Софійно-містична природа діалектики
Філософія посбіник
Тема 3. ДІАЛЕКТИКА
§ 1. Діалектика, її витоки і головні версії
Софійно-містична природа діалектики
Щоби з певним передрозумінням увійти в тему діалектики – досить непростого розділу філософії – пригадаємо собі дві речі, про які йшлося при розгляді обставин виникнення філософського дискурсу. Перша – це феномен подиву, який за повсякденністю звичного оточення привідкриває дивовижні глибини і спрямовує людську увагу, думку, палкий інтерес на прояснення тьмяної прірви метафізичного. Подив інфікує думку,
Друга річ – сумнів. Сумнів, писав Р. Декарт, теж батько філософування. Сумніви також інфікують думку, змушують шукати виходи. Сумнів (рос. “сомнение”) це – зіткнення у свідомості людини двох протилежних думок (мнений). Раніше, скажімо, я вірив, що мій друг – порядна людина, але прийшла в мою свідомість протилежна інформація і породила сумнів щодо порядності мого друга. Як жити, спілкуватись, ставитись до небайдужої мені людини, коли маю суперечливу
Єдність думок про нього? От і
Сумнів, як бачимо, виводить нас із рівноваги, порушує сталість нашого духовного світу, спонукаючи його до змін, плину, розвитку чи деградації. Ідеал метафізики – непорушна сталість та її буттєві підстави. Ідеал діалектики – змінюваність і рух. Наголосимо, що діалектичний ідеал з суперечністю в його центрі стосується не лише внутрішнього світу людини, а й світу зовнішнього. Плинність сущого, зміни, що відбуваються у ньому, часто мають трагічне забарвлення, бо пов’язані з обставинами, печаллю, тугою за звичним і дорогим, що зникло назавжди. Діалектика народжується із заперечень, суперечностей і трагедій втрат. Недаремно ж перший античний діалектик Геракліт з Ефесу (520 – 470 до н. е.) прославився не лише своїм афористично-темним стилем опису діалектичних процесів, а й гірким відвертим плачем з приводу їхніх печальних наслідків.
Related posts:
- Деякі визначення діалектики і її головні версії Філософія посбіник Тема 3. ДІАЛЕКТИКА § 1. Діалектика, її витоки і головні версії Деякі визначення діалектики і її головні версії 1. Діалектика – розділ філософії, що утворюється системою понять, покликаних описати передумови, рушійні сили, послідовність змін та розвитку об’єктивного і суб’єктивного світу, зобразити закони цих змін. 2. Діалектика – мистецтво ведення суперечки і розв’язання суперечностей. […]...
- Елементи діалектичного методу у різних версіях “теорії” діалектики Філософія посбіник Тема 3. ДІАЛЕКТИКА § 3. Уявлення про діалектичний метод Елементи діалектичного методу у різних версіях “теорії” діалектики Попри стрімке примноження конкретних наукових методів та розвиток загальнонаукової методології Нового часу, потреба у діалектичному світогляді (методі) не зникла. Була у діалектичному методі одна специфічна група предметів – проблем, які залишались недоступними філігранній конкретно-науковій методиці. Це […]...
- Будова гегелівської діалектики та її відтворення в марксизмі Філософія посбіник Тема 3. ДІАЛЕКТИКА § 2. Класичні “теорії” діалектики, інваріанти їхньої будови Будова гегелівської діалектики та її відтворення в марксизмі Головна праця Гегеля, де викладена його діалектична теорія і діалектичний метод у чистому вигляді є “Наука логіки”. У роботі “Наука логіки” діалектика Гегеля, яка представлена систематично як саморозвиток понять, розкриває грунтовний раціональній зміст. Філософ […]...
- Діалектика як теорія і метод Філософія посбіник Тема 3. ДІАЛЕКТИКА § 1. Діалектика, її витоки і головні версії Діалектика як теорія і метод Короткий історичний екскурс до витоків суб’єктивної діалектики виявив дві тенденції, які потім неодноразово відтворювались. Перша – це повторювані майже у всі історичні епохи намагання побудувати у світі знань і свідомості узагальнену понятійну картину розвитку об’єктивного світу. Мету […]...
- Матеріалізм та релігійно-містична філософія XVII ст Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ VII ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ Матеріалізм та релігійно-містична філософія XVII ст. Для дальшого розвитку європейської науки велике значення мали не лише здобутки філософії Р. Декарта, а й ті проблеми, з якими вона зіткнулася. Метафізичне протиставлення матеріальної і духовної субстанцій, світу фізичного, де цілком панує закон механічної необхідності, і світу […]...
- Природа і свобода Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 1. Антропологія в контексті інших розділів філософії Природа і свобода Парадоксальний характер духу і плоті дає можливість осягнути діалектичний характер природи і свободи. Тобто людини як явища і людини як сутності. Природа – це простір, що обмежує духовні здібності людини, умова, яка не дає змоги індивідові розвинутись до […]...
- Комунікативна природа людського буття Філософія світ людини Комунікативна природа людського буття Сфера міжіндивідуальних стосунків, спілкування, комунікативна сфера завжди належали до фундаментальних вимірів людського світу. Так було упродовж віків. Так є і нині. Але сьогодні – в умовах демографічного вибуху на планеті, небувалого поширення в суспільстві систем пересування, зв’язку, інформаційного буму, особливого загострення проблем людини та демократичного облаштування соціуму – […]...
- ПРИРОДА ДИКА Екологія – охорона природи ПРИРОДА “ДИКА” – ділянки природи-4, що не порушені госп. діяльністю людини, ті, на які людина впливає лише як біол. істота або тільки опосередковано через глобальні зміни світу; Поняття суб’єктивне: з точки зору мешканця міста, П. “д” не уявлятиметься такою мисливцю-промисловику....
- Культура і природа Філософія посбіник Тема 10. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ § 2. Культура серед світових реалій Культура і природа Відношення культура/природа можна простежити за такими рівнями: – практичне відношення, що виражається у праці; Відношення культура/природа змінюється також у контексті історії культури та у кожному типі культури. Практичне відношення культури і природи призводить до все ширшого перетворення натури в культуру. […]...
- Особливий розділ філософії Філософія посбіник Тема 3. ДІАЛЕКТИКА § 1. Діалектика, її витоки і головні версії Особливий розділ філософії “Темний” опис діалектики плину сущого не є простою забаганкою античного філософа Геракліта. Причиною темноти є природа діалектичного процесу, пронизаного суперечностями, майже недоступними раціональному дискурсові. З цієї обставини випливає перша особливість діалектики як розділу філософії – її софійно-містичний характер. Вище […]...
- Категорія – “висловлювання”, “звинувачення” Філософія посбіник Тема 3. ДІАЛЕКТИКА § 2. Класичні “теорії” діалектики, інваріанти їхньої будови Категорія – “висловлювання”, “звинувачення” Всі ці принципи відбиваються і фіксуються в системі категорій. Категорії-основні найбільш загальні поняття логіки. Категорія хоча і є поняттям, проте це не поняття формальної логіки, а поняття діалектичної логіки, основними відмінностями якого є розгляд цього поняття в історичному […]...
- Біосоціальна природа особистості. Свідомість РОЗДІЛ X. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ Тема 2. МИСЛЕННЯ І СВІДОМІСТЬ УРОК 97. Біосоціальна природа особистості. Свідомість Освітня мета: сформувати поняття про психічні процеси, що лежать в основі пізнання людиною навколишнього світу, про фізіологічні основи свідомості. Основні поняття і терміни: свідомість, увага, відчуття, сприйняття, пам’ять. Обладнання: муляж головного мозку людини. Структура уроку, основний зміст і […]...
- ПРИРОДА ДРУГА Екологія – охорона природи ПРИРОДА “ДРУГА” – перетворені людиною екосистеми – лани, сади тощо, які не здатні до самопідтримання протягом тривалого часу....
- ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ НЕЖИВА ПРИРОДА ВОСЕНИ? МАНДРІВКА ПЕРША ПРИРОДА ВОСЕНИ Зустріч 17. ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ НЕЖИВА ПРИРОДА ВОСЕНИ? Ти дізнаєшся про стан неживої природи восени. Пригадай! Щонижче опівдні розташовується Сонце, тим довша тінь від гномона. Коли полуднева висота Сонця зменшується, в неживій природі відбуваються зміни тривалості дня і ночі. Роздивись малюнки і розкажи! Світло чи темно надворі, коли ти прокидаєшся вранці або […]...
- Природа філософських проблем Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 4. Класичні проблеми, розділи і функції філософії Природа філософських проблем З попереднього викладу зрозуміло, що до філософування спонукають не якісь абстрактні, відірвані від реального життя питання, а болючі його ускладнення, які мають смисложиттєвий сенс. Саме вони “вмикають” почуття і думку, змушуючи людину шукати виходи. […]...
- Рефлекторна природа психічного – Предмет психології ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА 1. Психологія як наука 1.1. Предмет психології 1.1.2 Рефлекторна природа психічного Ідея рефлекторної природи психічного зародилася в XVII ст. Саме тоді бурхливий розвиток науки, зокрема механіки, спричинив корінний перелом у поглядах на тіло і душу людини. Розглядаючи тіло людини як своєрідну машину, Р. Декарт дійшов висновку, що людська поведінка має рефлекторну природу, […]...
- ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ ВЗИМКУ НЕЖИВА ПРИРОДА? МАНДРІВКА ДРУГА ПРИРОДА ВЗИМКУ Зустріч 31. ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ ВЗИМКУ НЕЖИВА ПРИРОДА? Ти дізнаєшся про ознаки зими в неживій природі. Пригадай! Коли вода перетворюється на лід? Відгадай загадки! – Прозорий, мов скло, а не вставиш у вікно. – Сама є водою і по воді плаває. Дослідницька лабораторія Утворення криги та льоду При зниженні температури на поверхні […]...
- Яке значення має природа для життя? СВІТ, У ЯКОМУ ТИ ЖИВЕШ УРОК 13 Яке значення має природа для життя? Тема. Яке значення має природа для життя? Мета: розкрити значення природи в житті людини; розширювати світогляд; збагачувати словниковий запас; формувати дбайливе ставлення до навколишнього світу, вміння бачити красу природи, порівнювати, робити висновки; виховувати спостережливість. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Повідомлення теми […]...
- Політико – економічна природа людини Політико – економічна природа людини – сукупність відносин економічної власності між різними суб’єктами з приводу формування і розвитку всіх сутнісних сил людини і передусім робочої сили та її раціонального використання у всіх сферах суспільного відтворення. Такими суб’єктами є сім’я, школа, підприємства, фірми, компанії, держава, наддержавні органи, а сукупність відносин економічної власності, що утворюється при цьому, […]...
- Природа Природа – загальна та об’єктивно необхідна передумова життєдіяльності людини і суспільства. Взаємодіючи з людиною, П. стає предметом людської праці, внаслідок якої речовина П. втілюється в необхідних для життя продуктах праці. Як історична категорія поняття “П.” збагачується елементами якісно нового змісту в межах однієї суспільної формації та сутнісного змісту при переході від менш розвиненої формації до […]...
- Суспільство і природа Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 1. Суспільне буття як предмет соціальної філософії Суспільство і природа Історично формування первісних суспільств розвивалося із родово-общинного ладу, в умовах якого людина починає виокремлювати себе із природного се-редовища. Суспільство має узгоджуватися з людською природою, воно становить так звану другу природу, або культурне середовище. Людина – єдина істота, яка […]...
- Спілкування як одна з нагальних потреб людини – ПСИХОЛОГІЧНА ПРИРОДА СПІЛКУВАННЯ ЕТИКА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Лекція 4 ПСИХОЛОГІЧНА ПРИРОДА СПІЛКУВАННЯ Спілкування як одна з нагальних потреб людини Як зазначалося, спілкування в нашому житті відіграє дуже велику роль, а його психологічна природа надто складна. Людині важко бути щасливою, успішно працювати, самовдосконалюватися, самостверджуватися не контактуючи з іншими. Спілкування, на думку вчених, є однією з нагальних потреб людини, яка живе […]...
- ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ ВЛІТКУ НЕЖИВА ПРИРОДА? МАНДРІВКА ЧЕТВЕРТА ПРИРОДА ВЛІТКУ Зустріч 52. ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ ВЛІТКУ НЕЖИВА ПРИРОДА? Ти дізнаєшся про явища природи, що відбуваються влітку. Пригадай! Як змінювалася тривалість дня і ночі впродовж навчального року? Чи світить у віконечко сонце, коли ти тепер ідеш до школи? Коли на вулиці темнішає? Запам’ятай! 22 червня – найдовший день і найкоротша ніч у році […]...
- ПРИРОДА ЯК ОБ’ЄКТ ЗНАННЯ ТА ПІЗНАННЯ СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ УРОК 21 ТЕМА. ПРИРОДА ЯК ОБ’ЄКТ ЗНАННЯ ТА ПІЗНАННЯ Мета: розкрити процес формування уявлень про природу як об’єкт знання й пізнання світу; виховувати любов й повагу до природи; розвивати вміння аналізувати факти та робити висновки. Тип уроку: комбінований урок. Форма проведення: евристична бесіда. Хід уроку I. Організаційний момент II. Актуалізація […]...
- Willie’s School UNIT 9. SCHOOL STORIES Lesson 9.1 Willie’s School 1. Speak about your school using these words. There are three floors in our school. Floor Principal’s office Canteen Hall Stairs Entrance Classroom Sports ground 2. Say what you should do and what you should not do in the places from Task 1? We shouldn’t push our […]...
- ДИКА ПРИРОДА Екологія – охорона природи ДИКА ПРИРОДА – сукупність неодомашнених тварин, рослин, що не культивуються, а також ландшафт, якого не торкнулася діяльність людини....
- Роль міжособистісних взаємин у спілкуванні – ПСИХОЛОГІЧНА ПРИРОДА СПІЛКУВАННЯ ЕТИКА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Лекція 4 ПСИХОЛОГІЧНА ПРИРОДА СПІЛКУВАННЯ Роль міжособистісних взаємин у спілкуванні Міжособистісні взаємини у спілкуванні – це такі взаємозв’язки між людьми, які суб’єктивно переживаються та об’єктивно проявляються в характері та способах взаємного впливу. Ці взаємини мають для людей не менше значення, ніж їжа та повітря. Якщо ці стосунки погані, то продуктивна взаємодія людей, […]...
- ЩО ТАКЕ ПРИРОДА? СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ УРОК 20 ТЕМА. ЩО ТАКЕ ПРИРОДА? Мета: сформувати поняття “природа”; виховувати любов до природи, шанобливе ставлення до природних багатств; розвивати вміння аналізувати факти та робити висновки. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Форма проведення: урок-подорож. Обладнання: мультимедійне обладнання, репродукции картин і фотографії з видами природи, видео-фрагмент. Хід уроку I. Організаційний […]...
- Природа рідного краю ЧАСТИНА ДРУГА Післябукварний період 35 Природа рідного краю Забаритися (задержаться) Нищечком (тихонечко) Наполоханий (напуганный) Похнюпитись (потупиться) Дмитро Чередниченко СИНІЙ ВЕЧІР Ходив, ходив, ходив синім лісом синій Вечір – та й забарився. Стала його мати Ніч шукати й додому кликати: – Си-и-и-ну! Почув він та й дух затаїв: “Мабуть, битиме”. І – бігом, бігом, бігом нищечком […]...
- Жива і нежива природа СВІТ, У ЯКОМУ ТИ ЖИВЕШ Урок 3 Тема. Жива і нежива природа Мета: розширювати знання учнів про різноманітність природи; розвивати вміння групувати об’єкти неживої та живої природи, порівнювати об’єкти (тіла) живої та неживої природи з метою виявлення відмінностей між ними; розвивати пізнавальну активність учнів; виховувати дбайливе ставлення до природи. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. […]...
- Про відкриття метафізичної реальності і зародження філософічної суб’єктивності Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 2. Історичні витоки філософування Про відкриття метафізичної реальності і зародження філософічної суб’єктивності Подив, як і сумнів, також є фундаментальним філософогенним чинником. Можливо, чи не найпершим. Принаймні задовго до Р. Декарта, який, як відомо, наголошував на сумніві, про феномен подиву говорив, повторюючи Платона, у своїй […]...
- Природа Українських Карпат МОЯ КРАЇНА – УКРАЇНА Урок 67 Тема. Природа Українських Карпат Мета: розповісти учням про природу Українських Карпат; розвивати просторові уявлення, пізнавальний інтерес; розкривати екологічну, практичну, естетичну та гігієнічну цінність природи; виховувати бережливе ставлення до природи. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент >> Вправа “Погода” – Яка зараз пора року? – Який місяць? – Яке число? – […]...
- Епістемно-раціональна природа метафізики Філософія посбіник Тема 2. МЕТАФІЗИКА § 1. Що таке метафізика? Епістемно-раціональна природа метафізики Але одна риса єднає метафізику з натурфілософією і фізикою. Це претензія на наукову (епістемну) раціональність. Згадаємо ставлення першого метафізика Аристотеля до софійно-містичних побудов його вчителя Платона. Відомий вираз “Платон мені друг, але істина дорожча” відображає ключовий пункт їхніх розходжень. Для Платона істина […]...
- Музика та природа Мета: розширити уявлення учнів про розмаїття образів природи у музиці. “Природничий” аспект музичного мистецтва не є новим для учнів, адже у 1 класі вони ознайомилися з низкою пісень (“Ходить гарбуз по городу”, “Осінь”, “Сніжок”, “Вийди, вийди, сонечко”, “Повертайся, ластівко”, “Грає веснонька!”, “Віночок” тощо) та інструментальних творів відповідного спрямування: “Осіння пісня” і “Вальс квітів” П. Чайковського; […]...
- Природа і господарська діяльність людини РОЗДІЛ 5 ЛЮДИНА І ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА Тема 1. Зміни природи під впливом господарської діяльності людини Усі ми живемо на одній планеті – Земля. Дихаємо повітрям єдиної земної атмосфери. Шкідливі викиди в повітря над будь-якою місцевістю через певний час поширюються по всій планеті. А морські течії, незважаючи на державні кордони, переносять по земній кулі весь бруд, […]...
- Природа як сукупність об’єктивних умов існування людства та об’єкт знання і пізнання Розділ V. ЛЮДИНА І ПРИРОДА Уроки 32-33 . Природа як сукупність об’єктивних умов існування людства та об’єкт знання і пізнання Мета: створити в учнів власне розуміння основних понять уроку; розвивати в учнів уміння використовувати міжпредметні зв’язки; сприяти духовному розвитку учнів. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Форма проведення уроку: лекція з елементами дискусії та бесіди. ХІД […]...
- Принципи, категорії, головні закони Філософія посбіник Тема 3. ДІАЛЕКТИКА § 2. Класичні “теорії” діалектики, інваріанти їхньої будови Принципи, категорії, головні закони Принцип (від. лат. “principium” – “початок”, “основа”) у філософії значить те ж, що і основа, тобто те, що лежить в основі деякої сукупності фактів або знань. До принципів діалектики зазвичай належать: – – принцип розвитку; – – принцип […]...
- Learn to talk about the secrets of plant life Unit 6 Nature Araund Us 6.3 Learn to talk about the secrets of plant life Word Box Phrase Box Communication Box To participate Soil Seed To sprinkle To harvest weed crop – window garden – windowsill – to take turns – to plant lettuce/radish/carrot seeds – to give a sense of pride and discipline I’ve […]...
- ПРИРОДА Екологія – охорона природи ПРИРОДА – 1) у широкому розумінні слова (Природа з великої літери) – весь матер.-енерг. та інформ. світ Всесвіту. Традиційно протиставляється Людству як одухотвореній (ідеаліст.) або такій, що “пізнає сама себе” (матеріаліст.) матерії (фактично Людство – також частина П.); 2) природа (з малої літери) – сукупність прир. умов існування людського суспільства, на […]...
- Двоїста корпускулярно-хвильова природа світла ФІЗИКА Частина 4 ОПТИКА. СПЕЦІАЛЬНА ТЕОРІЯ ВІДНОСНОСТІ Розділ 13 КОРПУСКУЛЯРНІ ВЛАСТИВОСТІ СВІТЛА 13.9. Двоїста корпускулярно-хвильова природа світла Яка ж природа світла насправді? Чи є воно електромагнітними хвилями, які випромінюються джерелом світла, чи джерело світла випромінює потік фотонів, що летять у просторі зі швидкістю світла у вакуумі? На перший погляд здається, що дві точки зору на […]...