Роль ссавців в екосистемах. Значення й охорона ссавців
ССАВЦІ
УРОК № 55
Тема. Роль ссавців в екосистемах. Значення й охорона ссавців.
Мета: Ознайомити учнів з роллю ссавців в екосистемах і їхнім значенням для людини.
Обладнання й матеріали: Підручник [1], зошит [3], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати роль ссавців в екосистемах і їхнє значення для людини.
Базові поняття й терміни: Екосиcтема, різноманітність тварин, охорона тварин.
Тип уроку: Комбінований.
Хід уроку
I. Організаційний етап
II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної
Обговорення проблемної ситуації або питання
Чи змогла б людина обійтися у своїй господарській діяльності без ссавців?
III. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя з елементами бесіди
1. Роль ссавців в екосистемах
Ссавці поширені практично на всій Землі. У районі Північного полюса бувають білі ведмеді, ластоногі, китоподібні (нарвали). Широко поширені ссавці й у різних середовищах існування. Досить згадати, що поряд з наземними видами, яких більшість, ряд видів тією чи іншою мірою пов’язаний з водним середовищем, багато хто з них активно літає в повітрі; крім того, значне число
Ступінь і характер взаємозв’язків з життєвим середовищем різні. Деякі тварини живуть у досить різноманітній обстановці. Наприклад, звичайна лисиця поширена в лісах, степах, пустелях і гірських районах. Вовки живуть у ще більш різноманітних умовах (крім зазначених зон для лисиці, вовки зустрічаються й у тундрі). Серед мешканців лісів є звірі, що ведуть строго наземний спосіб життя (лось, справжні олені, козуля, африканська окапі). Ссавці, що живуть у відкритих просторах, мають різні форади й ступінь спеціалізації.
В екосистемах ссавці є консументами, тобто споживачами готової органіки. Вони можуть бути консументами першого порядку, тобто травоїдними, а можуть бути консументами другого порядку й вживати тваринну їжу. Хижі ссавці замикають трофічні ланцюги. Є всеїдні ссавці, які вживають органіку із усіх трофічних рівнів – і рослинну й тваринну.
2. Значення ссавців для людини
Значення ссавців у житті людського суспільства досить різноманітне. Це визначається, з одного боку, достатком і різноманітністю видів звірів, з іншого боку – різноманітністю господарської діяльності людини.
Оцінка значення ряду видів іноді зустрічається з труднощами, пов’язаними з тим, що один і той же вид у різних природних і господарських обставинах відіграє різну роль. Багато видів дрібних гризунів шкідливі для польових культур. Місцями вони заважають лісонасадженню. Разом з тим ними живляться хутрові хижаки, хутро яких являє собою велику товарну цінність.
Лісові мишоподібні гризуни складають основу кормового благополуччя для таких коштовних звірів, як, наприклад, соболь, куниця, норка, колонок. Але у відомій ситуації вони становлять небезпеку для здоров’я людини як носії інфекцій.
Поблизу посівів, безсумнівно, шкідливі ховрашки й полівки. Вони шкодять посівам на різних стадіях їх зростання: поїдають висіяні зернини, псують сходи, знищують насіння дозрілих рослин. Сліпаки, цокори, місцями водяні полівки й кроти, викидаючи при спорудженні нір землю на поверхню, утруднюють сінокосіння.
Деякі ссавці, в основному гризуни, мають істотне епідемічне значення, тому що є носіями й переносниками небезпечних для людини захворювань. Бабаки, ховрашки, піщанки, пацюки – бацилоносії й розповсюджувачі страшного захворювання людей – чуми. Чумні палички передаються людині при безпосередньому контакті або через бліх, що живляться на хворих звірятках.
З іншого боку, диких ссавців добувають для одержання різноманітних продуктів, а також проводять на них спортивне полювання.
Приручення й одомашнювання ссавців почато ще в далекій давнині. Повністю одомашнені види добре підкоряються людині й вільно розмножуються в неволі. Наприклад, собака, кінь, рогата худоба й багато щших.
Більшість домашніх звірів утворює велику різноманітність порід, відмінних не тільки за зовнішнім виглядом, але й за господарським використанням.
3. Тваринництво
Тваринництво – важлива галузь господарства, що дає харчову продукцію при розведенні ссавців як сільськогосподарських тварин. Харчова продукція, одержувана при їхньому розведенні, забезпечує людину цінними продуктами харчування – молоком, м’ясом, жиром. Крім того, побічна продукція тваринництва використовується в інших галузях господарства людини. Так, наприклад, у промисловості застосовують шкіру, вовну, щетину, з деяких продуктів і відходів одержують лікарські препарати, добрива тощо.
Тваринництво виникло в далеку давнину, коли людина стала приручати диких тварин і використовувати для своїх потреб. За допомогою селекції людина змінила природу одомашнених тварин з метою підвищення їхньої продуктивності. У наш час створюються нові породи, які відрізняються особливо високою удійністю й жирністю молока або висо – копоживним м’ясом та іншими якостями, корисними для людини. Одними з найголовніших сільськогосподарських тварин стали різноманітні породи великої й дрібної рогатої худоби, а також свині.
Велика рогата худоба – це домашні ссавці – нащадки тура, вимерлого дикого бика. Тур – жуйний парнокопитний ссавець чималих розмірів, висотою в холці до 2 метрів. До XV ст. тур був розповсюджений у лісостепу й степах Євразії. В XV-XVI ст. він зберігся тільки в Польщі, де остання самка загинула в 1627 р. Вважають, що тур був одомашнений у Греції близько 7000 років до н. е. З тих пір було виведено безліч порід, які відрізняються величиною, забарвленням, пристосованістю до місцевих умов, а головне – продуктивністю.
Породи поділяються на три основні групи – молочні, молочно-м’ясні і м’ясні. Основу тваринництва становлять молочні породи.
Молочно-м’ясні породи, зберігаючи високу продуктивність з молока, мають у той же час гарні м’ясні якості: велику масу й високу якість м’яса. М’ясні породи відрізняються великою масою й швидкою зрілістю.
Дрібна рогата худоба – це нащадки диких гірських баранів і гірських козлів, тепер це домашні породи овець і кіз. Родоначальниками всіх порід домашніх овець є муфлони – різновид гірського барана архара.
Свинарство – одна з найважливіших галузей скотарства. Одомашнювання дикого кабана, від якого свині ведуть своє походження, відбулося 6-7 тисяч років тому.
Ще одна галузь господарства – конярство. Родоначальником порід домашніх коней є дикий кінь тарпан висотою в холці до 136 см. Раніше тарпан був розповсюджений у степу й лісостепу Європи й у Західному Казахстані.
Тарпан одомашнений 5-6 тисяч років тому. У наш час відомо понад 200 порід домашніх коней. Після одомашнювання кінь став постійним помічником людини у виконанні сільськогосподарських і транспортних робіт. Людина з найдавніших часів удосконалювала якості коней і створила три основні групи порід – верхові, тяглові й ваговозні.
4. Охорона ссавців
У цілому клас Ссавці представляє величезне природне багатство, але ставитися до нього треба дбайливо.
За попередні століття людиною було повністю винищено понад 100 видів ссавців. Серед винищених тварин такі унікальні, як морська корова, бик тур, дикий кінь тарпан і інші.
Міжнародне наукове співтовариство стурбоване проблемою збереження й збільшення чисельності рідких тварин. Із ссавців це стосується в першу чергу деяких видів китів і тюленів, білого ведмедя, азіатського лева, азіатського носорога, коня Пржевальського, кулана та інших тварин. Досвід показує, що при належній постановці справи відновлення чисельності видів цілком реальне.
Підсумкова оцінка значення ряду видів’ссавців іноді зустрічається з труднощами, пов’язаними з тим, що один і той же вид у різних природних і господарських обставинах відіграє різну роль. Багато видів дрібних гризунів шкідливі для польових культур. Місцями вони заважають лісонасадженню. В той же час ними живляться хутрові хижаки, хутро яких представляє велику товарну цінність. Лісові мишоподібні гризуни складають основу кормового благополуччя для таких коштовних звірів, як, наприклад, соболь, куниця, норка, колонок.
Але в цілому природна біорозмаїтість є найважливішим чинником стійкості живих систем, тому й необхідним є збереження всіх видів, які входять до їхнього складу.
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів
Робота з підручником
Школярі працюють із малюнками на с. 239-241, ознайомлюючись із значенням та охороною ссавців. Потім вони читають текст на с. 239-242.
Перевірити свої знання учні можуть, відповівши на запитання 1-З на с. 242.
Робота із зошитом
Виконати завдання в зошиті [3, с. 78-79, с. 82-83].
V. Самостійна робота учнів
Школярі відповідають на запитання рубрики “Готуємося до тематичного оцінювання на с. 243. Потім ознайомлюються з рубрикою “Запам’ятайте найважливіше” на с. 242, при необхідності записують висновки в зошит. У зошиті [3, с. 80-81] учні виконують завдання.
VI. Підсумки уроку
Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.
VII. Домашнє завдання
У підручнику [1] прочитати § 54, відповісти на запитання 4, 5 після параграфа на с. 242. Ознайомитися зі змістом рубрики “Енциклопедична вставка” на с. 244, 245, прочитати висновки на с. 246.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...