Розмноження та розвиток тварин
БУДОВА ТА ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ТВАРИН
УРОК № 6
Тема. Розмноження та розвиток тварин.
Мета: ознайомити учнів з особливостями розмноження й розвитку тварин.
Обладнання й матеріали: підручник [1], зошит [3], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати розмноження й розвиток тварин.
Базові поняття й терміни: розвиток, розмноження, статеве розмноження, безстатеве розмноження.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
I. Організаційний етап
II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної
Обговорення питання
Що ви пам’ятаєте про розмноження й розвиток рослин? Як ці процеси можуть відбуватися у тварин?
III. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя з елементами бесіди
1. Розвиток тварин
У тварин зародковий період, як правило, досить чітко відмежований від післязародкового виходом зародка з яйцевих і зародкових оболонок, а у живородних форм – народженням.
Зародковий період складається з трьох етапів: ділення яйця, відокремлення зародкових листків і формування окремих органів – органогенезу. Всі багатоклітинні тварини на ранніх стадіях розвитку виявляють
Прямий розвиток проходить без стадій личинки, шляхом поступового переходу тварини, що вийшла з яєчних оболонок, у дорослу форму. Серед безхребетних він спостерігається у гребінців, малощетинкових червів, п’явок, деяких комах; серед хребетних – у більшості риб, плазунів, птахів і ссавців.
Ряд особливостей має властивий плацентарним ссавцям і людині внутрішньоутробний розвиток, при якому формування зародка, а потім плоду відбувається всередині материнського організму.
Для розвитку з метаморфозою характерна наявність однієї або декількох личинкових стадій. Личинки ведуть вільний спосіб життя, самостійно харчуються й мають спеціальні пристосування, так звані личинкові органи (наприклад, зябра личинок бабок; жовтковий мішок мальків риб; зябра, хвіст, органи прилипання пуголовків), що мають велике значення на даному етапі онтогенезу, але відсутні у дорослих форм.
Між прямим і непрямим розвитком є ряд переходів (наприклад, розвиток прямокрилих, клопів, тарганів).
Інтенсивність розвитку й росту організмів залежить також від живлення, температури, вологості, освітлення й багатьох інших факторів середовища.
Тривалість життя коливається у різних видів від декількох годин або днів (деякі комахи, наприклад, попелиці) до 200 років (наприклад, черепахи).
2. Розмноження тварин
Розмноження або репродукція – це притаманна усім живим істотам функція відтворення собі подібних.
Всю різноманітність способів розмноження можна розділити на два основних типи: безстатеве (його варіант – вегетативне) й статеве розмноження.
Безстатеве розмноження
Безстатеве розмноження здійснюється шляхом простого поділу клітини надвоє. Воно властиве насамперед одноклітинним організмам. У деяких найпростіших (наприклад, форамініфер) відбувається поділ на більшу кількість клітин. У всіх випадках клітини, що утворяться, повністю ідентичні вихідній. Крайня простота цього способу розмноження дозволяє організмам розмножуватися дуже швидко.
Інший варіант безстатевого розмноження здійснюється шляхом відокремлення від організму його частини, що складається з більшої або меншої кількості клітин. З них розвивається дорослий організм. Прикладом може служити брунькування у губок і кишковопорожнинних. Така форма безстатевого розмноження звичайно називається вегетативним розмноженням. У своїй основі воно аналогічне процесові регенерації.
Безстатеве розмноження, що відтворює ідентичні вихідному організмові особини, не сприяє появі організмів з новими варіантами ознак і тим самим обмежує можливість пристосування видів до нових для них умов середовища. Засобами подолання цієї обмеженості став перехід до статевого розмноження.
Статеве розмноження
Принципова відмінність статевого розмноження від безстатевого полягає в тому, що у ньому беруть участь, як правило, два батьківських організми, ознаки яких по-новому комбінуються в потомстві.
Перехід до цього типу розмноження мав величезне значення для еволюції життя на Землі. Статеве розмноження створює нескінченну різноманітність особин, у тому числі й таких, які успішно адаптуються до мінливих зовнішніх умов.
При статевому розмноженні всі нащадки різняться між собою й відрізняються від батьків.
Перехід до статевого розмноження пов’язаний з появою спеціалізованих статевих клітин – чоловічих і жіночих гамет, у результаті злиття яких (запліднення) утворюється зигота – клітина, з якої розвивається новий організм, що володіє новою комбінацією вихідних генетичних ознак.
Статеве розмноження вперше з’явилося у найпростіших, але перехід до нього не був пов’язаний з негайною втратою здатності до репродукції безстатевим шляхом: ряд тварин зберегли її, звичайно чергуючи безстатеве розмноження зі статевим. Таке чергування поколінь спостерігається у деяких найпростіших, кишковопорожнинних і оболонників.
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів її
Робота з підручником
Школярі читають текст “Форми розмноження” на с. 24, 25 і обговорюють його зміст. За необхідності учні звертаються до рубрики “Якщо ви забули” на с. 25.
Перевірити свої знання учні можуть, відповівши на запитання 1-З на с. 26.
Робота із зошитом
Виконати завдання в зошиті [3, с. 7].
V. Самостійна робота учнів
Учні ознайомлюються з рубрикою “Запам’ятайте найважливіше” на с. 26, за необхідності записують висновки в зошит.
VI. Підсумки уроку
Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.
VII. Домашнє завдання
У підручнику [1] прочитати § 6, відповісти на запитання 4-6 після параграфа на с. 26.
У зошиті [3] виконати завдання на с. 7.