Споживчі блага

Related posts:

1. Потреби та споживчі блага. Закон зростання потреб Економіка Вступ до економічної теорії Потреби та споживчі блага. Закон зростання потреб Головною рушійною силою економічного розвитку і розвитку цивілізації взагалі є різноманітність потреб людини. Потреби – те, без чого людина не може обійтись у своєму житті, бажання володіти чим-небудь, що приносить їй задоволення. Американський соціолог Абрахам Маслоу представив розвиток цивілізації як розвиток залежних одна […]...
2. Особисті споживчі витрати Особисті споживчі витрати – частина особистих доходів громадян, що залишається після виплати податків і відкладання певної частини доходу на нагромадження. Одержання особистих (сімейних) доходів не є самоціллю, Це лише засіб для задоволення потреб. Більша частина цих доходів переливається через торгівлю у виробничий сектор у вигляді витрат на особисте споживання. Споживчі витрати в країнах з розвиненою […]...
3. Економічні блага Економічні блага – сукупність матеріальних речей і послуг, які с предметом виробничої діяльності та обміну, використовуються для задоволення людських потреб і кількість яких обмежена порівняно з потребами, які вони задовольняють. Частину благ, що існують вільно в природі і не є предметом економічної діяльності, відносять до благ, а не до Е. б. До таких благ належить, […]...
4. Суспільні або соціальні блага Суспільні або соціальні блага – різновидність благ, які характеризуються спільним використанням їх різними суб’єктами діяльності. В умовах соціальної ринкової економіки вони виступають як певні види товарів і послуг, властивості яких протилежні властивостям товарів індивідуального споживання. Суспільні блага неподільні, вони складаються з таких великих одиниць, що не можуть бути продані індивідуальним покупцям, на них не поширюється […]...
5. Капітальні блага Капітальні блага – термін для позначення матеріально-речових елементів продуктивного капіталу, до якого належать верстати, машини та інші елементи засобів виробництва. Ці товари використовуються для виробництва інших товарів, тобто продуктивно. На противагу їм, товари особистого споживання використовуються непродуктивно, тому їх називають споживчими благами. К. б. поділяють на товари тривалого (верстати, машини, будівлі тощо) і нетривалого (сировина, […]...
6. Суспільні блага. Види суспільних благ і роль уряду в їх створенні УРОК 57 Суспільні блага. Види суспільних благ і роль уряду в їх створенні Мета уроку: розкрити сутність суспільного блага як блага, що споживається спільно, тобто всі споживають його разом; з’ясувати головні ознаки суспільного блага, вивчити його класифікацію та головні ознаки приватного блага; пояснити головні причини виникнення суспільного блага; розвивати економічне мислення; виховувати ощадливе ставлення до […]...
7. Суспільні блага і послуги Суспільні блага і послуги – сукупність матеріальних і нематеріальних благ, які надаються населенню державою у прямій і опосередкованій формах на здебільшого еквівалентній основі (шляхом вилучення податків). До них у західній економічній літературі відносять охорону громадського порядку, законодавство, утримання громадських садів і парків, розвиток освіти, забезпечення національної безпеки, міжнародні відносини та ін. Такий перелік суспільних благ, […]...
8. СПОЖИВАЧ ЯК ОСНОВНИЙ СУБ’ЄКТ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІКИ. ПОТРЕБИ СПОЖИВАЧА УРОК № 9. СПОЖИВАЧ ЯК ОСНОВНИЙ СУБ’ЄКТ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІКИ. ПОТРЕБИ СПОЖИВАЧА Мета уроку: показати, що споживач є основним суб’єктом сучасної економіки; з’ясувати зміст потреб і їхню класифікацію; з’ясувати відмінність понять “потреби” і “споживчі блага”; з’ясувати причини безмежності потреб, структуру споживчих благ; формувати логічність і послідовність у викладенні своєї думки; виховувати економічне мислення та розвивати допитливість […]...
9. Галузь народного господарства Галузь народного господарства – сукупність підприємств, фірм і компаній, установ і організацій, які виробляють однорідну продукцію або послуги і різняться характером виконуваних функцій. Кожна Г. н. г. складається з комплексних галузей і видів виробництва. У промисловості виділяють такі комплексні галузі: електроенергетика, паливна промисловість, чорна металургія, кольорова металургія, хімічна і нафтохімічна промисловості, машинобудування і металообробна, лісова, […]...
10. КОРИСНІСТЬ СПОЖИВЧОГО БЛАГА І СПОСОБИ ЇЇ ОЦІНКИ УРОК № 11. КОРИСНІСТЬ СПОЖИВЧОГО БЛАГА І СПОСОБИ ЇЇ ОЦІНКИ Мета уроку: розглянути, що таке корисність товарів і послуг; з’ясувати, якою може бути поведінка споживача на ринку; дослідити, як визначаються споживацькі оцінки корисності; з’ясувати суть закону спадної граничної корисності; сприяти формуванню логічності й послідовності викладення своєї думки; розвивати допитливість і самостійність; виховувати ощадливість у використанні […]...
11. Візер Візер (Wieser) Фрідріх (1851-1926) – австрійський економіст, автор терміна “маржиналізм”, теорії альтернативних витрат виробництва і власного трактування концепції зумовлення цінності (згідно з якою суб’єкти, що господарюють раціонально, не можуть оцінити корисність тих благ, тобто факторів виробництва або продуктивних благ, які безпосередньо не пов’язані зі споживанням і тому визначаються опосередковано – через граничні корисності вироблених ними […]...
12. Оптимальна, або найкраща з можливих варіантів, поведінка споживача РОЗДІЛ І Вступ до економічної теорії Тема 1.3. Споживач в економіці: його поведінка та особливості вибору 5. Оптимальна, або найкраща з можливих варіантів, поведінка споживача Споживач купує не один товар, а набір споживчих благ, який називається ринковим споживчим кошиком. Споживчий кошик має для споживача сукупну корисність. Її можна визначити, якщо додати граничні корисності продуктів і […]...
13. У чому полягає сутність закону Ф. Візера? Історія економічних вчень МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ У чому полягає сутність закону Ф. Візера? Найбільш відомим із законів маржиналізму став так званий закон Візера, викладений австрійським дослідником у теорії продуктивних благ. У цій теорії Візер стверджував, що раціональні господарські суб’єкти не можуть оцінити корисність далеких від них факторів виробництва (продуктивних благ), не […]...
14. Торговий капітал Торговий капітал – відокремлена частина промислового капіталу, який застосовується у сфері обігу (торговельних операціях). Т. к. виник задовго до капіталізму й існував у формі купецького капіталу. З розширенням масштабів капіталістичного виробництва і ринків збуту, ускладненням механізму реалізації товарної продукції, збільшенням строків обертання капіталу Т. к. відокремлюються від промислового. За цих умов поєднання функцій управління промисловими […]...
15. Формування попиту Формування попиту – цілеспрямовані дії підприємства – виробника для забезпечення всебічної інформованості потенційних покупців про виготовлену продукцію, її особливості, економічні параметри, технічний рівень, ціну, характер обслуговування, додаткові послуги у зв’язку з їх придбанням, а також про надійність, репутацію і досягнення самого виробника. Основою Ф. п. є реклама. При Ф. п. на товари виробничого призначення найефективнішими […]...
16. Споживча вартість Споживча вартість – корисність речі. її здатність задовольнити певну потребу людини, суспільства. Речі є С. в. незалежно від того, задовольняють вони безпосередньо особисті потреби людини чи служать їй як засоби виробництва, за допомогою яких створюються інші матеріальні блага. Сукупність С. в. входить до багатства суспільства. С. в. зумовлюють природні властивості речей, а також властивості, надані […]...
17. Економічний кругообіг РОЗДІЛ І Вступ до економічної теорії Тема 1.5. Моделі ринкової, планової та змішаної економіки Спосіб організації економічного життя суспільства називається економічною системою. Розкрити особливості економічного життя суспільства – означає показати, як узгоджується діяльність багатьох суб’єктів економіки, хто є власником виробничих ресурсів та яким чином вони потрапляють до виробників, перетворюючись згодом на речі та послуги для […]...
18. Послуги Послуги – діяльність підприємств (організацій) і окремих осіб, спрямована на задоволення певних потреб індивідів, колективів і суспільства. Процес виробництва П. збігається з їх реалізацією і споживанням. Тому П. неможливо накопичувати, трансформувати, зберігати. В розвинутих країнах світу значна кількість працюючих (понад 60%) зайнята у сфері П. Найважливішими з них є П. в отриманні освіти, кваліфікації, лікування, […]...
19. Матеріально-технічне постачання Матеріально-технічне постачання – галузь сфери матеріального виробництва, яка забезпечує доведення продукції виробничого призначення (сировини, матеріалів, напівфабрикатів, готових виробів тощо) від виробника до споживача з метою її виробничого і невиробничого споживання. М.-т. п. передбачає: визначення реальної потреби підприємств, об’єднань, організацій та установ у матеріальних ресурсах; з’ясування джерел, які забезпечуватимуть цю потребу; чітку організацію доставки ресурсів до […]...
20. Структура виробництва РОЗДІЛ І Вступ до економічної теорії Тема 1.2. Зміст основних економічних процесів та явищ 4. Структура виробництва Виробництво може бути структуроване по-різному. Важливим підходом є його розгляд з точки зору поділу на матеріальне та нематеріальне (див. схему 1.2.5). Схема 1.2.5 Пояснення до схеми Матеріальне виробництво охоплює ті підприємства й галузі, що виробляють матеріальні блага (промисловість, […]...
21. Альтернативні варіанти використання виробничих ресурсів Економіка Вступ до економічної теорії Альтернативні варіанти використання виробничих ресурсів Навіть одні й ті самі потреби людини можна задовольнити різними благами (наприклад, потреба в одязі – костюмом, светром тощо). З іншого боку, практично кожний ресурс використовується по-різному (наприклад, із деревини виробляють папір, олівці, меблі тощо). Однак множинність економічних цілей вимагає від кожної людини, фірми або […]...
22. Податок на додану вартість Податок на додану вартість (налог на добавочную стоимость) – непрямий податок на товари і послуги, який застосовується в розвинутих країнах. Податкова база – вартість, добавлена на кожній стадії виробництва і реалізації товару. Додаткова вартість (приріст вартості) включає: заробітну плату з нарахуваннями, амортизаційні відрахування, проценти за кредит, прибуток, витрати на електроенергію, рекламу, транспорт. Сума податку на […]...
23. Вартості життя індекс Вартості життя індекс – показник, який характеризує динаміку цін на товари і послуги споживчого призначення. Визначається за формулою: де q – кількість товарів чи послуг, придбаних споживачем за певний період (рік); р1 – ціна одиниці товару (послуги) в цьому ж періоді; р0 – ціна в минулому (базисному) році. В. ж. і. запроваджений ООН до міжнародної […]...
24. Приклади розв’язування Задач – Економічний цикл – Валовий національний продукт та способи його розрахунку Економіка Національна економіка Приклади розв’язування Задач Для розв’язання задачі 1 необхідно знати: – ВВП (валовий внутрішній продукт) можна розрахувати методом витрат і методом доходів: – при розрахунку ВВП не враховуються: державні трансферти (пенсії, допомоги, стипендії); фінансові операції на ринку цінних паперів (купівля-продаж акцій, облігації); вторинна купівля-продаж; неринкові операції (товари, вироблені для власного споживання), приватні трансферти. […]...
25. Чистий експорт Чистий експорт – 1. Перевищення експорту над імпортом за певний період, як правило, за рік (нетто-експорт). Ч. е. і чистий імпорт у вартісному вираженні становлять сальдо зовнішньої торгівлі. Співвідношення експорту та імпорту – зовнішньоторговельний баланс. За наявності Ч. е. сальдо балансу позитивне, і такий баланс є активним, свідчить про здорову економіку, про приплив до країни […]...
26. Витрати споживання Витрати споживання – витрати коштів, часу, праці, пов’язані зі споживанням матеріальних і нематеріальних благ, підготовкою матеріальних благ до споживання. Залежно від рівня розвитку продуктивних сил і відносин економічної власності кожна особа повинна мати змогу споживати таку кількість якісних благ, яка б забезпечила відтворення всіх процесів її життєдіяльності. Це й були б суспільно необхідні B. c. […]...
27. Особисті споживні витрати Особисті споживні витрати – витрати праці, грошей, пов’язані з отриманням, споживанням матеріальних благ і послуг, а також підготовкою матеріальних благ до споживання (приготування їжі). О. с. в. характеризують співвідношення вартості фіксованого за кількістю та якістю споживчого кошика за два різні зіставлювані періоди. Для визначення вартості споживчого кошика враховують період часу, за який оцінюється обсяг і […]...
28. Мінімальний споживчий бюджет Мінімальний споживчий бюджет – набір продовольчих і непродовольчих товарів і послуг у натуральному і вартісному вигляді, що забезпечує задоволення основних, фізіологічних та соціально-культурних потреб людини. М. с. б. формується нормативним методом за системою споживчих кошиків, до яких включаються науково обгрунтовані, збалансовані за потребою стандартні набори товарів та послуг, що враховують мінімальні норми й нормативи споживання. […]...
29. Групування промислової продукції за економічним призначенням Групування промислової продукції за економічним призначенням – розподіл виробленої промислової продукції на певні групи та підгрупи. У промисловості розрізняють групу “А” і групу “Б”. Вся промислова продукція поділяється на три підгрупи: а) продукція виробничого призначення (руда чорних і кольорових металів, целюлоза, пряжа, технологічне устаткування тощо); б) продукція невиробничого призначення (для населення в галузях сфери нематеріального […]...
30. Асортимент товарів Асортимент товарів – підбір або набір різноманітних товарів за певною споживчою, торговою або виробничою ознакою. Виробничий A. т. – це товари народного споживання, які виробляють промислові підприємства. А. т., що надходить на гуртові й роздрібні торгові підприємства, – A. т. торговий. У торговому А. т. асортимент товарної групи – це види й різновиди товарів, що […]...
31. Попит і пропозиція Попит і пропозиція – категорії товарного виробництва, які знаходяться у діалектичній залежності. Попит – це платоспроможна потреба або сума грошей, яку покупці можуть і мають намір заплатити за необхідні для них товари та послуги. Пропозиція – сукупність товарів і послуг на ринку з повними цінами, які готові продати виробники. Діалектична залежність П. і п. полягає […]...
32. МИСЛЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи МИСЛЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ, підхід екологічний – 1) діалектичний розгляд явищ з урахуванням форм впливу людства на природу та зворотного впливу природи (в т. ч. та насамперед уже зміненої людиною) на людей та їхнє госп-во; 2) в економіці – підхід, що протиставляється “економічному” мисленню, спрямованому на нестримне розростання виробництва та необмежену екон. ефективність. […]...
33. Трудомісткість продукції Трудомісткість продукції – показник, який характеризує витрати робочого часу на виробництво будь-якої споживчої вартості або на виконання конкретної технологічної операції. Т. п. – зворотний показник продуктивності праці. Він визначає ефективність використання головної продуктивної сили суспільства – трудових ресурсів. На рівень Т. п. впливає ряд факторів: технічний розвиток виробництва (фондоозброєність й енергоозброєність праці, якість предметів праці, […]...
34. Монопольна ціна Монопольна ціна – різновид ринкової ціни товару або послуги, яка встановлюється монополіями вище або нижче вартості товару чи послуги і забезпечує їм монопольний прибуток. М. ц. встановлюється внаслідок виробництва монополіями переважної кількості товарів чи послуг певного виду, обмеження ними конкуренції, досягнення панівного становища на ринку. Встановлення М. ц. досягається різними способами При випуску нової продукції […]...
35. Продукція товарна Продукція товарна – уся виготовлена на підприємствах, фірмах, компаніях продукція, що призначається для реалізації споживачам. Загальна вартість П. т. народного господарства визначається як сума вартості такої продукції, виготовленої на підприємствах, фірмах тощо, і вимірюється в чинних гуртових і порівняльних цінах. До П. т. входять: готова продукція, що реалізується споживачам; напівфабрикати власного виробництва і продукція допоміжних […]...
36. Willie’s School UNIT 9. SCHOOL STORIES Lesson 9.1 Willie’s School 1. Speak about your school using these words. There are three floors in our school. Floor Principal’s office Canteen Hall Stairs Entrance Classroom Sports ground 2. Say what you should do and what you should not do in the places from Task 1? We shouldn’t push our […]...
37. Крива сукупної пропозиції Крива сукупної пропозиції – непряма лінія, яка відображає взаємозв’язок між загальним обсягом товарів і послуг, які повинні виробити й надати товаровиробники (тобто обсягом кінцевого національного продукту) і загальним рівнем цін. Крім цін на товари та послуги, загальний рівень цін охоплює також ціни на фактори виробництва. Якщо ціни на фактори виробництва змінюються одночасно з цінами на […]...
38. Організаційні форми колективних підприємств: виробничі, збутові, споживчі кооперативи, кредитні спілки. Організаційні форми підприємств державної власності УРОК 5 Організаційні форми колективних підприємств: виробничі, збутові, споживчі кооперативи, кредитні спілки. Організаційні форми підприємств державної власності Мета уроку: охарактеризувати різні організаційні форми колективних та державних підприємств; розвивати пізнавальний інтерес, творчу активність і вміння учнів логічно викладати свої думки; навчити застосовувати набуті знання в конкретних життєвих ситуаціях; розвивати економічне мислення, пам’ять, увагу. Основні поняття: кооператив, […]...
39. Поясніть зміст парадокса А. Сміта про воду й алмаз. Як пропонував пояснити цей парадокс К. Менгер? Історія економічних вчень МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ Поясніть зміст парадокса А. Сміта про воду й алмаз. Як пропонував пояснити цей парадокс К. Менгер? Парадокс А. Сміта: чому, незважаючи на те, що вода для людини набагато корисніша, ніж алмаз, ціна на алмаз набагато вища? Чим викликаний цей парадокс? Згадавши, що блага, які задовольняють […]...
40. Незавершене будівництво Незавершене будівництво – сукупність розпочатих, але незавершених і не введених в дію об’єктів виробничого і невиробничого призначення. У 1990 в СРСР налічувалося 36,5 тис. об’єктів тимчасово призупиненого будівництва виробничого призначення. Наприкінці 1990 обсяг Н. б. становив 205,5 млрд крб у фактично діючих цінах, зрісши за рік на 22,2 млрд крб. Основними причинами цього була значна […]...