Соціальні норми та інститути
Філософія посбіник
Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ
§ 3. Найпоширеніші моделі структури суспільства
Соціальні норми та інститути
Соціальні норми – це загально визначені правила, зразки поведінки та діяльності індивідів і соціальних груп. Соціальні норми визначають межу допустимої поведінки індивідуума, соціальної групи, організації. Суттєвою рисою будь-якої норми є корисність та обов’язковість реалізації у поведінці людей.
Існують різні класифікації соціальних норм: за походженням, за характером зміни структури, залежно
Еволюція суспільних норм сприяє формуванню і трансформації соціальних інститутів. Соціальний інститут – суттєвий елемент структури соціуму, важлива форма організації та регулювання суспільного життя. Соціальні інститути виконують функцію упорядкування відносин між індивідами, їхньої діяльності та поведінки в суспільстві. Соціальні інститути – це сукупність установ, що відповідають структурі цього суспільства, а також сукупність соціальних норм та культурних взірців, що визначають стійкі форми соціальної поведінки. За структурою та соціальною роллю інститути поділяють на економічні, політичні, виховні тощо. До економічних належить, наприклад, інститут приватної власності, до політичних – держава, партії, інститут громадянського суспільства, до виховних – інститут сім’ї. За визначенням А. Гелена, інститут є стабілізаційним явищем у суспільному житті. Суспільство не може успішно функціонувати без інституціонального регулювання, адже порушення у межах хоча б одного соціального інституту призводять до суттєвих змін в усіх сферах суспільного життя. Тому стабільна нормативна структура інститутів у рамках модерного суспільства виконувала функції стабілізації пове-дінки, була основою соціально-інтегративних процесів. Суттєві зміни нормативної структури постмодерного суспільства спричинили формування нового типу суспільних відносин. Суспільство постмодерну досить тяжко розглядати як сукупність організованих інститутів у зв’язку із трансформацією суспільних норм та цінностей.