СИТУАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНО КОНФЛІКТНА

Related posts:

1. ЕКОЛОГІЧНО КОНФЛІКТНА СИТУАЦІЯ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЧНО КОНФЛІКТНА СИТУАЦІЯ – див. Ситуація екологічно конфліктна....
2. ПРОБЛЕМА ГЛОБАЛЬНА Екологія – охорона природи ПРОБЛЕМА ГЛОБАЛЬНА – прир., прир.-антроп. або суто антроп. (у т. ч. екон., соц. тощо) явище, що стосується всього світу. Приклади: ядерна загроза, екол. криза, глобальне потепління, епідемія СНІДу та ін. До П. г. наближуються широковідомі регіональні проблеми, що охоплюють великі частини біосфери, напр., забруднення середовища, у т. ч. кислотні дощі....
3. ЗАБРУДНЕННЯ ПЕРВИННЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПЕРВИННЕ – надходження в середовище забрудників, що безпосередньо утворюються під час перебігу прир., прир.- антроп. та антроп. процесів....
4. ДЕГРАДАЦІЯ ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи ДЕГРАДАЦІЯ ЛАНДШАФТУ – поступове прир. або антроп. погіршення, спрощення, зниження госп. та естетичного потенціалу ландшафту аж до перетворення його на пустище....
5. ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ – поступове погіршення властивостей грунту, зумовлене зміною умов грунтоутворення внаслідок впливу прир. чинників (напр., наступ лісів чи сухих степів на чорноземи) або госп. діяльності людини (недосконала агротехніка, забруднення тощо), що супроводжується зменшенням вмісту гумусу, руйнуванням структури грунту та зниженням його родючості....
6. ПОТЕНЦІАЛ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ – 1) глобальний – максимально допустиме антроп. навантаження на всю сукупність прир. систем (“систему систем” у масштабах Землі), що не призводить до необоротного руйнування структури цієї сукупності (її ієрархії), до значних збоїв у виявлянні системних законів (правил, принципів) та різкого погіршення дин. якостей систем і, отже, зберігає робочу надійність […]...
7. МОНІТОРИНГ РЕГІОНАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи МОНІТОРИНГ РЕГІОНАЛЬНИЙ – спостереження за процесами та явищами в межах якогось регіону, де ці процеси та явища можуть відрізнятися як за прир. характером, так і за антроп. впливом від базового фону, характерного для всієї біосфери....
8. СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – комплекс прир. у прир.-антроп. та соц.-екон. чинників, що впливають на людину....
9. РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ – об’єкти і явища прир. та антроп. походження, які використовуються з метою організації оздоровлення, відпочинку й туризму. Розрізняють Р. р. прир. (прир.-терит. комплекси, їх компоненти та окремі властивості) і культ.- істор. (різні пам’ятки історії, архітектури, археології, мистецтва, природи тощо)....
10. УРБАСИСТЕМА Екологія – охорона природи УРБАСИСТЕМА – нестійка прир.- антроп. система, яка складається на урбанізованих територіях з архіт.- буд. об’єктів з різко змінених прир. екосистем....
11. СИТУАЦІЯ АВАРІЙНА В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ Екологія – охорона природи СИТУАЦІЯ АВАРІЙНА В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ – нетривале різке порушення технол. циклів використання прир. ресурсів, що призводить до несприятливих наслідків аж до екол. катастрофи та виникнення стихійного лиха (прорив дамби ГЕС, напр., може спричинити паводок). Див. також Аварія екологічна....
12. ДЕГЕНЕРАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕГЕНЕРАЦІЯ – 1) виродження, погіршення з покоління в покоління певних рис або властивостей організму як результат несприятливих умов існування; 2) переродження, глибокі структурні зміни в тканинах організму, що супроводжуються появою в них речовин, не властивих цим тканинам (жир, гіалін тощо); 3) те саме, що біол. редукція, тобто спрощення, ослаблення або майже […]...
13. ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНЕ – забруднення (1 і 2), викликане прир., звичайно катастрофічними, причинами (виверження вулканів, зсуви грунту тощо), що не залежать від впливу людини на прир. процеси або є наслідком віддаленого опосередкованого впливу людини на природу. Від 3. п. слід відрізняти вужче поняття прир. забруднення, що відбувається без жодного впливу людини на […]...
14. ЗАСОЛЕННЯ ВОДИ Екологія – охорона природи ЗАСОЛЕННЯ ВОДИ – перевищення звичайної конц. солей у воді з огляду на прир. або антроп. причини: для прісної води – понад 1 г/л, для солонуватої – понад 10, для солоної – понад 50 г/л....
15. КОЛЬМАТАЖ Екологія – охорона природи КОЛЬМАТАЖ – 1) прир. або штучне осадження намулів на земельній ділянці з метою підвищення родючості грунту, створення нового родючого шару; 2) прир. або штучне змивання фільтраційними потоками глинистих часточок або намулів у пори грунту з метою зменшення його активної поруватості, внаслідок чого зменшується проникнення води крізь стінки земляних русел каналів, ставків […]...
16. РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) Екологія – охорона природи РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) – сукупність властивостей грунту, здатних задовольняти потребу рослин у поживних речовинах, воді, повітрі, біотичному та фіз.-хім. середовищах. Усе це своїм комплексним впливом забезпечує формування врожаю с.-г. культур, а також біол. продуктивність прир. фітоценозів. Розрізняють Р. потенційну (прир.), що визначається прир. запасами в грунті поживних мін. і орг. речовин та […]...
17. РЕЛІКТ ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи РЕЛІКТ ГЕОГРАФІЧНИЙ – вид рослини або тварини, який мешкає в певному, як правило, невеликому регіоні, тоді як у решті геогр. місць його колишнього поширення він зникає під впливом прир. або антроп. чинників....
18. ЕРОЗІЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ЕРОЗІЯ ГРУНТУ – процес руйнування верхнього, найродючішого шару грунту і підгрунтя талими та дощовими водами (Е. г. водна) або вітром (Е. г. вітрова). Крім цього, розрізняють Е. г. антроп., яка спричинюється нерац. госп. діяльністю людини; Е. г. іригаційну, яка зумовлюється неправильним зрошенням; Е. г. лінійну – розмивання грунту, материнських і підстилаючих […]...
19. ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ – зміни прир. умов і прир. ресурсів у процесі госп. діяльності людини. Розрізняють П. п. напрямлене (напр., створення антроп. ландшафтів, меліорація території) та не напрямлене (непередбачене). Напрямлене П. п. може бути спрямоване на госп. освоєння, поліпшення чи відновлення корисних властивостей прир.-терит. комплексів....
20. ЛІС ЗАХИСНИЙ Екологія – охорона природи ЛІС ЗАХИСНИЙ – прир. або посаджена дерево-чагарникова рослинність, яка зберігається з метою створення сприятливого для життя людини прир. довкілля, регулювання водного режиму, захисту грунту від ерозії тощо....
21. СИТУАЦІЯ Екологія – охорона природи СИТУАЦІЯ – 1) збіг умов і обставин, що створюють певне становище; 2) зображення на карті або плані рельєфу, річок, лісів тощо....
22. ЛАНДШАФТ ПОРУШЕНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ПОРУШЕНИЙ – тип антроп. ландшафту, який виник Внаслідок нерац. використання прир. ресурсів....
23. МОНІТОРИНГ БАЗОВИЙ Екологія – охорона природи МОНІТОРИНГ БАЗОВИЙ – спостереження за загально-біосферними, в основному прир. явищами без накладання на них антроп. регіональних впливів....
24. АКВАТОРІЯ Екологія – охорона природи АКВАТОРІЯ – водний простір водойми чи моря з певними прир., штучними або уявними (умовними) межами. Як правило, А. в екології розглядається як об’єм, що включає водну товщу до дна та атмосферу над нею....
25. КОМПЛЕКС ПРИРОДНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ (ПТК) Екологія – охорона природи КОМПЛЕКС ПРИРОДНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ (ПТК) – 1) поєднання прир. компонентів, які становлять ієрархічну драбину геогр. утворів, – від фації до геогр. оболонки; 2) синонім геосистеми; 3) синонім ландшафту-2; 4) прир. частина ландшафту (ін. його складовою частиною є антроп. утвір)....
26. ОХОРОНА КУЛЬТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ОХОРОНА КУЛЬТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА – збереження та дбайливе ставлення до пам’яток культури, всього антроп. (у т. ч. природно-антроп.) оточення людини, звичного для неї з дитинства....
27. ГІГІЄНА КОМУНАЛЬНА Екологія – охорона природи ГІГІЄНА КОМУНАЛЬНА – розділ гігієни, що досліджує вплив прир. і соц. чинників на стан здоров’я населення, розробляє гігієнічні нормативи і сан. заходи стосовно гігієни атм. повітря, водопостачання, сан. очищення населених пунктів, сан. охорони водойм тощо....
28. КАРСТ Екологія – охорона природи КАРСТ, карстові явища – явища, пов’язані з розчиненням прир. водами деяких гір. порід (вапняків, гіпсів, кам’яної солі), що супроводжується утворенням комплексу поверхневих (воронки, котловани, провалля) і підземних (печер, прир. порожнин, площин, ходів, прир. колодязів тощо) Порожнин. К. впливає на циркуляцію і режим підземних і поверхневих вод (напр., зникаючі в підземних порожнинах […]...
29. ДЕТЕРІОРАЦІЯ (СЕРЕДОВИЩА) Екологія – охорона природи ДЕТЕРІОРАЦІЯ (СЕРЕДОВИЩА)- погіршення прир. середовища, що оточує людину, звичайно внаслідок його антроп. забруднення....
30. БІОГЕОЦЕНОЗ КОРІННИЙ Екологія – охорона природи БІОГЕОЦЕНОЗ КОРІННИЙ – біогеоценоз, що відповідає прир.-антроп. умовам місцевості і майже не порушений втручанням людини....
31. ЛІТОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи ЛІТОГЕНЕЗ – сукупність і послідовність прир., а частково й антроп. процесів утворення осадових гір. порід з наступними їх змінами. З Л. пов’язане формування покладів багатьох корисних копалин....
32. ПРИРІСТ НУЛЬОВИЙ Екологія – охорона природи ПРИРІСТ НУЛЬОВИЙ – практична рівновага народжуваності та смертності, що веде до стабільної чисельності популяції (населення) будь-якого регіону. Звичайний стан прир. популяцій поза періодами збурення (масового розмноження або депресії чисельності)....
33. КАТАКЛІЗМ Екологія – охорона природи КАТАКЛІЗМ – раптовий переворот, катастрофа; раптова зміна структури угруповання внаслідок його порушення під впливом зовн. прир. або антроп. чинників середовища; одна з форм динаміки біоценозів....
34. ПОТЕНЦІАЛ РОЗКЛАДАННЯ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ РОЗКЛАДАННЯ, потенціал самоочищення – здатність прир. території та акваторії без саморуйнування розкладати прир. й антроп. речовини (відходи, викиди) та запобігати їхньому шкідливому впливу на життя (в момент розкладання та в наступних циклах біотичного колообігу, до якого ці розкладені речовини залучаються). Розрізняють високий П. р. та низький П. р. залежно від […]...
35. СУКЦЕСІЯ КАТАСТРОФІЧНА Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ КАТАСТРОФІЧНА – сукцесія, спричинена певними катастрофічними для екосистеми прир. (пожежа, паводок, масове розмноження шкідників) або антроп. (вирубування, шкідливі наслідки виробничої діяльності) чинниками....
36. ЗАБРУДНИК Екологія – охорона природи ЗАБРУДНИК, полютант – 1) речовина, що забруднює. Будь-який (прир. чи антроп.) фіз. або інформ. агент, хім. речовина, біол. вид (в основному мікроорганізми), які потрапляють у навколишнє середовище чи виникають у ньому в кількостях, що перевищують звичайний їх вміст, граничні прир. коливання чи середній прир. фон у певний час; 2) ті самі […]...
37. ПАРК ЛАНДШАФТНИЙ Екологія – охорона природи ПАРК ЛАНДШАФТНИЙ, парк пейзажний – один з різновидів парку (прир.) – штучно створений, а частіше окультурений, привабливий для людей антроп. ландшафт, що охороняється; використовується в основному в рекреаційних цілях....
38. ЗАБРУДНЕННЯ КАТАСТРОФІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ КАТАСТРОФІЧНЕ – прир. (напр., продукти виверження вулкану) або антроп. забруднення, що призводить до вкрай несприятливих умов у певних сферах госп-ва, шкідливо впливає на здоров’я людей і довкілля....
39. ПРИНЦИП СУКЦЕСІЙНОГО ЗАМІЩЕННЯ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП СУКЦЕСІЙНОГО ЗАМІЩЕННЯ – біотичні угруповання формують закономірний ряд екосистем, що веде до найстійкішої за даних умов прир. системи – клімаксової в прир. умовах та (чи) вузлової за природно-антроп. режиму. П. с. з. – наслідок системогенетичного закону, але зміни можуть бути абсолютно оригінальними в разі заселення нових площ, що раніше не […]...
40. ПРАВИЛО ЛАНЦЮГОВИХ РЕАКЦІЙ “ЖОРСТКОГО” УПРАВЛІННЯ ПРИРОДОЮ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ЛАНЦЮГОВИХ РЕАКЦІЙ “ЖОРСТКОГО” УПРАВЛІННЯ ПРИРОДОЮ – “жорстке”, як правило, техн. управління прир. процесами приховує в собі виникнення ланцюгових прир. реакцій, значна частина яких виявляється екологічно, соціально та економічно неприйнятними в тривалому інтервалі часу. Дія цього правила пов’язана насамперед з тим, що грубе, “хірургічне” втручання в життя прир. систем спричинює дію […]...