СТРУГАННЯ ДЕРЕВИНИ. ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБУ
Тема: СТРУГАННЯ ДЕРЕВИНИ. ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБУ
Мета: формувати в учнів практичні вміння та навички стругання деревини; розвивати навички самоконтролю, логічного мислення; виховувати культуру праці.
Ключові поняття: шерхебель, фуганок, фаска, торець, просвіт.
Об’єкти практичної діяльності учнів: виріб проектної діяльності учнів.
Обладнання: верстак столярний (комбінований), киянка, металевий молоток, шерхебель, рубанки, пиломатеріали хвойних і листяних порід, перевірна лінійка, кутник, олівець.
Тип уроку: урок формування
ОЧІКУВАНІ НАВЧАЛЬНІ РЕЗУЛЬТАТИ
1. Уміння визначати способи стругання деревини.
2. Уміння працювати шерхебелем, рубанком.
3. Уміння контролювати якість виконаних робіт.
4. Уміння дотримуватися правил безпечної праці в процесі стругання.
ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ
І. Організаційний етап.
II. Мотивація навчальної діяльності учнів.
III. Актуалізація опорних знань учнів.
IV. Практична робота Стругання деревини. Виготовлення універсального упора для розпилювання заготовок.
VI. Підбиття підсумків, оцінювання результатів роботи.
КОМЕНТАР ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ
На
– Для чого створюють базову поверхню, сторону?
– Як розмічають і стругають заготовку в кут?
– Який інструмент застосовують для ручного стругання деревини?
– З якою метою застосовують подвійне залізко в рубанках?
– Як перевірити правильність виструганої поверхні?
Учитель підсумовує відповіді учнів, формулює та обгрунтовує завдання на виготовлення відповідного виробу. Потрібно уточнити практичне завдання, яке повинні виконати учні. Одним з об’єктів практичної діяльності можна запропонувати виготовлення універсального упора для розпилювання дерев’яних заготовок (мал. 50).
Мал. 50. Упор універсальний: а – пиляння за допомогою упора; б – будова упора
Щоб ознайомити учнів з будовою пристрою, потрібно мати його зразок або креслення із зображенням загального вигляду та окремих деталей. Тому вчителеві необхідно до початку уроку по змозі власноруч виконати завдання, яке будуть виконувати учні на уроці. Це дозволить більш раціонально спланувати практичну частину, зміст інструктажів тощо. Також доцільно здійснити порівняльну характеристику простого (стандартного) та універсального упора (мал. 51).
Мал. 51. Упор: а – звичайний; б – універсальний
За зразком або кресленням учитель ознайомлює учнів із загальною будовою упора, його призначенням і принципом роботи. Після загального пояснення аналізує конструкцію пристрою, пояснюючи призначення кожної його деталі.
Учитель аналізує технологічний процес виготовлення виробу, розповідаючи про етапи цього процесу, на технологічній картці (використовуючи підготовлені картки) при практичному виконанні. Поряд із цим учитель знайомить учнів з матеріалами, які будуть використані під час виготовлення виробу.
Для зручності пиляння використовують упор. Упор виготовляється з листа фанери або дошки і двох брусків. Завдяки нижньому бруску його легко притиснути до стільниці, а верхній служить для упора заготовки. Верхню стінку можна зробити з пересувним упором для відпилювання великої кількості однакових деталей.
Щоб зробити пристрій зручнішим у користуванні, спростити технологію його виготовлення, учням можна запропонувати внести зміни в конструкцію пристрою або окремих деталей чи їх елементів, вибрати чи замінити матеріал тощо.
У вступному інструктажі вчитель вказує на безпеку праці під час користування інструментами, акцентує увагу на тих складових операції, які забезпечують якість її виконання.
Наступним етапом уроку є проведення практичної роботи, самостійна робота учнів над виготовленням виробу. Це найважливіша частина уроку. У процесі самостійного виконання роботи виявляються індивідуальні особливості учнів, їх здібності, уміння працювати, переборювати труднощі, економно витрачати матеріал, час, тримати своє робоче місце в чистоті й порядку. На підставі цього вчитель формує висновки для завершального етапу уроку.
Поточний інструктаж проводиться в тому випадку, коли є потреба зупинити роботу і звернути увагу учнів на системні порушення технологічного процесу, правил безпеки тощо.
Завершальним етапом є підсумок уроку, колективне обговорення якості виробів та оцінка роботи учнів учителем. Підсумовуючи урок, учитель організовує колективне обговорення якості виробів, виготовлених учнями. Для цього він бере 2-3 вироби, показує їх учням, а вони висловлюють свою думку про те, що в них зроблено добре, а що – неякісно. Потім учитель підсумовує це обговорення, навчає школярів об’єктивно оцінювати якість виробу. Аналізує типові помилки учнів, робить загальну оцінку виконаної роботи.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...