Головна ⇒ 📌Довідник з соціології ⇒ СОЦІАЛЬНА СОЛІДАРНІСТЬ

СОЦІАЛЬНА СОЛІДАРНІСТЬ

Соціологія короткий енциклопедичний словник

СОЦІАЛЬНА СОЛІДАРНІСТЬ – спільність поглядів, інтересів, активне співчуття певним вчинкам, ідеям, думкам, цінностям, узгодженість у виступах і діях індивідів, груп, класів, націй, зумовлені статусними, екон., соціально-культурними та ін. детермінантами. До солідарної соціальної дії здатні різноманітні спільності: соціокласові, етнонац., регіональні, корпоративні, політ, і т. п. Соціальні зміни часто залежать від стану солідарної діяльності (бездіяльності) цих спільностей. Проявляється С. с.

і як політ, якість у діях партій, і як моральна одностайність громадських організацій, і як прагнення групуватися окремих осіб. Ось чому категорія “солідарність” у сусп. науках має неоднаковий зміст, бо позначуване нею явище надзвичайно багатоманітне: напр., існує солідарність класова, нац., інтернац., расова, корпоративна, моральна, реліг., професійна, терит., сусідська і т. д.

У соціології поняття С. с. використовується для вивчення ступеня інтеграції різних спільнот, а також індивідів у групу. Воно пройшло певну історію свого розвитку. Зокрема, в “соціальній фізиці” О. Конта ця категорія є одним з вихідних

понять (у взаємозв’язку з такими, напр., поняттями, як “сусп. система”, “соціальний організм”, “соціальна динаміка”, “соціальна статика” та ін.). Солідарним О. Конт вважав усе суспільство як цілісність, оскільки в ньому існує поділ “усіх людських робіт”, а між різними його частинами неодмінно виникає “спонтанна гармонія”. Тому контівське поняття С. с. сповнене всезаг. соціального змісту і варіює під назвами “сусп. солідарність”, “фундаментальна солідарність”, “всезаг. соціальна солідарність”, “очевидна спонтанна гармонія” тощо.

Е. Дюркгейм пов’язував С. с. головним чином з сусп. поділом праці (хоча, на його думку, це не єдине джерело солідарності), вважав її істотним чинником соціального зв’язку, інтеграції спільнот, суспільства. Він поділяв її на дві основні форми: механічну та органічну. Перша визначається станом нерозвинених трудових та ін. зв’язків між індивідами, схожістю виконуваних ними сусп. функцій, яка притягує їх одне до одного. Вона існує в архаїчних суспільствах, де індивід поглинається спільнотою. Друга грунтується на поділі праці, який урізноманітнює професійні ролі людей, індивідуалізує їх і водночас робить їх взаємозалежними, потрібними один одному, внаслідок чого й виникає відчуття взаємозв’язку, солідарності. Суспільство, в якому панує органічна солідарність, створює, за Е. Дюркгеймом, сприятливі умови для розвитку індивідуалізму.

П. Сорокін, аналізуючи чинники виникнення, збереження та зникнення “простих колективних єднань” (єдностей), дещо конкретизував вельми заг. положення Е. Дюркгейма про С. с;. Він показав, що об’єднуючий ефект органічної солідарності виявляється суперечливо щодо конкретних колективних утворень, бо є серед них як солідаристські, так і несолідаристські (антагоністичні) типи.

Категорія С. с. повноправно входить до понятійно-термінол. апарату сучасної соціології.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Related posts:

  1. ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – процес і стан розшарування (подрібнення) певної соціальної цілісності (соціуму, системи, спільноти) на складові частки чи елементи (індивіди, групи). Д. с. може існувати як певний генетично обумовлений стан подрібнення, взаємопов’язаної і взаємодіючої множинності елементів, складових частин, що відбиває гетерогенний зміст і характер соціуму, спільноти (диференційована цілісність соціального організму). Водночас […]...

  2. КАТАСТРОФА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник КАТАСТРОФА СОЦІАЛЬНА – аномальне деструктивне явище, яке характеризується особливою глибиною соціальних наслідків, аж до повної руйнації сусп. системи чи її окремих структур. Вона викликає тотальне потрясіння основ життєдіяльності суспільства або окремих соціальних спільнот. Витоки К. с.: 1) фундаментальні суперечності сусп. системи, об’єктивне розв’язання яких призводить її до краху, вичерпання потенціалу системи; […]...

  3. ДЕМАГОГІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ДЕМАГОГІЯ СОЦІАЛЬНА – засіб введення мас в оману нездійсненними обіцянками, популярними гаслами, навмисним, свідомим викривленням фактів, їх змісту. Як поняття і як феномен демагогія походить з адвокатської практики античних грецьк. риторів. Перемістившись з соціальних відносин у політ., Д. с. стала соціальним, політ, злом, проти якого енергійно виступав Платон. Д. с. залишилася […]...

  4. СПІЛЬНОТА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СПІЛЬНОТА СОЦІАЛЬНА – сукупність людей, об’єднаних спільними ознаками (чинниками), напр., поселення, мова, релігія, професія, розмір прибутку, єдність мети та завдань діяльності тощо. М. Шаповал наз. таку спільність “громадою”, підкреслюючи наявність у ній “правно-політ. організації”. Предметом соціол. досліджень найчастіше є саме соціальна спільнота та її кумулятивні чинники. Відповідно до їх кількості С. […]...

  5. Соціальна група Соціальна група – сукупність людей і трудових колективів, які виконують суспільно необхідну функцію в суспільному поділі праці, об’єднані спільними інтересами, необхідністю задоволення особистих, колективних, загальних потреб, а також відповідними цінностями і виступають колективними суб’єктами соціальних зв’язків і відносин. Поняття “С. г.” охоплює будь-яке соціальне об’єднання людей, починаючи від сім’ї, трудового колективу і закінчуючи соціальною верствою, […]...

  6. ЛЕГІТИМНІСТЬ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ЛЕГІТИМНІСТЬ СОЦІАЛЬНА – визнання, схвалення суспільством (соціальними групами, ін-тами) функціонування того чи іншого типу соціальних відносин, а також діяльності соціальних груп, ін-тів, індивідів, завдяки чому встановлюється, як правило, стан відкритості реалізації їх інтересів. Зазначені визнання, схвалення можуть бути офіційними (формальними) і неофіційними (неформальними), відкритими і закритими, закріпленими і незакріпленими (правом, іншими […]...

  7. РЕФОРМА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник РЕФОРМА СОЦІАЛЬНА (від франц. réforme, від лат. reformo – перетворюю) – перетворення, зміна, нововведення, перевлаштування якоїсь сторони сусп. життя (порядків, їн-тів, організацій, закладів), без усунення основ існуючої соціально-політ. структури і наявного сусп. ладу. P. c., досліджувана в істор. плані, протистоїть соціально-політ. революції, яка неминуче пов’язана зі зламом основ функціонування екон., соціальних, […]...

  8. СОЦІАЛЬНА МІФОЛОГІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНА МІФОЛОГІЯ (від грецьк. – розповідь і logos – вчення, слово) – сукупність наук, необгрунтованих образів, уявлень і ідей про стан суспільства в минулому, сучасному і майбутньому, сусп. явища, соціальний розвиток та зміни, що виникають як спонтанно, так і поширюються у вигляді певних повідомлень через ЗМК, міжособистісні стосунки тощо з метою […]...

  9. АКТИВНІСТЬ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник АКТИВНІСТЬ СОЦІАЛЬНА (від лат. activus – діяльний) – характеристика способу життєдіяльності соціального суб’єкта (індивіда, групи), що фіксує свідому спрямованість його діяльності і поведінки на зміну соціального середовища, умов, ін-тів відповідно до назрілих потреб, інтересів, цілей, ідеалів або на консервацію існуючого стану речей, гальмування змін, розвитку; вияв соціальних ініціатив, участь у вирішенні […]...

  10. Атлантична солідарність Політологічний словник Атлантична солідарність – термін, що використовується стосовно політики держав – членів військово-політичного блоку НАТО із зміцнення і збереження тісного союзу і всебічного співробітництва країн Західної Європи і США. В основі А. с. лежить ідея спільності доль та інтересів країн, що омиваються Атлантичним океаном. Матеріалізацією цієї ідеї став створений у 1949 р. Північноатлантичний блок. […]...

  11. ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА (СОЦІАЛЬНА САНІТАРІЯ) Соціологія короткий енциклопедичний словник ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА (СОЦІАЛЬНА САНІТАРІЯ) – один з напрямів розвитку масових емпіричних обстежень населення Європи XIX ст. У результаті диференціації демогр. і статист. досліджень, започаткованих представниками “школи політ, арифметиків” та “описової школи статистики”, у XIX ст. відбувається своєрідна спеціалізація емпіричних досліджень у двох основних напрямах – “соціальна гігієна” та “моральна статистика” Проте […]...

  12. Солідарність Політологічний словник Солідарність – почуття належності (і/або принцип) членів соціальної групи або дія такої групи як єдиного цілого в інтересах спільної справи. В історії, зокрема, робітничого руху С.- це прояв, пов’язаний спільністю інтересів позиції і досвіду боротьби, а також моральні зобов’язання у спільній справі. Принцип С. у поєднанні з принципом субсидіарності є суттю християнського вчення. […]...

  13. ПСИХОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ПСИХОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА – наука про закономірності і механізми формування, функціонування та розвитку сусп.-психол. явищ, процесів і станів, суб’єктами яких є маси, істор. спільноти, класи, соціальні групи і особистості як члени цих множин. Це наука, що вивчає взаємодію особистості у соціумі, поведінку людей у різних групах і спільнотах, а також особливості масової, […]...

  14. ВОРМС (WORMS) Рене Соціологія короткий енциклопедичний словник ВОРМС (WORMS) Рене (1869 – 1926) – франц. філософ, соціолог – представник органіцистської школи. Відомий своєю активною організаційною діяльністю в справі інституціалїзації соціології”, ініціатор створення журналу “Міжнар. соціол. огляд” (1898), засновник Міжнар. соціол. ін-ту (1894), Паризького соціол. т-ва (1895). Як соціолог у своїх поглядах еволюціонував від вульгарного органіцизму, ототожнюючи біол. та […]...

  15. ГРУПА СОЦІАЛЬНА Екологія – охорона природи ГРУПА СОЦІАЛЬНА – відносно стійка сукупність людей зі спільними запитами, нормою поведінки, що складається істор. у процесі розвитку сусп-ва. Кожна Г. с. своєрідно поєднується з прир. ресурсами та довкіллям. Для кожної з них потрібні особливі методи екол. виховання, екол. та природоохоронної пропаганди....

  16. СТАТИСТИКА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СТАТИСТИКА СОЦІАЛЬНА – суміжна з соціологією галузь статистики, предметом якої є соціальна сфера суспільства, соціальні відносини та процеси. Система її показників має характеризувати умови та спосіб життя населення, його окремих класів, верств та груп, а також виникаючі на цих засадах інтереси, позиції, ціннісні орієнтації, міжгрупової взаємини та сусп. рухи. Грунтуючись на […]...

  17. ДІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ДІЯ СОЦІАЛЬНА – форма або спосіб вирішення соціальних проблем і суперечностей, основою яких є протистояння інтересів основних соціальних сил даного суспільства. В широкому розумінні Д. с. – будь-яка акція, вчинена соціальним суб’єктом з метою забезпечення своїх інтересів та потреб в даній соціокультуршй ситуації. Поширене вузьке тлумачення Д с., згідно з яким […]...

  18. ІНФРАСТРУКТУРА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНФРАСТРУКТУРА СОЦІАЛЬНА цілісна сукупність у певному соціумі установ, закладів, організацій та інших об’єктів користування, діяльність яких покликана забезпечувати умови існування й відтворення населення шляхом всебічного задоволення його соціальних потреб – виробничих, громадсько-політ., соціально-культурних, побутових, вітально-біол. тощо. I. с. за своєю емпіричною реальністю постає як певне штучно створене середовище, з яким взаємодіють […]...

  19. ІНФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – знання, відомості, повідомлення тощо щодо дій, думок та стосунків між людьми, стану і характеру розвитку соціальних процесів, умов життєдіяльності, сусп. становища особи і соціальних груп, взаємодії їх інтересів. У будь-якому суспільстві I. с. несе на собі відбиток соціальних, екон., політ., нац. відносин, культурних та істор. надбань, особливостей доби. […]...

  20. СТРАТИФІКАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Культурологічний словник СТРАТИФІКАЦІЯ СОЦІАЛЬНА (лат. верства та робити) – система ознак та критеріїв соціального розшарування, нерівності у суспільстві, соціальна структура суспільства. 270...

  21. ПАТОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ПАТОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА – специфічна форма відхилення від інституціально-обумовлених вимог до соціальної поведінки, яка виявляється: 1) в індивідуальних та групових діях, що пов’язані з нехтуванням соціальними нормами, 2) у масовому порушенні процесів соціальної адаптації при дезорганізації сусп. системи. Перша грунтовна спроба розгляду проблеми П. с. у межах соціол. теорії, до якої вдався […]...

  22. СТРУКТУРА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СТРУКТУРА СОЦІАЛЬНА – міждисциплінарне поняття, яке стало центральним для соціології, але так і не набуло заг. прийнятої інтерпретації. Його основні визначення – різні, а інколи й протилежні за змістом. У межах одних соціол. концептуалізацій С. с. трактують як дещо ідеальне, в інших – як “матеріальне”, доступне безпосередньому спостереженню. Уявлення про структуру […]...

  23. СОЦІАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ (від фр. revolution, від пізньолат. revolutio – переворот) – докорінні, якісні зміни засад сусп. життя, що згідно з К. Марксом забезпечують поступальний прогресивний розвиток суспільства. Треба розрізняти С. р. як сусп.-політ, переворот, що охоплює суспільство в цілому, та Р. як якісні зміни в окремих галузях сусп. життя. С. р. […]...

  24. ПОСТМОДЕРНІСТСЬКЛ СОЦІАЛЬНА ТЕОРІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПОСТМОДЕРНІСТСЬКЛ СОЦІАЛЬНА ТЕОРІЯ – Узаг. термін, який позначає сукупність соціол. ідей та концепцій, що набули поширення напр. XX ст. на грунті нового соціально-філос. підходу до сусп. життя, культури, людської діяльності. Постмодернізм узагалі – це міждисциплінарний інтелектуальний рух, не стільки нова теорет. парадигма, скільки новий ракурс бачення, набір концептуальних підходів до соціокультурної […]...

  25. МАНІПУЛЯЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник МАНІПУЛЯЦІЯ СОЦІАЛЬНА – спосіб соціального управління, який полягає у прихованих (найчастіше через формування ілюзорних уявлень) впливах на масову свідомість і поведінку людей з метою примусити їх діяти (або бездіяти) в інтересах певних соціальних сил, отже, і проти власних інтересів. У поєднанні із силовими та екон. методами М. с. забезпечує маніпуляторові (суб’єктові […]...

  26. ДЕРЖАВА СОЦІАЛЬНА ДЕРЖАВА СОЦІАЛЬНА – держава, в якій законодавчо закріплена і реально здійснюється справедлива, демократична, ефективна соціальна політика, здатна забезпечити кожному громадянинові умови ефективної праці, її справедливу оплату, захист соціальних та економічних прав і свобод людини, сучасний рівень добробуту та безпеки....

  27. УТОПІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник УТОПІЯ СОЦІАЛЬНА (на відміну від реліг., етичної, естетичної та ін. утопій) – образ суспільства, організованого розумно, раціонально, гармонійно чи справедливо. Сусп. устрій, що його змальовує У. с., дистанційований у просторі (бажаний соціальний устрій знаходиться десь далеко) або у часі (переноситься у минуле, як “золотий вік”, або у майбутнє). Дуже часто головною […]...

  28. СОЦІАЛЬНА РОБОТА Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНА РОБОТА – професійна діяльність, спрямована на підтримку і надання соціальних послуг будь-якій людині чи групам людей. Соціальний працівник виступає посередником у різних сферах соціальної допомоги сім’ї, дітям, молоді, людям похилого віку, інвалідам і хворим, а також у всіх видах заг. соціальної підтримки населення. Соціальна робота охоплює держ. заклади, громадські й […]...

  29. КУЛЬТУРА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник КУЛЬТУРА СОЦІАЛЬНА – особлива здатність особи, завдяки якій вона адаптується в суспільстві, утримується в структурах його соціальної організації, забезпечує собі статусне просування та реалізацію свого діяльнісного потенціалу, інтеграцію в спільноти. Засадами К. с. є система знань, фаховий та життєвий досвід, заг. культурний рівень особи, її вміння соціально самовизначатися (див. Соціальне самовизначення), […]...

  30. СОЦІАЛЬНА ШКОЛА Історія економічних вчень СЛОВНИК СОЦІАЛЬНА ШКОЛА – течія економічної думки, що сформувалася у Німеччині на межі XIX-XX ст. як спадкоємиця нової (молодої) історичної школи. Її представники стверджували, що в основі економічної структури суспільства лежать соціально-правові форми. Як і історична школа, соціальна школа була на узбіччі економічної науки....

  31. ДІАГНОСТИКА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ДІАГНОСТИКА СОЦІАЛЬНА – процедура визначення, розпізнавання об’єкта соціального дослідження. У широкому розумінні Д. с. збігається з такими поняттями, як “дослідження”, “соціальна характеристика”, “типологізація”. У вузькому і спеціальному значенні Д. с. є одним з різновидів репродуктивного соціального пізнання, якому притаманні такі властивості: 1. Д. с. за своїм цільовим призначенням не є евристичним, […]...

  32. ІНТЕГРАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНТЕГРАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – процес і стан поєднання складових частин соціуму, передусім індивідів і груп, в єдину соціальну цілісність або систему. Поняття I. e. широко застосовували Г. Спенсер, Г. Зіммель, Е. Дюркгейм. У сучасній соціології воно використовується в функціоналізмі, систємологічних теоріях, діалектичній конфліктології, мікросоціології. В своїй абстрактній узаг. термін “I. с.” має […]...

  33. СПРАВЕДЛИВІСТЬ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СПРАВЕДЛИВІСТЬ СОЦІАЛЬНА – міра рівності і нерівності, норм і дій, благ і заслуг, діяння і відплати, вимог і виконання у відносинах між людьми і соціальними групами, оцінювана з позиції певного сусп. ідеалу (добра, правди, гармонії, порядку тощо). Сутність С. с. полягає у встановленні співрозширності між намірами, можливостями і результатами дій людей, […]...

  34. ІНЖЕНЕРІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНЖЕНЕРІЯ СОЦІАЛЬНА – широке за змістом поняття, вперше уведене в наук, ужиток Карлом Поппером у 40-х pp. XX ст. У сучасних умовах набуло подвійного значення. З одного боку, воно означає сукупність систематизованих і упорядкованих методів, засобів, способів трансформації сусп. наук., передусім соціол. знань, у соціальні програми, проекти, конструкції чи конструктивні ідеї, […]...

  35. Організація соціальна Організація соціальна – раціональне об’єднання окремих індивідів, груп, трудових колективів, інших форм соціальної спільноти для досягнення спільної мети шляхом розширеного відтворення соціальних зв’язків на основі певних соціальних принципів, правил норм. М. Вебер називав O. e. фабриками з відтворення її внутрішніх соціальних зв’язків та зв’язків із зовнішнім середовищем. Головними її принципами є рівновага, самоврядування, чіткий розподіл […]...

  36. ЕНТРОПІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ЕНТРОПІЯ СОЦІАЛЬНА – міра відхилення соціальної системи або її окремої ланки (структури, підсистеми та ін.) від прийнятого за еталон (нормального, очікуваного) стану, що виявляється в зниженні рівня організації, ефективності функціонування, темпів розвитку системи. Е. с. пов’язана з наявністю невизначеності у стані середовища, діяльності людей, помилками управління, планування, нестачі або недовикористання знань […]...

  37. ВЛАДА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ВЛАДА СОЦІАЛЬНА – тип влади, владних відносин у суспільстві, суть яких полягає у підпорядкуванні поведінки діючих суб’єктів заг. волі соціальної спільноти, вимогам соціального порядку, що склався в суспільстві, а також силі впливу носіїв офіційного (формального) і неофіційного (неформального) авторитету (видатних осіб, впливових груп, організацій, соціальних ін-тів, ідей, систем поглядів, громадської думки […]...

  38. ІЄРАРХІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ІЄРАРХІЯ СОЦІАЛЬНА – структурна побудова суспільства або окремих спільнот за рівневою ознакою з послідовним підпорядкуванням нижчих рівнів (щаблів) вищим. Поняття I. e. характеризує передусім таку диференційованість суспільства або спільноти, яка виникає в процесі відносин субординації в межах певної соціальної цілісності й функціонує за принципом “вищий – нижчий”. На відміну від соціальної […]...

  39. Соціальна держава Частина перша ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ § 4. Особа, суспільство, держава 5. Соціальна держава. У конституційній характеристиці України разом із словом “пра­вова” використовується поняття “соціальна держава”. Зародження ідей соціальної держави пов’язане з іменами Сократа, Арістотеля, Платона. Ці ідеї розвинули І. Кант, Н. Макіавеллі, Дж. Локк і багато інших мислителів різних часів. Однак лише у ХХ ст. […]...

  40. Соціальна держава Державне управління Соціальна держава. Призначення терміна “соціальна держава”- підкреслити здатність держави здійснювати сучасну соціальну політику, спрямовану на створення системи соціального захисту, соціальних гарантій, соціального партнерства. Це держава сучасного демократичного типу, що формується в умовах відносно стабільної і розвиненої економіки. Базовими цілями С. д. є: досягнення рівноваги, стабільності, цілісності і динамізму суспільного розвитку. В сучасних умовах […]...

Ви зараз читаєте: СОЦІАЛЬНА СОЛІДАРНІСТЬ
«
»