СТЕНОБІОНТИ

Related posts:

1. ОЛІГОСАПРОБІОНТИ Екологія – охорона природи ОЛІГОСАПРОБІОНТИ – організми, що живуть у водоймах з чистою водою, не забрудненою орг. речовинами (напр., зелені та діатомові водорості, форель). О. використовують як біоіндикатори чистих вод....
2. ОПОЛОНКА Екологія – охорона природи ОПОЛОНКА – простір серед нерухомої криги водойм, що не замерзає впродовж тривалого часу (або практично ніколи). Утворюється в місцях із швидкою течією, значним хвилюванням, теплими водами або прорубується штучно людиною (для забору води, риболовлі, боротьби із задухою)....
3. КАТАРОБІОНТ Екологія – охорона природи КАТАРОБІОНТ – організм, який мешкає в незабруднених холодних водах з великим вмістом розчиненого кисню (напр., личинки деяких веснянок, форель, харіус)....
4. СКРУБЕР Екологія – охорона природи СКРУБЕР – циліндричний апарат, де пром. газ (напр., доменний) очищають від небажаних домішок (напр., пилу) рідиною (переважно водою), що контактує з ним....
5. ФАКУЛЬТАТИВНІ АЕРОБИ Екологія – охорона природи ФАКУЛЬТАТИВНІ АЕРОБИ – організми, здатні жити при дуже малій кількості вільного кисню або без нього (напр. дріжджі, денітрифікуючі бактерії)....
6. СИСТЕМА САПРОБНОСТІ Екологія – охорона природи СИСТЕМА САПРОБНОСТІ – групування організмів (бактерій, водоростей, личинок комах, рачків) у водоймах за видовим складом і кількістю, що дає змогу визначити ступінь забруднення води. С. с. виконує таким чином функцію біоіндикацїї і використовується разом з хім. та біохім. індикаторами для характеристики якості води. Відсутність певних видів також може свідчити про забруднення […]...
7. ТОКСОБНІСТЬ Екологія – охорона природи ТОКСОБНІСТЬ – 1) сукупність фізіол. – біохім. властивостей, що дають змогу організмам жити у водоймах, забруднених стічними водами; 2) ступінь забруднення водойм токс. речовинами....
8. РОСЛИНИ – ІНДИКАТОРИ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи РОСЛИНИ – ІНДИКАТОРИ ГРУНТІВ – дикорослі рослини, за допомогою яких можна визначати характер і стан грунту, на якому вони ростуть. Властивості грунту, такі як вологоємність, структура, щільність, вміст кисню тощо, а також вміст поживних речовин, важких металів і солей визначає середовище існування рослин. На зміну цього середовища вони реагують збільшенням кількості […]...
9. ФАКУЛЬТАТИВНІ АНАЕРОБИ Екологія – охорона природи ФАКУЛЬТАТИВНІ АНАЕРОБИ – організми, здатні жити і розвиватись як за відсутності, так і за наявності кисню (напр., кишкова паличка, круглі черви)....
10. ФРЕАТОФІТ Екологія – охорона природи ФРЕАТОФІТ – рослина, здатна жити за рахунок вологи, грунт, вод, що залягають глибоко. Напр., фінікова пальма, верблюжа колючка....
11. ОЗЕРО ЕВТРОФНЕ Екологія – охорона природи ОЗЕРО ЕВТРОФНЕ – неглибоке оз. з водою, багатою на азот і фосфор. Перехід до евтрофії (мезотрофні оз.) часто є наслідком розширення поясу літоральної рослинності або результатом забруднення стічними побут, чи пром. водами. Надлишок організмів спричинює нестачу кисню, тому в них азот на глибині часто міститься у вигляді аміаку....
12. ПОВІТРЯ Екологія – охорона природи ПОВІТРЯ – фізична суміш газів різної хімічної природи, з якими пов’язана життєдіяльність практично всіх організмів. Це не лише газова оболонка Землі, а й газовий компонент грунту, розчинні гази природних вод, тканинних рідин організмів. Газовий склад П. відносно сталий як протягом доби, так і в різні пори року: азот – 78 %, […]...
13. ЗАМОР Екологія – охорона природи ЗАМОР, придуха (У ВОДОЙМАХ) – масова загибель водяних організмів, спричинена нестачею розчиненого у воді кисню (гіпоксія) або надходженням у воду токс. речовин. Зимові 3., як наслідок гіпоксії, трапляються, коли водойма вкривається суцільним крижаним панциром. У теплий період року 3. мають місце в умовах, коли на розкладання надлишку орг. речовини витрачається кисень […]...
14. ДИБІОНТ Екологія – охорона природи ДИБІОНТ – організм, здатний жити у середовищі двох фаз (напр., у воді й у повітрі) або в тілі організму (паразити), що мешкає у середовищі двох різних фаз....
15. АЕРОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи АЕРОБІОСФЕРА – приземний шар атмосфери (до 6-7 км над поверхнею Землі), де постійно присутні живі організми, здатні за наявності відповідних субстратів норм, жити і розмножуватись....
16. УБІКВІСТИ Екологія – охорона природи УБІКВІСТИ – види, здатні пристосовуватись до різноманітних умов довкілля, завдяки чому вони досить поширені в багатьох прир. зонах, трапляються в різних екосистемах. Напр., тростина звичайна росте у водоймах і на суходолі, на глинистих і піщаних грунтах від тропіків до Арктики; вовк живе в лісах і степах від тундри до пустелі....
17. ФЕНОЛИ Екологія – охорона природи ФЕНОЛИ – орг. сполуки аром, ряду, у яких гідроксильна група (- ОН) безпосередньо сполучена з бензольним ядром. Розрізняють Ф. одноатомні (напр., фенол), двохатомні (гідрохінон, пірокатехін та ін.), багатоатомні (напр., пірогалол). У воді розчиняються лише найпростіші Ф. Використовуються як дезінфікуючі, антисептичні засоби, антиоксиданти. Ф. – важлива сировина у виробництві препаратів, пестицидів тощо. […]...
18. ПАРАЗИТ ОБЛІГАТНИЙ Екологія – охорона природи ПАРАЗИТ ОБЛІГАТНИЙ – організм, абсолютно не здатний жити та/чи розмножуватися без живлення тканинами та/чи соками організму свого хазяїна, хоча б поза його організмом (ектопаразити, напр., кишкові паразити – аскариди, гострики, ціп’яки)....
19. СИЛІКАТИ Екологія – охорона природи СИЛІКАТИ – солі кремнієвих кислот, дуже поширені серед прир. мінералів (напр., слюда, тальк, азбест, польовий шпат тощо). Застосовують як буд. матеріали, вогнетриви тощо. Практ. значення мають штучні С.: скло, фарфор, цемент, емаль тощо....
20. МІКРОФІЛ Екологія – охорона природи МІКРОФІЛ – 1) організм, який витримує лише дуже незначні коливання т-ри навколишнього середовища, напр. деякі лососеві риби; 2) дрібний листок деяких рослин....
21. ЗАМІНА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи ЗАМІНА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – заміна одного прир. ресурсу на ін., як правило, економічно рентабельніший у даний істор. період. Прикладом може бути енергет. ряд: деревне паливо – мін. паливо – атомна та сонячна енергія, в т. ч. й “холодна”. Деякі ресурси незамінні у зв’язку з тим, що їх технол. неможливо створити (напр., […]...
22. ПОТЕНЦІАЛ РОЗКЛАДАННЯ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ РОЗКЛАДАННЯ, потенціал самоочищення – здатність прир. території та акваторії без саморуйнування розкладати прир. й антроп. речовини (відходи, викиди) та запобігати їхньому шкідливому впливу на життя (в момент розкладання та в наступних циклах біотичного колообігу, до якого ці розкладені речовини залучаються). Розрізняють високий П. р. та низький П. р. залежно від […]...
23. СКЛЕРОФІТИ Екологія – охорона природи СКЛЕРОФІТИ – рослини з жорстким листям, що мають товсту кутикулу і дуже розвинені мех. тканини, завдяки чому можуть існувати в посушливих умовах (напр., ковила, типчак, сосна тощо)....
24. НЕРЕСТИЛИЩЕ Екологія – охорона природи НЕРЕСТИЛИЩЕ – водойма чи ділянка водойми, в якій відбувається нерест риб. Риби, які мають липку ікру, відкладають її на мілинах на затоплену рослинність (фітофільні риби) або на твердий грунт (літофільні риби). У риб з не липкою ікрою нерест відбувається на ділянках із швидкою течією. У зв’язку з будівництвом гідротехн. споруд, які […]...
25. АЕРАЦІЯ Екологія – охорона природи АЕРАЦІЯ – прир. або штучне надходження повітря у будь-яке середовище з метою збільшення в ньому вмісту кисню. А. грунтів залежить від їх мех. складу та структури, А. водних середовищ – від швидкості переміщення води та наявності хвиль на поверхні. Напр., стоячі води боліт бідні на кисень, проточні води збагачені киснем....
26. ГАЛОФОБ(И) Екологія – охорона природи ГАЛОФОБ(И) – водяні організми, які не виносять підвищеного засолення довкілля й існують лише в прісних або слабосолоних (до 5 г/л) водоймах....
27. ПЛАНУВАННЯ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ – 1) розміщення будь-яких об’єктів відповідно до поставленої мети (напр., міське П.); 2) вирівнювання поверхні (напр., обводнених ділянок з метою створення умов рівномірного зволоження)....
28. СТАНЦІЯ Екологія – охорона природи СТАНЦІЯ – 1) пункт зупинки сухопутного транспорту, а також сукупність споруд і пристроїв на цьому пункті; 2) підприємство або установа спец, призначення (напр., електр. С.); 3) косм. літальний апарат (напр., авт. міжпланетна С.)....
29. ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ Екологія – охорона природи ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ – 1) здатність особин будь-якого виду, в т. ч. й людини, вижити до певного моменту життєвого циклу, напр. до початку періоду розмноження; 2) генотипно зумовлена здатність певної особини (або популяції) будь-якого виду, в т. ч. й людини, жити і давати потомство....
30. ДИГРЕСІЯ Екологія – охорона природи ДИГРЕСІЯ – погіршання стану біотичних угруповань (екосистем) під впливом зовн. чи внутр. причин. Розрізняють екзодинамічну Д. (напр., у разі тривалого затоплення), вторинного засолення – антроподинамічну Д. (у т. ч. сінокосу, пасовища – у разі перевипасання) та ендодинамічну Д. (напр., у разі біогенного засолення грунтів). Д. може тривати до стадії катаценозу, після […]...
31. БЕНТОСТОК Екологія – охорона природи БЕНТОСТОК – сукупність бентосних форм організмів, що переноситься сильною течією річки....
32. Водні процедури Розділ 2 ФІЗИЧНА СКЛАДОВА ЗДОРОВ’Я Водні процедури До водних процедур належать: – умивання холодною водою; – обтирання вологим рушником; – душ (при поступовому зниженні температури води); – обливання прохолодною водою; – купання у водоймах. Обговоріть, чим корисні водні процедури. Починати загартовування водою слід з обтирання вологим рушником і поступово переходити до обливання та купання. Які […]...
33. СТЕНОЙОННІСТЬ Екологія – охорона природи СТЕНОЙОННІСТЬ – здатність організмів жити лише за певного значення рН середовища....
34. НЕКРОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи НЕКРОЦЕНОЗ – скупчення на одній ділянці решток відмерлих організмів незалежно від причин, часу й місця загибелі окремих особин. Напр., знесення водою в одне місце решток організмів (комах, молюсків, кісток наземних хребетних), які загинули не в один час і в різних місцях....
35. ОКСИЛОФІТИ Екологія – охорона природи ОКСИЛОФІТИ – рослини, що зростають на дуже кислих грунтах, здебільшого на сфагнових болотах і кислих луках (напр., чорниця, сфагнові мохи)....
36. ГІДРОФІТ(И) Екологія – охорона природи ГІДРОФІТ(И) – водяні рослини, занурені у воду лише нижніми частинами і прикріплені до грунту, напр., очерет, рис....
37. ЗОНА ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ Екологія – охорона природи ЗОНА ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ – ділянки на поверхні суходолу та акваторії Світового океану, де людська діяльність може створити небезпечну екол. ситуацію., напр, зони підводного видобування нафти на мор. шельфі, ділянки моря, небезпечні для проходження танкерів, де може статися аварія з виливанням нафти, тощо....
38. ЖЕРТВА Екологія – охорона природи ЖЕРТВА – 1) особина, що зазнала прямого нападу, вбита та цілком чи частково з’їдена безпосередньо нападником; 2) особина, що загинула внаслідок нападу, безпосереднього вбивства чи супутніх причин (напр., водяні тварини, викинуті на берег, гинуть через деякий час від отриманих травм); 3) особина, що загинула внаслідок впливу абіотичних катастрофічних (стихійних) причин (напр., […]...
39. МЕЗОТРОФ Екологія – охорона природи МЕЗОТРОФ – організм (рослина, гриб тощо), помірно вибагливий до вмісту в грунті поживних речовин, у т. ч. мін., напр., ялина....
40. БЕНТОФАГ Екологія – охорона природи БЕНТОФАГ – тварина, яка харчується організмами, що живуть на дні водойм, але сама часто лише спускається на дно у пошуках їжі, напр. деякі види риб....