СОЦІОГРАФІЯ
Соціологія короткий енциклопедичний словник
СОЦІОГРАФІЯ (від лат. societas – суспільство і грецьк. grapho – пишу) – термін, запропонований Р. Штейнметцем у 1913 р. для позначення соціол. аналіт. досліджень, завдяки яким за допомогою емпіричних методів кількісно описуються життєдіяльність суспільства, масштаби, структура, динаміка різних соціальних процесів, поведінка соціально-екон. груп, терит., поселенських та ін. соціальних спільнот.
Ф. Тьонніс вважав, що С., на відміну від теорет. соціології, досліджує соціальну динаміку конкретних
С. може спиратися на методологію комплексного аналізу, соціол. прогнозування статики і динаміки рівнів в-ва,
С. дає змогу більш глибоко і системно аналізувати й діагностувати внутрішню структуру соціальних процесів, поведінку різних груп і верств населення, виявляти її закономірності, нові проблеми розвитку суспільства в сучасних умовах ринкових перетворень. Ці дослідження дають також чимало даних для вивчення соціального статусу і складання портретів соціальних груп.
Використання в С. матеріалів соціол. обстежень і референтних оцінок дає змогу глибше вивчати статику соціальної ситуації, а залучення до аналізу даних соціальної статистики, демографії, експертних розрахунків, прогнозів – більш повно відображати цю статику з поєднанням динаміки соціальних процесів у діахронічному аспекті. Це створює перспективи підвищення рівня наук, аналізу. Значним кроком у вивченні якісних процесів суспільства може стати порівняння рівнів доходів, споживання, життя різних соціальних і статусних (багатих, заможних, забезпечених, бідних, злиденних), і сітусних груп населення з їх потребами (реальними, “рекомендованими”, раціональними тощо).
Великі можливості має С. у сфері аналізу соціальної активності соціально-психол. груп населення, міжнар. порівнянь і рангування країн за показниками екон. і соціального рівня в-ва ВВП, споживання товарів та послуг у розрахунку на душу населення.