СПОСІБ ЖИТТЯ
Соціологія короткий енциклопедичний словник
СПОСІБ ЖИТТЯ – система видів життєдіяльності суспільства, соціальних груп і особи, обумовлених соціально-екон. умовами їх діяльності. Поняття С. ж. було введено в марксист, літ. К. Марксом і Ф. Енгельсом, С. ж. відображає діяльну сферу людського буття. Він відрізняється від соціальних явищ, що мають іншу природу. Напр., рівень освіти, доход – це не діяльнісні, а статусні характеристики індивідів і соціальних груп, ціннісні орієнтації – характеристика їх свідомості. Особливості функціонування
Головною особливістю С. ж. є його системність, яка виявляється в тому, що основні види
У соціол. літ. робилися спроби знайти такі показники та індикатори, які дали б змогу дослідникові вийти за межі окремих елементів С. ж. і відобразити його цілісність. Але більшість із запропонованих показників С. ж. (прогресивність, політ, спрямованість, колективізм тощо) були або вельми заідеологізованими, або ж такими, що не піддаються однозначній операціоналізації, тому використати їх у конкретних емпіричних дослідженнях неможливо. Водночас без емпіричних індикаторів, узаг. результатів конкретних досліджень С. ж. неможливо довести до верхньої межі – оцінки С. ж. на рівні його інтегральних показників.
Емпіричні дослідження окремих елементів С. ж. ведуться в Україні з 20-х рр. у межах соціології праці, побуту, вільного часу. Дослідження ж С. ж. як цілісного феномена стали проводитися лише з кінця 70-х рр.