Розподіл прибутку

Розподіл прибутку – спрямування окремих частин прибутку різним суб’єктам, залежно від наявних у них засобів виробництва, влади та співвідношення приватних, колективних і суспільних потреб та інтересів. Р. п. здійснюється передусім між державою, з одного боку, і підприємствами, фірмами, компаніями, з іншого, що фіксується у чинному законодавстві певної країни. Загалом процес Р. п. охоплює етапи розподілу валового прибутку (розподіл прибутку, що оподатковується) та розподіл чистого прибутку. В СРСР бл. 60% прибутку з 70-х XX ст. долучалися до

бюджету (1965 – 71%). Прибуток, що залишався в розпорядженні підприємств, спрямовувався на формування фондів матеріального стимулювання, фонду соціально-культурного розвитку та фонду розвитку підприємств. В Україні з 1993 підприємства різних типів і форм власності сплачували до бюджету податок на прибуток за базовою ставкою 30%, а з 2004 – 25%; на прибуток від посередницьких операцій, акцизних торгів окремими матеріальними цінностями (крім валюти, цінних паперів та ін.) – за ставкою 45%. Водночас частка податку з прибутку підприємств у зведеному державному бюджеті знизилась з 38% 1995 до приблизно 17% 2003. Така тенденція спостерігається
також у США та деяких інших країнах. Крім податку на прибуток, підприємства в Україні змушені сплачувати ПДВ, акцизний податок, платежі до фонду зайнятості та інші, які сукупно перевищують 80% їхніх доходів. Прибутки акціонерного товариства частково виплачуються на дивіденди, тантьєми та на збільшення обсягів власного капіталу і резервів. У розвинених країнах світу найвища ставка на прибутки підприємств наприкінці 90-х становила: в Німеччині – 53%, у Швеції – 52%, в Японії та Франції – 42%, у США – 34%; вона знижується при оподаткуванні середніх і малих підприємств (див. Податок на прибуток корпорацій).


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Розподіл прибутку