Стилістичні особливості загальних і власних іменників
Стилістика української мови
Стилістичні особливості загальних і власних іменників
Спілкування між людьми відбувається переважно внаслідок використання загальних назв, які становлять узагальнені найменування предметів (предметом у граматиці прийнято називати все те, до чого майже в усіх випадках можна поставити запитання хто? або що?). Отже, загальні іменники – це назви людей, тварин, речей, явищ, подій тощо: поет, брат, олень, сонце, будинок, озеро, райдуга, свято. Загальні іменники, як правило, найважливіші і семантично, і стилістично
Активно використовуються в усіх стилях мови і власні назви – прізвища, імена, імена по – батькові. Нині в світі майже 6 мільярдів людей, і кожна людина має ім’я та інші власні назви свого Я, якими персоніфікується, своєрідно вирізняється з-поміж усіх інших. Нерідко тим самим іменем, прізвищем називають велику кількість осіб. У власних іменах українців з особливою виразністю подекуди проступає їхня національна належність саме до українського народу – з його особливою національною ментальністю, інтелектом.
Власні назви українців ніяк не відтворюють їхньої
На власній мовній основі упродовж усієї української історії сформувалась система власних назв (імен і прізвищ) українців: Ждан, Неждан, Нечай, Третяк, Буян, Зима, Береза, Лев, Орел, Сокіл; Горе, Захворій, Непийвода; Мирослав, Радослав, Володимир, Всеволод, Ратибор, Златослава, Зореслава, Мирослава та ін. Однак у мовленні переважають імена іншомовні, засвоєні в різні часи переважно з давньогрецької і латинської мов, частково з давньоєврейської та ін.: Іван, Олексій, Михайло, Григорій, Петро, Федір, Ганна, Олена, Катерина, Марія та ін. Деякі з них на українському мовному грунті набули специфічно українського звукового оформлення: Алла і Аліна, Ганна й Анна, Наталія і Наталя і т. ін. Активно в українській мові вживаються й такі славетні в світовій історії прізвища, як Гомер, Данте, Шекспір, Сервантес, Гете, Пушкін, Шевченко та ін.
В усно-розмовному мовленні власними іменами узагальнено називають (подекуди з іронією) осіб, які наслідують у чомусь інших: Щось немає серед наших поетів ні Шевченків, ні Лесь Українок. Не зродились поки що, хоча є в нас Ліна Костенко (3 газети).
Із стилістичною метою використовують назви Гітлер, Сталін, Дон Кіхот, Гобсек, Собакевич та ін. На знак неповаги чи презирства їх пишуть з малої літери: гітлери, Сталіни; гобсеки, дон кіхоти тощо.
Використання власних іменників нерідко відображає певні реалії, факти національної або всесвітньої історії. Наприклад, у 20-ті роки XX ст. були поширеними екстравагантні, політично зорієнтовані імена: Кармія (від рос. Красная Армия), Кім (від Комуністичний Інтернаціонал молоді) і под. Стилістично недоречними (особливо у вимірах сучасного сприймання) були б такі власні назви, як Матильда Іванівна, Венедикт Йосипович, Вілофор Степанович та ін. Вони сприймаються гумористично чи навіть саркастично.
Основою стилістики власних назв значною мірою слугує їх розгорнута варіантність. Наприклад, у Закарпатті виявлено 70 варіантів імені Ганна, серед них є і місцеві, діалектні: Аннуца, Анда, Анцина, Аньча, Ганизя, Ганішка, Ганьча, Низя, Онизя, Онища та ін.
Кількість імен, прізвищ зростає, відображаючи динаміку життя, зміни в ньому, появу нових соціальних уподобань і особистих смаків. З позицій власне стилістичних у використанні власних імен людей повинні гармонійно узгоджуватись і традиція, і паростки нового в свідомості й почуттєвій сфері українського народу. Тільки за цієї умови є можливим дотримання належної етики й естетики слова-імені, досягнення його гармонійної співзвучності з українською мовленнєвою традицією, розумово-почуттєвими уподобаннями українців.
Related posts:
- Число власних назв – ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА ІМЕННИК ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА Число власних назв У граматичній категорії числа власні назви виділяються специфічною ознакою – відсутністю числової характеристики, тобто вони позбавлені ознак квантитативної актуалізації. Ознака, за якою вони виділяють об’єкт, є ознакою зовнішньою, свого роду позначкою або клеймом, нанесеним на об’єкт зовні з метою його індивідуалізації Для таких номінацій не характерні співвідносні форми […]...
- Стилістичні особливості конкретних, абстрактних і матеріально-речовинних іменників Стилістика української мови Стилістичні особливості конкретних, абстрактних і матеріально-речовинних іменників У мисленні і мовленні людей переважають конкретні іменники. Ними прийнято називати дискретні (роздільні, окремі) предмети, тобто речі, явища, факти, які можна порахувати: стіл, книга, вулиця, море та ін. Конкретні іменники здебільшого вживаються у формах однини і множини. Значна частина цих іменників має або тільки однину […]...
- Стилістичні особливості категорії числа іменників Стилістика української мови Стилістичні особливості категорії числа іменників Однією із словозмінних морфологічних (граматичних) категорій, яка містить у собі вказівку на кількість осіб, предметів, явищ, позначуваних іменниками, є категорія числа. Категорія числа іменників має здебільшого дві форми вияву – однину й множинну. їх стилістична сутність майже адекватна, пор.: Навчаю учня і Навчаю учнів. Ці речення розрізняються […]...
- Особливості написання іменників у кличному відмінку ІМЕННИК § 38 Особливості написання іменників у кличному відмінку Пригадаймо! 1. Яку раль виконує кличний відмінок у спілкуванні? 2. Складіть і розіграйте короткі діалоги, у яких ви звертаєтеся до вчителів, однокласників, називаючи їхні імена в кличному відмінку. 304 1. Визначте, до яких казок створив художник ці малюнки. Запишіть, як звертаються один до одного герої цих […]...
- Подвоєння букв у загальних і власних назвах. Виразне читання вголос Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 81 Тема. Подвоєння букв у загальних і власних назвах. Виразне читання вголос Мета: – навчальна: навчити правопису слів іншомовного походження; навчити знаходити в тексті слова з вивченими орфограмами; – розвивальна: розвивати пам’ять, увагу, пошукові здібності; – виховна: виховувати культуру усного і писемного мовлення. Внутрішньопредметні зв’язки: орфоепія, лексикологія, мова і мовлення. […]...
- Особливості вживання іменників у професійному мовленні. Особливості давального та кличного відмінків іменників в офіційно-діловому стилі Тема 5. Українська морфологія. Роль морфологічних засобів у ділових паперах План: 1. Особливості вживання іменників у професійному мовленні. Особливості давального та кличного відмінків іменників в офіційно-діловому стилі. 2. Вживання іменників-термінів чоловічого роду ІІ відміни у формі родового відмінка однини у професійному мовленні. 3. Особливості запису цифрової інформації. 4. Правопис та відмінювання числівників. 5. Узгодження числівників […]...
- Власні й загальні назви – Іменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Іменник Власні й загальні назви Загальні іменники – це узагальнені назви однорідних предметів (День, роса, сівба, митець, фізика). Власні назви – це індивідуальні назви, що виділяють предмет з однотипного ряду. До власних назв належать імена, прізвища, клички тварин, географічні та астрономічні назви, назви державних посад тощо (Олена, Франко, Мурко, […]...
- Велика буква і лапки у власних назвах – Іменник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Іменник Велика буква і лапки у власних назвах 1. З великої букви пишуться: А) імена, по батькові, прізвища, псевдоніми, прізвиська людей: ПАвло МИхайлович ГУбенко (Остап Вишня), ЯРослав МУдрий, але донжуан, меценат, рентген (загальні назви); Б) назви божеств і міфологічних істот: ГОсподь, БОг, МАти БОжа, ІСус ХРистос, СИн БОжий, СВятий ДУх, БУдда, АРтеміда, КИй, […]...
- Загальні і власні назви – Іменник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Іменник Загальні і власні назви Загальні назви – це узагальнені найменування однорідних предметів (людей, тварин, речей, подій, явищ тощо). Наприклад: Літак, журналіст, винахід, туман, мужність. Загальні іменники є найбільш уживаними в мові. Власні назви – це індивідуальні найменування, що виділяють предмет із ряду однорідних і відмежовують його від інших. Наприклад, слово Гора позначає […]...
- АНТРОПОНІМІЧНА СИМВОЛІКА Культурологічний словник АНТРОПОНІМІЧНА СИМВОЛІКА – символіка власних назв, а саме імен, прізвищ, прізвиськ людей. У багатьох роботах з окультизму, астрології були спроби пояснити символіку імен в цілому і складових його елементів (букв, звуків, їх комбінацій тощо). Наприклад, стародавні єгиптяни вважали, що ім’я ніколи не може бути випадковим, що власне ім’я, на їх думку, – це […]...
- Імена по батькові – Іменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Іменник Імена по батькові Імена по батькові утворюються за допомогою суфіксів: -ович – при творенні чоловічих імен по батькові: Васильович, Дорошович, Ігорович-, Микитович, Олексійович,, Юрійович, але: Ілліч, Кузьмич; -івн(а) – при творенні жіночих імен по батькові: Борисівна, Василівна; Петрівна, Ігорівна. Від деяких імен можуть утворюватися дві форми імен по […]...
- Творення чоловічих та жіночих імен по батькові – Іменник Самостійні частини мови Іменник Творення чоловічих та жіночих імен по батькові Чоловічі імена по батькові творяться за допомогою суфікса – ович. На письмі це має такий вигляд: – від імен на твердий приголосний – – вич (Ігор – Ігорович); – від імен на м’який приголосний – й – – йович (Сергій – Сергійович); – від […]...
- ВЕЛИКА БУКВА І ЛАПКИ У ВЛАСНИХ НАЗВАХ Мета: навчальна: поглибити знання учнів про іменник, його граматичні категорії; узагальнити знання учнів про велику букву і лапки у власних назвах; формувати навики розпізнання іменників у текстах; розвивальна: розвивати вміння школярів виділяти головне в темі, що вивчається; уміння використовувати іменники у власних висловлюваннях; виховна: виховувати відповідальне ставлення до вивчення української мови. Внутрішньопредметні зв’язки: синтаксис, орфографія, […]...
- Особливості відмінювання іменників, що вживаються тільки в множині – Іменник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Іменник Особливості відмінювання іменників, що вживаються тільки в множині 1. У Називному відмінку вживаються: А) закінчення – и: СінИ, окулярИ, штанИ, ночвИ, висівкИ, об’їдкИ, санИ, сходИ, джинсИ, в’язИ, збоїнИ; Б) закінчення – і (після букв на позначення голосних – ї): ГордощІ, хитрощІ, радощІ, ножицІ, граблІ, дверІ, дріжджІ, коноплІ, помиЇ; В) закінчення – а […]...
- Число іменників – Іменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Іменник Число іменників Більшість іменників називають предмети, які можна порахувати. За відношенням до значення числа іменники поділяються на такі групи: 1. Іменники, що мають форми однини й множини (Дерево – дерева, вишня – вишні, стіл – столи). 2. Іменники, що мають форму тільки однини. До таких іменників належать: – […]...
- ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЕННЯ ІМЕННИКІВ. БУКВИ Е, И, І В СУФІКСАХ ІМЕННИКІВ Морфологія та орфографія. Іменник § 35. ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЕННЯ ІМЕННИКІВ. БУКВИ Е, И, І В СУФІКСАХ ІМЕННИКІВ Про способи творення іменників, а також про написання суфіксів – ив(о), – ен(я), – ичок, – ечок та ін. ПРИГАДАЙМО. Які є способи творення слів? 289 Розгляньте зразки творення іменників. Зробіть висновок, якими способами творяться іменники. Ü вихід <- […]...
- Стилістичні особливості форм іменника. Власні й загальні назви МОРФОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ § 12. Стилістичні особливості форм іменника. Власні й загальні назви ПОЯСНЕННЯ Вживання великої літери З великої літери пишуться всі слова: – в іменах, прізвищах, прізвиськах, псевдонімах: Леся Українка, князь Ярослав Мудрий; – у назвах міфологічних істот, персонажів, кличках тварин: бог Меркурій, Червона Шапочка, кіт Чорні Лапки; – в астрономічних, географічних назвах, назвах […]...
- ВЕЛИКА БУКВА И ЛАПКИ У ВЛАСНИХ НАЗВАХ Морфологія. Орфографія. Елементи стилістики Іменник § 5. ВЕЛИКА БУКВА И ЛАПКИ У ВЛАСНИХ НАЗВАХ Про те, як на письмі виділяють власні назви з-поміж загальних 34 Прочитайте речення. Знайдіть власні назви та простежте, як їх виділено з-поміж загальних. Зробіть висновок про особливості написання власних назв. 1. Земля обертається навколо Сонця. 2. Працівників школи привітали з Днем […]...
- Закріплення правил написання іменників з великої букви Урок 53 Тема. Закріплення правил написання іменників з великої букви Мета: закріпити вміння писати власні назви з великої літери; збагатити знання учнів відомостями про історичне минуле нашого народу; виховувати патріотичні почуття, зацікавленість історією України. Обладнання: мапи України, рідного міста; географічні атласи; портрети гетьманів України. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань і мотивація […]...
- Особливості творення Іменників. Правопис складних Іменників ІМЕННИК § 40 Особливості творення Іменників. Правопис складних Іменників Іменникам властиві всі способи словотворення: – префіксальний; – суфіксальний: – префіксально-суфіксальний; – безафіксний; – складання слів, основ, початкових букв; – перехід слів з однієї частини мови в іншу. 315 1. Запишіть іменники, зашифровані в схемах. Якими способами вони утворені? 2. Створіть власну схему, у якій було […]...
- Особливості відмінювання іменників чоловічого роду II відміни в родовому відмінку ІМЕННИК § 36 Особливості відмінювання іменників чоловічого роду II відміни в родовому відмінку Пригадаймо! 1. Які іменники належать до II відміни? 2. Дайте визначення понять: істота, неістота, власна назва, загальна назва, термін. Запам’ятаймо Іменники чоловічого роду II відміни в родовому відмінку однини залежно від значення мають закінчення – а, – я або – у, – […]...
- ВЕЛИКА БУКВА ТА ЛАПКИ У ВЛАСНИХ НАЗВАХ Морфологія та орфографія. Іменник § 24. ВЕЛИКА БУКВА ТА ЛАПКИ У ВЛАСНИХ НАЗВАХ Про те, як на письмі виділяють власні назви з-поміж загальних 197 Прочитайте реченя. Знайдіть власні назви та простежте, як їх виділено з-поміж загальних. Зробіть висновок про особливості написання власних назв. 1. Земля обертається навколо Сонця. 2. Працівників школи привітали з Днем учителя. […]...
- ДІАЛЕКТНІ СЛОВА, СФЕРИ ЇХ УЖИВАННЯ ТА СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 38 ДІАЛЕКТНІ СЛОВА, СФЕРИ ЇХ УЖИВАННЯ ТА СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ Мета: повторити відомості про діалектні слова, сфери їх уживання та стилістичні особливості; навчити визначати її стилістичну роль у мовленні; удосконалювати вміння стилістично доцільно вживати лексичні засоби мови, уникати лексичних помилок у власному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати […]...
- Стилістичні можливості іменників. Поняття числа, роду Морфологічні засоби стилістики § 2. Стилістичні можливості іменників. Поняття числа, роду 35.ІІ. Іменник Рід в однині Відмінок Число Бандура Жін. Наз. Одн. Про діла Сер. Зн. Мн. У сивині Жін. Місц. Одн. Зажуру Жін. Зн. Одн. Пісня Жін. Наз. Одн. Вчені Чол. Наз. Мн. Письменники Чол. Наз. Мн. Снаги Жін. Род. Одн. До минувшини Жін. […]...
- ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЕННЯ ІМЕННИКІВ. МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР ІМЕННИКІВ Мета: навчальна: повторити й поглибити знання учнів про іменник як частину мови; ознайомити з особливостями творення іменників; дати поняття про суфікси, які надають значення зменшеності, пестливості або збільшеності, згрубілості; розвивати навички творення іменників, морфологічного розбору іменника; розвивальна: розвивати вміння школярів працювати колективно та самостійно; розвивати культуру усного та писемного мовлення; сприяти збагаченню словникового запасу учнів […]...
- Звертання ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 3. Граматична парадигма самостійних частин мови в ділових паперах 3.1. Іменник Звертання У діловій сфері форми кличного відмінка, утворені від іменників чоловічого і жіночого роду – назв осіб, використовуються у звертаннях у писемному й усному мовленні. Щоб не виникало труднощів у процесі написання запрошень, вітань, оголошень, а також в усному діловому […]...
- Словосполучення і речення. Стилістичні особливості простих і складних речень ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ ІЗ СИНТАКСИСУ, ПУНКТУАЦІЇ І СТИЛІСТИКИ Синтаксис (від гр. syntaxis – поєднання, складання) – це розділ мовознавства, що вивчає будову та значення словосполучень і речень. Пунктуація (від лат. punctum – крапка) – це розділ мовознавства, що вивчає правила вживання розділових знаків. Стилістика (лат. stilus, stylus, від гр. stylos – паличка) – […]...
- Особливості написання суфіксів іменників, на які слід звернути увагу – Іменник Самостійні частини мови Іменник Особливості написання суфіксів іменників, на які слід звернути увагу 1. Суфікси – ик-, – ник-, – івник-, – чик-, – щик – пишуться з и: братик, хлопчик, прапорщик, працівник, баштанник. 2. Суфікс – ив(о) вживається для вираження збірних понять, що означають матеріал або продукт, і пишеться з и: вариво, печиво, мливо, […]...
- Комунікативно-стилістичні якості мовлення Стилістика української мови 4. Комунікативно-стилістичні якості мовлення На підвалинах знань про стилістику різнотипних мовних засобів і практичного вміння послуговуватись ними в індивідуальному мовленні в українській мові вже майже сформувався всенародний комплекс її одиниць, стилістичне використання яких в усному й писемному мовленні забезпечує належну культуру висловлювання, котра найповніше виявляється в таких комунікативно-стилістичних якостях мовлення, як його […]...
- Іменники – назви осіб – Іменник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Іменник Іменники – назви осіб Суфікси – Ець (-єць), – ик, – ник, – чик, – ар (-яр), – Up (-ір), – ер, – ач (-яч), – ич, – ист (-іст), – тель служать для утворення назв людей за ознакою їх діяльності, за професією: Кравець, нафтовик, розвідник, льотчик, вугляр, бригадир, банкір, стажер, трубач, […]...