Розкол в українському православ’ї
Тема 6. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
§ 34. РЕЛІГІЙНЕ ТА ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ
2.Розкол в українському православ’ї.
Набуття Україною незалежності спричинило виникнення в українських політичних і релігійних колах прагнення якнайшвидше усамостійнити православну церкву, створити в межах України єдину помісну православну церкву. Це прагнення завершилося скликанням у листопаді 1991 р. Помісного собору УПЦ, який одностайно підтримав пропозицію митрополита Філарета про незалежність української церкви від РПЦ. Усі єпископи
Заступником патріарха став митрополит Філарет. Однак патріарх Мстислав не визнав новоутвореної церкви, а тому не всі парафіяни УАПЦ влилися до УПЦ КП. Після смерті патріарха Мстислава (червень 1993 р.) у вересні патріархом УАПЦ став митрополит Димитрій (Володимир Ярема).
У жовтні 1993 р. свого патріарха обрала й УПЦ КП. Ним став митрополит Володимир (Романюк). відомий своїми зусиллями щодо легалізації УАПЦ.
Більшість вірних не зрозуміла сутності перетворень, які хотіли провести політики та високі церковні ієрархи. їх насамперед турбувало те. що без згоди патріархів Мстислава чи Алексія II нова церква не могла набути благодаті. Церковне протистояння, супроводжуване конфліктами, взаємними прокляттями, не змінило ситуації в православ’ї. На початку 1995 р. УПЦ МП опиралася на 6 тис. громад православних, за УПЦ КП пішло 1753 громади, УАПЦ об’єднувала 616 громад православних.
Після смерті патріарха Володимира (Романюка) у липні 1995 р. УПЦ КП очолив Філарет. Намагання поховати прах патріарха Володимира на території національної святині православних українців – Софії Київської 18 липня 1995 р. – спричинили найгостріший міжконфесійний конфлікт. Після кривавих сутичок тіло патріарха було поховане біля входу до Софійського собору. Гострий конфлікт спалахнув між віруючими УПЦ та УАПЦ на Чернечій горі в Каневі в травні 1991 р. під час відзначення 130-х роковин перенесення праху Т. Шевченка із Санкт-Петербурга. Ці конфлікти звичайно перешкоджають згуртуванню українського суспільства.
Сучасна УАПЦ у 2003 р. пережила новий розкол. Після смерті патріарха Димитрія, за його заповітом, вирішено було не обирати патріарха, а просити митрополита Костянтина (Багана) духовно наглядати за Українською православною
Митрополит Філарет
Митрополит Володимир
Церквою в Америці. Настоятелем УАПЦ в Україні став митрополит Мефодій (Кудряков). У червні 2003 р. він проголосив себе митрополитом Київським і всієї України та вийшов з-під опіки митрополита Костянтина. У юрисдикції останнього в Україні залишилася лише Харківсько-Полтавська єпархія та ряд окремих парафій.
Бурхливий розвиток релігійного життя поставив перед державою нові завдання великого суспільного значення – не допускати проявів ворожнечі на грунті релігійних переконань, ситуацій, коли б релігійні фанатики загрожували єдності та спокою суспільства.