Спосіб життя і зовнішня будова ссавців
Тема 10. ССАВЦІ
Ссавці, або Звірі,- це теплокровні хребетні тварини, які вигодовують своїх малят молоком.
Звірі опанували всі середовища існування. Вони живуть на землі і в товщі грунту, на деревах, у прісній і морській воді, пристосувалися до повітряного простору. (Подумай, у якому середовищі існування не живуть комахи, а в якому – птахи.)
Клас Ссавці налічує понад 4500 видів тварин. До нього належать такі тварини, як кажани, кроти, зайці, миші, носороги, коні, мавпи, і вид, до якого належать усі люди,-людина розумна.
§ 48. Спосіб життя
Розглянемо спосіб життя і зовнішню будову ссавців на прикладі вовка (мал. 133).
Спосіб життя. Вовк не дуже вибагливий до середовища існування. Він живе і в тундрі, і в тайзі, і в степу, і в напівпустелі, і в гористій місцевості. Вовки трапляються і на Крайній Півночі поряд із песцями і північними оленями, і в тропічній Індії, де живуть слони й тигри. Це єдиний сухопутний звір, поширений у таких різних природних умовах. Чим пояснюється здатність вовка пристосовуватися до різноманітних умов життя? Вчені вважають, що, по-перше, це хижак, а хижак завжди відшукає здобич, по-друге, вовк – надзвичайно
У лісі вовк, усупереч поширеній думці, уникає глухих хащів, а тримається в рідколіссі, на великих галявинах, де легше наздогнати жертву. Він полює не лише на великих диких звірів: козуль, лосів, оленів, кабанів, а й на менших за розміром хижаків: лисиць, єнотовидних собак. Нападає й на свійських тварин. Частину раціону вовка складають дрібні хребетні тварини: зайці, ховрахи, різноманітні птахи, ящірки та миші. Зграя вовків може напасти на людину і навіть на ведмедя, що спить у барлозі. Крім того, вовк полюбляє великих жуків, коників, сарану, охоче живиться різноманітними плодами та ягодами.
– У країнах Західної Європи – Німеччині, Франції, Нідерландах та Великій Британії – вовків визнано тваринами, що зникають. їх навіть узято під охорону.
Мал. 133. Вовк у природі
Більшу частину року вовки живуть парами і лише на зиму збираються в зграї. Вони утворюють пару один раз і протягом усього життя зберігають вірність партнеру. Розмножуються вовки ранньої весни. Як лігво самка використовує різноманітні сховища: порожнини під коренями вивернутих дерев, розколини скель, печери в ярах, покинуті нори борсуків і бабаків. Часом вовчиця сама риє нору. Непоодинокі випадки, коли вовки влаштовують лігво поблизу житла людини. Проте вони нічим не видають себе, бо полюють завжди далеко від свого потомства. У виводку звичайно буває 5-6 вовченят, іноді – до 12. Незважаючи на те, що вовки – сильні й люті хижаки, на першому році життя гине більше половини вовченят.
Покриви тіла. Поверхня тіла вовка, як і в переважної більшості ссавців, вкрита волоссям (мал. 134). Основна функція волосяного покриву – запобігати переохолодженню тіла та різноманітним ушкодженням. У волосяному покриві розрізняють два шари: шерсть і підшерстя. Шерсть – довге остьове волосся, а підшерстя – густе й м’яке. Волосся ссавців складається з ороговілих клітин шкіри. Завдяки потовщенню – волосяній цибулині – волосина закріплюється в заглибленні шкіри, ще називається волосяним мішечком. До кореня волосини підходять пучки м’язів, що підіймають волосся, та нервові закінчення.
– У диких свиней волосся перетворилося на жорстку щетину, в їжаків і дикобразів – на голки, кити та дельфіни взагалі не мають волосяного покриву. А з чого утворюються кігті, нігті, роги й копита ссавців? Виявляється, так само, як і волосся,- з ороговілих клітин шкіри.
На шкірі вовка містяться залози, які відрізняються за своєю структурою і призначенням. (Пригадай, чи є залози на шкірі птахів.) Сальні залози продукують речовини, які змащують шкіру і запобігають її висиханню. Потові залози виділяють рідину – піт. Разом з потом з організму виводяться шкідливі речовини, при цьому відбувається охолодження тіла. Більшість ссавців має пахучі залози, які продукують речовини з різким запахом, що слугують для відлякування ворогів або допомагають знаходити особин свого виду та мітити територію. Молочні залози – це видозмінені потові залози. їх у вовка 10. Кожна молочна залоза має сосок, з якого у самок виділяється молоко – незамінна їжа для малят. За своїм хімічним складом молоко є сумішшю основних поживних речовин, необхідних для росту і розвитку організму.
Мал. 134. Будова шкіри вовка:
1 – волосяний мішечок; 2 – волосяна цибулина; 3 – остьове волосся; 4 – потова залоза;
5 – сальна залоза; 6 – м’яз, що підіймає волосся; 7 – кровоносні судини.
Будова тіла. Тіло вовка складається з голови, шиї, тулуба, хвоста й кінцівок.
– А як зовні відрізнити вовка від собаки? По-перше, у вовка значно більша голова: по-друге, у нього прямий пухнастий хвіст, який називають “поліном”; по-третє, вовк має звичку підгинати задні ноги, тому складається враження, що спина вовка різко нахилена назад.
Голова вовка велика, видовжена, з витягнутою мордою. Рухливі вуха стоять сторчма. Тулуб міцний, стрункий, з’єднується з головою добре помітною шиєю. Хвіст ніколи не загинається на спину. Кінцівки – ноги – у вовка довгі й міцні, утворюються з тих самих відділів, що й в інших чотириногих хребетних (пригадай яких). На передніх лапах – по 5 пальців, на задніх – по 4. Пальці мають міцні, але тупі кігті, які, на відміну від кігтів кішки, не втягуються.
– Часом можна почути розповіді про жахливих вовків, маса яких понад 100 кілограмів. Таких вовків у природі не буває. Звичайний вовк завбільшки з німецьку вівчарку, його маса у середньому становить 40-50 кілограмів. Маса найбільшого вовка сягає 70-80 кілограмів.
Вовк – типовий ссавець. Це сильний і витривалий хижак, який пристосувався до життя в різноманітних умовах.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...