Стилістика узагальнено-особових речень

Related posts:

1. Стилістика означено-особових речень Стилістика української мови Стилістика означено-особових речень Своєрідну синтаксичну і стилістичну сутність мають означено-особові речення – такі комунікативні структури, в яких виконувач дії мислиться означено, а головний член речення виражається дієсловом у формі 1-ї або 2-ї особи – однини чи множини теперішнього, майбутнього часу або наказового способу (пишу, пишеш, пишемо, пишете; писатиму, писатимеш, писатимемо, писатимете; буду […]...
2. Стилістика неозначено-особових речень Стилістика української мови Стилістика неозначено-особових речень Серед односкладних речень виокремлюють неозначено-особові – речення, у яких виконувач дії мислиться неозначено, а головний член речення виражений формою 3-ї особи множини теперішнього, майбутнього часу або ж формою множини минулого часу чи множинною формою умовного способу: читають; будуть читати; читатимуть; читали, прочитали; читали б, прочитали б; Будуть стояти до […]...
3. Стилістика односкладних речень Стилістика української мови Стилістика односкладних речень Односкладні речення порівняно з двоскладними в більшості випадків структурно значно менші за обсягом, проте вживаються в усіх стилях мови. Їм властива стилістична своєрідність, яка не може бути зовсім адекватно виражена синтаксичною будовою двоскладного речення. Односкладні речення – речення з одним головним членом, які для вияву повноти і своєрідності своєї […]...
4. Узагальнено-особові речення – Односкладні речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Узагальнено-особові речення Узагальнено-особовим реченням називається таке односкладне речення, головний член якого позначає дію, властиву будь-якій (узагальненій) особі. Головний член узагальнено-особових речень виражається дієсловом у формі: А) наказового способу (однина і множина) або 2-ї особи однини теперішнього чи майбутнього часу (у висловах із народної мудрості). Не діли шкуру невбитого ведмедя (Народна […]...
5. Стилістика інфінітивних речень Стилістика української мови Стилістика інфінітивних речень В усіх стилях і в обох формах мови – усній і писемній – за багатьох мовленнєвих ситуацій використовуються речення інфінітивні, по-своєрідному близькі до речень безособових. Інфінітивними називають односкладні речення, які мають синтаксично незалежний інфінітив у ролі головного члена: Тільки зирнути, радо заплакать, Раз пригорнути, раз побалакать (П. Грабовський); Мовчать! […]...
6. Стилістика речень із звертанням і стилістика звертань – речень Стилістика української мови Стилістика речень із звертанням і стилістика звертань – речень Важливою семантико – структурною та інтонаційною особливістю багатьох речень є наявність у них звертання (звертань). Звертання – інтонаційно виділене в реченні слово або сполучення слів (не член речення), що ним називається істота або персоніфікований предмет, якому адресується мовлення в усній або писемній формах. […]...
7. Особливості вживання в мовленні односкладних і двоскладних, поширених і непоширення простих речень СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 30. Особливості вживання в мовленні односкладних і двоскладних, поширених і непоширення простих речень Односкладні речення – це такий тип речення, що має підмет або присудок. Односкладні реченця з підметом називаються називними: Весна. Жайворонок в небі. Односкладні речення з присудками поділяються на групи: – означено-особові (дієслово-присудок виражений 1-ю або 2-ю особою однини чи […]...
8. Стилістика безособових речень Стилістика української мови Стилістика безособових речень У всіх стилях мови з неоднаковою активністю використовуються безособові односкладні речення. Безособовими називаються такі речення, головний член яких означає стихійну дію чи стан природи або ж таку дію чи стан особи, які трапляються з нею незалежно від її волі: І світає, і смеркає, День Божий минає… (Т. Шевченко); Давненько […]...
9. Стилістика власне неповних речень, еліптичних і приєднувальних неповних речень Стилістика української мови Стилістика власне неповних речень, еліптичних і приєднувальних неповних речень Будь-яке речення в мові граматично повне або неповне. Комунікативно-стилістична сутність усіх різновидів неповних речень (серед них речень еліптичних і приєднувальних) полягає в тому, що за умови стилістичного користування ними мовець щоразу може висловитись і найприродніше, і, що вкрай важливо, найекономніше, лаконічно: Я і […]...
10. Односкладні прості речення – Другорядні члени речення Українська мова Синтаксис Другорядні члени речення Односкладні прості речення З головним членом – підметом: – Називні. Ніч. З головним членом – присудком: – Означено-особові (присудок – дієслово у формі 1-ї чи 2-ї особи). Мрію про відпочинок. – Неозначено-особові (присудок – дієслово у формі 3-ї особи множини). Десь тут знайшли снаряд. – Узагальнено-особові (Прислів’я та приказки. […]...
11. Стилістика номінативних речень Стилістика української мови Стилістика номінативних речень Семантично, структурно й стилістично номінативні (називні) речення суттєво відрізняються від дієслівних односкладних конструкцій: у номінативних односкладних реченнях йдеться про буття предмета, особи чи явища. Головний член речення у них виражається іменником, іменниковим займенником або субстантивованим словом у називному відмінку: Високі сосни. Серпень. Спека. Усе так звично. Синь ріки. Летять […]...
12. Стилістика речень з відокремленими членами Стилістика української мови Стилістика речень з відокремленими членами Одним із часто реалізовуваних способів вираження думки є речення з відокремленим членом (членами) речення, серед них і з уточнюючим відокремленим членом. Відокремлення в реченні – це своєрідне смислове та інтонаційне виділення в ньому одиничного або поширеного (дво – чи кількаслівного) члена речення. Комунікативно раціональне використання речень з […]...
13. Стилістика розповідних, питальних і спонукальних речень Стилістика української мови Стилістика розповідних, питальних і спонукальних речень Основною, майже всеохоплюючою комунікативною мовною одиницею, синтаксичною домінантою спілкування є речення. До категоріальних, визначальних ознак речення належать: предикативність, модальність, відносна закінченість змісту речення, його логічна сутність, структурно-синтаксична організованість, інтонаційна оформленість і комунікативність, стилістична своєрідність. Комунікативною одиницею є і слова – речення, або синтаксично не членовані речення. […]...
14. Стилістика речень із вставними і вставленими одиницями Стилістика української мови Стилістика речень із вставними і вставленими одиницями Усі мовні одиниці набувають у мовленні тільки їм властивих функцій, які мовець усвідомлює чи тільки уявляє. До таких мовних і мовленнєвих одиниць належать, зокрема, вставні і вставлені слова, сполучення слів і речення, які містять додаткові, часто побіжні повідомлення, зауваження до того, що виражається членами (членом) […]...
15. Стилістика членів речення, питальних і спонукальних речень Стилістика української мови Стилістика членів речення Важливу стилістичну функцію виконує член речення – мінімальна і найпоширеніша синтаксична одиниця, яка виражає в реченні певне поняття, називає особу (особи), предмет, дію, стан людини або явища, ознаку, ознаку ознаки (прислівники) або кількість. Своєрідної комунікативної функції, самостійності й особливої вагомості член речення набуває тоді, коли трансформується, перетворюється на окреме […]...
16. Букви е, и в особових закінченнях дієслів І і II дієвідмін – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Букви Е, и в особових закінченнях дієслів І і II дієвідмін У дієсловах І дієвідміни в закінченнях 2-ї і 3-ї особи однини та 1-ї і 2-ї особи множини в теперішньому та майбутньому часах пишеться Е або Є: (ви)полеш, (ви)поле, (ви)полемо, (ви)полете; (з)будуєш, (з)будує, (з)будуємо, (з)будуєте. У дієсловах II дієвідміни в закінченнях 2-ї […]...
17. Стилістика мови і стилістика мовлення – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика мови і стилістика мовлення Терміни “стилістика мови” і “стилістика мовлення” треба розмежовувати, як і терміни й відповідні їм реалії “мова” і “мовлення”. Наукові підвалини для розмежування цих лінгвальних явищ заклав відомий німецький лінгвіст, основоположник теорії загального мовознавства Вільгельм фон Гумбольдт (1769 -1835). Кожне мовлення, на його думку, суб’єктивне, але передусім – […]...
18. Стилістика речень з однорідними членами Стилістика української мови Стилістика речень з однорідними членами Члени речення, які виконують однакову синтаксичну функцію (певного головного або другорядного члена речення), перебувають у тих самих синтаксичних відношеннях з якимсь іншим членом речення і поєднуються між собою сурядним зв’язком, називають однорідними членами речення. Вони (нерідко в поєднанні з узагальнюючим словом чи сполученням слів) розгортають речення синтаксично, […]...
19. ВІДМІНЮВАННЯ ОСОБОВИХ ЗАЙМЕННИКІВ Мета: ознайомити учнів з відмінюванням займенників; вчити відмінювати особові займенники за зразком; користуватися навчальною таблицею для визначення відмінків займенників у реченні; розвивати мовлення, мислення, увагу; виховувати любов до рідної землі. ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Робота над прислів’ями – Прочитайте, поясніть зміст. Підкресліть займенники. 1) Дерево живе, хоча з нього […]...
20. Стилістика і її підрозділи – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика і її підрозділи Стилістика як особлива галузь і система знань про мову має такі основні підрозділи: – загальна теорія і практика функціонування мови; – вчення про стилі, жанри і форми мови; – вчення про функції всіх одиниць мови – фонем (звуків), морфем, слів у складі речень, речень будь-якої структури, еквівалентів речення […]...
21. Односкладні речення з головним членом – присудком – Односкладні речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Односкладні речення з головним членом – присудком Односкладними називаються речения, у яких є тільки один головний член і для повноти змісту вони не потребують доповнення другим головним членом. Односкладні речення поділяються на Іменні (підметові) та Дієслівні (присудкові). До дієслівних належать означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові. Означено-особовими […]...
22. Спостереження за вживанням особових займенників у текстах. (Вправи 240-243) Тема. Спостереження за вживанням особових займенників у текстах. (Вправи 240-243). Мета. Розвивати вміння розпізнавати особові займенники, виявляти їх роль у тексті. Обладнання: мовний матеріал, таблиця “Почуття”. Хіт уроку I. Організація класу. II. Перевірка домашнього завдання. Інтерв’ю за вправою 239. – Прочитайте речення, назвіть особові займенники, визначте їх особу і число. – Яку із згаданих українських […]...
23. Спостереження за вживанням особових займенників у текстах Урок 77 Тема. Спостереження за вживанням особових займенників у текстах Мета: закріплювати знання про займенник, вчити розпізнавати особові займенники в різних формах і використовувати їх у мовленні; розвивати мовні вміння, вміння висловлювати власні судження; виховувати інтерес до вивчення мови. Обладнання: картки індивідуального опитування, картки із кросвордом із вправи 43. ХІД УРОКУ I. Перевірка домашнього завдання […]...
24. Стилістика службових слів Стилістика української мови Стилістика службових слів Кількісно невелику групу слів (їх у мові всього кілька сотень) становлять слова, які прийнято називати не повнозначними, службовими. Цим означенням аж ніяк не применшується їх важливість у мовній системі, у мовленні будь-кого. Якщо з речення, а ще більше – із кілька реченнєвого відрізка мовлення вилучити службові слова, то його […]...
25. Неозначено-особові речення – Односкладні речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Неозначено-особові речення Неозначено-особовими реченнями називаються такі односкладні речення, у яких дійова особа не названа й мислиться як неозначена. Головний член неозначено-особових речень виражається дієсловом у формі: А) 3-ї особи множини теперішнього або майбутнього часу. Лікарські рослини вживають у вигляді відварів, настоїв і трав’яних чаїв (журнал). Портрети його друкуватимуть у столичних […]...
26. Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови 1. Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика становить лінгвістичне вчення про найумотивованіше й найдоцільніше послуговування мовою, її одиницями – фонемами (звуками ), морфемами, словами, словосполученнями й сполученнями слів, членами речення, реченнями, еквівалентами (замінниками ) речень і текстами. Кожна окрема мовна одиниця має своє нормативне або ж діалектне буття, стилістичні можливості. Стилістика – це […]...
27. Стилістика мовних одиниць і мовних рівнів – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика мовних одиниць і мовних рівнів Мова, вся її система формується з мовних одиниць і мовних рівнів. Мовними одиницями є різнотипні елементи мови, її складові. До основних, визначальних мовних одиниць належать фонеми (звуки), морфеми (корені слів, афікси), слова, словосполучення, члени речення і речення. Усі мовні одиниці матеріальні за своєю природою, бо становлять […]...
28. Відмінювання особових займенників 3-ї особи однини й множини ЗАЙМЕННИК Відмінювання особових займенників 3-ї особи однини й множини 285. Розгляньте таблицю відмінювання. Відмінок, питання 3-я особа однини 3-я особа множини Чол. р. Жін. р. Середн. р. Н. в. хто? Р. в. кого? Д. в. кому? Зн. в. кого? Ор. в. ким? М. в. (на) кому? Він Його, (до)нього Йому Його Ним (на) ньому Вона […]...
29. Речення з однорідними членами. Головні і другорядні члени речення. Правопис особових закінчень дієслів Тема. Речення з однорідними членами. Головні і другорядні члени речення. Правопис особових закінчень дієслів. (Вправи 431-435). Мета. Повторити вивчене про однорідні члени речення, закріпити вміння встановлювати зв’язки слів у реченні, розбирати речення за членами речення, повторити правопис особових закінчень дієслів. Розвивати навички виразного читання і грамотного письма. Заохочувати цікавість до української філософської думки. Обладнання: портрет […]...
30. Особливості вживання в мовленні повних і неповних простих речень, слів-речень СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 31. Особливості вживання в мовленні повних і неповних простих речень, слів-речень Речення, у яких є всі члени речення, необхідні для певного структурного типу, називаються Повними : Без мрії не родить жито. Речення, у якому пропущено якийсь член, називається Неповним : Дівчата зайшли до класу першими, а хлопці – останніми (неповне). Неповні речення […]...
31. Відмінювання особових займенників. (Вправи 244-250) Тема. Відмінювання особових займенників. (Вправи 244-250). Мета. Провести спостереження за зміною займенників 1-ої, 2-ої, 3-ої особи однини і множини за відмінками, з’ясувати їх роль у реченні: формувати навички окремого написання займенників із прийменниками. Обладнання: мовний матеріал, таблиця “Словничок”. Хід уроку I. Організація класу. II. Перевірка домашнього завдання. 1. Вправа “Крісло автора”. Діти зачитують текст із […]...
32. ПОБУДОВА РЕЧЕНЬ З ДІЄСЛОВАМИ РІЗНИХ ОСОБОВИХ ФОРМ ТЕПЕРІШНЬОГО І МАЙБУТНЬОГО ЧАСУ Мета: вчити учнів вживати дієслівні форми теперішнього і майбутнього часу в реченнях і зв’язних висловлюваннях; розвивати уважність, спостережливість; виховувати працелюбність. ХІД УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Робота над прислів’ями – Прочитайте, поясніть зміст, спишіть. Дієслова підкресліть, визначте їх особу, час, число. Закінчення виділіть, поясніть написання. 1) У сусіда ума не позичиш. […]...
33. Відмінювання особових займенників 1 ЗАЙМЕННИК Відмінювання особових займенників 1 – ї та 2-ї особи однини й множини 280. Прочитайте загадки, розкриваючи дужки в третій загадці. 1. Хоч не шию я ніколи, а голок маю доволі. 2. Усі ми в шапочках-брилях заховались під кущі, бо. як вийдемо на шлях, враз опинимось в борщі. 3. Люблять (я), поважають, та б’ють (я), […]...
34. Стилістика в системі розділів науки про мову – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика в системі розділів науки про мову Поступове й дедалі грунтовніше вивчення багатьох мов, їх основних структурних компонентів, усіх одиниць мови від античних часів спричинилось до того, що вже у 20-ті роки XIX ст. сформувалась окрема самостійна галузь знань – наука про мову (мовознавство, лінгвістика). Мовознавство, або лінгвістика (лат. lingua – мова), […]...
35. Правопис ненаголошених особових закінчень дієслів теперішнього і майбутнього часу ДІЄСЛОВО & 47. Правопис ненаголошених особових закінчень дієслів теперішнього і майбутнього часу Я розумію вас, звірята і рослини Богдан-Ігор Антонич 380. 1. Прочитайте поетичні рядки. Який настрій вони створюють? Пробіг зайчик. Див..ться – світанок! Сид..ть, грі..ться, Ромашкам очі розтуляє… Павло Тичина 2. Спишіть, уставляючи пропущені букви. Визначте час, особу і число цих дієслів. Виділіть у […]...
36. Стилістика літературної мови і діалектне мовлення – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика літературної мови і діалектне мовлення Стилістика як лінгвістичне вчення про функціонування мови, всіх елементів її структури в повному обсязі стосується лише літературної мови, тобто мови унормованої, всенародної, за сучасних умов переважно національної, яка виявляється у всіх стилях, жанрах мови, в її усній і писемній формах. Діалектне мовлення, використання якого завжди обмежене […]...
37. ПРАВОПИС ОСОБОВИХ ЗАКІНЧЕНЬ ДІЄСЛІВ РОЗДІЛ 4 СЛОВО ЗНАЧЕННЯ СЛОВА ЧАСТИНИ МОВИ ДІЄСЛОВО & 42 ПРАВОПИС ОСОБОВИХ ЗАКІНЧЕНЬ ДІЄСЛІВ Що треба знати про написання закінчень дієслів 1 – ої особи теперішнього і майбутнього часу? 299. Попрацюйте разом! 1. Розгляньте таблицю. Особа, число Питання Теперішній Майбутній Теперішній Майбутній 1-ша Що роблю? Веду, Вестиму, Раджу, Радитиму, Особа Сію Сіятиму Стою Стоятиму Однини […]...
38. Порядок синтаксичного розбору складних речень з різними видами зв’язку УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Види складних речень Порядок синтаксичного розбору складних речень з різними видами зв’язку 1. Встановити кількість частин (простих речень) у складному реченні. 2. Вказати види зв’язку в складному реченні: сполучниковий чи безсполучниковий, якщо сполучниковий,- сурядний чи підрядний. 3. Визначити смислові відношення між частинами, що входять до його складу. […]...
39. Односкладні речення з головним членом, співвідносним із присудком або підметом – Односкладні речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Односкладні речення з головним членом, співвідносним із присудком або підметом Односкладними називаються речення, граматична основа яких складається з одного головного члена, співвідносного із присудком або підметом. За змістом односкладні речення відрізняються від двоскладних тим, що вони зрозумілі й без другого головного члена. Його відсутність підсилює змістове значення наявного головного члена […]...
40. Теоретична і практична стилістика – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Теоретична і практична стилістика Кожна галузь знань, отже й стилістика, послуговується неповторно-індивідуальною теорією і мовленнєвою практикою. Нерідко простежується така невмотивована реалія: йдеться про вживання слів – означень “теоретична” і “практична” до пояснювального (означуваного) слова “стилістика”. Умотивованим видається запитання про можливість або тільки теоретичної стилістики, яка б оперувала лише певною лінгвістичною теорією і […]...