Соціологічні концепції технократизму
Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України
ЧАСТИНА ПЕРША.
СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА
Розділ 3.
ОСНОВНІ ШКОЛИ І НАПРЯМИ СУЧАСНОЇ СОЦІОЛОГІЇ
3.9. Соціологічні концепції технократизму
В сучасній соціології все більшого значення надається дослідженням проблем технократизму, теоретико-методологічному з’ясуванню питань, пов’язаних з різномаїттям форм прояву технократичної свідомості, її типів і носіїв. Зазвичай технократизм в соціології розглядається як концепція, що наголошує
Головними постулатами технократизму є:
– особлива роль належить технократичному мисленню, що засновується на фундаменті наукового
Основними аргументами, які конфліктологи висунули на рубежі “гарячих шестидесятих” проти тези Т. Парсонса про стабільність як атрибуту суспільства, були такі:
– розподілом засобів до життя займається група людей. Вона протистоїть всьому суспільству. Тому конфлікт є неминучим;
– політична влада захищає існуючий економічний порядок розподілу суспільного продукту. Вона теж протистоїть суспільству. Тому конфлікт між нею і народними масами об’єктивно обумовлений;
– в будь-якому суспільстві діє висхідний ланцюжок: гроші – влада – цінності – ритуал. Від першого до останнього компонента повсюду наявним є зштовхування інтересів протилежних соціальних груп. Отже, конфлікти породжуються всією системою суспільних відносин;
– в будь-якому суспільстві мас місце примус одних іншими, бо лише одні володіють засобами виробництва. Таким чином, соціальний конфлікт є продуктом економічних відносин.
Активним поборником нового підходу і критиком теорії структурно-функціонального аналізу, поглядів Парсонса вважається відомий американський соціолог Чарльз Міллс (1916 – 1962 рр.). У своїх працях “Владна еліта” (1953 р.) і “Соціологічна уява” (1959 р.) він довів, що порядок, стабільність, усталеність, гармонія досить необхідні пануючому класу, але соціальне життя завжди нестабільне, наповнене і безпорядками, і конфліктами. Міллс стверджував, що будь-який соціологічний аналіз має цінність лише в тому випадку, коли він торкається боротьби за владу:
1) між конфліктуючими класами;
2) між тими, хто управляє, і тими, ким управляють;
3) між вищими могутніми людьми і простою людиною.
Міллс закликав сучасних соціологів вивчати суспільство з усіма його суперечностями, конфліктами і гармонією, порядком і безгюрядком, прогресом і регресом. Ця методологічна установка становить основу сучасної соціологічної теорії конфлікту, альтернативу структурно-функціональному аналізу.
Дещо з інших позицій до розробки теорії конфлікту підійшов інший американський соціолог Льюїс Козер. Він прагнув “доповнити”, “вдосконалити”, “поглибити” теорію структурного функціоналізму, представники якого виносять нові факти за межі соціологічного аналізу. Тому його теорію конфлікту називають конфліктним функціоналізмом. Вона викладена в його працях “Функція соціального конфлікту” (1956 р.) і “Продовження дослідження соціального конфлікту” (1967 р.). Провідною є в цих працях ідея, що для соціології розв’язання кардинальної проблеми “суспільного порядку” і забезпечення “усталеності” існуючої соціальної системи не виключає а, навпаки, цілком допускає визнання соціальних зштовхувань, соціальних конфліктів, боротьби інтересів. Л. Козер критикує функціоналістів (перш за все Т. Парсонса) за те, що вони в соціальних колізіях бачать лише руйнівну силу, дисфункцію, занедуження соціального організму, патологію, що порушує нормальний стан соціальної рівноваги.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...