Головна ⇒ 📌Економічний словник ⇒ Самофінансування
Самофінансування
Самофінансування – метод господарювання, який означає покриття за рахунок власних доходів всіх видатків діяльності підприємств як при простому, так і при розширеному відтворенні. С. є економічною базою самостійності і самоуправління підприємства, справжньої економічної відповідальності за результати виробництва. У країнах з розвинутою ринковою економікою С. означає забезпечення інвестицій підприємств, фірм і компаній в основному за рахунок внутрішніх джерел нагромадження, амортизаційних відрахувань. В умовах С. держава не відповідає за зобов’язаннями підприємства, а підприємство не відповідає за зобов’язаннями держави та інших підприємств, організацій і установ.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Реінжиніринг Реінжиніринг – 1) якісне оздоровлення підприємств, фірм, компаній шляхом істотного поліпшення інжинірингу (див. Інжиніринг); 2) радикальне переосмислення і докорінна перебудова та оновлення господарських процесів з метою досягнення швидких істотних зрушень у господарській діяльності підприємств, фірм і компаній, що передбачає відмову від застарілих способів організації й управління ними. Основними принципами P. є: орієнтація на процес; творче […]...
- Злиття компаній (фірм) Злиття компаній (фірм) – добровільне або примусове об’єднання двох чи більше компаній з метою максимізації прибутку. З. к. сприяє об’єднанню маркетингової діяльності, бухгалтерського обліку, систем постачання, усуненню дублювання в роботі, досягненню економії за рахунок зростання обсягів виробництва і збуту, скороченню управлінського апарату, поліпшенню використання виробничих потужностей та ін. Це можливо лише до певної оптимальної межі […]...
- Відтворення організаційно-економічних відносин Відтворення організаційно-економічних відносин – процес безперервного відновлення управлінських відносин на рівні різних типів і форм підприємств, фірм, компаній, а також відтворення маркетингових досліджень, обміну досвідом та ін. До виникнення науково обгрунтованих менеджменту та маркетингу В. о.-е. в. відбувалося здебільшого в межах окремих невеликих підприємств і фірм, а наприкінці XIX ст. внаслідок появи та збільшення кількості […]...
- Внутрішнє фінансування Внутрішнє фінансування – використання засобів з прибутку самого підприємства. Розрізняють активне /відкрите/ самофінансування, яке можливе тоді, коли балансовий прибуток залишається у розпорядженні підприємства, тобто збільшується власний капітал у вигляді платіжних засобів або вимог по відкритому рахунку; неактивне /приховане/ самофінансування, яке можливе внаслідок заниженої оцінки майна або занижених відрахувань у резервний фонд, що у відповідності з […]...
- Господарський /комерційний/ розрахунок Господарський /комерційний/ розрахунок – метод господарювання підприємств, об’єднань тощо, який застосовують у процесі продуктивного використання засобів виробництва і робочої сили, привласнення й використання одержаного доходу. Г. р. передбачає співвідношення витрат і результатів, досягнення такого співвідношення між ними, коли за рахунок отриманих результатів здійснюється розширене відтворення засобів виробництва, робочої сили, виконуються прийняті перед іншими підприємствами і […]...
- Розрахунок ВНП за видатками та доходами Розрахунок ВНП за видатками та доходами – ВНП може бути розрахований шляхом додавання сукупних видатків, необхідних для виробництва кінцевої продукції, або шляхом додавання доходів, отриманих від виробництва даного обсягу продукції. За видатками ВНП визначається як сума споживчих видатків на товарні послуги, валових інвестицій компаній, державних закупок товарів і послуг та чистого експорту: ВНП = С […]...
- Нагромадження грошового капіталу Нагромадження грошового капіталу – нагромадження капіталу у грошовій і матеріальній формах, яке забезпечує рух позичкового капіталу і визначається як різниця між поточними доходами та не інвестиційними витратами. Н. г. к. також розглядається як еквівалент реального нагромадження, як приріст грошового капіталу і як збільшення фіктивного капіталу у грошовій формі. Ці основні складові Н. г. к. є […]...
- Експортні замовлення Експортні замовлення – організаційно-економічна та правова форми здійснення та регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств, фірм та організацій по проведенню експорту. Практично Е. з. здійснюється у вигляді державних замовлень на виробництво і поставки на експорт певних видів продукції. В країнах з соціально орієнтованою економікою державні замовлення використовуються як інструмент державного регулювання шляхом забезпечення стійкого збуту товарів на […]...
- Податковий кредит Податковий кредит – відстрочення податків та інших обов’язкових платежів у бюджет у випадках, передбачених чинним законодавством. П. к. – один з елементів регулятивної (економічної) функції податків. Відстрочення сплати податків дає змогу суб’єктам господарювання тимчасово вивільнені обігові кошти спрямувати на розвиток підприємництва, зміцнення матеріально-технічної бази виробництва, впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу, підвищення ефективності господарської діяльності, […]...
- Правила конкуренції Правила конкуренції – узгоджені міжнародними організаціями норми, які передбачають недопущення панування гігантських підприємств (фірм, компаній) на ринку і зловживання ними своїм становищем, а також відповідні норми контролю. Узгоджують такі норми ООН і ОЕСР (Організація економічного співробітництва і розвитку), ГАТТ/СОТ, ЄС. В окремих із цих організацій (наприклад, ООН) П. к. (зокрема, кодекс поведінки ТНК) мають рекомендаційний […]...
- Інтернет у підприємницькій діяльності Інтернет у підприємницькій діяльності – здатність найновішої інформаційної технології у формі “всесвітньої павутини” сприяти розвитку підприємницької діяльності як у межах національних країн, так і світового господарства. Таке сприяння здійснюється шляхом використання електронної пошти для налагодження обміну інформацією у внутрішніх і зовнішніх зв’язках підприємств, фірм і компаній (в останньому випадку для зв’язку між філіями ТНК у […]...
- Борг внутрішній Борг внутрішній – борг, що утворився в межах національних господарств внаслідок взаємної заборгованості основних економічних суб’єктів країни – держави, підприємств (фірм, компаній) та домогосподарств. Основною причиною його утворення є нераціональна соціально-економічна політика, а в Україні – ще й політика кланово-номенклатурної приватизації та хибної внутрішньої та зовнішньої політики держави. Найважливішими складовими цього боргу є: 1) державний […]...
- Невиробничі витрати підприємств Невиробничі витрати підприємств – витрати, які безпосередньо не залежать від процесів виробництва. До них належать основні Н. в. п. – витрати на утримання та експлуатацію житлових будинків та основних фондів невиробничого призначення (заводські будинки відпочинку, дитячі дошкільні заклади, медпункти тощо) на збереження запасів товарів, відшкодування частини управлінських витрат. На балансі підприємств можуть також перебувати витрати […]...
- Організаційна форма підприємств з іноземними інвестиціями Організаційна форма підприємств з іноземними інвестиціями – підприємства акціонерного або неакціонерного типу, розмежування яких здійснюється залежно від частки прямих інвестицій іноземного інвестора в акціонерному капіталі або відповідного еквівалента у підприємств неакціонерного типу. До таких підприємств належать підприємства, в яких іноземному інвестору належить понад 10% звичайних акцій і відповідна частка голосів або їхній еквівалент у підприємствах […]...
- Менеджмент фінансовий Менеджмент фінансовий – сукупність форм, методів, засобів управління грошовими ресурсами та грошовими відносинами з метою максимізації прибутку. Уперше М. ф. виокремлюється у самостійний напрям у межах загального менеджменту в середині 50-х XX ст. у США. Повніше (комплексно) сутність М. ф. розкривається у виконуваних ним функціях: 1) здійснення інвестиційної політики на підприємстві (складання інвестиційних програм, пошук […]...
- Категорії фінансових засобів системи національних рахунків Категорії фінансових засобів системи національних рахунків – класифікація фінансових ресурсів у формі активів і пасивів. Основні групи такої класифікації – валюта і переказні депозити, короткотермінові векселі та облігації, довготермінові облігації, комерційні кредити та аванси, короткотермінові позики, які не названі окремо, частка пайових внесків домашніх господарств у резервах страхових компаній та пенсійних фондів, звичайні акції акціонерних […]...
- Індекс Доу Джонса Індекс Доу Джонса (индекс Доу Джонса) – середній показник курсів акцій групи найбільших компаній США, що публікується фірмою “Доу Джонс енд компані” з 1887 р. Являє собою арифметичне середнє щоденних котирувань певної групи компаній на момент закриття біржі. Зараз публікується кілька індексів: для промислових компаній на основі акцій 30 корпорацій; залізничних – 20 найбільших фірм; […]...
- Ефективність нагромадження Ефективність нагромадження – макроекономічний показник, який обчислюють як відношення зростання реальних доходів населення до зростання фонду нагромадження:де Ефн – ефективність фонду нагромадження, РД – реальні доходи населення, ФН – фонд нагромадження. Активнішу роль у цьому процесі відіграє зростання фонду нагромадження та його ефективність. Водночас зростання реальних доходів населення активно обернено впливає на фонд нагромадження передусім […]...
- Форми рентабельності Форми рентабельності – основні способи існування та вираження рентабельності на макро – і мі – кроекономічному рівнях. Своєю чергою, на мікроекономічному рівні розрізняють рентабельність на рівні окремого підприємства (фірми, компанії) і галузей. На рівні підприємства систематичним показником рентабельності є привласнення балансового прибутку (включає прибуток від реалізації товарів, надання послуг і виконаних робіт, інших видів діяльності […]...
- Функціональний підхід у менеджменті Функціональний підхід у менеджменті – підхід, що базується на комплексному вивченні основних функцій (якостей, властивостей) управлінської системи, узгоджене використання яких сприяє досягненню тактичних і стратегічних цілей підприємств, фірм і компаній. Основними етапами впровадження Ф. п. у м. є: 1) системна класифікація різних типів (загальних, зовнішніх, внутрішніх та ін.) функцій менеджменту; 2) формування оптимальної моделі взаємозв’язків […]...
- Нормативи економічні Нормативи економічні – форма державного контролю за витрачанням ресурсів (а отже, встановлення залежності між ресурсами підприємства і кінцевими результатами виробництва). Повніше сутність Н. е. розкривається у виконуваних ними функціях: 1) регулятивній (означає упорядкування фінансових відносин підприємств, фірм і компаній з державним бюджетом, між собою та іншими структурами за допомогою показників капіталовкладень, ефективності їх використання, норми […]...
- Конкурентоспроможність країни Конкурентоспроможність країни – здатність економіки однієї держави конкурувати з економіками інших держав за рівнем ефективного використання національних ресурсів, продуктивності господарства й забезпечення на цій основі високого рівня життя населення. Найважливіша передумова К. к. – активна діяльність держави, яка визначає і здійснює стратегію конкурентоспроможності, встановлює “правила гри” сучасних ринкових відносин. Американські економісти, особливо маркетологи, зазначають, що […]...
- Реалізація інвестиційної спроможності Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 2 ТРАНСПОРТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ 2.2. КОНЦЕПЦІЯ РЕФОРМУВАННЯ ТРАНСПОРТНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ Реалізація інвестиційної спроможності Інвестиційна діяльність формується, виходячи з можливостей: – повного самофінансування за рахунок власних коштів; – залучення приватного капіталу і кредитів вітчизняних та іноземних фінансових організацій; – покриття державою витрат, пов’язаних із соціально важливими перевезеннями та послугами, які не відшкодовуються […]...
- Відрахування від прибутку Відрахування від прибутку – обов’язкові платежі всіх підприємств, фірм і компаній з валового прибутку. До них належать: сплата податків до державного бюджету і бюджетів місцевих органів управління та самоврядування; відрахування на соціальне страхування; виплата відсотків за банківський кредит; сплата штрафів тощо іншим суб’єктам підприємницької діяльності за заподіяні збитки, невиконані зобов’язання та ін. Після сплати В. […]...
- Венчурний Венчурний /ризиковий/ капітал – якісно новий засіб фінансування /інвестування/ ризикованого підприємства, яке працює над втіленням у виробництво певної ідеї або проекту. Ризиковані підприємства не повертають вкладені у них інвестором кошти і не виплачують проценти на них Зате інвестор отримує права на всі запатентовані і незапатентовані /”ноу-хау”/ (новації і засновницький прибуток від ризикованих підприємств у тому […]...
- Співробітництво компаній Співробітництво компаній – співпраця підприємств, фірм та компаній, що базується на частковому збігу їх економічних інтересів з метою уникнення надмірних втрат у процесі конкурентної боротьби й отримання вищих прибутків. Така мета є основою утворення монополістичних об’єднань у промисловості. Матеріальна основа С. к. – поглиблення суспільного поділу праці в одиничній формі, відносини спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва […]...
- Оптова ціна промисловості Оптова ціна промисловості – ціна, за якою оптові торговельні організації реалізують товари промислових підприємств, фірм і компаній споживачам і роздрібним торговим фірмам. Складається з оптової ціни підприємства, податку на додану вартість, інших податків і середніх прибутків постачальницько-збутових організацій. О. ц. п. є кінцевою ціною на основну масу засобів виробництва, а на товари особистого споживання – […]...
- Структура економічних ризиків Структура економічних ризиків – наявність і групування ризиків, об’єктивно неминучих у діяльності підприємств, фірм і компаній. Основними видами економічних ризиків є: матеріально-технічні, постачальницько-збутові, виробничі, інвестиційні, кредитні, відсоткові, валютні, комерційні, політичні, економіко-правові, управлінські, маркетингові та ін. Матеріально-технічні – ризики, пов’язані з недостатнім або низьким рівнем матеріально-технічної бази підприємства, неможливістю забезпечення випуску високоякісної конкурентоспроможної продукції. Постачальницько-збутові – […]...
- Ризик інноваційний Ризик інноваційний – можливість втрат, збитків у підприємств, фірм, компаній, що виникають у процесі вкладання ними інвестицій у виробництво нових товарів і послуг, а також запровадження організаційних управлінських нововведень, освоєння нової технології та ін. Р. і. виникають здебільшого при створенні нового товару і послуги з використанням старої техніки і технології, в процесі виробництва нового товару […]...
- Заборгованість суб’єктів економічної діяльності Заборгованість суб’єктів економічної діяльності – борги підприємств, фірм і компаній, а також держави та населення. У США заборгованість населення за 1995 – 2001 збільшилась з 5 до 8 трлн дол. ( в т. ч. іпотечна – з 3,4 до 5,4 трлн дол.); не фінансових корпорацій – з 3 до 5 трлн дол.; заборгованість держави (державний […]...
- Модель директорської приватизації Модель директорської приватизації – модель, яка висвітлює роль директорів компаній у процесі роздержавлення і приватизації економіки, зокрема процес концентрації акціонерного капіталу, передусім у руках директорського корпусу. Засобами реалізації цієї моделі стало скуповування за безцінь акцій (або сертифікатів) у рядових членів трудових колективів, сприяння прихованому безробіттю (перешкоджаючи звільненню робітників і відпливу акцій (сертифікатів) з корпоратизованих підприємств, […]...
- Заборгованість підприємств Заборгованість підприємств – борги підприємств, які підлягають сплаті. З. п. спричиняється внутрішніми закономірностями процесу нагромадження капіталу на мікро – (в масштабі окремих підприємств) і макрорівні (у межах національної та світової економіки). Конкретнішими причинами З. п. є посилення залежності підприємств від банків, подорожчання кредитів, зменшення питомої ваги залучених зовнішніх джерел фінансування через механізм випуску акцій, хибна […]...
- Зовнішнє фінансування Зовнішнє фінансування – використання засобів кредитно-фінансових установ, не фінансових компаній, населення. З. ф. поділяється на фінансування на основі власних засобів (пайове) і на основі позиченого капіталу, фінансування на основі власних засобів передбачає використання засобів власника і співвласника підприємства або засобів пайовиків при фінансуванні на основі пайових внесків, фінансування цього виду є найдоцільнішим, оскільки визначає фінансову […]...
- Витрати інвестиційні Витрати інвестиційні – капіталовкладення підприємств, фірм, компаній, які здійснюються з метою розширеного відтворення і передусім привласнення прибутків. До В. і. належать: 1) остаточні закупівлі підприємцями машин, устаткування і верстатів для виробничого використання; 2) все будівництво; 3) зміна запасів. Західні економісти також відносять до В. і. будівництво житла. На їхню думку, багатоквартирні житлові будинки є інвестиційними […]...
- Моделі організації виробництва Моделі організації виробництва – оптимальні варіанти діяльності господарювання суб’єктів (підприємств, фірм, компаній) відповідно до технологічних способів виробництва, обсягу та асортименту продукції, маркетингової орієнтації, форми власності, регіонального розташування, транспортування продукції тощо. В сучасній соціальній ринковій економіці підприємства і фірми здійснюють індивідуальне господарювання (індивідуальне відтворення) без реального усуспільнення засобів виробництва, але вони неспроможні досягти належного економічного ефекту […]...
- Госпрозрахункові відносини у зовнішньоекономічній діяльності Госпрозрахункові відносини у зовнішньоекономічній діяльності – метод господарювання підприємств, об’єднань та організацій у зовнішньоекономічній сфері. Базується на співставленні витрат і результатів, валютної самоокупності, самофінансування і матеріальній відповідальності за контрактами. Відповідно до цих принципів підприємства оплачують поставлену їм продукцію за зовнішньоекономічними цінами, тобто цінами, за якими товари були б продані або придбані на зовнішньому ринку. Вони […]...
- Облік втрат від участі в капіталі БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ЧАСТИНА 2. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК Розділ 7. Облік витрат діяльності 7.2. Облік витрат іншої звичайної діяльності 7.2.2 Облік втрат від участі в капіталі Втрати від участі в капіталі є збитками від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, які обліковуються за методом участі в капіталі. На рахунку 96 “Втрати від участі в капіталі” […]...
- Концерн Концерн – об’єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі на підставі повної фінансової залежності від одного підприємства або групи їх. Об’єднання підприємств у К. не повинно суперечити антимонопольному законодавству. К. діє на підставі статуту, затвердженого його учасниками. Підприємства, що входять до складу К., зберігають права юридичної особи. До складу К. можуть входити як українські, […]...
- Народногосподарський облік Народногосподарський облік – кількісно-якісна характеристика економічних явищ і процесів з метою контролю та управлінння ними. Розрізняють оперативний облік (передбачає щоденне і щозмінне спостереження і контроль за господарськими операціями у процесі їх здійснення або безпосередньо після їх завершення в окремих виробничих підрозділах); бухгалтерський облік (означає безперервне документальне спостереження, а отже, відображення і контроль за господарською і […]...
- Міжгалузеві зв’язки Міжгалузеві зв’язки – техніко-економічні відносини і зв’язки між галузями господарства щодо спеціалізації та кооперації виробництва й обміну діяльністю внаслідок суспільного поділу праці, які втілюються в кооперованих поставках продукції. Обмін діяльністю є різновидом поділу праці, за якого відбувається взаємообмін результатами виробничої діяльності у формі продуктів праці між різними галузями. Так, для підприємств машинобудівних заводів використовують метал […]...