Головна ⇒ 📌Довідник з філософії ⇒ Соціальні норми та інститути

Соціальні норми та інститути

Філософія посбіник

Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ

§ 3. Найпоширеніші моделі структури суспільства

Соціальні норми – це загально визначені правила, зразки поведінки та діяльності індивідів і соціальних груп. Соціальні норми визначають межу допустимої поведінки індивідуума, соціальної групи, організації. Суттєвою рисою будь-якої норми є корисність та обов’язковість реалізації у поведінці людей.

Існують різні класифікації соціальних норм: за походженням, за характером зміни структури, залежно

від періоду формування, за функціональною та інформаційною природою, за механізмом детермінації, з погляду організації та управління системними процесами, за умовами функціонування, за масовістю тощо. Найчастіше соціальні норми поділяють на соціальні приписи та правила. Соціальні приписи – це норми, які визначають соціальне становище індивіда, а технічні правила – регулюють взаємодію людини й природи. Серед соціальних приписів фігурують право, звичай, правила пристойності, мода, мораль. Для правових норм характерні: текстуальне закріплення, чіткий і однозначний опис варіантів поведінки або її меж, наявність

чітко сформульованої санкції, забезпечення її дотримання. Соціальні норми можуть змінюватися під впливом трансформаційних процесів у суспільстві, які пов’язані з динамікою ціннісних орієнтацій серед різноманітних верств населення. Зокрема, сучасний дискурс справедливості зорієнтований на пошук шляхів розв’язання проблеми визначення соціальних норм.

Еволюція суспільних норм сприяє формуванню і трансформації соціальних інститутів. Соціальний інститут – суттєвий елемент структури соціуму, важлива форма організації та регулювання суспільного життя. Соціальні інститути виконують функцію упорядкування відносин між індивідами, їхньої діяльності та поведінки в суспільстві. Соціальні інститути – це сукупність установ, що відповідають структурі цього суспільства, а також сукупність соціальних норм та культурних взірців, що визначають стійкі форми соціальної поведінки. За структурою та соціальною роллю інститути поділяють на економічні, політичні, виховні тощо. До економічних належить, наприклад, інститут приватної власності, до політичних – держава, партії, інститут громадянського суспільства, до виховних – інститут сім’ї. За визначенням А. Гелена, інститут є стабілізаційним явищем у суспільному житті. Суспільство не може успішно функціонувати без інституціонального регулювання, адже порушення у межах хоча б одного соціального інституту призводять до суттєвих змін в усіх сферах суспільного життя. Тому стабільна нормативна структура інститутів у рамках модерного суспільства виконувала функції стабілізації пове-дінки, була основою соціально-інтегративних процесів. Суттєві зміни нормативної структури постмодерного суспільства спричинили формування нового типу суспільних відносин. Суспільство постмодерну досить тяжко розглядати як сукупність організованих інститутів у зв’язку із трансформацією суспільних норм та цінностей.

(1 votes, average: 5.00 out of 5)

Норми соціальні Норми соціальні – сукупність принципів, правил і вимог, які висуває суспільство, соціальна група до своїх членів і колективів, що визначають усталені форми їх соціальної взаємодії для досягнення спільної мети. Існування Н. с. зумовлене інтересами та цілями суспільства. Розрізняють обов’язкові Н. с., які суворо контролюються (такі норми підтримуються силою закону, діють передусім у сфері економіки), і […]...

Соціальні норми Частина друга ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРАВА ТА ПРАВОВІДНОСИН § 5. Поняття і загальна характеристика права 1. Соціальні норми. Пригадайте з курсу правознавства 9 класу, як регулюються відносини між людьми. Минулого року, вивчаючи практичний курс правознавства, ви дізналися про те, що в суспільстві існують і діють різноманітні правила – правила безпечної поведінки, Правила дорожнього руху, правила для […]...

Інститути політичні Політологічний словник Інститути політичні – установи, здатні приймати політичні рішення і втілювати їх у відповідні правові норми та практику державно-політичного і громадського життя. Сукупність таких інститутів, що здійснюють владу і управління суспільством, становить політичну систему тієї чи іншої країни. Центральним елементом політичної системи є держава. Держава – це інституціоналізована форма політики, в якій зосереджені провідні […]...

Влада й соціальні норми в первісному суспільстві Частина перша ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ § 1. Історичний аспект виникнення держави 2. Влада й соціальні норми в первісному суспільстві. Найдавнішим етапом розвитку людства було первісне суспільство. Колективом первісних людей спочатку було людське стадо, потім плем’я. У невеликих спільнотах, що об’єднували родичів, система відносин між людьми була пов’язана насамперед із родинними зв’язками, з батьківством. Найстарішого представника […]...

Соціальні корми Соціальні корми – загальні правила, що регулюють поведінку людей. Вони зумовлені об’єктивними потребами розвитку громадянського суспільства, спрямовані на упорядкування громадського життя. С. н. мають загальний характер. Вони є масштабом, взірцем для поведінки людей у тій чи іншій ситуації, еталоном певних відносин. Приписи С. н. стосуються не конкретної особи, а певного кола або всіх людей. Зміст […]...

Поясніть зміст ідеї, висунутої Т. Вебленом: “інститути – основа економічної поведінки” Історія економічних вчень ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ Поясніть зміст ідеї, висунутої Т. Вебленом: “інститути – основа економічної поведінки” Американського економіста Торстейна Веблена (1857- 1929) називають основоположником нового, нетрадиційного інституціонального напряму в економічній науці. Веблен виступив проти концепції “економічної людини”, що набула поширення ще за часів класиків (А. Сміта). Людина не повинна трактуватися на зразок механічної кульки, свого роду […]...

Норми в науці Норми в науці – загальноприйняті морально-етичні правила поведінки вчених у сфері наукової діяльності, регулятори їх поведінки в науковому колективі, що не мають статусу юридичних законів. Розрізняють методологічні та етичні Н. в н. Методологічні регламентують способи отримання та перевірки елементів нового наукового знання, а також включення їх до загальної системи науки. Це відомі й прийняті в […]...

СОЦІАЛЬНІ ЗМІНИ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНІ ЗМІНИ – тип руху соціальних явищ, процесів та соціальних структур у суспільстві, у результаті якого виникають, нагромаджуються і трансформуються якісні відмінності між ними, створюється багатоманітність соціальної реальності, С. з. виявляються у виникненні, деформації та зникненні певних елементів соціальної системи, трансформації її внутрішніх та зовнішніх зв’язків. Чинниками, що визначають С. з., […]...

Соціальні відносини Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 3. Найпоширеніші моделі структури суспільства Соціальні відносини Соціальні відносини є важливою формою вияву відносно стійких соціальних зв’язків між індивідами та соціальними групами і аналізуються передусім у контексті їхнього протиставлення відносинам природним. Соціальні зв’язки об’єднують індивідів у цілісну соціальну систему, а відносини постають як система взаємозалежностей індивідів у процесі […]...

ЗМІНИ СОЦІАЛЬНІ Соціологія короткий енциклопедичний словник ЗМІНИ СОЦІАЛЬНІ – тип руху соціальних явищ та соціальних структур у суспільстві. З. с виявляються у виникненні, деформації та зникненні певних елементів соціальної системи, трансформації її внутрішніх та зовнішніх зв’язків. Чинники, що визначають З. с., є їх об’єктивні передумови екон., політ., соціального чи навіть психол. характеру, а також особливі життєві обставини, […]...

Соціальні групи Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 3. Найпоширеніші моделі структури суспільства Соціальні групи Соціальні групи – одна з основних структурних одиниць соціуму, на що звертається увага в багатьох соціологічних та соціально-філософських концепціях. Соціальні групи – це відносно стійкі єдності людей, які мають спільні інтереси, цінності та норми поведінки, що історично сформувалися у межах конкретного […]...

Соціальні цілі Соціальні цілі (соціальні орієнтири) – цінності суспільства, соціальних класів, груп, трудових колективів та індивідів, доцільні результати їхньої цілеспрямованої діяльності, а також спосіб її організації за допомогою сукупності заходів. С. ц. виражаються в ієрархії потреб, інтересів і цінностей різних суб’єктів соціально-економічної структури. Ступінь реалізації С. ц. залежить від урахування в них вимог соціальних, передусім економічних, законів, […]...

Соціальний інститут Соціальний інститут – форма організації та регулювання суспільного життя, в т. ч. соціальної діяльності і системи соціальних відносин. До С. і. належать сукупність соціальних установ (політичних, правових, ідеологічних, національних, сімейних, релігійних та ін.), соціальних норм, стандартів поведінки, що закріплюються правовими і морально-етичними нормами, а також за допомогою уповноважених осіб та установ, які провадять регулятивну діяльність. […]...

ПОЛІТИЧНІ ІНСТИТУТИ ПОЛІТИЧНІ ІНСТИТУТИ – сукупність суб’єктів, які беруть участь у політичному житті суспільства (органи державного управління, законодавчі, судові органи, політичні партії, рухи, фронти тощо)....

САНКЦІЇ (СОЦІАЛЬНІ) Культурологічний словник САНКЦІЇ (СОЦІАЛЬНІ) (від лат. sanctio – непорушна постанова) – норми, які примушують дотримуватися певних правил поведінки та діяльності....

Норми моральні Норми моральні – загальновизнані правила, які опираються на моральні цінності людства: регулюють поведінку людей, а отже, визначають взаємини між ними і є ефективним засобом забезпечення нормальної життєдіяльності суспільства. їх основою є відповідність людських дій і вчинків категоріям добра і зла, справедливості і несправедливості. Етичні вимоги до людей значно ширші за юридичні. Н. м. реалізуються у […]...

Локальні правові норми Локальні правові норми – один із видів правових норм, які різняться сферами регулювання суспільних відносин. Сферою дії Л. п. н. є державні і недержавні організації, соціальні угруповання, які згідно з чинним законодавством і в межах своєї компетенції встановлюють нормативні правові приписи, що регулюють внутрішні правові відносини у них. Найпоширенішими актами локальної нравотворчості є видані у […]...

Соціальні зв’язки і соціальні відносини Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 4. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ 4.7. Соціальні зв’язки і соціальні відносини Поняття соціального зв’язку є однією із основних категорій соціології. За допомогою цієї категорії О. Конт, наприклад, зумів представити соціальну структуру (статику, в його термінології), як […]...

Норми політичні Політологічний словник Норми політичні (від лат. norma – правило, взірець, керівне начало)- правила, які регулюють відносини соціальних груп, класів, націй, політичних партій, громадських об’єднань, владних структур і спрямовані на завоювання, утримання та використання державної влади. Нормативна підсистема є однією з найважливіших складових політичної системи. Н. п. є формою усвідомлення інтересів суб’єктів політики. При цьому вони […]...

ВИЩІ ДЕРЖАВНІ ІНСТИТУТИ УКРАЇНИ. ГРОМАДЯНСЬКІ РУХИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ Урок 17. ВИЩІ ДЕРЖАВНІ ІНСТИТУТИ УКРАЇНИ. ГРОМАДЯНСЬКІ РУХИ ТА ОРГАНІЗАЦІ Ї Мета: сформувати поняття.: “державні інститути” та “громадянські організації”; розкрити суть діяльності суспільно-громадських організацій в Україні; виховувати активну громадську позицію Тип уроку: комбінований. Форма проведення: урок-зустріч. ХІД УРОКУ I. Організація класу II. Мотивація учнів Учитель. Ще кілька століть тому все […]...

Фінансові інститути депозитні Фінансові інститути депозитні – сукупність інститутів, що здійснюють купівлю-продаж цінних паперів (передусім в акціонерних компаній). До Ф. і. д., які вкладають кошти в комерційні фірми (депозитні інститути), належать комерційні банки, кредитно-ощадні асоціації, фонди взаємного кредиту і кредитні об’єднання, страхові компанії, пенсійні й інші подібні фонди, фінансові компанії, інвестиційні та іпотечні банки. Так, страхові компанії, що […]...

Соціальні зв’язки Соціальні зв’язки – зв’язки взаємодії (взаємозумовленості, взаємопроникнення, взаємозаперечення та ін.) між окремими індивідами, групами та колективами індивідів, а також соціальними верствами і групами, які мають певні соціальні цілі у межах соціальної системи. До соціальних цілей належать прагнення окремих індивідів, соціальних груп та ін. домогтися соціальної справедливості, забезпечити надійний соціальний захист, досягти соціальної та політичної стабільності, […]...

СЕРЕДОВИЩЕ СОЦІАЛЬНІ Соціологія короткий енциклопедичний словник СЕРЕДОВИЩЕ СОЦІАЛЬНІ – сукупність соціальних умов життєдіяльності людини, що виливають на її свідомість і поведінку. Поняття “С. с.” є видовим стосовно більш заг. поняття “середовище”, змістом якого є все те, що оточує річ, рослину, тварину або людину і впливає на них безпосередньо чи опосередковано. Вплив або дія на що-небудь с; найважливішою […]...

Норми права Державне управління Норми права. Встановлені державою загальнообов’язкові правила належної поведінки. Вони, як і все право загалом, спрямовані на врегулювання і розвиток певних суспільних відносин. У нормах визначаються умови, за яких потрібно керуватися даним правилом (гіпотеза), суб’єкти регульованих відносин, їх права та обов’язки, що виникають за обставин, передбачених у гіпотезі (диспозиція), а також визначаються наслідки, які […]...

ГАРАНТІЇ СОЦІАЛЬНІ Соціологія короткий енциклопедичний словник ГАРАНТІЇ СОЦІАЛЬНІ (від франц. garant – поручитель) – система соціально – екон. та юридичних засобів, що забезпечують реалізацію конституційних соціально-екон. та соціально-політ. прав людини, умови її життєдіяльності, функціонування та розвиток сусп. системи в цілому. Г. с. випливають із прав та свобод людини, які декларуються конституцією країни, захищаються чинним законодавством, обумовлені, в […]...

Закони соціальні – внутрішньо необхідні Закони соціальні – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між продуктивними силами та елементами системи суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, політичних та ін.). Розрізняють передусім три основні типи З. е.: 1) всезагальні; 2) загальні; 3) специфічні, або стадійні. До першого належать закони, які діють в усіх суспільно-економічних формаціях і охоплюють усі елементи (підсистеми) суспільних відносин […]...

СОЦІАЛЬНІ ПРОГРАМИ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНІ ПРОГРАМИ – виклад основних положень діяльності соціальних інституцій, політ, партій чи організацій на певну перспективу. Серед них розрізняють програми – максимум і програми – мінімум. Перші визначають кінцеву мету, заг. завдання, показують головні шляхи їх вирішення і дають теорет. обгрунтування принципів і методів діяльності. Другі являють собою перелік найближчих завдань […]...

Відносини соціальні Політологічний словник Відносини соціальні – 1) стійка система зв’язків між індивідами, яка складається в процесі їх взаємодії в умовах того чи іншого суспільства, місця і часу; 2) відносини рівності та соціальної справедливості, панування і підкорення між соціальними групами, а також всередині їх щодо розподілу життєвих благ, умов становлення і розвитку особистості, задоволення матеріальних, соціальних і […]...

М. Вебер про соціальні витоки політичної влади М. Вебер про соціальні витоки політичної влади М. Вебер (1864 – 1920), критикуючи марксистську концепцію класів та класової боротьби, розширює коло критеріїв, що визначають належність до тієї чи тієї страти. Крім економічного він увів такі критерії, як соціальний престиж і влада. Характеризуючи класи, Вебер ураховував не тільки відношення до засобів виробництва, а й розміри багатства, […]...

Великі соціальні групи – ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ГРУП ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ГРУП Великі соціальні групи Великі групи – це спільноти людей, які існують у масштабах суспільства та розвиваються за соціально-психологічними закономірностями виявів масової психіки і, на відміну від малих груп, не вимагають обов’язкових особистих контактів. У великих групах, як правило, формуються загальноприйняті норми поведінки, культурні цінності і традиції, спільна думка […]...

Соціальні групи і спільності Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 4. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ 4.2. Соціальні групи і спільності Не дивлячись на те, що поняття група є одним із найважливіших в соціології, у дослідників немає повної згоди відносно його визначення. І це відбувається не тому, […]...

СОЦІАЛЬНІ ВЕРСТВИ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНІ ВЕРСТВИ – різновид одиниць поділу суспільства, що виділяються на основі однієї чи кількох природних або сусп. відмінностей (етнічних, демогр., екон., соціальних, політ., правових, психол., реліг. тощо). У період конституювання теорії С. в. (страт) соціальне розшарування пояснювалося відмінностями: біол. ознак, психології, свідомості, ідей, мотивів, стимулів, цілей, духовної культури, освіти та способу […]...

Тлумачення правової норми Тлумачення правової норми – діяльність із з’ясування або роз’яснення (інтерпретації) змісту правової норми з метою правильного її застосування і реалізації. Соціальне призначення будь-якого тлумачення – це правильне, однозначне (уніфіковане) розуміння змісту юридичної норми всіма, хто має застосовувати або реалізовувати її. Тлумачення з’ясування – це внутрішня інтелектуальна діяльність суб’єкта щодо встановлення змісту нормативно-правового припису, яка не […]...

СОЦІАЛЬНІ ВІДНОСИНИ І ВІДНОШЕННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНІ ВІДНОСИНИ І ВІДНОШЕННЯ – особливий тип сусп. відносин, що виникають між індивідами як членами спільнот і виступають одним із способів вияву, трансформації і реалізації соціальності (спільності, близькості, відчуженості, толерантності, конфліктності, партнерства, розподілу функціональної залежності, обміну діями, діяльністю тощо) у суспільстві. “Це – не відносини одного індивіда до іншого індивіда, а […]...

Соціальні суперечності Соціальні суперечності – діалектична взаємодія різних соціальних верств і груп та окремих індивідів всередині них, які мають протилежні потреби, інтереси та цілі в межах соціальної системи, внаслідок якої (взаємодії) відбувається розвиток цієї системи та її перехід в іншу. С. с. виступають рушійною силою розвитку соціальної системи, але проходять при цьому такі етапи еволюції: тотожність і […]...

ПОЧУТТЯ СОЦІАЛЬНІ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПОЧУТТЯ СОЦІАЛЬНІ – ірраціональна форма усвідомлення соціальними суб’єктами своїх потреб та інтересів; феноменологічно вони являють собою елемент соціальної психіки. Функціонально це складова ціннісно-нормативної системи регуляції соціальної поведінки. Кожна спільнота з необхідністю виробляє систему суб’єктивного ставлення до сусп. ін-тів і характеру відносин, до самої себе та інших суб’єктів соціальної взаємодії. Саме завдяки […]...

Водне право Водне право – відносно відокремлена група норм і правових інститутів, об’єднаних спільністю водних відносин, які вони регулюють. За структурою В. п.- підгалузь екологічного права України. Тут виділяється ряд правових інститутів. Так, складний правовий інститут з питань водокористування охоплює кілька видів простих правових інститутів: порядок надання водних об’єктів у користування; скасування права водокористування; права і обов’язки […]...

Міжнародні фінансові інститути Зовнішньоекономічна діяльність З ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ І КРЕДИТУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 3.2 Міжнародні фінансові інститути Міжнародні валютно-кредитні і фінансові організації умовно можна назвати міжнародними фінансовими інститутами. Ці організації поєднує спільна мета – розвиток співробітництва і забезпечення цілісності та стабілізації складного і суперечливого всесвітнього господарства, регулювання міжнародних економічних відносин, у тому числі валютно-кредитних і фінансових. До них належать: […]...

Державні соціальні стандарти Державне управління Державні соціальні стандарти. Гарантований державою рівень послуг на душу населення в межах усієї території країни, які надаються органами влади і фінансуються за рахунок державних бюджетів. Показники, які використовуються для розрахунку мінімального місцевого бюджету, широко використовуються в практиці бюджетного планування зарубіжних країн. Розробка державних соціальних стандартів здійснюється й в Україні....

ПРІОРИТЕТИ СОЦІАЛЬНІ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПРІОРИТЕТИ СОЦІАЛЬНІ (від лат. prior – перший, найголовніший) – першочергові, життєво важливі для даного суспільства, соціального ін-ту завдання. Поняття соціальної пріоритетності ввійшло в наук, ужиток у зв’язку зі спробами теоретично осмислити зростаючу роль суб’єктивного чинника в історії сучасних суспільств, узаг. досвід напрацювання та реалізації різних програм соціального розвитку, набутий урядами, партіями, […]...

Ви зараз читаєте: Соціальні норми та інститути

« Фактори економічного зростання

Зовнішньоторговельна політика »

Related posts: