на вулик також підвищує температуру в гнізді, і бджоли змушені виходити назовні, щоб урятувати розплід від запарювання. Літні бджоли через переповненість гнізда розплодом не можуть знайти місця для складання нектару. У таких умовах інстинкт Р. загострюється. Бджоли відбудовують ройові мисочки, змушують матку покласти в них яйця, і через 8-9 днів перший рій вилітає з вулика.
У вуликах, що мають більший обсяг, бджоли рідше рояться, тому що вони більше завантажені роботою.
Бджолосім’ї з молодими матками майже не рояться, тому що матки збільшують яйцекладку в міру росту сім’ї, а старі матки, навпаки, активно відкладають яйця в початковий період росту сім’ї, поступово скорочуючи яйцекладку наприкінці весни.
Прагнення бджіл до виведення трутнів – провісник ройової пори.
Бджоляр може запобігти інстинкту Р., прибираючи або уникаючи подразників: підсилення сім’ї напровесні, наявність у бджолосім’ях старих маток, підвищена температура (більше 35 °С) у гнізді бджіл, погана вентиляція, тіснота в гнізді, старі неякісні стільники, потрапляння прямих сонячних променів на вулик, слабкий узяток, не завантаженість бджіл роботою.
Основна маса роїв, в основному зі старими матками, виходить із 10-ї до 14-ї год, з молодими – у різний час. Із плодовими матками бджолосім’ї рояться недовго й прищеплюються невисоко, а з неплодовими літають довго й часто прищеплюються на вершинах дерев.
У материнській сім’ї після виходу рою залишається приблизно половина або трохи більше її живої ваги. З кожним днем ця вага зростає за рахунок виходу молодих бджіл. Приблизно через 9-10 днів ця сім’я за силою стає такою ж, якою була до Р., і здатна відпустити ще 1-2 рої.
До цього часу діяльність сім’ї практично припиняється, адже відкритий розплід запечатаний, а печатний догляду не потребує. Тому другий рій виходить через 9-10 діб після першого. Такі строки можуть бути зрушені з настанням непогоди.
Як тільки відбувся вихід першого рою, перша молода матка, вийшовши, знищує маток у маточниках і через 6-7 днів, після досягнення статевої зрілості, вона спаровується. Сім’я включається в роботу.
Незважаючи на явні недоліки в природному Р., його можна розумно використовувати.
Ранні рої використовують для розмноження, тому що їхньої бджоли відбудовують собі добрі гнізда, а з яєць, відкладених рано навесні, вийде майже два покоління молодих бджіл. Нова сім’я, яка утворилася з рою, до початку узятку з пізніх рослин матиме достатню силу для збирання запасів меду на зиму, а за сприятливих умов ще й дасть небагато товарного меду.
Щоб уникнути повторного Р., після виходу першого рою залишають тільки один, найкращий маточник.
Пізні рої теж можна використовувати для формування нових сімей.
Бджоляр повинен бути готовий до ройової пори. Необхідно встановити на пасіці привої. Якщо він знає, з якої сім’ї вийде рій, то встромляє привой поруч із цією сім’єю. Бджоляр повинен також підготувати запасні вулики, штучну вощину, роївні.
Зібраних у роївню бджіл закривають і відносять у темне й прохолодне місце, а ввечері переселяють у новий вулик.
У материнській сім’ї, після виходу рою, через 7-8 днів виходить молода матка. Її наявність перевіряють на 9-й день і повторний огляд проводять тільки через 10 днів, щоб не турбувати бджіл, не заважати обльотам і спарюванню матки. Якщо під час роїння матка загинула, то бджоли вертаються до вулика, однак на 9-й день рій знову виходить, але вже з молодою маткою. Для запобігання повторному роїнню на 6-й день після першого вильоту рою залишають один зрілий маточник, знищивши всі інші.
Буває й таке, що рояться кілька сімей одночасно й рої прищеплюються один до одного (див. Звальний рій). Щоб цього не відбулося, прищеплені рої швидко забирають.
Причин повторного зльоту бджіл може бути кілька:
– бджіл не витримали в роївні в прохолодному приміщенні й оселили у вулик удень;
– бджіл оселили в прогрітий сонцем вулик, виставлений задовго до переселення бджіл;
– вулик, у який оселили сім’ю, має сторонні запахи;
– у вулик помістили погані, неякісні стільники.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...