Розряди часток за значенням
Урок № 71
Тема: Розряди часток за значенням
Мета: пояснити поділ часток на розряди за значенням; формувати вміння визначати, до якого з розрядів належить частка, правильно вживати частки в мовленні; виховувати повагу до влучого слова; розвивати увагу, пам’ять, емоційну сферу, логічне й образне мислення.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання : роздавальний матеріал, підручник.
І. Перевірка домашнього завдання.
*Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома учнями.
Картка 1Переписати речення, підкреслити всі члени речення. Визначити частки. Хай море висохне, аби річка текла. Гарна квітка тільки на рідній землі гарна. Був би послом, якби не вдався ослом. Аж на небі чути, як наші мухи кашляють. Бути б негоді, та сніг завадив. Без коня навіть шовкова дорога муляє. Якби пес робив, то б у чоботях ходив. Середа у нас аж до п’ятниці. Коли ще косовиця, а ми вже сіно возимо. Буду господинею хоч над одним горшком. Народна творчість. |
Картка 2Переписати речення, підкреслити частки. Най я трясуся, коли Народна творчість. |
* Вибірковий диктант. Виписати частки. Вказати з-поміж них формотворчі, заперечні й модальні.
Чи вам в душі ніколи не сипався вечір? (І. Драч.) Всміхаються ледь стулені вуста. (В. Раєвський.) Лиш вітер між високих бур’янів тобі в обличчя дмухає волого. (П. Перебийніс.) Ген м’якішає обрій, і ніби добрішають люди. (А. Малишко.) Атож душа вже ломить руки, і б’ється джерелом душа! (І. Драч.) А як я легко б полетів, хоч і з розбитою душею, ген-ген над рідною землею, над сизим килимом степів. (Олександр Олесь. ) Тож сіймо у ріллю нову нову пшеницю яру! (М. Рильський.) Хай тішать серце рідний степ, зелена стежка, річки мерехтіння. (П. Перебийніс.) Ось не мандруй ти здуру, бо знімуть з тебе шкуру. (Л. Глібов.)
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
І ІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання таблиці “Значення часток” (с. 156).
* Робота з підручником. Виконання вправи 446.
І V. Виконання вправ на Акріплення вивченого.
* Пояснювальний диктант. Вказати частки, визначити, до якого розряду за значенням належить кожна з них.
І. Сонце таке прозоре, що його не помітять навіть. (М. Бажан.) Ген за мальвами хата виплива з далини. (П. Перебийніс.) Цим осокорам вже по двісті літ. (Л. Костенко.) Стара тополя ще хотіла жити. (П. Перебийніс.) Аж мене гілля ось уже й торкає, листя притуля. (П. Усенко.) Ми в рослинні коридори аж по пояс забрели. Тож прилинь хоч на часину! (П. Тичина.) Земля шепоче: “Ще, ще, ще”. Тріпоче листя під дощем. (Б. Дегтярьов.)
ІІ. Якби жабі хвоста, не була б проста. Про тяжкі заробітки бодай не знали б наші дітки. Якби була робота у сметані купатися, то й багач працював би. Тільки штучні квіти дощу бояться. Ото добре, що знайшов підкову! Такий при першому ж пранні линяє. Теля ще не вродилось, а тесть його вже зятеві дарує. Так дрижить, що аж упрів. Ще три знайде, коня позичить, то й заживе! Оце Федот роззявив рот, а толку – ні на голку! Гуляй, Уляно, ще до хати рано. Дурні рясно родять навіть на бідному грунті.
Народна творчість.
* Диктант із коментуванням. Визначити роль у реченнях часток. Дві-три вказаних учителем частки за схемою, поданою на с. 172, розібрати як частини мови.
І. Поки людина жива, не втрачає надії нехай. Хай не гадає вона, що усе вже загинуло вкрай. (Б. Грінченко.) Тільки б дістатись до тебе, істино, людям відкрить! (М. Сингаївський.) Хай в’януть недруги лихі. (П. Тичина.) Тож славлю хліб і руки, що для нас про нього дбають кожен день і час! (О. Довгий.) І тільки ми розтринькуєм свободу, у чварах губимо до праці давній хист. Чи варто кожному свого шукати броду? Не краще разом будувати міст? (В. Раєвський.)
ІІ. Та хіба ж до тебе сонце не всміхалось, поле не шуміло, килимом не слалось? (Олександр Олесь.) Невже і справді заважка мені дорога зустрічей і тиха путь прощань? (М. Бажан.) Серце так б’ється, щастя ж бо з нами тут само. (П. Тичина.) Моторна голова нехай свій розум має. (Л. Глібов.)
ІІІ. Хай плещуть хвилями пісень мої слова, хай кожна рима рани обмива. (Олександр Олесь.) Лише у рідній пісні ми живі, живі у слові рідного народу. (П. Перебийніс.) Чи ж ми для того купались в росах, аби тягтися в чужих обозах? (Р. Лубківський.) Це ж далеке дитинство моє завітало до мене у гості. (Д. Луценко.) Тож, вітаючи світло й тіні, побажаймо всьому добра. (М. Самійленко.) Хотів би я піти через ліси дрімучі, через річки, яри і кручі. (Олександр Олесь.) Воно-то так як кажуть мудреці, не все ж те злото, що в твоїй руці. (А. Малишко.)
* Робота з підручником. Виконання вправи 452.
* Прочитати. Пояснити, якими частинами мови є виділені слова? Свою думку обгрунтувати.
Коло нього й пес не втримається. Ослові й вуха прикраса. У дорозі й голка важка. Вологу і чоротополох любить. Міцний оцет і посуд рве. Мишу й трьома скиртами не розчавиш. Хороший кухар і без пшона кашу зварить. Од страху й ведмідь утікає. Як будинок згорить, доведеться й мишей нових заводити.
Народна творчість.
* Робота з підручником. Виконання вправи 455 (усно).
V. Під битт я підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. П. 17. вправа 450.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)
Loading...