Головна ⇒ 📌Географія ⇒ Савани та рідколісся

Савани та рідколісся

Розділ ІІ. Материки тропічних широт

Тема 1. Африка

& 15. Савани та рідколісся

Пригадайте: 1. Як утворюються грунти? Від чого залежить їх родючість? 2. Що таке ланцюги живлення в екосистемі?

Кліматичні умови. Савани й рідколісся – найбільша за площею зона Африки, що займає майже 40 % її території. Вони нагадують степи з трав’янистим покривом і деревами й чагарниками, які ростуть поодинці або невеликими групами.

Савани сформувалися переважно в субекваторіальному кліматичному поясі, для якого характерні дві пори року –

суха й волога.

У саванах у напрямку від екватора до тропічних пустель зростає тривалість посушливого сезону – від 3 до 9 місяців на рік. За цей час лише іноді випадають дощі. Коли ж розпочинається сезон дощів, то запилений жовто-чорний край перетворюється на чудовий зелений парк. Сіре від диму пожеж і пилу повітря стає прозорим і чистим. Перші тропічні зливи після посухи вражають. Перед початком дощу завжди спекотно. Та ось на небі з’являється хмара, чується гуркіт грому, і нарешті починається злива. Ближче до екватора дощовий сезон довший (до 9 місяців на рік), із наближенням до тропіків – коротший (усього

3 місяці). Коли в Північній півкулі посуха, то в Південній, навпаки, ідуть дощі.

– Визначте, які великі форми рельєфу займає зона саван і рідколісся на материку.

У дощовий сезон швидко ростуть трави, дерева вкриваються листям. Із настанням посушливого сезону трави вигорають, деякі види дерев скидають листя – і савана набуває жовтого кольору, а після пожежі – чорного.

Грунти й рослинність. На відміну від бідних на поживні речовини червоно-жовтих фералітних грунтів вологого екваторіального лісу, грунти саван містять більше перегною, оскільки в сухий період рослинні рештки розкладаються повільно. На межі з лісами сформувалися червоні фералітні грунти. Далі їх змінюють червоно-бурі грунти, які ближче до пустель поступово переходять у менш родючі червонувато-бурі.

Рослинність саван не така багата, як у вологих екваторіальних лісах, але теж вражає своїм розмаїттям. Однак з віддаленням від екватора вона поступово збіднюється через збільшення тривалості посушливого сезону. Так, ближче до зони перемінно-вологих лісів сформувалися високотравні савани. Тут вищий і густіший трав’яний покрив, більше дерев, серед яких – олійне дерево карите, пальма дум. Росте висока, майже 5-метрова, слонова трава. У долинах річок вузькими смугами тягнуться галерейні ліси.

Чим далі на північ і південь, тим бідніша рослинність. Цю савану називають типовою, або сухою. Дощу тут не буває по півроку. Трава вже нижча (1 – 1,5 м); серед дерев – декілька видів акацій із щільною кроною у вигляді парасольок, а також деревоподібний молочай. Росте тут і баобаб(мал. 27), який ще називають мавпячим, або хлібним, деревом.

Баобаб – один із священних символів Африки. Дерево живе 4-5 тис. років. Це одне з найтовщих дерев планети – стовбур сягає 45 м в обхваті. Висота баобабів зазвичай не перевищує 25 м. У сезон дощів дерево зеленіє, а в посуху скидає листя, щоб зберегти більше вологи. Баобаби не горять. Їх стовбури, що майже герметично захищені товстою сірою корою, утримують до 120 л води. Баобаб економно витрачає вологу навіть у сезон дощів. Плоди дерева достигають на початку посушливого сезону, ними охоче ласують мавпи.

На межі з напівпустелями формуються опустелені савани, де трави й дерева пристосовані до сухої погоди, яка тут панує більшу частину року. Переважають дернисті злакові трави, колючі чагарники, молочаї, алоє.

Мал. 27. Баобаб

– Як рослини саван пристосовані до тривалого посушливого сезону?

Якщо посушливий сезон триває понад 8-9 місяців, то частина дерев гине. їх місце займають чагарники. Така савана стає подібною до пустелі. На півночі Африки, на межі із Сахарою, її називають сахель (з араб, край), а в Південній Африці – буш (з англ. bush – кущі).

Тваринний світ. Тільки в африканських саванах можна побачити так багато травоїдних тварин-велетнів. Усі вони кочують по саванах у пошуках їжі та води. Особливо великі переходи тварини здійснюють у посушливий період.

Африканський слон (мал. 28) – найбільша із сучасних тварин суходолу. Довжина його тіла сягає 7 м, а маса дорослих самців – 5-7 т. Оскільки трав’яниста їжа малокалорійна, слону її потрібно 100-300 кг на добу. Щодня тварина випиває 100-200 л води. У минулому цих велетнів нещадно винищували через слонову кістку (так називають бивні слона). Нині вони потребують охорони.

У саванах Африки живе й найвища тварина планети – жирафа. Її зріст сягає 5-7 м. Так тварина пристосувалася діставати листки з найвищих дерев. Незважаючи на довгу шию, жирафа здатна високо стрибати. Проте через високий кров’яний тиск не може довго бігати.

Великими стадами тримаються буйволи, різноманітні антилопи, зебри. На них постійно чатують хижі звірі: леви, гепарди, леопарди – та їхні постійні супутники – шакали, гієни й грифи, що харчуються недоїдками, які залишають великі хижаки. Це природні “санітари” савани.

У савані багато всеїдних тварин: носорогів, бегемотів і крокодилів.

Тут живе найбільший птах планети – африканський страус, який сягає 2-2,5 м (мал. 29). Він не літає, проте добре бігає. Місцеве населення запрягає птаха в невеличкі візки для перевезення пошти.

З-поміж інших птахів вирізняються марабу з величезним дзьобом і хижий птах-секретар.

В Африці багато плазунів, різних видів гадюк, пітонів. Серед комах найпоширеніші мурашки й терміти, які будують високі споруди різноманітної форми. Разом із численними мікроорганізмами грунту вони часто завершують ланцюги живлення в екосистемі савани.

Мал. 28. Африканський слон

Мал. 29. Африканський страус

– Поміркуйте, які галузі рослинництва та скотарства поширені в зоні саван.

Нині більшість території саван розорана й використовується для вирощування сільськогосподарських культур, а також для випасання свійської худоби. Природні савани збереглися в небагатьох місцях, а також у заповідниках і національних парках.

Коротко про головне!

– Савани та рідколісся займають найбільшу за площею територію серед природних зон Африки. Вони розташовані в обох півкулях переважно в межах субекваторіального кліматичного поясу. Тому в цій зоні дві пори року – суха й волога.

– Грунти савани родючіші за грунти вологих екваторіальних лісів. Вони змінюються від червоних фералітів поблизу екватора до червоно-бурих і червонувато-бурих грунтів у районі пустель.

– Рослинність саван різноманітна. Переважають трави. З-поміж дерев найбільш відомі баобаб, зонтична акація, молочаї, алое. Усі рослини пристосовані до тривалого посушливого сезону.

– Тваринний світ саван також різноманітний. Особливо багато копитних. На них полюють леви, гепарди, леопарди. Своїми розмірами вирізняються африканський слон, жираф, бегемот, носоріг, африканський страус.

1. Які особливості має клімат природної зони саван і рідколісся?

2. Назвіть основні типи грунтів саван. Чому вони родючіші за грунти в зоні вологих екваторіальних лісів?

3. Порівняйте рослинність зони саван і вологих екваторіальних лісів.

4. Назвіть найвідоміших травоїдних, м’ясоїдних і всеїдних тварин саван.

5. Складіть кілька ланцюгів живлення в екосистемі африканської савани.

6. Порівняйте різні типи африканських саван: високотравні, типові та опустелені.