СЕМАНТИКО-СИКТАКСИЧНІ ГРУПИ ПРИСЛІВНИКІВ
ПРИСЛІВНИК
5. СЕМАНТИКО-СИКТАКСИЧНІ ГРУПИ ПРИСЛІВНИКІВ
Як виразники семантики синтаксичних відношень прислівники неоднорідні і поділяються на обставинно-атрибутивні і власне – обставинні. Обставинно-атрибутивні прислівники виражають ті відношення, що встановлюються внаслідок потрапляння лексичних значень прикметників у придієслівну позицію. Функціонування придієслівного означального прислівника відбувається за аналогією до присубстантивного прикметника. Так, наприклад, обставинно-атрибутивний прислівник виразно у реченні
Підлягають адвербіалізації лише значення якісних прикметників. Вони змінюють свою присубстантивну формально-синтаксичну позицію на придієслівну. Далі зазнають змін формальні морфологічні ознаки якісних прикметників: прикметникові флексії, що вказують на несамостійний характер граматичних категорій роду, числа та відмінка, замінюються специфічним дериваційним суфіксом
Обставинно-атрибутивні прислівники виражають значення якісної характеристики дії і виступають переважно в переддієслівній позиції, як і прикметники щодо опорного іменника, пор.: Діти бадьоро розмовляли і Бадьора розмова дітей привернула увагу дорослих. Ця група прислівників лексично дуже велика, бо вона активно поповнюється новими утвореннями. До неї належать прислівники весело, сміливо, ніжно, лагідно, голосно, тихо, густо, рідко, високо, низько, сумно, радісно, ліниво, добре, рішуче, хороше і под.
Відприкметникові обставинно-атрибутивні прислівники на позначення якісного стану динамічної ознаки мають ступені порівняння, які можуть передаватися синтетично (пор.: весело – веселіше, найвеселіше; ніжно – ніжніше, найніжніше; погано – гірше, найгірше) і аналітично (пор.: вдало – більш вдало, найбільш вдало; влучно – більш влучно, найбільш влучно).
До обставинно-атрибутивних у широкому розумінні прилягають прислівники з семантикою міри і ступеня, адже вони, потрапляючи в залежність від іншого предикативного слова, виражають семантику синтаксичних відношень. Відрізняє їх від власне – атрибутивних прислівників те, що вони ставляться в залежність не лише від динамічної, але й статичної ознаки, вираженої прикметником та прислівником, і вказують на ступінь вияву ознаки, а не на якісну характеристику динамічної ознаки, пор.: дуже поспішати, трохи підфарбувати, занадто короткий, надто добрий, дуже високий, ледве чутно. Функціонування прислівників із семантикою міри і ступеня свідчить про розвиток аналітизму у граматичній структурі української мови, оскільки значення надмірного та неповного ступеня вияву ознаки передають синтетичні дериваційні форманти – префікси та суфікси; пор.: занадто короткий – закороткий; трохи короткий – короткуватий; дуже високий – зависокий, височезний, височенний; трохи високий – високуватий; надто добрий – предобрий; трохи, недовго жити (де-небудь) – пожити.
Власне – обставинні прислівники передають ті семантико-синтаксичні відношення, якими пов’язуються підрядні детермінантні частини з головною в складнопідрядному реченні, пор.: Школярі йдуть на прогулянку, коли пообідають і Школярі йдуть на прогулянку після обіду; Пообідавши, школярі йдуть на прогулянку. Дітей відправили до моря, щоб оздоровити Дітей відправили до моря для (на) оздоровлення; Дівчинка не відвідувала школу, тому що хворіла – Дівчинка не відвідувала школу через хворобу. Серед них виділяються морфологізовані і не морфологізовані типи. Дериваційним потенціалом для них служать прийменниково-відмінкові і безприйменникові форми іменників, а також дієслівні лексеми. Морфологізований тип власне – обставинних прислівників представляють насамперед іменникові (прийменниково-відмінкові і безприйменникові форми), а також дієслівні лексеми,. які, потрапивши в синтаксичну прислівникову позицію, закостеніли і відірвалися від своєї парадигми відмінювання або дієвідмінювання. Колишні відмінкові закінчення іменників трансформувалися в прислівникові суфікси: вдень, вночі, ввечері, вволю, зозла, навесні, влітку, уранці, ранком, весною, зимою, літом, миттю, слідом. У процесі адвербіалізації дієслова втрачають свої визначальні граматичні категорії, а деякі з них зазнають повної семантико-синтаксичної ізольованості. Залежно від цього віддієслівні прислівники бувають двох ступенів адвербіалізації: морфологічного, що є проміжним етапом між синтаксичним і семантичним ступенями адвербіалізації (пор.: Чоловік читає, коли стоїть у черзі Чоловік читає, стоячи в черзі – Чоловік читає стоячи) та семантичного (Підліток нехотя (нехотячи) працює).
Неморфологізований тип власне – обставинних прислівників формується з адвербіалізованих прийменниково-відмінкових фори (аналітичних синтаксичних прислівників). Умовою здійснення відіменникової синтаксичної адвербіалізації е використання прийменників – транспозиційних аналітичних синтаксичних морфем, які функціонально нейтралізують визначальну для іменника категорію відмінка і переводять іменник у периферійну прислівникову позицію, оформляючи адвербіальні семантико – синтаксичні відношення. Синтаксичний ступінь адвербіалізації прийменниково-відмінкових форм у свою чергу розчленовується на прийменниково-відмінковий і прийменниковий ступені. Прийменниково-відмінковий ступінь адвербіалізації прийменниково-відмінкових форм є найслабкішим її виявом, бо вони змінюють лише свою синтаксичну позицію, але при цьому семантичне навантаження прийменника і відмінка не втрачається. За допомогою прийменника семантично модифікується лише відмінкова форма, морфеми на позначення роду й числа залишаються без змін. Цей ступінь адвербіалізації представляють найчастіше прийменниковий знахідний і родовий, рідше – прийменниковий давальний і орудний відмінки, які залежать від опорних дієслів руху і визначають спрямування дії на певний предмет. Знахідний відмінок іменників уживається з прийменниками в, на, за, поза, над, під, понад, попід, по, через, крізь, перед, повз, попри, родовий – з прийменниками від, з, до, з-за, з-поміж, з-між, з-над, з-під, давальний – з прийменниками назустріч, вслід, навперейми, орудний – з прийменниками за, слідом за, вслід за, виражаючи різноманітні просторові динамічні значення, зокрема значення вихідного і кінцевого пункту, шляху руху, напр.: зайти в приміщення, приїхати на ярмарок, ходити за лаштунками, летіти над морем, плавати під мостом, снувати понад берегом, літати попід стелею, іти по полю, бігти через гай, пролізти крізь щілину, зупинитися перед воротами, промчати повз будинок, їхати попри село, відпливти від берега, вибігти з хати, доїхати до міста, вийти з-за рогу, вибратися з-поміж нетрів, текти з-під гори, вибігти назустріч гостям, податися вслід візитерам, кинутися навперейми коням, бігти слідом за возом, побігти вслід за розбійниками і т. д.
Прийменниковий ступінь адвербіалізації прийменниково-відмінкових форм характеризується повною нейтралізацією значення відмінкової форми, тоді як у семантичній структурі флексії залишаються вираженими значення роду і числа. Для таких форм властива детермінантна позиція, вживаючись у якій вони виражають просторові, часові, причинові, цільові, допустові та інші значення. У зв’язку з цим власне – обставинні прислівники поділяються на прислівники місця, часу, причини, мети, допустовості.
Прислівники місця неоднорідні. Одні з них можуть виступати в детермінантній позиції речення, репрезентуючи згорнене елементарне речення семантично складної конструкції, пор. Довкола цвіли сади; Внизу бігали люди; Навкруги веселилася молодь; Всюди майоріли прапори. Інші зумовлюються валентністю дієслівного предиката типу бути, перебувати, знаходитися, сидіти, стояти, а також валентністю дієслів односпрямованого руху (піти, побігти, помчатися, поїхати, попливти і т. д.), напр.: Син перебував у пансіонаті; Куля була вгорі; Школа знаходиться навпроти; Робітники сиділи внизу; Діти стояли спереду; Мати пішла додому; Вода побігла додолу.
Прислівники місця поділяються на дві підгрупи. Прислівники першої підгрупи вказують на місце, де відбувається дія або процес, і відповідають на питання де? Серед них є відіменникові (вгорі, внизу, долі, вдома, навколо, навкруги, кругом, спереду), відприкметникові (далеко, близько, неподалік) і від займенникові деривати (там, тут, всюди, повсюди, де), напр.: літати вгорі; сидіти долі; кругом посадити; стояти спереду; жити неподалік; знаходитися близько; зустрітися там; всюди працюють; повсюди схвалюють.
Прислівники другої підгрупи визначають напрямок руху або дії і відповідають на питання куди? звідки? в якому напрямку? Вони також є дериватами від іменників (додому, додолу, нагору, вгору, вниз), прикметників (вліво, вправо, здалеку, зблизька) та займенників (звідусюди, звідусіль, туди, сюди), напр.: приїхати додому; сповзти додолу; підніматися вгору; спуститися вниз; звернути вліво; прибути здалеку; біжать звідусюди; зайти туди.
Обставинні прислівники часу передають темпоральні семантико – синтаксичні відношення, якими пов’язується підрядна темпоральна частина з головною в складнопідрядному реченні, пор.: Птахи прилітають навесні – Птахи прилітають, коли настає весна; Батьки повернулися вночі – Батьки повернулися, коли настала ніч. Прислівники часу поділяються на три підгрупи: 1) прислівники, які вказують, коли відбувається дія (вдень, увечері, вранці, ранком, взимку, зимою, навесні, весною); 2) прислівники, які визначають вихідну межу часу (зранку, звечора, зроду, здавна, спочатку, змолоду); 3) прислівники, які визначають кінцеву межу часу (довіку, дотепер, допізна), напр.: працювати вдень; снідати вранці; прибути взимку; познайомитися змолоду; любити довіку; блукати допізна.
Обставинні прислівники причини базуються на причинових семантико – синтаксичних відношеннях складнопідрядного речення, пор.: Хлопець зозла стукнув дверима Хлопець стукнув дверима, тому що розізлився. До них належать прислівники зопалу, зозла, спересердя, які визначають причину дії, напр.: сказати зопалу, викрикнути зозла, вдарити спересердя.
Обставинні прислівники мети передають цільові семантико-синтаксичні відношення складнопідрядного речення, пор.: Старшокласники так учинили на зло вчителеві – Старшокласники так учинили, щоб розізлити вчителя. їх порівняно небагато. Це – прислівники на зло, навмисне, навмисно.
Допустові прислівники виражають допустові семантико-синтаксичні відношення складнопідрядного речення, пор.: Син одружився, хоч батьки забороняли одружуватися – Син одружився наперекір.
В українській мові морфологізованих допустових прислівників лише два – наперекір, всупереч, напр.: робити наперекір, діяти всупереч.
Окрему підгрупу власне – обставинних прислівників становлять прислівники з порівняльно-уподібнювальною функцією, яку здебільшого зараховують до атрибутивних прислівників способу дії. Складність у визначенні їх місця зумовлена тим, що, подібно до обставинних, вони передають семантико – синтаксичні порівняльні відношення складнопідрядного речення, але виступають у позиції не детермінантного, а прислівного другорядного члена і поєднуються відповідно прислівним підрядним зв’язком, пор.: Дівчинка крутиться так, як крутиться дзига – Дівчинка крутиться як дзига – Дівчинка крутиться дзигою; Він говорив так, як говорять українці – Він говорив по-українському; Товариші вчинили так, як вчинили ми – Товариші вчинили по-нашому.
Підгрупу обставинних прислівників з порівняльно-уподібнювальною функцією представляють прислівники синтаксичного ступеня адвербіалізації, пов’язані з безприйменниковим орудним відмінком іменників (пор. стрілою, вихором, жайворонком, соколом, дзигою, чайкою, вовком і т. д.), а також з місцевим відмінком прикметників та займенників, ужитих з прийменником по (пор.: по-батьківському, по-дружньому, по-моєму, по-вашому), напр.: Поїзд мчить стрілою; Він злетів у вись жайворонком; Приятелі дбають про нього по-батьківському.
Своєрідну групу становлять модальні прислівники. Подібно до власне – обставинних прислівників вони вживаються у функції детермінантного другорядного члена, який залежить від підметово-присудкової основи речення в цілому. Проте, виконуючи спільну формально-синтаксичну функцію, прислівники цих двох груп відрізняються умовами формування та своїми синтаксично зумовленими лексичними значеннями. Власне – обставинні прислівники є здебільшого результатом згортання підрядних детермінантних частин складнопідрядних речень, значення яких репрезентують відпредикатні (віддієслівні або відприкметникові) іменники, що утворюються з предикатів згорнених підрядних частин, і поєднуються з прийменниками, які, замінивши сполучники, стали виразниками тих семантико – синтаксичних відношень, якими пов’язувалися підрядні частини з предикативною основою головної частини. Іншими словами, власне – обставинні прислівники – це адвербіалізовані прийменниково-іменникові компоненти, співвідносні з детермінантними підрядними частиками складнопідрядних речень, пор.: Навесні туристи вирушили в гори – Коли настала весна, туристи вирушили в гори; Батько приїхав до військової частини на побачення з сином – Батько приїхав до військової частини, щоб побачитися з сином; Дитина заніміла с переляку – Дитина заніміла, тому що перелякалася.
Модальні прислівники – це лексичні еквіваленти модально-орієнтованих предикатів згорненої головної частини складнопідрядного речення, пор.: Безумовно (безперечно, без сумніву і т. д.), студенти складуть екзамени – Декан сказав (висловив тверду впевненість у тому), що студенти складуть екзамени; Можливо, поїзд спізниться – Пасажири припустили, що поїзд спізниться. Вони не виявляють кореневої спорідненості з предикатами. Основною умовою формування кореляції модальний прислівник – предикат, головної частини є тип модальності. На рівні гіпотетичної модальності (значення невпевненості, припущення, можливості тощо) з дієслівними предикатами типу припустити, засумніватися і под. корелюють такі модальні прислівники, як можливо, певно, напевно, ймовірно, видно, очевидно, очевидячки та ін.: Можливо, на свято до школи завітають, шефи – Вчителі припускали, що на свято до школи завітають шефи; Напевно, дочка поїде до міста – Мати припускала, що дочка поїде до міста.
Значення констатуючої модальності дієслівних предикатів головної частини, домінанту яких становлять сказати, констатувати, запевнити, підтвердити, передають модальні прислівники безумовно, безперечно, без сумніву, дійсно, справді, природно, звичайно та ін.: Безперечно, операція пройшла успішно – Хірург констатував, що операція пройшла успішно; Група, справді (дійсно), працювала на заводі – Староста підтвердив, що група працювала на заводі.
Опорні дієслова головної частини складнопідрядних речень, що визначають суб’єктивну оцінку мовця або його співбесідника кого -, чого-небудь, замінюються модальними прислівниками по-моєму, як на мене, по-твоєму, як на тебе, по-вашому, як на вас: По-моєму (як, на мене), цього робити не слід – Я вважаю, що цього робити не слід; По-твоєму, дитина говорить неправду ч – Ти вважаєш, що дитина говорить неправду.
Модальність дієслівних предикатів головної частини складнопідрядних речень може стосуватися логічного впорядкування мовлення, виділення основної думки, висновку або результату. Для вираження цих значень уживається велика група модальних прислівників та прислівникових сполучень: до речі, взагалі, зрештою, врешті, нарешті, зокрема, по-перше, по-друге, словом, кінець кінцем: До речі, цю пропозицію вже висував директор заводу – Інокенер зауважив, що цю пропозицію вже висував директор заводу; Рентабельність виробництва, зокрема,- умова виходу з кризи – Директор наголосив (виділив окремо), що рентабельність виробництва – умова виходу з кризи.
Related posts:
- Групи прислівників за значенням МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Групи прислівників за значенням Загальне Значення Розряд (що означають) На які питання відповідають Приклади Ознака дії Прислівники способу дії (якісна характеристика дії, спосіб її виконання) Як? Яким способом? Добре, тихо, холодно, по-весняному, зручно, дзвінко, навпочіпки, разом. Прислівники міри і ступеня (міра або ступінь вияву якісної ознаки) Якою мірою? […]...
- Групи прислівників за значенням – Прислівник Самостійні частини мови Прислівник Групи прислівників за значенням За шкільною програмою виділяють такі розряди прислівників: Розряди (групи) прислівників На які питання відповідають Приклади Спосіб дії Як? Яким способом? Швидко, пішки, добре, верхи, по-українськи, потроху, розумно, дзвінко, зручно, разом, навприсядки Міра і ступінь дії Скільки? наскільки? у якій мірі? Вдвоє, натроє, багато, мало, дуже, зовсім, занадто, […]...
- Відіменникова адвербіальна деривація – ОСНОВНІ ТИПИ АДВЕРБІАЛЬНОЇ ДЕРИВАЦІЇ ПРИСЛІВНИК 7. ОСНОВНІ ТИПИ АДВЕРБІАЛЬНОЇ ДЕРИВАЦІЇ Відіменникова адвербіальна деривація Іменникові форми найширше використовуються для вираження прислівникових семантико – синтаксичних відношень. У сферу адвербіальних відношень спрямовані родовий, знахідний, орудний та місцевий відмінки з різними значеннями. Адвербіалізація форм родового та знахідного, відмінків здійснюється аналітичним способом, тобто в позицію прислівника їх переводить прийменник, орудного відмінка – синтетичним та […]...
- Порівняльна характеристика прислівників і прикметників. Основна граматична ознака прислівників Урок 106 Тема. Порівняльна характеристика прислівників і прикметників. Основна граматична ознака прислівників Мета: закріплювати вміння розпізнавати прислівники у тексті, розширити уявлення про прислівник на основі порівняльного аналізу його з прикметником, ознайомити із способом творення прислівників від прикметників; розвивати вміння розрізняти прикметники і прислівники; виховувати почуття прекрасного засобами описів природи. ХІД УРОКУ I. Перевірка домашнього завдання […]...
- ВЛАСНЕ – ПРИЙМЕННИКОВІ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ ФУНКЦІЇ – ПРИЙМЕННИК ПРИЙМЕННИК 2. ВЛАСНЕ – ПРИЙМЕННИКОВІ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ ФУНКЦІЇ Власне – прийменникові (первинні) семантико – граматичні функції визначаються за внутрішньою позицією прийменника, тобто за його позицією щодо частин мови у складі мінімальної синтаксичної одиниці. З погляду внутрішньої позиції прийменник може виступати в трьох позиціях: присубстантивній, післядієслівній і принумеральній. Своє типове використання й функціональне призначення прийменник […]...
- СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНІ ГРУПИ ІМЕННИКА ІМЕННИК 2. СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНІ ГРУПИ ІМЕННИКА Іменники є специфічними мовними знаками об’єктів навколишньої дійсності і їх розрізнення за семантико-граматичними групами зумовлене особливостями позначуваного об’єкта і способом його мовного відтворення. Більша частина семантико-граматичних груп назв формується за принципом протиставлення, напр.: конкретні – абстрактні (хлопець, стіл, озеро, будинок – побудова, роззброєння, радість, подорож), власні – загальні (Олександр, Наталка […]...
- СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ ГРУПИ ПРИКМЕТНИКІВ ПРИКМЕТНИК 2. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ ГРУПИ ПРИКМЕТНИКІВ Поділ прикметників на семантико – граматичні групи зумовлений характером ознаки, наявної у предметі. Природні властивості позамовних об’єктів відтворюють я к і с – н і прикметники; ознаки, передані ними, є безпосередніми й прямими. Вони стосуються зовнішньої форми (величина, обсяг, розмір, колір тощо), внутрішніх особливостей предмета і можуть мати […]...
- Ступені порівняння прислівників – Прислівник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прислівник Ступені порівняння прислівників Ступені порівняння мають тільки прислівники, утворені від якісних прикметників за допомогою суфіксів – о, – е: Швидкий – швидко, добрий – добре. Ступенів порівняння два: вищий і найвищий. Як і в прикметниках, форми ступенів порівняння прислівників вказують на більшу міру вияву названої ознаки. Кожен зі […]...
- СИНТЕТИЧНІ ТА АНАЛІТИЧНІ ПРИСЛІВНИКИ ПРИСЛІВНИК 8. СИНТЕТИЧНІ ТА АНАЛІТИЧНІ ПРИСЛІВНИКИ Виділення трьох ступенів адвербіалізації (синтаксичного, морфологічного та семантичного) спричинилося до формування синтетичних (морфологізованих) та аналітичних прислівників. Співвідношення цих двох типів прислівників різне в межах кожного частиномовного переходу. Серед від іменникових переважають аналітичні прислівники, представлені прийменниково-відмінковими формами синтаксичного ступеня адвербіалізації, тому що іменникові більше властива синтаксична і менше – морфологізована […]...
- Порівняння прислівників і прикметників. Основна граматична ознака прислівників Тема. Порівняння прислівників і прикметників. Основна граматична ознака прислівників. (Вправи 401-405). Мета. Тренувати учнів у розпізнаванні прислівників у тексті, провести порівняльне дослідження прислівників і прикметників, ознайомити учнів зі способом творення прислівників від прикметників. Розвивати дослідницькі навички. Виховувати почуття прекрасного засобами описів природи. Обладнання: ілюстративний матеріал до текстів-описів, роздатковий матеріал, підручник, зошит. Хід уроку I. Організація […]...
- Практичне ознайомлення із формами ступенів порівняння прислівників. Спостереження за вживанням у мовленні прислівників синонімів та антонімів Урок 107 Тема. Практичне ознайомлення із формами ступенів порівняння прислівників. Спостереження за вживанням у мовленні прислівників синонімів та антонімів Мета: практично ознайомити зі ступенями порівняння прислівників, вчити утворювати ступені порівняння прислівників, спостерігаючи за роллю у мовленні прислівників-синонімів і антонімів; розвивати мовлення дітей, поповнювати словниковий запас учнів; виховувати наполегливість у навчанні. Обладнання: картки індивідуального опитування. ХІД […]...
- Букви и та і в кінці прислівників – Прислівник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прислівник Букви И та І В кінці прислівників И пишеться в кінці прислівників після букв на позначення твердих приголосних, а І – після букв на позначення м’яких або пом’якшених приголосних: ЗсеединИ, згорИ, посерединІ, вгорІ, поночІ. Завжди пишеться И в кінці прислівників після Г, к, х, а також у кінці прислівників з префіксом По-: […]...
- И, і в кінці прислівників – Прислівник Самостійні частини мови Прислівник И, і в кінці прислівників У кінці прислівників пишеться и після г, к, х (верхи, пішки, навприсядки), а також у прислівниках із префіксом по – (по-братськи, по – юнацьки, по-козацьки). В інших прислівниках пишеться и чи і відповідно до вимови: невдовзі, тричі, сьогодні, вночі, угорі, згори, восени, повсюди, подекуди....
- Стилістичне вживання прислівників Стилістика української мови Стилістичне вживання прислівників Особливу семантику і, передусім, морфологічне оформлення, обмеженість синтаксичних функцій мають прислівники. Цим визначається і стилістичне використання прислівників – повнозначних слів, якими виражається якісна або кількісна ознака дії чи стану, ознака іншої ознаки (тобто ступінь або міра вияву іншої ознаки). Прислівники не становлять різновекторної, різнопланової системи повнозначних слів, тому що […]...
- Position of adverbs. Місце прислівників у реченні – The Аdverb. Прислівник Англійська мова The Аdverb. Прислівник Position of adverbs. Місце прислівників у реченні Прислівник – це частина мови, яка виражає ознаку дії, стану, якості чи вказує на різні обставини, за яких відбувається дія. Більшість прислівників утворюється за допомогою суфікса – Ly. При цьому на письмі слід дотримуватись таких правил. Літера – е Залишається перед – ly: […]...
- РОЛЬ ПРИСЛІВНИКІВ-СИНОНІМІВ І ПРИСЛІВНИКІВ-АНТОНІМІВ У МОВЛЕННІ Мета: вчити учнів добирати до поданого прислівника синоніми й антоніми; розвивати мислення, мовлення; виховувати позитивне ставлення до навчання. ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Робота над прислів’ями – Поясніть за допомогою прислівника зміст прислів’їв та приказок. У Петрівку день – рік. (Довго) Восени ложка води, а цебер грязі. (Брудно, мокро) Зимою […]...
- Питання для самоконтролю – Прислівник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прислівник Питання для самоконтролю 1. Що таке прислівник як частина мови? 2. Яка основна морфологічна ознака прислівника? 3. Назвіть розряди прислівників за значенням. 4. Які основні синтаксичні функції виконує прислівник? 5. Назвіть способи творення прислівників. Наведіть приклади. 6. Коли в прислівниках пишеться дві літери н? Наведіть приклади. 7. Які […]...
- Зв’язок прислівників із дієсловами ПРИСЛІВНИК Зв’язок прислівників із дієсловами 383. Прочитайте вірш Лариси Лужецької. Вивчіть напам’ять. На запитання як? коли? Готова всім відповісти. Сади цвітуть коли? навесні, Улітку трав поля шовкові, А восени врожай збирають, Узимку снігу всі чекають. Прислівників багато має мова – Усі яскраві, всі чудові! – Спишіть вірш із пам’яті. Підкресліть словосполучення прислівника з дієсловом. Визначте […]...
- Урок розвитку мовлення. Спостереження за роллю прислівників-антонімів y мовленні. (Вправи 329-331) Тема. Спостереження за роллю прислівників-антонімів v мовленні. (Вправи 329-331). Мета. Ознайомити учнів із прислівниками-антонімами; вчити спостерігати за роллю прислівників-антонімів у тексті; виробляти вміння добирати прислівники-антоніми й використовувати їх у реченнях, текстах. Обладнання: прислів’я, загадки, тлумачний словник. Хід уроку I. Організація класу. II. Перевірка домашнього завдання (вправа 328). – Зачитайте дібрані до фразеологізмів прислівники-синоніми. – Які […]...
- СИНТАКСИЧНІ ПАРАМЕТРИ ПРИСЛІВНИКА ПРИСЛІВНИК 4. СИНТАКСИЧНІ ПАРАМЕТРИ ПРИСЛІВНИКА У визначенні синтаксичної ролі прислівників у реченні сформувалося три основних підходи: перший і найбільш поширений – прислівники виконують синтаксичну функцію обставини; другий приписує прислівникові всі синтаксичні функції частин мови; третій, що розглядає прислівник як суто похідну частину мови, відводить йому роль придієслівного некерованого другорядного члена і детермінантного другорядного члена, що […]...
- ЯК УТВОРЮЮТЬСЯ РІЗНІ ФОРМИ ПРИСЛІВНИКІВ Мета: практично ознайомити учнів зі способами утворення різних форм прислівників; розвивати мовлення дітей; поповнювати словниковий запас; виховувати наполегливість у навчанні. ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Робота над прислів’ями – Поясніть за допомогою прислівника зміст прислів’їв та приказок. Посієш вчасно, то і вродить рясно. (Вчасно) Раді люди літу, а бджоли цвіту. […]...
- ПРИСЛІВНИК. ПРАВОПИС ВИВЧЕНИХ ПРИСЛІВНИКІВ ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ § 7. ПРИСЛІВНИК. ПРАВОПИС ВИВЧЕНИХ ПРИСЛІВНИКІВ 59. Прочитайте. Поставте питання до виділених слів. Що вони означають? Які це частини мови? Удосвіта дві хмароньки зустрілися вгорі І мовчки зупинилися, як Божих дві зорі. Хотілось їм зостатися, удвох прожити вік, А вітер злий сміявся вже десь збоку біля них. І стали тихо […]...
- Спостереження за роллю прислівників у тексті ПРИСЛІВНИК Спостереження за роллю прислівників у тексті 404. Прочитайте текст. Над Киевом стояла чудова весняна ніч. Повний місяць (як?) … дивився в синій, гладенький, як дзеркало, Дніпро. На небі було ясно й (як?) …. На заході, над чорною смугою лісу й гір, небо (як?) … блищало дуже пізнім рум’яним вечором. Було ясно, як удень. На […]...
- Урок розвитку мовлення. Правопис найуживаніших прислівників. (Вправи 342-345) Тема. Правопис найуживаніших прислівників. (Вправи 342-345). Мета. Вправляти учнів у правописі найуживаніших прислівників. Обладнання: мовний матеріал. Хід уроку I. Організація класу. II. Перевірка домашнього завданим (вправа 341). Вправа “Крісло автора”. Учні читають розповіді про те, як треба поводитись у гостях. – Які прислівники допомогли вам скласти розповідь? III. Повідомлення теми і завдань уроку. – Ви […]...
- Прислівник. Правопис вивчених прислівників ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ Урок № 13 Тема: Прислівник. Правопис вивчених прислівників Мета: повторити вивчене про прислівник, формувати вміння визначати прислівники в реченнях, доречно й правильно вживати прислівники у мовленні, правильно писати прислівники, однозвучні з іменниками із прийменниками; розвивати логічне мовлення, пам’ять, увагу. Тип уроку: урок повторення вивченого. Обладнання: підручник. Хід уроку І. Повідомлення […]...
- І та и в кінці прислівників МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ПРИСЛІВНИК & 29 І та и в кінці прислівників У кінці прислівників відповідно до вимови пишемо і або и: угорі, відтоді, звідти, згори. Труднощі становлять прислівники, у яких перед і або и стоять г, к, х, ж, ч. У кінці прислівників пишемо И І – після г, к, х: навкруги, залюбки, верхи, по-материнськи, […]...
- Спостереження за роллю прислівників у художніх і науково-популярних текстах Урок 110 Тема. Спостереження за роллю прислівників у художніх і науково-популярних текстах Мета: показати роль прислівників у художніх і науково-популярних текстах, формувати вміння використовувати прислівники у різних текстах, визначати їх роль; розвивати вміння розпізнавати прислівники в усному і писемному мовленні; виховувати культуру мовлення. Обладнання: картки індивідуального опитування, словники синонімів, малюнки першоцвітів. ХІД УРОКУ I. Перевірка […]...
- Розряди прислівників за значенням – Прислівник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прислівник Розряди прислівників за значенням За значенням виділяють такі розряди прислівників: – способу дії (як? у який спосіб?): Швидко, добре, верхи, по-українськи; – міри і ступеня дії (Скільки? наскільки? якою мірою?): Багато, мало, дуже, двічі, надвоє, зовсім; – місця (Де? куди? звідки?): там, тут, туди, додому, здалеку; – часу […]...
- Degrees of Comparison of adverbs. Ступені порівняння прислівників – The Аdverb. Прислівник Англійська мова The Аdverb. Прислівник Degrees of Comparison of adverbs. Ступені порівняння прислівників Вищий та найвищий ступені порівняння прислівників утворюються за такою схемою: Одно – чи двоскладовий, наприклад, fast Faster (the) fastest У якому два чи більше складів, наприклад, carefully More carefully (the) most carefully Ці прислівники утворюють ступені порівняння не за загальною схемою: well […]...
- РОЛЬ ПРИСЛІВНИКІВ У ТЕКСТАХ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ПРИСЛІВНИК Мета: показати роль прислівників у художніх і науково-популярних творах; вчити пояснювати значення прислівників у тексті, вибирати з-поміж поданих прислівник, що найбільше відповідає змісту речення, тексту; розвивати зв’язне мовлення; виховувати культуру мовлення. ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Робота над прислів’ями – Прислів’я та приказки прочитайте, поясніть. Спишіть спочатку вислови з прислівниками, […]...
- Написання прислівників разом, окремо та через дефіс – Прислівник Самостійні частини мови Прислівник Написання прислівників разом, окремо та через дефіс Разом пишуться: – складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником, з іменником, коротким прикметником, числівником, займенником: Віднині, відтепер, донині, дотепер, забагато, задовго, занадто, набагато, навічно, надалі, надовго, назавжди, назовсім, наскрізь, насправді, невтямки, негаразд, отак, отам, отут, підтюпцем, повсюди, подекуди, позавчора, позаторік, потроху, утричі, якнайкраще; […]...
- Правопис прислівників на МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ПРИСЛІВНИК & 30 Правопис прислівників на – о, – е, утворених від прикметників і дієприкметників ! У прислівниках, утворених від прикметників і дієприкметників, у кінці переважно пишеться – о: близько, ясно, синьо, свіжо, творчо. Однак зрідка, зокрема після шиплячих, прислівники мають закінчення – е: боляче, гаряче, вороже, неминуче. 242 Прочитайте прислівники. Запам’ятайте правопис […]...
- НАПИСАННЯ И ТА І В КІНЦІ ПРИСЛІВНИКІВ § 37. НАПИСАННЯ И ТА І В КІНЦІ ПРИСЛІВНИКІВ Вправа 378 I. 1. Я залюбки відповім на твоє запитання. 2. Тополя сягає до сорока метрів заввишки. 3. Щоб скоротити шлях, хлопці пішли вулицею навпрошки. 4. Чоловіки сиділи на колодах або просто навприсядки. 5. Йому навіть невтямки, для чого це треба робити. 6. За хлопцем йшов […]...
- СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ ПРИКМЕТНИК 4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Прикметник становить особливу форму мовних знаків, за допомогою яких відтворюється виявлена в процесі суспільно-трудової практики ознака предметів. Міра ознаки є специфічним денотативним (реальним) значенням, ознака як властивість предмета неможлива без своєї якісної і кількісної градації – спеціального виміру інтенсивності і повноти. Відображення засобами мови міри ознаки, вираженої […]...
- Спостереження за роллю прислівників у художніх і науково-популярних текстах. (Вправи 339-341) Тема. Спостереження за роллю прислівників у художніх і науково-популярних текстах. (Вправи 339-341). Мета. Вдосконалювати вміння розпізнавати прислівники в усному і писемному мовленні; розкрити роль прислівників у художніх і науково-популярних текстах; формувати вміння використовувати прислівники у різних текстах і визначати їхню роль. Обладнання: індивідуальні картки, малюнки ранніх квітів. Хіт уроку І. Організація класу. II. Перевірка домашнього […]...
- ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИСЛІВНИКІВ І ПРИКМЕТНИКІВ Мета: розширити знання учнів про прислівник як незмінну частину мови на основі його порівняння з прикметником; формувати вміння розпізнавати прислівники та прикметники; розвивати мовлення, мислення; виховувати позитивне ставлення до навчання. ХІД УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Робота над прислів’ями – Прислів’я та приказки прочитайте, поясніть. Прислівники випишіть разом з дієсловами, від […]...
- Написання прислівників разом, окремо та через дефіс – Орфографія Українська мова Орфографія Написання прислівників разом, окремо та через дефіс Разом пишуться: 1. Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником: віднині, відтепер, донині, дотепер, забагато, надалі, задовго, занадто, навічно, набагато, отак, надовго, назавжди, назовсім, наскрізь, насправді, негаразд, невтямки, отам, підтюпцем, повсюди, подекуди, позаторік, потроху, утричі, якнайкраще. Примітка. Від подібних прислівників слід відрізняти сполучення прийменників із […]...
- СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ТА НАГОЛОШУВАННЯ ПРИСЛІВНИКІВ Морфологія. Орфографія. Прислівник & 27. СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ТА НАГОЛОШУВАННЯ ПРИСЛІВНИКІВ Розцвітай же, слово, І в родині, і у школі, Й на заводі, і у полі Пречудесно, пречудово – Розцвітай же, слово! П. Тичина 191. І. Уважно прочитайте текст. Запишіть план прочитаного. Усно перекажіть текст за планом. УПОДОБАННЯ ПРИСЛІВНИКІВ Прислівник залюбки утворюється від прикметників. Уміло тут […]...
- РОЗРЯДИ ПРИСЛІВНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ Морфологія. Орфографія. Прислівник & 26. РОЗРЯДИ ПРИСЛІВНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ Болісно серцю, жалем обгортає Пісня смутна солов’їна,.. Десь із туману, з прозорої хмари Дивиться давня Вкраїна. А. Кримський ПАМ’ЯТАЙМО За лексичним значенням і синтаксичною роллю в реченні прислівники поділяються на дві основні групи: означальні й обставинні, які, в свою чергу, створюють розряди. Означальні прислівники Якісно-означальні Приклади […]...
- Правопис прислівників – Прислівник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прислівник Правопис прислівників Н і НН у прислівниках У прислівниках пишеться стільки Н, скільки їх було в прикметниках і дієприкметниках, від яких вони утворені: Впевнений – впевнено, багряний – багряно, гуманний – гуманно, незрівнянний — незрівнянно, сумлінний – сумлінно. З двома літерами н пишуться прислівники спросоння, попідвіконню, попідтинню, зрання. […]...