Головна ⇒ 📌Економічний словник ⇒ Стимули до ефективної праці
Стимули до ефективної праці
Стимули до ефективної праці – система заходів, до яких вдаються суб’єкти підприємницької діяльності і держава з метою спонукання до ініціативної та високоефективної праці. До цієї системи входять: 1) матеріальне стимулювання; 2) нематеріальне стимулювання. Своєю чергою, підсистема нематеріального стимулювання включає: а) моральні стимули до праці; б) організаційне стимулювання; в) стимулювання вільним часом; г) створення на підприємстві, фірмі та компанії належного соціально-психологічного клімату тощо. Матеріальне стимулювання здійснюється
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Стимули до праці Стимули до праці – фактори, які виражають економічні відносини щодо залучення людей до трудової діяльності певних економічних результатів. Для з’ясування механізму стимулів до праці необхідно визначити, хто стимулює, спонукає, кого спонукають до праці (як правило, їх називають суб’єктами стимулювання), заради чого (об’єкт стимулювання), чим спонукають до праці (форми заохочення працівників і підприємств). С до п. […]...
- Збагачення праці Збагачення праці – якісно нова форма організації праці, яка передбачає зростання зацікавленості людини – працівника у збагаченні змісту самого процесу праці (див. Зміст праці). З. п. передбачає відмову від принципів тейлоризму (роздрібнення операцій і жорсткої регламентації рухів кожного працівника тощо), виконання кожним робітником дедалі більшої кількості операцій, вибір різних варіантів виконання робіт, посилення його самостійності, […]...
- Закон усуспільнення виробництва і праці Закон усуспільнення виробництва і праці – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між ускладненням продуктивних сил, передусім засобів праці, та прогресом суспільного характеру виробництва, які втілюються у розвитку техніко-економічних відносин, насамперед у поглибленні суспільного поділу праці. Вихідним пунктом в ускладненні продуктивних сил є поява нових засобів праці. Так, переважання ручних засобів праці передбачає їх використання […]...
- Фондоозброєність праці Фондоозброєність праці – обсяг основних фондів на одного працівника (промислово-виробничого персоналу), виражена у вартісній формі, визначається шляхом ділення середньорічної балансової вартості основних виробничих фондів на середньорічну списочну чисельність працівників. У західній економічній літературі аналогом Ф. п. є категорія “капіталоозброєність праці”. Зростання Ф. п. зумовлене законом поступового переходу функцій працівника до засобів праці, підвищенням технічного рівня […]...
- Оцінка результативності праці керівників і спеціалістів організації Оцінка результативності праці керівників і спеціалістів організації – комплекс методів, за допомогою яких визначається здатність менеджерів або спеціалістів впливати на діяльність виробничої або управлінської ланки (досягнення ними певних результатів); застосовуються з метою проведення їх атестації. До таких методів відносять: 1) управління за цілями (передбачає оцінку досягнення поставлених цілей за певний проміжок часу з урахуванням систематичних […]...
- Система оплати праці Система оплати праці – сукупність взаємопов’язаних форм і видів (підсистем) заробітної плати і принципів її організації, що відповідають вимогам розвитку продуктивних сил, передусім основної продуктивної сили – людини (людини-працівника і людини-власника). В політекономічному контексті йдеться передусім про оплату робочої сили, а частково – результативності праці. Такими найважливішими принципами є: 1) стимулювання продуктивності праці; 2) стимулювання […]...
- Якість праці Якість праці – комплекс критеріїв, які характеризують конкретну працю та її здатність забезпечувати різні форми ефективності. До таких критеріїв належать ступінь її складності, інтенсивність, економічність та ін. Основними факторами, що визначають Я. п., є, своєю чергою, відносини власності (наявність стимулів до праці, форми і системи заробітної плати, форми розподілу прибутків та ін.); загальноекономічні (рівень освіти, […]...
- Стимулювання збуту товарів Стимулювання збуту товарів – комплекс заходів, спрямованих на прискорення продажу товарів на ринку за допомогою матеріальних і нематеріальних стимулів. До яких заходів слід вдаватись, визначають передусім суб’єкти, що займаються збутом товарів залежно від характеру збуту – безпосередньо чи опосередкованого. Опосередкований збут здійснюється через товарні біржі, торгові доми, супермаркети та інші посередницькі структури. Торговельних посередників стимулюють […]...
- Продуктивність праці Продуктивність праці – ефективність виробничої діяльності людей в процесі створення матеріальних благ і послуг. П. п. вимірюється кількістю продукції або послуг, вироблених працівником за одиницю робочого часу (рік, місяць, тиждень тощо), або кількістю робочого часу, затраченого на виробництво одиниці продукції чи надання послуги, У виробництві будь-якого товару бере участь жива та минула (або уречевлена) праця. […]...
- Види, фактори та методи мотивації праці ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА РОЗДІЛ IV ПЛАНУВАННЯ І МОТИВАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТЕМА 22 МОТИВАЦІЯ I ОПЛАТА ПРАЦІ 22.1. Мотивація праці 22.1.3. Види, фактори та методи мотивації праці Виділяють два види мотивації: внутрішню і зовнішню. Внутрішня пов’язана з інтересом до діяльності, зі значимістю виконуваної роботи, зі свободою дій, можливістю реалізувати себе, а також розвивати свої вміння і здібності. Зовнішня […]...
- Кількість праці Кількість праці – маса живої та уречевленої праці, витраченої у процесі трудової діяльності людини, трудового колективу, суспільства загалом при створенні матеріальних і нематеріальних, в т. ч. духовних благ. Уречевлена праця вимірюється у процесі перенесення конкретною працею вартості засобів виробництва на новостворений продукт внаслідок амортизації і фіксується в амортизаційних відрахуваннях. Жива праця – це витрати м’язової, […]...
- Кооперація праці Кооперація праці – єдність і узгодженість спільних дій окремих працівників, трудових колективів та сукупних працівників національних господарств у процесі відтворення матеріальних і духовних благ. Існує з часу появи людини. Найпомітніше на розвиток К. п. впливає прогрес продуктивних сил і техніко – та організаційно-економічних відносин. Опосередковано на К. п. впливають відносини економічної власності й господарський механізм. […]...
- Економіка праці Економіка праці – 1) система економічних відносин, що виникає і розвивається з приводу формування умов праці та самого процесу праці, виробництва, обміну, розподілу і споживання робочої сили; 2) наука, яка вивчає насамперед відносини економічної власності та трудові відносини, що виникають між різними економічними суб’єктами з приводу відтворення робочої сили, управління процесом праці, економічні закони, що […]...
- Управління продуктивністю праці Управління продуктивністю праці – управлінська діяльність, спрямована на вимірювання та оцінку досягнутого рівня продуктивності, планування стратегічне й оперативне, її зростання, комплексний контроль за засобами такого зростання, а також вимірювання та оцінка отриманих результатів. Найдоцільніше вимірювати показники продуктивності праці не лише робітників, які безпосередньо впливають на продукт, а й продуктивність праці працівників усього управлінського апарату, які […]...
- Умови праці Умови праці – комплекс факторів трудового процесу, виробничого середовища, стану місця роботи і ставлення працівника до виконуваної роботи, які впливають на здоров’я і тривалість життя, працездатність і ступінь задоволення працею, на процес відтворення сукупної робочої сили та ефективність праці. Такими факторами є: психофізіологічні (наявність або відсутність, часткова відповідність фізичних і нервово-емоційних навантажень фізіологічним можливостям людини, […]...
- Характер праці Характер праці – найважливіші ознаки соціально-економічної сутності праці, що розглядається з боку відносин власності, передусім власності на засоби виробництва. Х. п. теоретично виражається насамперед в таких економічних категоріях, як відчуження праці, асоційована праця, примусова праця, безпосередньо суспільна праця та ін., а формами Х. п. є інтенсивність праці, тривалість робочого дня, розподіл прибутків. Основними формами примусової […]...
- Відрядно-преміальна оплата праці Відрядно-преміальна оплата праці – одна з форм преміальної системи заробітної плати, яка базується на відрядній та погодинній заробітній платі, передбачає сплачування працівникові певної суми грошей за виконання норм виробітку і відповідної надбавки за їх перевиконання. В.-п. о. п. пов’язує тарифні ставки з нормами витрат праці певною функціональною залежністю. Застосовується там, де робота має характер одноманітних […]...
- Професіограма Професіограма – детальна характеристика виробничих, технічних, психологічних та інших особливостей і функцій певної професії, знання яких необхідні для адаптації працівника на окремому підприємстві, фірмі, в компанії чи в установі. Так, П. управлінської діяльності передбачає комплексну характеристику професії менеджера (управлінця) на основі функціонального, психологічного і психофізіологічного аналізу її змісту, передусім головних функцій фахівця у цій галузі, […]...
- Матеріальне стимулювання Матеріальне стимулювання – сукупність економічних форм і методів спонукання людей до ефективної праці, що грунтується на матеріальній зацікавленості працівника у підвищенні заробітної плати, премій, придбанні пільгових акцій та ін. Йдеться про дотримання економічного зв’язку між виконанням умов реалізації економічних інтересів і розподілом доходів і ресурсів, які надаються окремим особам або колективним підприємствам та їх підрозділам. […]...
- Оплата праці Оплата праці – часткова компенсація власником засобів виробництва в грошовій або натуральній формах витраченої найманими працівниками у процесі виробництва праці. За капіталістичного способу виробництва власниками засобів виробництва, інших об’єктів власності (капіталу) є індивідуальний (окремий підприємець) та колективний (корпорації, держава і навіть наднаціональні органи) капіталіст. Залежно від цього збільшується або зменшується обсяг компенсації витрат праці найманого […]...
- Інтенсивність праці Інтенсивність праці – напруженість живої праці, яка визначається витратами робочої сили за одиницю часу. Динаміка І. п. вимірюється витратами фізичної, розумової, нервової енергії протягом однієї години, робочого дня, тижня тощо, а ступінь напруженості праці – обсягом фізичних, розумових, нервових зусиль працівника, темпом його праці, кількістю водночас виконуваних функцій і обслуговування машин та іншими факторами. Рівень […]...
- Закон переміни праці Закон переміни праці – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між змінами в техніці й технології виробництва та здатністю працівника внаслідок цього переходити від одного виду праці до іншого, а також поступове збагачення змісту праці. Основними формами його є відмирання старих професій і поява нових; суміщення професій (т. зв. ротація робочих місць); […]...
- Редукція праці Редукція праці (від лат. reductio – повернення) – процес зведення складної праці до простої. Складна праця виступає як помножена проста, праця. За один і той же час вона створює більшу вартість, ніж проста на величину, що характеризує ступінь її складності. У ринковій економіці Р. п. здійснюється стихійно у процесі обміну продукту складної праці на продукт […]...
- Суспільна організація праці Суспільна організація праці – сукупність найважливіших методів упорядкування трудової діяльності людей у суспільстві та економічні відносини з приводу такої діяльності для досягнення загальної мети, внаслідок чого виникає цілісна система організації праці сукупного працівника. До таких методів належать форми і засоби залучення людей до праці (наявність економічного чи позаекономічного примусу до трудової діяльності), спосіб поєднання (техніко-економічного […]...
- Механоозброєність праці Механоозброєність праці – співвідношення витрат механічної енергії та живої праці у процесі матеріального виробництва, що вимірюється за допомогою певних показників. Так, коефіцієнт потенційної М. п. – це відношення потужності механічних приводів, використання яких передбачено технологічним процесом, потужності механічних двигунів до максимальної кількості працівників, що беруть участь у цьому процесі протягом однієї зміни, або розрахований на […]...
- Технічний поділ праці Технічний поділ праці – відокремлення якісно відмінних видів праці у процесі спільної праці залежно від розвитку техніки. Зокрема, у межах підприємства з появою робочих машин і механізмів процес праці поділяється на: основний (безпосереднє використання техніки), додатковий (переміщення предметів праці од засобів праці та готових виробів), обслуговуючий (обслуговування техніки та її утримання в належному стані) й […]...
- Світовий ринок засобів праці Світовий ринок засобів праці – система економічних відносин між суб’єктами різних країн з приводу організації, використання і купівлі-продажу машин, обладнання та інших засобів праці. Основними суб’єктами на цьому ринку виступають розвинені країни світу. За структурою С. р. з. п. поділяється на ринок засобів праці легкої, машинобудівної та інших комплексних галузей з відповідним розмежуванням усередині кожної […]...
- Ефективність праці Ефективність праці – співвідношення між результативністю праці та витратами (в т. ч. ступенем раціонального використання ресурсів), що виражається у досягненні максимального ефекту за мінімальних витрат. Між витратами праці на створення одиниці продукції та Е. п. існує обернено пропорційна залежність. Е. п. є багатоаспектною економічною категорією, кожен з аспектів якої розкриває окремі її сутнісні сторони і […]...
- Ветерани праці та громадяни похилого віку Ветерани праці та громадяни похилого віку. Ветерани праці – особи, які сумлінно працювали в народному господарстві, державних установах, організаціях та об’єднаннях громадян і мають трудовий стаж: чоловіки – 40 років; жінки – 35 років. Громадяни похилого віку: чоловіки віком 60 років і старші, жінки віком 55років і старші, а також особи, яким до досягнення загального […]...
- Оплати праці державне регулювання Оплати праці державне регулювання – комплекс заходів держави щодо організації заробітної плати та її рівня. Відповідно до Закону України “Про оплату праці” державне регулювання оплати праці охоплює підприємства всіх типів і форм власності й передбачає: 1) умови визначення розміру мінімальної заробітної плати та порядок його встановлення й перегляду; 2) мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати […]...
- Моральне стимулювання праці Моральне стимулювання праці – комплекс моральних, ідейно-політичних стимулів, що грунтуються на психологічних, морально-етичних цінностях суспільства, колективу й окремого працівника, усвідомлення ним свого обов’язку перед країною, трудовим колективом. М. с. п. у США та деяких інших розвинених країнах світу грунтується на теоріях “людського фактора”, “людських ресурсів”, “виробничої демократії” в управлінні, ставленні до людини не лише як […]...
- ПСИХОЛОГІЯ ПРАЦІ Культурологічний словник ПСИХОЛОГІЯ ПРАЦІ – галузь психології, яка вивчає особливості видів трудової діяльності людини та підготовки її до праці. П. п. включає профорієнтацію (профосвіту, профконсультацію, профадаптацію), інженерну психологію, психологію НОП, трудову експертизу, має спільну теоретичну базу з психологією творчості та психологією мистецтва. У П. п. виділяють нові напрямки досліджень, а саме – психологію керівництва та […]...
- Розподіл праці Розподіл праці – відокремлення якісно та сутнісню відмінних видів праці за певними критеріями у процесі виробництва, що здійснюється здебільшого у межах одиничного поділу праці. Такими критеріями є функціональний (виконання функцій управління, контролю та безпосереднього впливу на предмети праці тощо); професійний (спеціалізація працівників на різних видах трудової діяльності); кваліфікаційний (виконання робіт різної складності) та ін. Сутнісна […]...
- Цінність праці Цінність праці – здатність праці розвивати сутнісні сили (риси, якості) людини, вдосконалювати її біосоціальну природу. Основними сутнісними силами людини є біологічна, психологічна, економічна, соціально-політична, космічна. В процесі праці, що розглядається у фізіологічному аспекті, людський організм виконує певні функції, кожна з яких є витратами мозку, нервів, мускулів, органів чуттів та ін. Ц. п. у такому аспекті […]...
- Форми оплати праці Економіка Основні поняття ринкової економіки Форми оплати праці Заробітна плата (ЗП) в широкому розумінні містить у собі як безпосередню оплату за використання здібностей людини до праці (протягом певного часу), так і доходи у вигляді гонорарів, премій та інших видів винагород за працю. Розрізняють номінальну та реальну заробітну плату. Номінальна заробітна плата – це сума грошей, […]...
- КУЛЬТУРА ПРАЦІ І ВИРОБНИЦТВА Культурологічний словник КУЛЬТУРА ПРАЦІ І ВИРОБНИЦТВА – форма культури, що являє собою нагромаджений досвід людства у матеріальному виробництві, в окремих його сферах. Культура праці і виробництва включає в себе як основні соціально-економічну і техніко-технологічну підсистеми, в яких людина виступає суб’єктом праці і виробництва, тобто реалізує у своїй діяльності об’єктивні, що склалися історично, досвід і знання […]...
- Оплати праці договірне регулювання Оплати праці договірне регулювання – система правових відносин щодо оплати праці, яка закріплюється в угодах, що укладаються на державному, галузевому, регіональному рівнях та на окремому підприємстві. Відповідно до вимог Закону України “Про оплату праці” О. п. д. р. охоплює: 1) організацію оплати праці на підприємствах (форми, системи, тарифні сітки та ін.); 2) оплату праці працівників, […]...
- Територіальний поділ праці Територіальний поділ праці – просторова форма вияву суспільного поділу праці, що передбачає виробничу спеціалізацію різних видів територій і, залежно від географічного положення, забезпеченість природними ресурсами і умовами. Розрізняють національну та інтернаціональну форму Т. п. п. У межах національної форми виокремлюють внутрірайонний (спеціалізацію окремих виробництв всередині економічного району) і міжрайонний поділ праці (спеціалізацію районів на виробництві […]...
- Суспільний поділ праці Суспільний поділ праці – сукупність різних видів виробничої діяльності. Світовий поділ праці – основна форма суспільного виробництва, існує в різних формах, що відповідають рівню розвитку продуктивних сил і характеру виробничих відносин. Світовий поділ праці ділиться на загальний, що означає поділ суспільного виробництва на крупні роди (промисловість, землеробство, транспорт тощо); частковий – поділ родів на види, […]...
- Нормування праці Нормування праці – встановлення величини затрат праці на виготовлення одиниці виробу або виконання заданого обсягу роботи у певних організаційно-технічних умовах. Н. п. є однією із найважливіших складових частин наукової організації праці. Н. п. в основному здійснюється аналітичним методом, який передбачає розчленування технологічного і трудового процесів на складові частини, їх аналіз, проектування найвигідніших умов і розрахунок […]...