СОЦІОБІОЛОГІЯ
Соціологія короткий енциклопедичний словник
СОЦІОБІОЛОГІЯ – напрям у сучасній теорет. соціології, до якого зараховують Е. Уілсона, П. Ван ден Берге, К. Лоренца, Р. Ардрі, Д. Моріса, Р. Фокса та ін. Виникнення С. наприкінці 70-х рр. як нової соціол. парадигми було зумовлено: усвідомленням кризи традиційних соціол. підходів, висуненням нових ідей щодо співвідношення біол. і соціального в людині, з’ясуванням біотичного субстрату людини та особливостей її життєдіяльності, теорет. аналізом форм людської взаємодії, обгрунтуванням закономірностей
Новий імпульс отримали пошуки взаємозв’язку природничо-наук. і гуманітарного знання, розв’язання теорет.-методол. проблем соціол. дисципліни, цікаві досліди, матеріали з біології, етології, генетики, хімії, залучені до царини соціол. теоретизування. З С. пов’язувалися сподівання на створення грунту для “нового синтезу” соціол. знань, шляхів їх “онауковлення”, вивільнення від суб’єктивістських, психологізаторських нашарувань, зміцнення фундаменту об’єктивних біол. універсалій. Було поставлено за мету: сист. вивчати
Попри неподолану небезпеку спрощення, редукціонізму, вульгаризації, натуралістичного витлумачення складних соціальних явищ дослідження соціобіологів виявили вплив біол. факторів на соціальні зв’язки, евол.- генетичну детермінацію соціальної поведінки (на яку впливають навіть хімічні і гормональні зміни в людському організмі), показали значення евол. теорії і генетики для розуміння сусп.-істор. процесів. Соціобіол. ракурс аналізу соціальних сфер, викликавши широкі дискусії в теорет. колах, збагатив палітру соціол. ідей та підходів др, пол. XX ст.