Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ СНІГОТАНЕННЯ
СНІГОТАНЕННЯ
Екологія – охорона природи
СНІГОТАНЕННЯ – процес перетворення снігу та льоду, що є в сніговому покриві, на воду внаслідок теплообміну з довкіллям.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ІНТЕНСИВНІСТЬ СНІГОТАНЕННЯ Екологія – охорона природи ІНТЕНСИВНІСТЬ СНІГОТАНЕННЯ – кількість води (в мм), що утворюється в процесі танення снігу за одиницю часу....
- СНІГОЗАПАСИ Екологія – охорона природи СНІГОЗАПАСИ – запаси води в сніговому покриві. С. обчислюють добутком об’єму снігу на його щільність і виражають товщиною, відповідною шару води (мм, см), або питомою масою снігу (г/см3, кг/м3)....
- ЗАПАСИ ВОДИ В СНІГОВОМУ ПОКРИВІ Екологія – охорона природи ЗАПАСИ ВОДИ В СНІГОВОМУ ПОКРИВІ – маса води, що міститься у твердих опадах, які нагромадились на поверхні землі до певного часу. Під час танення снігу вода, що утворюється, частково випаровується, а решта розподіляється між поверхневим стоком та інфільтрацією (якщо поверхнева частина грунту незамерзла або має порувату структуру, напр., під кроною лісу)....
- НАСТ Екологія – охорона природи НАСТ – льодова кірка на сніговому покриві, яка утворюється з настанням морозів після відлиги або дощу. Істотно утруднює добування їжі та пересування різних тварин і є причиною зростання їх смертності....
- АБЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи АБЛЯЦІЯ – зменшення маси снігу чи криги на сніговому полі або льодовику внаслідок танення і випаровування, зумовленого в основному клімат, чинниками; винесення речовин із поверхні твердого тіла потоком гарячих газів шляхом ерозії, плавлення, сублімації. На явищі А. може грунтуватися тепловий захист у ракетах....
- КРІОМЕЗОКСЕРОФІТИ Екологія – охорона природи КРІОПЛАНКТОН – планктон, що поселяється на льоду, снігу і т. ін. Типовими представниками є види хламідомонаса, сферели....
- СНІЖНИК Екологія – охорона природи СНІЖНИК – нерухоме нагромадження снігу та льоду, яке зберігається після танення навколишнього снігового покриву....
- ТЕРМОФІЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ТЕРМОФІЛЬНІСТЬ – ставлення організмів до теплоти. Розрізняють пойкілотермні організми з т-рою тіла, що залежить від навколишнього середовища і меншою мірою від внутр. теплообміну (всі рослини, мікроорганізми, холоднокровні тварини), та гомойотермні організми, які мають регуляцію внутр. теплообміну і більш значний теплообмін із зовн. середовищем (ссавці, птахи)....
- БРІОБІОНТ Екологія – охорона природи БРІОБІОНТ – організм, що постійно мешкає в моховому покриві....
- ДИНЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ДИНЕКОЛОГІЯ, еволюційно-динамічна екологія – розділ екології, що вивчає динаміку та еволюц. взаємозв’язки особин та їхніх груп з довкіллям....
- ГУМІФІКАЦІЯ Екологія – охорона природи ГУМІФІКАЦІЯ – процес перетворення opr. решток рослин і тварин внаслідок перебігу біохім. реакцій за утрудненого доступу кисню на темнозабарвлені високомолекулярні речовини – гумус....
- ХІОНОСФЕРА Екологія – охорона природи ХІОНОСФЕРА – шар земної поверхні й атмосфери, де існує постійний позитивний баланс твердих опадів у вигляді снігу та льоду. Нижня межа X. утворює т. з. снігову лінію, а верхня проходить на висотах, де сніг відсутній через його сублімацію. У зоні X. існує багато видів рослин і деяких тварин – хіонофілів і […]...
- ШУГА Екологія – охорона природи ШУГА – пухкі нагромадження льоду, що з’являються восени перед льодоставом. Виникають також з придонного льоду, який спливає на поверхню. Часто, рухаючись, забивають русло водотоків, заважають роботі гідротехн. споруд....
- ІМПРИНТИНГ Екологія – охорона природи ІМПРИНТИНГ – процес формування в ранній період розвитку особини стійкої індивід, вибірковості щодо зовн. стимулів. І. є механізмом інформ. контакту з довкіллям, що виявляється, напр., у прив’язаності новонароджених або вилуплених з яйця особин до будь-якого об’єкта чи істоти, що рухається, які сприймаються потомством за батьків....
- ЗОНА ГЕОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ГЕОХІМІЧНА – широтна смуга зі специф. особливостями міграції хім. елементів у грунт, покриві. Розрізняють багато 3. г., які часто не збігаються за ареалами з зонами геогр....
- ПАЛЕОНТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ПАЛЕОНТОЛОГІЯ – наука, що вивчає рослинні та тваринні організми минулих геол. епох в їх істор. розвитку та взаємозв’язку з довкіллям за викопними рештками та слідами їх життєдіяльності....
- ПОВІНЬ Екологія – охорона природи ПОВІНЬ – щорічне регулярне підвищення рівня води у водотоках під час танення снігу і льодовиків або внаслідок тривалих дощів. Розрізняють П. весняні, весняно-літні та літні. Більшість річок України мають весняну П....
- ОПАДИ КИСЛОТНІ Екологія – охорона природи ОПАДИ КИСЛОТНІ – дощ або сніг, підкислений (рН<5, 6) внаслідок розчинення в атм. волозі пром. викидів (SO2, NO3, НСI та ін.). О. к. підкислюють грунти, водойми, що спричинює масову загибель рослин і тварин, завдає шкоди лісу, океанічному мілководдю, рибам. В Україні рН опадів визначають як у містах з розвинутою пром-стю, так […]...
- ЛАВИНА СНІГОВА Екологія – охорона природи ЛАВИНА СНІГОВА – величезна маса снігу, яка зсувається або падає із стрімких гір, схилів, захоплюючи з собою нові порції снігу, а також різні об’єкти, що трапляються на її шляху. Розрізняють сухі (зимові) та мокрі (весняні) Л. с. Падіння Л. с. супроводжується утворенням передлавинної пов. хвилі, яка має найбільшу руйнівну дію....
- СНІГОЗАТРИМАННЯ Екологія – охорона природи СНІГОЗАТРИМАННЯ – заходи (кулісні посіви, залишки стерні, штучні щити, вали із снігу тощо), спрямовані на зменшення здування снігу з полів та більш рівномірний розподіл снігового покриву. С. проводять з метою збільшення запасів вологи в грунті, утеплення зимуючих рослин, рівномірного розподілу талих вод....
- СИСТЕМА ЗЕМЛЕРОБСТВА ГРУНТОЗАХИСНА Екологія – охорона природи СИСТЕМА ЗЕМЛЕРОБСТВА ГРУНТОЗАХИСНА – комплекс заходів, виконання яких забезпечує оптим. поєднання прир. та агротехн. формувань {рілля, луки, водойми, полезахисні смуги, ліси) і зберігає грунти в екол. рівновазі з довкіллям....
- ГЕОБОТАНІКА Екологія – охорона природи ГЕОБОТАНІКА – наука, об’єктом вивчення якої є рослинний покрив Землі як сукупність рослинних угруповань (фітоценозів), його склад, будова, історія розвитку, територіальний розподіл, взаємозв’язки між собою і з довкіллям....
- СНІГОЛАМ Екологія – охорона природи СНІГОЛАМ – дерева, вершини або стовбури яких зламані під вагою снігу....
- ЛЬОДОВИК(И) Екологія – охорона природи ЛЬОДОВИК(И), глетчер(и) – рухомі природні скупчення льоду на земній поверхні (високо в горах, Антарктиді)....
- ПАГОН Екологія – охорона природи ПАГОН – сукупність організмів, які містяться в товщі льоду (як правило, в стані анабіозу), що вкриває поверхню водойми....
- СМОГ ЛЬОДЯНИЙ Екологія – охорона природи СМОГ ЛЬОДЯНИЙ – сукупність газоподібних забрудників, пилу та кристалів льоду, які виникають під час замерзання крапель туману та випаровувань....
- ХІОНОФІТИ Екологія – охорона природи ХІОНОФІТИ – деякі види водоростей, які розвиваються на ущільненому багаторічному снігу або льодових високогір’ях....
- ГРУПА СОЦІАЛЬНА Екологія – охорона природи ГРУПА СОЦІАЛЬНА – відносно стійка сукупність людей зі спільними запитами, нормою поведінки, що складається істор. у процесі розвитку сусп-ва. Кожна Г. с. своєрідно поєднується з прир. ресурсами та довкіллям. Для кожної з них потрібні особливі методи екол. виховання, екол. та природоохоронної пропаганди....
- ОЖЕЛЕДЬ Екологія – охорона природи ОЖЕЛЕДЬ – шар щільного льоду, який утворюється на земній поверхні та на різних предметах від намерзання крапель переохолодженого дощу (найчастіше за т-р 0 до – З С, рідше – за нижчих т-р)....
- ТЕРМОКАРСТ Екологія – охорона природи ТЕРМОКАРСТ – процес просідання грунту, утворення западин, улоговин тощо внаслідок танення багаторічно-мерзлих грунтів і гір. порід, що містять лід....
- ЗЛЕДЕНІННЯ Екологія – охорона природи ЗЛЕДЕНІННЯ – утворення та потовщення льоду на поверхні споруд, транспортних засобів, на гілках дерев, проводах та ін. місцях і предметах. 3. – одна з форм стихійного лиха....
- ВИМЕРЗАННЯ (РОСЛИН) Екологія – охорона природи ВИМЕРЗАННЯ (РОСЛИН) – загибель рослин при низьких мінусових т-рах довкілля внаслідок порушення обміну речовин, утворення льоду в клітинах, зневоднення та ушкодження мембран протопласта. Можлива загибель рослин і від морозобоїн стовбурів і гілок, а також унаслідок промерзання грунту, що спричинює пошкодження вузлів кущіння та кореневої системи озимих культур, деяких сортів плодово-ягідних культур....
- ВПЛИВ НА ПОГОДУ Екологія – охорона природи ВПЛИВ НА ПОГОДУ – штучне викликання деяких явищ погоди або запобігання їм за допомогою розсіювання хмар, ініціювання випадання сильних дощів, снігу, створення штучних морів тощо....
- ЛЬОДОСТАВ Екологія – охорона природи ЛЬОДОСТАВ – період, упродовж якого спостерігається нерухомий крижаний покрив на річках, водоймах. Залежить від тривалості і температурного режиму зими, характеру водойми, товщини снігу....
- БІОЕНЕРГЕТИКА Екологія – охорона природи БІОЕНЕРГЕТИКА – розділ біології, що вивчає сукупність перетворення енергії в біологічних системах та механізми її перетворення в процесах життєдіяльності організмів. Особливий розділ Б., що межує з екологією, вивчає обмін речовин та перетворення енергії в біологічних системах високого рівня – від біоценозів до біосфери в цілому....
- ГЛЯЦІОСФЕРА Екологія – охорона природи ГЛЯЦІОСФЕРА – сезонна оболонка зі снігу й криги в полярних і помірних широтах. Взимку Г. займає близько 1/5 площі Пн. півкулі й близько 1/10 Пд. півкулі....
- ТРАНСФОРМІЗМ Екологія – охорона природи ТРАНСФОРМІЗМ – уявлення про перетворення одних видів організмів на ін. Передувало еволюц. вченню. Т. не визнавав наступності і поступального характеру розвитку живої природи....
- ПІДВИД Екологія – охорона природи ПІДВИД – 1) організмів – геогр. раса, геогр. популяція – частина виду, що в процесі еволюції набула під впливом клімат, або інших чинників середовища стійких особливостей, які відрізняють їх від сусідніх частин виду (особини різних П. можуть схрещуватися в природі); 2) грунтів – таксономічна відмінність у грунт, покриві. П. грунтів розрізняють […]...
- ЗАТОР ЛЬОДУ Екологія – охорона природи ЗАТОР ЛЬОДУ – нагромадження крижин під час льодоходу у звуженнях, на поворотах водостоку, мілинах та в ін. місцях, де прохід крижин утруднений. 3. л. нерідко викликають підвищення рівня води, аж до повені. Характерний для річок, що течуть на пн., які дружно скресають чи дуже звивисті....
- ДИСИМІЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ДИСИМІЛЯЦІЯ – один з етапів обміну речовин у живому організмі – окислювально-відновний процес розкладання орг. сполук, що входять до складу живих тіл, на прості речовини. Внаслідок Д. відбувається оновлення живої матерії й виділяється необхідна для забезпечення життєдіяльності організму енергія....