СИМПАТРІЯ

Related posts:

1. СИМБІОТОПІЯ Екологія – охорона природи СИМБІОТОПІЯ – існування систематично близьких видів в аналогічних місцезнаходженнях....
2. ФАУНА Екологія – охорона природи ФАУНА – 1) сукупність усіх видів тварин, що склалася еволюц.-історично, які мешкають чи мешкали в геол. минулому на певній території (акваторії); 2) перелік видів тварин, що мешкають на певній території (акваторії – для водяних організмів)....
3. СУМІСНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СУМІСНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність двох або кількох популяцій різних видів існувати в межах дуже близьких екол. ніш....
4. ОХОРОНА УГІДЬ Екологія – охорона природи ОХОРОНА УГІДЬ – комплекс заходів щодо рац. використання та збереження ділянок території (акваторії), призначених для госп. цілей....
5. СИНУЗІЯ Екологія – охорона природи СИНУЗІЯ -1) екологічно і просторово відокремлені частини фітоценозу, що складається з рослин однієї або кількох близьких життєвих форм’, 2) сукупність популяцій рослин і тварин, пов’язаних між собою заг. вимогами до середовища існування....
6. ЄМНІСТЬ РЕКРЕАЦІЙНА Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ РЕКРЕАЦІЙНА – здатність сприятливої для відпочинку людей території чи акваторії забезпечити деякому числу відпочиваючих психофізіол. комфорт та спортивно-зміцнювальну діяльність без деградації прир. середовища або антропо-культ. комплексів на цій території. Напр., Є. р. лісів не перевищує 2 осіб на 1 га....
7. УГІДДЯ Екологія – охорона природи УГІДДЯ – ділянка території або акваторії, яка відрізняється від сусідніх своїм використанням (с.-г., ліс., рибні, мисливські) чи прир. особливостями. Кожне У. характеризується певною однорідністю та спільними ознаками....
8. РАДІАЦІЯ АДАПТИВНА Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ АДАПТИВНА – виникнення в межах певної систематичної групи форм, пристосованих до різних умов існування, що дає змогу такій систематичній групі рівномірно зайняти простір і різні середовища. Напр., літаючі, плаваючі, бігаючі, риючі форми ссавців....
9. ЗАБРУДНЕННЯ БІОГЕННЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ БІОГЕННЕ, забруднення біотичне – поширення певних, як правило, не бажаних для людини біогенних речовин (виділень, відмерлих організмів тощо) на території та (або) в акваторії, де їх раніше не було....
10. ЖИТТЄВА ФОРМА Екологія – охорона природи ЖИТТЄВА ФОРМА – 1) у тварин – група систематично споріднених організмів, здебільшого з близьких рядів або родин, що мають подібні екол.-морф, пристосування для життя в однаковому середовищі; 2) у рослин (біоморфа) – сукупність видів рослин, подібних за зовн. виглядом (габітусом), зумовленим анатомо-морф. будовою й еколого-фізіол. ознаками, які виробилися в процесі еволюції […]...
11. ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) Екологія – охорона природи ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) – сукупність близькоспоріднених організмів, що характеризуються морфофізіол. та екол.-геогр. особливостями. Для всіх особин одного В. характерні єдність філогенетичного походження, однаковий тип обміну речовин, плодючість потомства, що походить від схрещування особин цього виду, поширення в межах певної території (суходолу, акваторії), яку називають ареалом виду. В. є однією з основних одиниць […]...
12. МОНОКУЛЬТУРА Екологія – охорона природи МОНОКУЛЬТУРА – 1) беззмінне багаторічне вирощування однієї с.-г. культури на одному й тому самому полі; 2) поля (або ін. с.-г. території), зайняті одним видом культ, рослин....
13. МІСЦЕ Екологія – охорона природи МІСЦЕ – виділена в просторі відносно однорідна (нерідко ціла та неподільна) ділянка території та/або акваторії, що протиставляється решті поверхні Землі. Може розглядатися як “чорний ящик”. Напр., заплавні луки, завод, готельний комплекс....
14. ПОПУЛЯЦІЯ ЦЕНОТИЧНА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ ЦЕНОТИЧНА – сукупність особин одного виду або групи близьких видів в угрупованні (як правило, рослин)....
15. ТЕРИТОРІАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІАЛЬНІСТЬ – 1) механізм самороз’єднування в просторі особин і груп організмів; 2) властивість більшості тварин триматися певної території чи акваторії впродовж життя й охороняти цей простір від проникнення ін. особин того самого виду....
16. БІОРІЗНОМАНІТТЯ Екологія – охорона природи БІОРІЗНОМАНІТТЯ – сукупність типів відмінностей об’єктів світу (універсуму) будь-якого простору (території, акваторії, планети), які виявляються на підставі вибраної міри. Б. світу – розмаїття живих організмів (напр., багатство видів рослин і тварин, біомів, біосистем). Б. – найбільша цінність з екол., ген., соц., економічних, наук., освітніх, рекреаційних та естетичних причин. Б. найважливіше для […]...
17. ЗОНА ГІБРИДНА Екологія – охорона природи ЗОНА ГІБРИДНА – простір, де трапляються гібриди або переважають суміші, що є наслідком схрещування близьких видів (або підвидів) тварин чи рослин....
18. ВИД ШКІДЛИВИЙ Екологія – охорона природи ВИД ШКІДЛИВИЙ – вид, особини або популяції якого завдають людині шкоди чи викликають захворювання. Поняття В. ш. є відносним, оскільки один і той самий вид в одному місці біол., екон., соц. тощо є небажаним, а на ін. території може бути нейтральним або відносно корисним....
19. ВИД АДВЕНТИВНИЙ Екологія – охорона природи ВИД АДВЕНТИВНИЙ – вид, зайшлий для даної флори, що потрапив у дану місцевість за допомогою штучних чинників поширення, пристосувався до нових умов існування і почав самостійно поширюватися на новій території....
20. ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА, екологія чинникова – розділ екології, що вивчає пристосованість певних видів рослин і тварин до умов існування. Встановлює і досліджує життєві форми, або екобіоморфи, їхнє ставлення до окремих чинників абіотичного і біотичного середовища, сукупний вплив цих чинників на організм....
21. АЛОХТОЩИ Екологія – охорона природи АЛОХТОЩИ, вид місцевий – організми, що населяють певну місцевість, але виникли в процесі еволюції в ін. місці. На території сучасного поширення А. потрапили в результаті розселення. Так, А. Пн. Америки є опосум (сумчастий пацюк) і кілька видів колібрі, що переселилися з Пд. Америки....
22. ПРАВИЛО ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ – кожен вид організмів пристосований до певних умов існування певним чином: не існує двох близьких видів, подібних за своїми адаптаціями до умов довкілля. Напр., кріт (ряд комахоїдні) і сліпак (ряд гризуни) адаптовані до проживання в грунті. Однак кріт риє ходи за допомогою передніх кінцівок, а сліпак – різців, […]...
23. ЕКСПЕДИЦІЯ Екологія – охорона природи ЕКСПЕДИЦІЯ – переміщення групи людей (як правило, довготривале) на певній території чи акваторії зі спортивною або наук, метою. Е. називають також виїзд учених і фахівців на місце можливого знаходження чи виявлення цікавих об’єктів або явищ з метою їх вивчення. Наук. Е. – одна з найефективніших форм дослідження проблем природокористування....
24. ПОПУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ – 1) сукупність особин одного виду, що протягом великої кількості поколінь населяють певний простір, усередині якого практично здійснюється тією чи ін. мірою панміксія; відокремлена від сусідніх аналогічних сукупностей певним ступенем тиску тих чи ін. форм ізоляції. П. має складну біохронологічну структуру: за віком, статтю, просторовим та спорідненим об’єднанням особин. Кожна […]...
25. ПРИСТОСОВАНІСТЬ Екологія – охорона природи ПРИСТОСОВАНІСТЬ – здатність організму до змін відповідно до змін умов існування (для особин – шляхом морфофізіол. та поведінкових реакцій, для груп особин – шляхом виникнення в процесі еволюції нових пристосувань (адаптацій))....
26. ЗАКАЗНИК Екологія – охорона природи ЗАКАЗНИК – ділянка, в межах якої (постійно чи тимчасово) заборонені окремі види і форми госп. діяльності з метою забезпечення охорони одного чи багатьох видів тварин, рослин, біогеоценозів, одного чи кількох екол. компонентів або заг. характеру місцевості. Як правило, 3. не є основним землекористувачем охоронної території. В Україні за станом на початок […]...
27. АРЕАЛ КОСМОПОЛІТИЧНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ КОСМОПОЛІТИЧНИЙ – зона поширення виду чи ін. систематичної групи, яка охоплює досить значні площі суходолу чи акваторії (не менше третини)....
28. ІНТРОДУКЦІЯ Екологія – охорона природи ІНТРОДУКЦІЯ – переселення особин окремих видів тварин і рослин за межі їхнього прир. ареалу та адаптація до нових умов існування. Розрізняють цілеспрямовану і спонтанну І. Цілеспрямована І. здійснюється переважно з метою введення в культуру нових видів і форм (напр., кукурудза, картопля, інтродуковані в Європу з Америки). У разі спонтанної І. організми […]...
29. ПОПУЛЯЦІЯ МІСЦЕВА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ МІСЦЕВА, популяція локальна – нечітко визначене поняття, близьке до поняття “популяція екологічна”, але відрізняється від нього тим, що представники даного виду маються на увазі в межах не одного біогеоценозу, а в кількох близьких біогеоценозах....
30. ПАРК МОРСЬКИЙ Екологія – охорона природи ПАРК МОРСЬКИЙ – нац. або прир. парк, створений на акваторії моря. Зазвичай охоплює смугу мор. узбережжя материка або/та о-ва. Заг. кількість П. м. у світі – близько 200....
31. ЗАКОН ЕКОЛОГІЧНОЇ КОРЕЛЯЦІЇ Екологія – охорона природи ЗАКОН ЕКОЛОГІЧНОЇ КОРЕЛЯЦІЇ – в екосистемі, як і в будь-якому ін. цілісному прир.-системному утворенні, особливо в біотичному угрупованні, всі види, що входять до неї, та абіотичні екол. компоненти функц. відповідають один одному. Випадання однієї частини (напр., знищення виду) неминуче призводить до зниження всіх ін. тісно пов’язаних з нею частин системи та […]...
32. ФАЦІЯ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ФАЦІЯ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА – елементарна, далі неподільна з погляду прир. комплексності ділянка поверхні землі, що характеризується упродовж усього існування однорідними літологією, рельєфом, клімат, особливостями, грунтами та біотичними компонентами, що складають на території Ф. ф.-г. один біоценоз. Напр., схил яру якоїсь однієї експозиції, русло струмка і т. д....
33. ВИДИ ВІКАРУЮЧІ Екологія – охорона природи ВИДИ ВІКАРУЮЧІ – систематично близькі, біол. подібні види, що заміщують один одного геогр. і мають суміжні ареали (геогр. вікаріат) або існують у межах одного ареалу, але в різних екол. умовах – на різних субстратах, у різних угрупованнях тощо (екол. вікаріат)....
34. ВИМИРАННЯ Екологія – охорона природи ВИМИРАННЯ – теор. кінцева доля кожного біол. виду; явище часткового чи повного зникнення окремих видів, груп рослин і тварин або цілих флор і фаун з певної території або акваторії, що має місце в процесі розвитку живої природи протягом біол. історії Землі. Так, зокрема, в історії Землі відомі “Великі вимирання”, першим з […]...
35. ЗОНА ОДВІЧНОЇ ДИКОЇ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ЗОНА ОДВІЧНОЇ ДИКОЇ ПРИРОДИ – великі території (в США – понад 40 тис. га, за ін. джерелами – 100 тис. га) зі слабко перетвореними людиною ландшафтами, в межах яких немає постійного населення і люди бувають там лише як тимчасові відвідувачі....
36. ГНІЗДОВА ДІЛЯНКА Екологія – охорона природи ГНІЗДОВА ДІЛЯНКА – територія, яку займає пара того чи іншого виду птахів у період гніздування. Як правило, кожен птах гніздиться з року в рік на одному й тому самому місці....
37. УГРУПОВАННЯ ПІРОГЕННЕ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ ПІРОГЕННЕ – угруповання, виникнення та існування якого підтримується періодичними пожежами, без яких воно замінюється ін. угрупованнями....
38. ЧОРНИЙ СПИСОК ВИДІВ Екологія – охорона природи ЧОРНИЙ СПИСОК ВИДІВ – перелік видів, які зникли на планеті, починаючи з 1600 р. Підставою для введення певного виду до Ч. с. в. є відсутність достовірних свідчень про його існування принаймні протягом останніх 50 років....
39. МЕЛАНІЗМ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи МЕЛАНІЗМ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ – виникнення темних форм метеликів (понад 70 видів) у результаті прир. добору меланістів у забруднених кіптявою місцевостях....
40. ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) НЕОБМЕЖЕНОСТІ ПРОГРЕСУ Екологія – охорона природи ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) НЕОБМЕЖЕНОСТІ ПРОГРЕСУ – розвиток від простого до складного не обмежений. У межах біол. форми руху матерії 3. (з.) н. п. можна сформулювати як довічне, безперервне й абсолютно необхідне прагнення живого до відносної незалежності від умов навколишнього середовища. Це саме спостерігається і в межах соц. форми руху матерії....