СЕЛЕРА
Сад і город (енциклопедія)
ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ ОКРЕМИХ
ГОРОДНІХ КУЛЬТУР
СЕЛЕРА
Селера – одна з найцінніших коренеплідних культур. Цей пряний овоч має приємний смак і специфічний пряний аромат. Культура вирощування селери нараховує не менше 3-4 тисячоліть. Батьківщина селери – Середземномор’я, у Давньому Єгипті, Греції та Римі вона вирощувалася як декоративна й лікарська рослина.
У коренеплодах, черешках і листі міститься велика кількість вуглеводів, ефірних олій, фітонцидів, вітамінів, солей кальцію, калію, фосфору,
Селера – дворічна рослина родини 30нтичних. Перший рік вона утворює корінь і розетку темно-зеленого блискучого листя, а на другий рік життя дає квіткову стрілку й насіння. Розрізняють кілька різновидів селери: коренева, що утворює великі коренеплоди вагою 400-800 г брудно-білого забарвлення з пухкою м’якоттю; черешкова (салатна) – вона має велике листя ясно-зеленого або темно-зеленого кольору, з ніжними черешками, які використовують у їжу; листкова, що утворює добре розвинені листкові пластинки, які йдуть для приготування
Усі різновиди селери мають довгий вегетаційний період: 170-180 днів у черешкової, 150-180 у кореневої, 80-100 днів у листкової. Тому найкраще вирощувати її розсадою для одержання ран нього врожаю. Селера росте на різних грунтах, але для одержання високих урожаїв краще вирощувати її на багатих перегнійних грунтах, на торф’яних або наносних із глибоким орним шаром. Не росте на кислих грунтах. Для нормального росту й розвитку селері потрібні а30т, фосфор, калій, кальцій, бор й особливо магній. При цьому важливо застосовувати добрива комплексно, тому що при однобічному переживлюванні якими-небудь добривами рослини хворіють, а коренеплоди псуються при зберіганні.
Селера досить холодостійка рослина, витримує без ушкоджень температуру до -4…-6 °С. Але тривалий вплив температури нижче 10 °С у початковий період росту призводить до того, що рослини в перший рік життя зацвітають. Особливо вимогливі до температурного режиму ранні черешкові сорти.
Селеру найкраще висівати в добре вгноєну землю після капусти чи картоплі. Спочатку готують розсаду. Кореневу селеру висівають на розсаду в лютому, черешкову – з лютого по травень. Висівають у ящики або горщики з поживною сумішшю з 1 частини дернової землі й 1 частини перегною з невеликою кількістю піску. Перед посівом насіння яровизують: замочують у теплій воді на 3 доби, потім підсушують до сипкості. На 1 м2 витрачають 1- 1,5 г насіння, закопуючи його на глибину 0,2 см. До появи сходів температура вирощування селери має бути +20…+25 °С. Потім її поступово знижують до +14. ..+16 °С. Після появи 1-2 справжніх листочків, слід перевірити густоту розсади й у разі потреби прорідити, щоб рослини були міцними та не витягалися. Потім сіянці пікірують на відстані 4-5 см одну рослину від іншої так, щоб 1/2 частина стебла була занурена в грунт. Через 2 тижні після пікірування проводять підживлювання розчином мінеральних добрив (1 чайна ложка нітрофоски на 1 л води) із розрахунку 2 столові ложки на 1 саджанець. До моменту висаджування у відкритий грунт вік розсади має становити 8-10 тижнів. Перед висаджуванням розсаду загартовують при температурі не вище 15 °С, залишаючи на ніч на свіжому повітрі.
У відкритий грунт розсаду кореневої селери висаджують на ту ж глибину, на якій вона росла, щоб на коренеплодах не утворилися додаткові корінці. Відстань між рослинами в ряду – 20-25 см, між рядами – 35 см, таким чином, площа живлення кореневої селери повинна становити 40×40 см або 50×50 см.
У вегетаційний період грунт регулярно розпушують, поливають і через 2 тижні після висаджування проводять перше підживлювання мінеральними добривами. Використовують такий розчин: на 10 л води – 1 столова ложка подвійного суперфосфату, 1 столова ложка сульфату калію та 1 столова ложка сечовини. Норма підживлювання – 5 л розчину на 1 м2. Наступні підживлювання повторюють за 2 тижні, отже, на вегетаційний період має припасти 2-3 підживлення.
Черешкову селеру підживлюють розчином аміачної селітри й калійної солі з розрахунку по 500 г кожного добрива на одну сотку. Під час росту рослин у черешкової селери видаляють бічні пагони.
Для використання восени й узимку селеру збирають до сильних заморозків, у районах із теплим кліматом – у листопаді, в умовах холоднішої осені – на початку жовтня. Підморожені коренеплоди селери втрачають здатність довго зберігатись. Викопують кореневу селеру в суху погоду, обрізають черешки до 1 см, обрізають коріння та зберігають при температурі 1-2 °С, пересипаним піском. Черешкову селеру можна зберігати 1,5-2 місяці, якщо викопати її з коренем і прикопати в сховище в шар землі або піску. Листкову та черешкову селеру можна також зберігати в поліетиленових пакетах. Для цього в неї обрізають корінь і підтримують температуру 0…+1 °С. У таких умовах рослини зберігаються 3-4 місяці.
Можна використовувати кореневу селеру для одержання взимку свіжої зелені. Міцні, здорові, неушкоджені коренеплоди висаджують у ящики на підвіконні впритул один до одного рядами, відстань між якими 10 см. Через 25-30 днів селера дає повноцінне зелене листя, його зрізують і повторюють вигонку. Другий раз зелень збирають ра30м із коренеплодами.
Для одержання насіння коренеплоди навесні перед посівом витримують на світлі й пророщують. У середині квітня – на початку травня їх висаджують у відкритий грунт із розрахунку 1 рослина на ділянку 60×30 см. Подальший догляд за насінною селерою такий самий, як і за харчовою.
Рекомендовані сорти: коренева селера – Коренева грибовська, Яблучна, Сніжна куля; черешкова – 30лоте перо, Юта.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...