СОЦІАЛЬНІ ЗМІНИ
Соціологія короткий енциклопедичний словник
СОЦІАЛЬНІ ЗМІНИ – тип руху соціальних явищ, процесів та соціальних структур у суспільстві, у результаті якого виникають, нагромаджуються і трансформуються якісні відмінності між ними, створюється багатоманітність соціальної реальності, С. з. виявляються у виникненні, деформації та зникненні певних елементів соціальної системи, трансформації її внутрішніх та зовнішніх зв’язків. Чинниками, що визначають С. з., є їх об’єктивні передумови екон., політ., соціального чи навіть психол. характеру,
Так, марксизм розрізняє евол. та рев. зміни в суспільстві. Останні є свідченням сусп. поступу. За структурно-функціональною теорією, соціальні структури породжують і внутрішні структурні зміни, і зміни самої структури. Ці зміни відбуваються шляхом кумулятивно-змодельованих виборів поведінки й поширенні дисфункційних наслідків, що є результатом певних типів відхилень,
Існує два типи змін у межах соціальної динаміки суспільства. Перший тип включає регулярні або функціонально-побутові дії соціальних суб’єктів. Сутність цих змін полягає в перебігу адаптивних процесів, що відтворюють певний стан соціальної структури або ж утримують її в заданих, межах. Другий тип змін полягає в трансформації суспільства. Він є виявом морфогенетичних процесів, що руйнують існуючі структури і створюють на їх місці нові. Перший тип зміни приводить до відтворення старого соціального порядку, а другий спричиняє утворення нового.
Вивчення адаптивних процесів є популярніш у соціол. практиці. Таким, напр., є дослідження соціальних механізмів формування експектацій, рольових орієнтацій та статусних ставлень з метою запобігання конфліктів. Але адаптивні процеси є лише частиною соціальних змін, бо мають місце відмінності між змінами в соціальній структурі, які нівелюють конфлікт (відхилення, напруженість), та зрушеннями в соціальній структурі, що змінюють її саму, приводять до створення нових структурних організацій. У останньому випадку структурні конфлікти можуть відтворюватись у новій формі. Цикл таких змін може бути досить тривалим і щоразу розпочинатися новим процесом соціальної нормотворчості.
У макросоціол. типології С. з.. їх поділяють на якісні та кількісні. Перші означають тотальну трансформацію інституціальних структур, тобто радикальну зміну всієї організаційної структури суспільства. Амер. соціолог Е. Тиріак’ян наз. такі зміни “соцієтальними”, підкреслюючи цим те, що вони вказують на стрибок, перервність поступовості соціального руху. Першою ознакою таких змін є сусп. криза – момент, коли глибина соціальних змін уже очевидна, а їх наслідок ще не зрозумілий. Типову ситуацію ми спостерігаємо зараз в укр. суспільстві. Після кризи С. з. відбуваються або в напрямі конструктивної діяльності соціальних структур, або їх деструктивної соціальної трансформації. Якісні зміни є рев., вони змінюють усталену нормативну модель соціальної організації і відбуваються у всьому соціально-культурному просторі суспільства.
Другі (кількісні) зміни відбуваються в окремих соціальних структурах. Вони мають евол. характер і виникають як реакція на соціальну напруженість у середині даної інституціальної структури, і наявна соціальна система поступово руйнується. Ця руйнація супроводжується реконструюванням соціального порядку на новому рівні організації, що передбачає нові цілі, норми та цінності. Кількісні соціальні зміни є обов’язковою умовою якісних, їх виявом може бути і соціальна реформа, і соціальна рев.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...