СИЛІЦІЮВАННЯ

Related posts:

1. ГІДРОЗМИВАННЯ Екологія – охорона природи ГІДРОЗМИВАННЯ – метод очищення тваринницьких комплексів за допомогою струменя води. Часто спричинює забруднення водойму а також поверхневих шарів грунту....
2. ЄМНІСТЬ ВОДОСХОВИЩА Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ ВОДОСХОВИЩА – об’єм водосховища, виражений у м3 або км3; корисна Є. в. – об’єм води, що перебуває між норм, підпорним рівнем та проектним рівнем макс. спрацювання води; мертвий об’єм – об’єм води, що перебуває нижче від рівня макс. технічно допустимого спрацювання води; резервна Є. в. – об’єм, що використовується для […]...
3. КАРСТ Екологія – охорона природи КАРСТ, карстові явища – явища, пов’язані з розчиненням прир. водами деяких гір. порід (вапняків, гіпсів, кам’яної солі), що супроводжується утворенням комплексу поверхневих (воронки, котловани, провалля) і підземних (печер, прир. порожнин, площин, ходів, прир. колодязів тощо) Порожнин. К. впливає на циркуляцію і режим підземних і поверхневих вод (напр., зникаючі в підземних порожнинах […]...
4. ЖИТТЄВІСТЬ Екологія – охорона природи ЖИТТЄВІСТЬ – інтенсивність вияву життєвих процесів: розвитку, росту, розмноження, стійкості організмів проти несприятливих умов та хвороб. Потомство близькоспоріднених батьків часто має знижену Ж., не споріднених – підвищену. Для підвищення Ж. с.-г. тварин на ферми періодично завозять племінних плідників, у рослинництві для висівання використовують гібридне насіння....
5. ДЖЕРЕЛО ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД Екологія – охорона природи ДЖЕРЕЛО ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД – об’єкти природи, природні або штучні процеси та явища, що викликають забруднення поверхневих водойм. Основними Д. з. п. в. є не очищені або погано очищені води стічні, поверхнево-активні речовини, пестициди, що надходять у водойми з дощовими й талими водами тощо....
6. ІНФІЛЬТРАЦІЯ Екологія – охорона природи ІНФІЛЬТРАЦІЯ – просочування атм. і поверхневих вод у грунт, материнську породу по капілярних і субкапілярних порах, ін. порожнинах до рівня підземних вод. Вимірюється кількістю опадів з вирахуванням випаровування та поверхневих стоків....
7. ПІДТОПЛЕННЯ Екологія – охорона природи ПІДТОПЛЕННЯ – підвищення рівня грунт, вод, викликане, як правило, спорудженням гідротехн. споруд та підпором поверхневих вод. П. спричинює заболочування земель та різко погіршує умови будівництва і землеробства....
8. ІНДЕКС СТІЙКОСТІ Екологія – охорона природи ІНДЕКС СТІЙКОСТІ – показник стійкості виду або популяції в біоценозі. І. с. визначають як коефіцієнт варіації кількості їхньої біомаси або середньої чисельності особин, обчислений за багаторічними даними....
9. АНТИДЕТОНАТОРИ Екологія – охорона природи АНТИДЕТОНАТОРИ – хім. сполуки, які добавляють до палива двигунів внутр. згорання з метою підвищення його детонаційної стійкості. Найпоширенішим А. є тетраетилсвинець. Останнім часом його використання дещо скорочується через високу токсичність. Як замінники пропонуються аром, вуглеводні, ефіри, спирти....
10. ТОЧКА РОСИ Екологія – охорона природи ТОЧКА РОСИ – т-ра, за якої водяна пара, що міститься в повітрі, за сталого тиску досягає стану насичення....
11. ДИВЕРГЕНЦІЯ МОРСЬКИХ ВОД Екологія – охорона природи ДИВЕРГЕНЦІЯ МОРСЬКИХ ВОД – розходження глибинних та поверхневих течій і потоків вод Світового океану, що відбувається в певних його зонах. Зумовлене нерівномірністю розподілу вітрів над земною поверхнею за силою та напрямком, впливом конфігурації лінії узбережжя, що лежать на шляху поверхневих потоків, та нерівномірністю розподілу щільності води в глибинах океану. Див. також […]...
12. СВІТІННЯ МОРЯ Екологія – охорона природи СВІТІННЯ МОРЯ – явище, зумовлене наявністю в поверхневих шарах води організмів, здатних до біолюмінесценцїї....
13. ТЕКТОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи ТЕКТОГЕНЕЗ – сукупність процесів розвитку верхніх шарів Землі під впливом тектонічних рухів....
14. ВРАЗЛИВІСТЬ (ЛАНДШАФТУ, ЕКОСИСТЕМИ) Екологія – охорона природи ВРАЗЛИВІСТЬ (ЛАНДШАФТУ, ЕКОСИСТЕМИ) – нездатність протистояти зовн. впливам або стресовим чинникам; властивість, обернена до стійкості....
15. ПОТЕНЦІАЛ ВИЖИВАННЯ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ВИЖИВАННЯ – ступінь стійкості виду до несприятливих чинників середовища, зумовлений його екол. валентністю....
16. АЕРОКЛІМАТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АЕРОКЛІМАТОЛОГІЯ – розділ кліматології, що вивчає клімат, умови шарів атмосфери, віддалених від земної поверхні....
17. СПЛАВИ МЕТАЛІВ – КРИСТАЛИ Хімія – універсальний довідник БУДОВА РЕЧОВИНИ КРИСТАЛИ СПЛАВИ МЕТАЛІВ У табл. 6 наведено найбільш поширені сплави металів. Таблиця 6 Деякі поширені сплави металів Основа Сплав Мас. частки основних компонентів Властивості Застосування Залізо Нержавіюча (хромиста) сталь 13-27% Сr Стійкість проти корозії Хімічне обладнання Залізо Нержавіюча (хромонікелева) Сталь 18% Сr, 9% Ni Стійкість проти корозії Столові прибори, […]...
18. ЗОНА ВОДООХОРОННА Екологія – охорона природи ЗОНА ВОДООХОРОННА – територія, виділена з метою охорони підземних або поверхневих вод від забруднення. У 3. в. звичайно-заборонена чи обмежена госп. діяльність, проводяться лісовідновні роботи....
19. ІНФЛЮАЦІЯ Екологія – охорона природи ІНФЛЮАЦІЯ – проникнення поверхневих вод у товщу земної кори крізь шпари або карстові канали. І. слід відрізняти від інфільтрації, коли просочування відбувається суцільним фронтом....
20. ЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ – відображення в процесах поширення та взаємодії компонентів, що утворюють середовище (в т. ч. дальнього, напр., перенесення орг. речовини з поверхневих шарів океану в його глибини, і навпаки), широтного (переважно) розподілу сонячної енергії на земній поверхні, а також характеру взаємозв’язку літосфери, гідросфери та атмосфери (напр., формування зон Світового океану). 3. […]...
21. ЗИМА ЯДЕРНА Екологія – охорона природи “ЗИМА ЯДЕРНА” – модельно спрогнозоване різке й тривале загально-земне похолодання, що може виникнути у разі війни з застосуванням термоядерної зброї. “3. я.” здатна знищити на Землі вищі форми життя, в т. ч. й людину. Механізм виникнення “3. я.” – екранування поверхні планети пилом та димом від проникнення сонячного світла. За одним […]...
22. АБІСАЛЬ Екологія – охорона природи АБІСАЛЬ, зона абісальна – глибоководна зона морів, океанів, куди не проникає сонячне проміння (2000- 6000 м). Займає понад 75 % площі дна океанів. Умови життя в А. характеризуються відсутністю світла, сталими т-рою (1-2 С), солоністю (близько 35 %о), високим гідростатичним тиском (30-60 МПа, або 300-600 атм), переважно мулистими грунтами. Фотосинтезуючі рослинні […]...
23. ВИСНАЖЕННЯ ВОД Екологія – охорона природи ВИСНАЖЕННЯ ВОД – зменшення мінім, допустимого стоку поверхневих або скорочення запасів підземних вод. В. в. відбувається за рахунок забруднення рік, морів та океанів, а також у результаті посиленого споживання води для задоволення пром. та госп. потреб....
24. ПІДІГРІВАННЯ ПРИРОДНИХ ВОД Екологія – охорона природи ПІДІГРІВАННЯ ПРИРОДНИХ ВОД – забруднення поверхневих вод унаслідок скидання в них нагрітої води, використаної в системах водяного охолодження електростанцій (85 %) і пром. підприємств, тобто термінове забруднення. Підвищення т-ри вже на кілька градусів призводить до змін флори і фауни водойм. З одного боку, з підвищенням т-ри зменшується розчинність кисню у воді, […]...
25. МІКРОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи МІКРОЦЕНОЗ – невелике угруповання, що перебуває в межах внутр. шарів фітоценозу (“ценоз у ценозі”). Поняття в деяких випадках збігається за понятійним обсягом із “парцелою” та “синузією”....
26. ЗАКОН ФІЗИКО-ХІМІЧНОЇ ЄДНОСТІ ЖИВОЇ РЕЧОВИНИ Екологія – охорона природи ЗАКОН ФІЗИКО-ХІМІЧНОЇ ЄДНОСТІ ЖИВОЇ РЕЧОВИНИ (В. І. ВЕРНАДСЬКОГО) – вся жива речовина Землі є фіз.-хім. єдиною. З цього закону природно випливає: шкідливе для однієї частини живої речовини не може не впливати якимось чином на ін. її частину, або шкідливе для одних видів тварин (рослин) шкідливе і для ін. Звідси будь-які фіз.-хім. […]...
27. ОБРОСТАННЯ Екологія – охорона природи ОБРОСТАННЯ – поселення водяних організмів (тварин і рослин), найчастіше бактерій, водоростей, губок, мідій, асцидій тощо на каменях, підводних частинах споруд, суден, в середині водозбору. О. перешкоджає потоку води у водо – воротах, зменшує швидкість суден, сприяє корозії підводних мет. і бетонних споруд. Екол. значення О. полягає у створенні сприятливих умов для […]...
28. ДЕГРАДАЦІЯ МЕРЗЛОТИ Екологія – охорона природи ДЕГРАДАЦІЯ МЕРЗЛОТИ – перехід багаторічних мерзлих грунтів з мерзлого стану в талий під впливом підвищеної середньорічної т-ри або зміни теплоізоляційних властивостей верхніх шарів (у т. ч. внаслідок знищення рослинності). Д. м. доводиться враховувати під час будівництва на Пн....
29. БІОЦИДИ Екологія – охорона природи БІОЦИДИ – загальна назва хім. речовин, які застосовують для боротьби з бур’янами, хворобами та шкідниками рослин. Розрізняють: акарициди (засоби проти кліщів), альгіциди (проти водоростей), бактерициди (проти бактерій), фунгіциди (проти грибів), гербіциди (проти бур’янів), інсектициди (проти комах), нематоциди (проти червів), родентициди (проти гризунів), віроциди (проти вірусів). До Б. належать також дефоліанти, десиканти, […]...
30. ВИЛУЖЕННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ВИЛУЖЕННЯ ГРУНТУ – процес вимивання з верхніх шарів грунту в нижні шари або підгрунтя розчинних мін. сполук, що відбувається під впливом низхідного руху атм. опадів або грунтового розчину. В. г. посилюється в разі зрошування....
31. ВОДИ ВАДОЗНІ Екологія – охорона природи ВОДИ ВАДОЗНІ – підземні води, що містяться у порах, шпарах та порожнинах верхніх шарів земної кори і беруть участь у заг. колообігу води на Землі. Деяка частина В. в. формується з атм. опадів....
32. ДИГРЕСІЯ РЕКРЕАЦІЙНА Екологія – охорона природи ДИГРЕСІЯ РЕКРЕАЦІЙНА – зміни прир. комплексів, в основному ліс. біоценозів, зумовлені інтенсивним використанням останніх для відпочинку населення. Д. р. спричинена переважно ущільненням верхніх шарів, порушенням мікоризи, витоптуванням сіянців і трав’яного покриву....
33. ЗОНА ОКЕАНУ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ОКЕАНУ ГЕОГРАФІЧНА – частина Світового океану, що відрізняється за кількістю сонячної енергії, яка надходить, т-рою води, формуванням поверхневих і глибинних течій, балансом випаровування та опадів, силою й постійністю вітрів, солоністю води, характером рослинності, тваринного світу тощо. Конфігурація геогр. зон дна океану відрізняється від таких зон на поверхні. Поняття 3. о. […]...
34. АКВАРІУМ Екологія – охорона природи АКВАРІУМ – посудина (скляна або із скляними стінками) для утримання та розведення водяних тварин і рослин. Необхідними умовами існування в А. водяних організмів є достатня насиченість води киснем, відповідний сольовий склад її, підтримування певної т-ри, освітленості тощо. Для оптим. насичення води киснем її продувають повітрям за допомогою нагнітальних насосів, часто влаштовують […]...
35. АГРОХІМІЯ Екологія – охорона природи АГРОХІМІЯ – наука про взаємозв’язки між хімічним складом субстрату та с.-г. рослинами з метою підвищення якості їх урожаю....
36. СТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи СТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність рослин витримувати вплив тих чи ін. несприятливих чинників зовн. середовища. Розрізняють зимостійкість, жаростійкість, посухостійкість, солестійкість, стійкість проти певних хвороб, радіостійкість тощо....
37. АГРОЕКОСИСТЕМА Екологія – охорона природи АГРОКУЛЬТУРА – сукупність заходів, дій, процесів виробників аграрної продукції, спрямованих на поліпшення культури землеробства і підвищення його ефективності....
38. КОНТРАДАПТАЦІЯ Екологія – охорона природи КОНТРАДАПТАЦІЯ – розвиток у двох або кількох видів пристосувань, спрямованих проти ін. видів....
39. ІНГРЕСІЯ Екологія – охорона природи ІНГРЕСІЯ – повільне (“вікове”) проникнення мор. вод у пониззя рельєфу прибережного суходолу в разі підвищення рівня моря або опускання берегів....
40. ВОДИ ГРУНТОВІ Екологія – охорона природи ВОДИ ГРУНТОВІ – підземні води першого від поверхні землі постійно водоносного горизонту. Утворюються в основному за рахунок інфільтрації (просочування) води атм. опадів, річок, озер, ставків, каналів, а також за рахунок конденсації водяної пари. Подекуди запаси В. г. поповнюються висхідними водами глибших шарів....