Головна ⇒ 📌Довідник з соціології ⇒ СОЦІОГРАФІЯ

СОЦІОГРАФІЯ

Соціологія короткий енциклопедичний словник

СОЦІОГРАФІЯ (від лат. societas – суспільство і грецьк. grapho – пишу) – термін, запропонований Р. Штейнметцем у 1913 р. для позначення соціол. аналіт. досліджень, завдяки яким за допомогою емпіричних методів кількісно описуються життєдіяльність суспільства, масштаби, структура, динаміка різних соціальних процесів, поведінка соціально-екон. груп, терит., поселенських та ін. соціальних спільнот.

Ф. Тьонніс вважав, що С., на відміну від теорет. соціології, досліджує соціальну динаміку конкретних

форм соціального життя. І світова війна, а потім фашистський режим у Німеччині обмежили розвиток С. У СРСР термін С. став уживатися для позначення кількісних соціальних досліджень. У наш час С. все більше стає прикладною дисципліною, в якій поєднується синтезування статист, і прогнозних матеріалів, соціол. обстежень, експертних оцінок та розрахунків з метою конкретизації теорет. положень соціології, вивчення соціальних ситуацій та обгрунтування варіантів найбільш раціонального соціального розвитку.

С. може спиратися на методологію комплексного аналізу, соціол. прогнозування статики і динаміки рівнів в-ва,

розподілу, товарного обігу, споживання та нагромадження продукції і доходів, на методи вивчення соціальної пропорційності, ефективності й результативності розвитку суспільства, його основних соціальних, екон., терит., професійних та ін. груп населення.

С. дає змогу більш глибоко і системно аналізувати й діагностувати внутрішню структуру соціальних процесів, поведінку різних груп і верств населення, виявляти її закономірності, нові проблеми розвитку суспільства в сучасних умовах ринкових перетворень. Ці дослідження дають також чимало даних для вивчення соціального статусу і складання портретів соціальних груп.

Використання в С. матеріалів соціол. обстежень і референтних оцінок дає змогу глибше вивчати статику соціальної ситуації, а залучення до аналізу даних соціальної статистики, демографії, експертних розрахунків, прогнозів – більш повно відображати цю статику з поєднанням динаміки соціальних процесів у діахронічному аспекті. Це створює перспективи підвищення рівня наук, аналізу. Значним кроком у вивченні якісних процесів суспільства може стати порівняння рівнів доходів, споживання, життя різних соціальних і статусних (багатих, заможних, забезпечених, бідних, злиденних), і сітусних груп населення з їх потребами (реальними, “рекомендованими”, раціональними тощо).

Великі можливості має С. у сфері аналізу соціальної активності соціально-психол. груп населення, міжнар. порівнянь і рангування країн за показниками екон. і соціального рівня в-ва ВВП, споживання товарів та послуг у розрахунку на душу населення.




Related posts:

  1. СОЦІОЛОГІЯ ЕКОНОМІЧНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОЛОГІЯ ЕКОНОМІЧНА – міжгалузевий наук, напрям, пов’язаний з вивченням соціальних механізмів та закономірностей функціонування і розвитку економіки. С. е. розглядає екон. життя як взаємодію сусп. груп, які займають неоднакові позиції в системі сусп. в-ва, виконують специфічні господарські і соціальні функції, мають неоднакові права та обов’язки, різняться рівнем доходу та споживання і […]...
  2. Соціальна статистика Соціальна статистика – галузь соціально-економічної статистики, яка вивчає кількісні та якісні закономірності соціальних явищ і процесів, соціального розвитку загалом та окремих соціальних явищ і процесів у щільному зв’язку з їх якісною характеристикою з метою формування раціональної соціальної політики держави, регулювання соціальної структури населення тощо. Об’єктами вивчення С. с. є економічна та соціальна структури, політична система […]...
  3. ІНФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – знання, відомості, повідомлення тощо щодо дій, думок та стосунків між людьми, стану і характеру розвитку соціальних процесів, умов життєдіяльності, сусп. становища особи і соціальних груп, взаємодії їх інтересів. У будь-якому суспільстві I. с. несе на собі відбиток соціальних, екон., політ., нац. відносин, культурних та істор. надбань, особливостей доби. […]...
  4. СОЦІОЛОГІЯ МІСТА Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОЛОГІЯ МІСТА – галузь соціол. науки, що вивчає закономірності виникнення, функціонування і розвитку міста як однієї з форм соціально-просторової організації суспільства. Місто являє собою складне соціально-просторове утворення, до якого, крім природного і матеріально-речового компонентів, входять населення, в-во і споживання, тому воно і вивчається багатьма науками і є предметом міждисциплінарних досліджень. Що […]...
  5. ПРІОРИТЕТИ СОЦІАЛЬНІ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПРІОРИТЕТИ СОЦІАЛЬНІ (від лат. prior – перший, найголовніший) – першочергові, життєво важливі для даного суспільства, соціального ін-ту завдання. Поняття соціальної пріоритетності ввійшло в наук, ужиток у зв’язку зі спробами теоретично осмислити зростаючу роль суб’єктивного чинника в історії сучасних суспільств, узаг. досвід напрацювання та реалізації різних програм соціального розвитку, набутий урядами, партіями, […]...
  6. РІВЕНЬ ЖИТТЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник РІВЕНЬ ЖИТТЯ – поняття, що характеризує міру задоволення соціально-екон. та духовних потреб людей. Р. ж. виявляється у кількості та якості благ та послуг, що споживаються, починаючи від первинних вітальних потреб (у харчуванні, житлі, одязі, освіті, праці, відпочинку та ін.) і закінчуючи високими потребами, пов’язаними із задоволенням духовних, моральних та естетичних запитів. […]...
  7. СТАТИСТИКА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СТАТИСТИКА СОЦІАЛЬНА – суміжна з соціологією галузь статистики, предметом якої є соціальна сфера суспільства, соціальні відносини та процеси. Система її показників має характеризувати умови та спосіб життя населення, його окремих класів, верств та груп, а також виникаючі на цих засадах інтереси, позиції, ціннісні орієнтації, міжгрупової взаємини та сусп. рухи. Грунтуючись на […]...
  8. ТИПИ ПОСЕЛЕНЬ Соціологія короткий енциклопедичний словник ТИПИ ПОСЕЛЕНЬ – обумовлені поділом праці форми соціальної і терит. організації сусп. в-ва та проживання населення, що склалися істор. Структурними елементами Т. п. є окремі аграрні поселення, малі, середні і великі міста. Найбільшою мірою різняться між собою сільські та міські поселення, оскільки перші істор. пов’язані з аграрним, а другі – з […]...
  9. СОЦІАЛЬНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ – усвідомлення людиною своєї соціальної сутності, свого місця в суспільстві. У широкому розумінні С. с. трактується як процес і результат формування соціальної самосвідомості особи, сукупності її філос., політ., правових, етичних, естетичних поглядів і уявлень, обумовлених даним істор. етапом розвитку суспільства і віддзеркалюваних у більш – менш систематизованих ставленнях особи […]...
  10. ВОВКАНИЧ Степан Соціологія короткий енциклопедичний словник ВОВКАНИЧ Степан Йосипович (10.03.1936, на Львівщині ) – д-р соціол. наук. проф. Закінчив у 1958 р. Харківський гірничий їн-т і в 1969 р. екон. ф-т Львівського держ. ун-ту їм. І. Франка. Зав. відділу соціол. досліджень Ін-ту регіональних досліджень HAH України, в якому працює з 1966 р, В 1975 р. захистив канд., […]...
  11. БЛАУ (BLAU) Пітер Соціологія короткий енциклопедичний словник БЛАУ (BLAU) Пітер (1918, м. Відень, Австрія) – амер. соціолог, один з фундаторів теорії “соціального обміну” і структурної теорії. З 1939 р проживав у США. Освіту отримав у Емхаст Коледжі (Іллінойс, СІНА), доктор, ступінь у Колумбійському ун-ті (1952). Визнання в соціол. колах здобув обстеженнями формальних організацій. Його емпіричні дослідження та підручники […]...
  12. ВОЙТОВИЧ Сергій Овдійович Соціологія короткий енциклопедичний словник ВОЙТОВИЧ Сергій Овдійович (14.03.1951, с. Куликовичі на Волині) – укр. соціолог, д-р соціол. наук. У 1979 р. закінчив філос. ф-т Київського держ. ун-ту їм. Т. Г. Шевченка, працював асистентом каф. філос. у Львівському політех. ін-ті. У 1983 р. закінчив аспірантуру Ін-ту філос. АН України за фахом прикладна соціологія, де працював наук, […]...
  13. Критерії та орієнтири соціальної політики держави Державне управління Критерії та орієнтири соціальної політики держави. Відображуються в загальноприйнятих у світовій практиці показниках соціального розвитку: індекс людського розвитку, рівень освіти, середня тривалість життя, співвідношення народжуваності і смертності, природний приріст населення, калорійність харчування, рівень бідності, безробіття, структура споживання, державні витрати у напрямах соціальної сфери тощо. Вони використовуються державою як параметри соціальної політики. За їх […]...
  14. ЯВИЩЕ СОЦІАЛЬНЕ Соціологія короткий енциклопедичний словник ЯВИЩЕ СОЦІАЛЬНЕ – елемент соціальної реальності, якому притаманна вся повнота соціальних властивостей та ознак; усе те в соціальній дійсності, що виявляє себе, свідчить про стан, зміни, взаємодію, процеси в соціальних об’єктах. Як Я. с. можуть виступати предмети, люди, їх стосунки, дії, думки, почуття (іншими словами, матеріальна і духовна продукція людської діяльності), […]...
  15. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ – сукупність соціальних та юридичних гарантій, метою яких є забезпечення державою для кожного члена суспільства реалізації його найважливіших соціально-екон прав, у т. ч. права на рівень життя, необхідний для нормального відтворення та розвитку особистості. С. з. як наук, та практ. проблема охоплює такі компоненти: реалізація конституційного права людини на […]...
  16. ПРИБИТКОВА Ірина Михайлівна Соціологія короткий енциклопедичний словник ПРИБИТКОВ А Ірина Михайлівна (08.02.1937, м. Владивосток, Росія) – укр. соціолог і демограф. Фахівець з теорії та методології соціальної мобільності., соціолог сім’ї та шлюбу, соціолог міста та села, соціальної демографії. Закінчила Московський ін-т інженерів геодезії, аерофотозйомки та картографії (1960), аспірантуру Ради по вивченню продуктивних сил України АН України (1966), канд. екон. […]...
  17. ПРОБЛЕМА ДОСЛІДЖЕННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПРОБЛЕМА ДОСЛІДЖЕННЯ – проблемна ситуація, пов’язана з суперечністю між соціальною дійсністю і її теорет. осмисленням, яка потребує для свого пізнання і розв’язання певних методів, процедур та прийомів дослідження. П. д. виражається через питання чи комплекс питань, що становлять теорет. чи практ. інтерес, але відповідь на них не міститься у наявному соціол. […]...
  18. ПОЛІТИЧНІ АРИФМЕТИКИ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПОЛІТИЧНІ АРИФМЕТИКИ (“школа політ, ариф – метиків”) – назва перших англ. дослідників (Дж. Граунт, В. Петті, Е. Галлей, Г. Кінх та ін.), котрі використали методи кількісного аналізу для вивчення соціально-демогр. процесів. Термін “політ, арифметика” належить представникові цієї школи, одному з основоположників клас, політ, економії Вільяму Петті (1628 – 1687) – автору […]...
  19. СОЦІАЛЬНІ ЗМІНИ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНІ ЗМІНИ – тип руху соціальних явищ, процесів та соціальних структур у суспільстві, у результаті якого виникають, нагромаджуються і трансформуються якісні відмінності між ними, створюється багатоманітність соціальної реальності, С. з. виявляються у виникненні, деформації та зникненні певних елементів соціальної системи, трансформації її внутрішніх та зовнішніх зв’язків. Чинниками, що визначають С. з., […]...
  20. ЗМІНИ СОЦІАЛЬНІ Соціологія короткий енциклопедичний словник ЗМІНИ СОЦІАЛЬНІ – тип руху соціальних явищ та соціальних структур у суспільстві. З. с виявляються у виникненні, деформації та зникненні певних елементів соціальної системи, трансформації її внутрішніх та зовнішніх зв’язків. Чинники, що визначають З. с., є їх об’єктивні передумови екон., політ., соціального чи навіть психол. характеру, а також особливі життєві обставини, […]...
  21. СОЦІОЛОГІЯ МЕДИЦИНИ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОЛОГІЯ МЕДИЦИНИ – галузева соціол. дисципліна, що вивчає взаємозв’язок здоров’я і соціальних аспектів життєдіяльності людей, а самих людей (пацієнтів) – у єдності біол. і соціальних характеристик. С. м, формується на стику соціології, медицини і соціальної психології, що обумовлює широкий спектр питань і проблем, які вона вивчає. Аналіз соціол. досліджень, проведених у […]...
  22. СОЦІОЛОГІЯ АГРАРНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОЛОГІЯ АГРАРНА (від лат. agrarius – земельний, польовий, ager – земля, поле) – галузева соціол. наука, що вивчає соціальну організацію та структуру аграрного (с.-г.) в-ва, тобто систему соціальних відносин між його працівниками, їх групами, колективами, вплив людського чинника на аграрне в-во. Ця система соціальних відносин включає в себе сукупність позицій, функцій, […]...
  23. ЯКУБА Олена Олександрівна Соціологія короткий енциклопедичний словник ЯКУБА Олена Олександрівна (05.04.1929, м. Харків) – укр. соціолог, філософ, д-р філос. наук, проф., академік Міжнар. академії наук вищої школи, соціолог. Закінчила Харківський юридичний ін-т та аспірантуру з каф, філософії. З 1955 р. працює в Харківському держ. ун-ті, читає курс соціальної філософії і заг. соціол. теорії. Докторська дис. присвячена проблемам нормативного […]...
  24. ШКОЛА ОПИСОВОЇ СТАТИСТИКИ Соціологія короткий енциклопедичний словник ШКОЛА ОПИСОВОЇ СТАТИСТИКИ (державознавство) – назва групи нім. дослідників – Г. Конрінг, Г. Ахенваль, А. Шлецер, М. Шмейцель та ін., які послуговувалися методами кількісного аналізу в обстеженнях соціальних процесів та явищ і заклали теорет. підгрунтя статистики як науки. Першим термін “статистика” без чіткого визначення його змісту вжив нім учений Герман Конрінг […]...
  25. СОЦІАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК – якісна і кількісна характеристика соціальних об’єктів, процесів і явищ. Соціол. дослідження грунтуються на основі системи С. п., які можна класифікувати за різними принципами. Напр., їх можна класифікувати за рівнем відображення пізнаваних соціальних властивостей у досліджуваному об’єкті. В цьому разі їх поділяють на показники – поняття, показники – ознаки, […]...
  26. ПИЛНИЕНКО Валерій Євгенович Соціологія короткий енциклопедичний словник ПИЛНИЕНКО Валерій Євгенович (29.04.1957, с. Дібровне Городнянського р-ну Чернігівської обл.) – укр. соціолог. У 1982 р. закінчив філос. ф-т Київського держ. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка. З 1998 р. – ст. наук, співроб. Д-р соціол. наук (1994). Працює зав. сектора Ін-ту соціології HAH України. Спеціаліст у галузі методології та методики соціол. […]...
  27. МАКРОСОЦІОЛОГІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник МАКРОСОЦІОЛОГІЯ – сукупність заг. теорет. знань у системі соціології, що є результатом макросоціол. досліджень, тобто досліджень, які охоплюють вивчення великих соціальних об’єктів – суспільства в цілому, його складових частин (систем, підсистем, агрегатів, сфер), масштабних соціальних явищ і процесів, ін-тів, поведінки людських мас. Ці знання концентрують у собі заг. образи соціальної дійсності, […]...
  28. Соціальні зв’язки Соціальні зв’язки – зв’язки взаємодії (взаємозумовленості, взаємопроникнення, взаємозаперечення та ін.) між окремими індивідами, групами та колективами індивідів, а також соціальними верствами і групами, які мають певні соціальні цілі у межах соціальної системи. До соціальних цілей належать прагнення окремих індивідів, соціальних груп та ін. домогтися соціальної справедливості, забезпечити надійний соціальний захист, досягти соціальної та політичної стабільності, […]...
  29. Статистика рівня життя населення Статистика рівня життя населення – галузь соціально-економічної статистики, яка вивчає обсяг і структуру та рівень задоволення різноманітних потреб населення в органічному взаємозв’язку з розвитком продуктивних сил і соціальними умовами життя населення. С. р. ж. н. досліджує формування доходів населення (в т. ч. окремих верств і груп), споживання населенням продуктів харчування, непродовольчих товарів, послуг культурно-побутового призначення, […]...
  30. ТЕОРІЯ СОЦІАЛЬНОГО ОБМІНУ Соціологія короткий енциклопедичний словник ТЕОРІЯ СОЦІАЛЬНОГО ОБМІНУ – напрям у зх. суспільствознавстві, представники якого розглядають обмін різноманітними соціальними ресурсами (в широкому розумінні) як фундаментальні засади соціальної взаємодії. На формування Т. с. о. значно вплинули, з одного боку, ідеї утилітаристів (Бентам, Сміт), які вважали, що людська діяльність зумовлена переважно бажанням отримати вигоду та прагненням до корисності; […]...
Ви зараз читаєте: СОЦІОГРАФІЯ
«
»