Що таке політичне лобіювання
7 Що таке політичне лобіювання?
Лобізм (англ. lobby – кулуари) – це безпосередній вплив на процес прийняття законів у парламенті за допомогою груп тиску, які намагаються підтримати прийняття того чи того політичного рішення або завадити цьому.
Відкрито не претендуючи на політичну владу, ці групи чинять тиск на правлячу еліту ззовні, а не управляють безпосередньо. Цим вони відрізняються від політичних партій та інших формувань, які борються за владу. Групи тиску відрізняються також від інших стихійних форм тиску (страйків, стихійних
Для досягнення своїх цілей групи тиску використовують найрізноманітніші методи: від організації різних суспільних кампаній до прямого саботажу дій правлячої еліти, від впливу на рішення уряду через довірених осіб у державному апараті, політичних партіях та парламенті до ведення переговорів з представниками державної влади. Діяльність груп тиску є публічною,
З часом лобізм інституціоналізувався. Так, у США, починаючи з 1946 р., тих, хто професійно займається лобістською діяльністю, офіційно реєструють і вони сплачують податки за виконання своїх обов’язків. Система лобізму набула в цій країні статусу елементу механізму влади. Представників різних лобі включають до складу апарату конгресу, а іноді навіть обирають до вищого законодавчого органу.
Групи тиску, що використовують практику лобізму, досить численні й неоднорідні. Широко відомі лобі, пов’язані з військово-промисловим комплексом. До лобізму часто звертаються екологічні та антивоєнні рухи.
Великі корпорації, спілки підприємців, різні професійні асоціації, профспілки створюють особливі підрозділи, що займаються лише лобістською діяльністю. Залежно від потужності організації такі підрозділи можуть складатися з кількох десятків, а подекуди й сотень осіб. Зацікавлені групи, великі монополії активно використовують для просування своїх інтересів послуги найманих лобістів – впливових юридичних та консультаційних фірм.
На думку політологів, лобізм має і певне позитивне значення, оскільки посилює легітимність парламенту, сприяє обміну інформацією між депутатами та громадськістю, виконує представницьку функцію, підвищує ефективність прийняття рішень.
Лобізм фактично існує і в Україні, проте досі не врегульований у законодавчому порядку.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...