Рух води в океані
ІІ СЕМЕСТР
РОЗДІЛ І ІІ
Географічна оболонка та її складові
Тема 3. Гідросфера
Урок 47. Рух води в океані
Мета: з’ясувати причини руху води в океані; виявити, яку роботу можуть виконувати різні види рухів; показати, як розподіляються теплі і холодні течії у Світовому океані; з’ясувати характер їх впливу на природу прибережних частин; продовжити роботу з фізичною і контурною картами; розвивати спостережливість, самостійність мислення учнів.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: фізична карта, атласи, підручники, контурні
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок
Доповнити речення (письмово):
1. Україна омивається… морями.
2. Кількість грамів речовин, розчинених в одному літрі води, – це…
3. У Світовому океані міститься… % всієї води гідросфери.
4. Найглибша западина Світового океану – …
5. Солоність води вимірюється у…
6. Євразію від Північної Америки відокремлює протока…
7. Найтепліше море – …
8. Найхолодніше море – …
9. Середземне море – … море Землі.
III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності
Ви
IV. Вивчення нового матеріалу
“Ніде не видно спокою. Все в русі: як наш корабель (то піднімаючись, то опускаючись) лягає на сторону боком, так і все навколо нас коливається, і жоден клапоть моря ні на мить не зберігає одного й того ж вигляду. В долині хвилі здаються невеликими горбами, і по них жмутками білої вовни шмигають гребені. А коли хвиля наближається до нашого корабля, вона стає більшою й ширшою – піднімається з води, потім відразу з’являється на її вершині білопінний гребінь. Він з шумом і піною, як бурхливий потік, виривається з водяної гори: верхню половину гребеня вітер перетворює на дрібні бризки і жбурляє нам в обличчя шипучу піну, друга половина опускається разом з хвилею. Де ми бачили щойно грізну водяну гору, там з’являється водна долина. Потім перед нашими очима піднімається нова хвиля”.
Питання. Чому вода в океанах рухається?
Робота зі схемою
Одна з головних причин руху – це вітер. Навіть слабкий вітер утворює на поверхні води хвилі.
Робота з малюнком. Кожна хвиля має гребінь і підошву. Відстань між двома сусідніми гребенями – довжина хвилі. Відстань від підошви до гребеня – висота хвилі.
Висота вітрових хвиль не перевищує 4 м, рідше – 6-7 м. У морях вони нижчі, ніж у відкритому океані. Найвищі хвилі у затоці Фанді, поблизу східних берегів Північної Америки. Середня довжина штормових хвиль – 100 м.
Вода у хвилях опускається і піднімається, майже не переміщуючись у горизонтальному напрямі.
Швидкість хвиль біля берега зменшується, висота зростає, гребінь нахиляється вперед і перекидається, виникає прибій. В одних місцях морські хвилі руйнують береги, в інших – відкладають продукти руйнування, утворюючи пляжі. Хвилі мають величезну руйнівну силу. На Чорному морі сила удару хвилі досягає 25 т на 1 м2. Не всяка споруда витримає такий натиск.
Але є в морях і океанах інші хвилі. Вони двічі на добу приходять і двічі відходять, причому відбувається це в точно визначений час. Ці хвилі називаються припливними. Коли припливна хвиля приходить у те чи інше море, починається приплив, коли відходить, – буває відплив. На берегах деяких морів ширина припливної смуги сягає понад 10 км. Під час припливу тут можна плавати на човні й ловити рибу. А під час відпливу – збирати черепашки, водорості, морських тварин.
Припливи несуть велику кількість енергії – приблизно в три рази більше, ніж усі річки планети.
Припливи – явище досить складне. Вони спричинюються в основному притяганням вод океану Місяцем і Сонцем. Час настання припливу його висота не скрізь і не завжди однакова. У відкритому океані висота припливів досягає до 1 м, тому вони не помітні. Високі припливи спостерігаються у вузьких затоках і протоках, у гирлах деяких річок. Існують спеціальні “таблиці припливів”, які складено понад 100 років тому.
Щоб використовувати енергію припливів, будують припливні електростанції. На Кольському півострові працює ПЕС поблизу Мурманська.
Найстрашніші хвилі в океані – цунамі. Утворюються вони від землетрусів і вивержень вулканів на дні океанів і морів. Цунамі поширюються на всі боки від місця виникнення, охоплюють усю товщу води. Середня швидкість – 700-800 км/год. Перед накочуванням цунамі на узберіжжя море відступає. Хвилі викидають на берег судна, руйнують усе на своєму шляху. Висота цунамі у відкритому океані не перевищує 1 м. Тому вони там мало помітні і небезпеки не становлять. Та коли хвиля підходить до берега, висота її збільшується до 10 і навіть 50 м. Запобігти появі цунамі неможливо. Можна лише попередити про її наближення. Тепер у всіх небезпечних районах діє спеціальна служба, яка швидко сповіщає населення про небезпеку.
Океанічні течії – це переміщення води в горизонтальному напрямі на великі відстані. Їх часто називають річками в океані, але вони мало схожі на них. У них немає чітких меж (берегів). Вони складаються з окремих потоків, швидкість яких постійно змінюється. Течії переносять тепло, солі, організми, що мешкають в океанах.
Теплі течії – ті, в яких вода на кілька градусів тепліша за навколишню. Одна з таких – Гольфстрім. Довжина її – 3000 м, швидкість – до 10 км/год. Біля 45° пн. ш. вона переходить у Північноатлантичну течію, частина вод якої прямує до Північного Льодовитого океану.
Холодні: Лабрадорська, Західних Вітрів (довжина – 30 000 км, швидкість – 3,5 км/год).
Робота з картою
Про те, що вода у Світовому океані переміщується на великі відстані, люди знали давно. Течії приносили кокосові горіхи з далеких островів, уламки суден, а іноді закорковані пляшки із записками від моряків, які зазнали корабельної аварії.
Тисячі закоркованих пляшок спеціально кидали і кидають в океан, щоб з’ясувати напрям і швидкість течій. 90 % безслідно зникає.
V. Закріплення нових знань, умінь, навичок
1. Бесіда
– Назвіть види руху води в океані.
– Назвіть частини хвилі.
– Що таке прибій?
– Які причини виникнення хвиль?
– Назвіть теплі течії.
– Жителі якої країни спостерігають найвищі припливи?
– Що таке цунамі?
– Чому виникають припливи і відпливи?
– Назвіть найбільшу холодну течію.
– Що і чому називають річками в океані?
– Що таке довжина хвилі?
– Які причини виникнення “хвилі, що заливає бухту”?
2. Нанесення на контурну карту теплих і холодних течій.
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
– Опрацювати відповідний параграф у підручнику.
– Окремим учням підготувати повідомлення про багатства Світового океану (випереджальне завдання).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...