Структурно-семантичні й стилістичні фактори формування фразем
Розділ 9
ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ
§ 28. Структурно-семантичні й стилістичні фактори формування фразем
Крім власне (переважно) семантичних факторів (метафора, метонімія, синекдоха), значною мірою соціальних (евфемізація, дисфемізація), є ще низка фразеотворчих чинників, орієнтованих насамперед на план вираження вторинних стійких висловів. Така “оформлена сутність” виразно виявляється в евфонічній організації, симетричному розташуванні компонентів, співвідношенні слів-складників, деривації, тавтології, конденсації,
Звичайно, деякі з них виступають у комплексі, одночасно. Розглянемо три перші чинники.
Евфонічна організація (милозвучність) фразеологізмів створюється метром, римою, алітерацією, асонансом, різними видами співзвуччя. Вона властива багатьом висловам і є додатковим засобом їх стилістичної виразності й структурно-семантичної стійкості. Наприклад: кУпило притупило, було та загуло, від горшка два вершка, за дідів – прадідів, куку в руку, в пух і прах, ні привіту ні совіту, ні пуху ні пера, ні в тин ні в ворота, вольному воля, попустити патьоки, в четверо очей, та й то сказати, чого доброго, ні
Симетричне розташування компонентів – складників, цезура, паузація, зіставлення частин одного тематичного ряду увиразнюють семантико – формальні характеристики ФО, сприяють запам’ятовуванню: Ім’я – легіон (чиє, кому); ні Богові свічка, ні чортові угарка; на вербі груші, а на осиці кислиці; і кози ситі, і сіно ціле; ані гадки, ані думки; думи – гадки обсіли голову; доки світа й сонця; доки світу й сонця; сім верст пішки за шмат кишки; був кінь та з’їздився; з дощу та під ринву; убиратися з дранки в перепиранку; ні словом розказати, ні пером описати; тільки живий та теплий; прикладати вогню до жару; ні до сака, ані до бовта.
Значна частина висловів постала на основі синонімічного зіставлення компонентів у мовній оболонці ФО: Святий та божий, глузд за розум завернув, скрізь і всюди, часто й густо, з вогню та в полум’я, не києм, то палицею, ні кілка ні дрючка, пор. компоненти кінець і край: без кінця і без краю, без кінця і краю, без кінця – краю, без краю і кінця, не було і кінця – краю, не було ні кінця ні краю, не видно і ні кінця ні краю.
“Живучості” фразеологічних єдностей, зазначав у свій час В. Виноградов, сприяє “наявність контрасту, паралелізму, взагалі зіставлення слів”, зокрема наявність Компопентів-антонімів. Серед них представлені різні типи антонімів, як-от: 1) антоніми з градуально якісною протилежністю: Ні холодно ні жарко, мале й велике; 2) антоніми, що виражають комплементарну (додаткову) протилежність (між ними немає середнього члена): Ні живий ні мертвий, не на життя, а на смерть; 3) антоніми, що виражають векторну протилежність, тобто означають протилежну спрямованість дій, властивостей, ознак: туди й сюди, ні назад ні вперед, ні дати ні взяти. Антоніми бувають різнокореневими (альфа і омега), спільнокореневими (Чисті і нечисті, правдами і не правдами), повними (Перший і останній) і контекстуальними (Робити з мухи слона), симетричними, тобто перебувають на однаковій відстані від осі протилежних значень (направо й наліво), і асиметричними (Старе і мале, або пан або пропав). ФО з антонімічними компонентами постають або метафорично (Відділяти кукіль від пшениці, за деревами не бачити лісу), або метонімічно (День і ніч, вздовж і впоперек). Об’єднуючи компоненти – антоніми в межах ФО з бінарним зв’язком, сполучники “і – і”, “ні – ні”, “або – або”, “чи – чи”, “то – то” водночас надають висловам значення кон’юнкції (День і ніч), заперечення або невизначеності предмета (Ні сном ні духом), диз’юнкції (Рано чи пізно), чергування (То там то тут), протиставлення протилежностей (Не на словах, а на ділі).
Отже, перманентне формування фразеологізмів здійснюється за певними зразками (моделями) переважно за участю семантичних (метафоризація, метонімізація) і структурно-стилістичних факторів (евфонія, внутрішньоструктурна організація компонентів). При виявленні моделей необхідно спиратися на ідеографічний опис фразеологічного матеріалу (фразеосемантичні поля, семантичні ряди), на особливості організації внутрішньої форми ФО. У результаті вторинної (фразеологічної) номінації відбувається переведення вільного синтаксичного корелята до сфери іншого концепту або до іншої його ланки. “Живі та найяскравіші уявлення”, які лежать в основі вихідної, донорської концептосфери, значною мірою живляться новими позамовними імпульсами актуалізованих у певний період функціонування мовної системи уявлень, хоча процес перенесення здійснюється за законом комплексного мислення.
Related posts:
- Символ як структурно-семантична основа формування фразеологізмів – СПІВВІДНЕСЕНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМУ І СЛОВА Розділ 4 СПІВВІДНЕСЕНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМУ І СЛОВА § 8. Символ як структурно-семантична основа формування фразеологізмів Становлення символів О. Потебня пов’язував з еволюцією семантики слів, становленням і забуттям їх внутрішньої форми, виникненням нових слів. Нові поняття, писав учений у ранній роботі “Про деякі символи в слов’янській народній поезії”, входячи в думку й мову народу, позначаються звуками, які […]...
- Антоніми – Синоніми, антоніми, омоніми, пароніми в діловому мовленні ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 2. Лексичні норми ділової мови Синоніми, антоніми, омоніми, пароніми в діловому мовленні Антоніми Антоніми – це слова з протилежним значенням. Антоніми утворюють пари на основі зіставлення і протиставлення, яке відбувається на одній семантичній площині: важкий – легкий, детальний – недетальний, корисний – шкідливий, мовчати – говорити, любов – ненависть. Найбільше антонімічних […]...
- Творення фразем на базі народних оповідань Розділ 8 СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 20. Творення фразем на базі народних оповідань Оскільки тип фразеотворення на базі народних оповідань не можна інтерпретувати за допомогою тих чи інших мовних явищ або за допомогою відомих логіко – семіотичних (логіко – синтаксичних) закономірностей, його називають екстралінгвістичним, оскільки “його витоки завжди перебувають за межами самої мови й тих […]...
- Творення фразем на базі сполучень слів Розділ 8 СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 18. Творення фразем на базі сполучень слів Дериваційною базою ФО можуть бути поєднання слів різних службових частин мови (особливо прийменників та часток) зі словами повнозначних частин мови: Без упину (без спину); в дошку “дуже сильно”; Для форми, для годиться; до упаду, до голови “цілком, повністю, без залишку”; З хвостиком, […]...
- Форми міжнародних грошей: СДР та євро. Формування валютного курсу: режими плаваючих та фіксованих курсів. Фактори впливу на курс валюти за плаваючого режиму. Вплив змін курсу національної валюти на умови зовнішньої торгівлі. Перевірна робота УРОК 95 Форми міжнародних грошей: СДР та євро. Формування валютного курсу: режими плаваючих та фіксованих курсів. Фактори впливу на курс валюти за плаваючого режиму. Вплив змін курсу національної валюти на умови зовнішньоїторгівлі. Перевірна робота Мета уроку: пояснити учням особливості формування валютного курсу в умовах плаваючих і фіксованих режимів; розглянути фактори впливу на валютний курс; формувати […]...
- Формування лексичних умінь і навичок 6.7. Формування лексичних умінь і навичок Вивчення розділу “Лексикологія” і подальша словникова робота на уроках української мови формують в учнів лексичні вміння і навички, передбачені програмою української мови в кожному класі. Значна частина вмінь і навичок формується в 5-6 класах, де вивчається розділ “Лексикологія”. У 5 класі учні повинні з’ясовувати значення слів самостійно, користуючись тлумачним […]...
- Кличний відмінок – СЕМАНТИЧНІ ФУНКЦІЇ ВІДМІНКІВ ІМЕННИК СЕМАНТИЧНІ ФУНКЦІЇ ВІДМІНКІВ Кличний відмінок Кличний відмінок, або вокатив, за змістом і синтаксичними функціями близький до називного відмінка. Частина його форм, зокрема іменники середнього роду та іменники в множині, подані через називний відмінок, флексію мають іменники чоловічого та жіночого роду, які здебільшого є назвами осіб, напр.: “Роде наш красний, роде наш прекрасний! Признаваймося, не […]...
- Давальний відмінок – СЕМАНТИЧНІ ФУНКЦІЇ ВІДМІНКІВ ІМЕННИК СЕМАНТИЧНІ ФУНКЦІЇ ВІДМІНКІВ Давальний відмінок У мові з давальним відмінком пов’язане вираження функції адресата. Це значення формується іменником – другорядним членом, який перебуває у постпозиції, рідше препозиції, щодо дієслова-присудка Лексичне наповнення відмінкових форм передбачає обов’язкову номінацію осіб, в інтересах яких відбувається дія. Відхід від номінації осіб можливий лише за умови метафоризації, персоніфікації понять. Давальний […]...
- Основні структурні компоненти і стилістичні можливості мови – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Основні структурні компоненти і стилістичні можливості мови Нині в світі приблизно 6 тисяч різних мов. Кожна з них репрезентує певну соціальну спільність людей, особливе надбання етносу (народу). Немає мови взагалі (всемови), тобто мови для всіх. Це лише абстрактно-уявлюване наукове поняття. Кожна людина завжди спілкується з іншими конкретною мовою (народною, національною) або Послуговується […]...
- Структурно-функціональний аналіз Структурно-функціональний аналіз – принцип системного дослідження соціально-економічних явищ і процесів, за якого цілісна економічна або соціальна система (а також їх діалектична єдність – соціально – економічна система) поділяється на окремі структурні елементи, кожен з яких виконує певну функцію. Функція при цьому розглядається як сталий механізм активної взаємодії різних підсистем, елементів і компонентів у межах цілісної […]...
- Орудний відмінок – СЕМАНТИЧНІ ФУНКЦІЇ ВІДМІНКІВ ІМЕННИК СЕМАНТИЧНІ ФУНКЦІЇ ВІДМІНКІВ Орудний відмінок Орудний відміток спеціалізується на вираженні функції інструменталя, іншим відмінкам ця семантична ознака не властива. Формування вказаного значення відбувається при дієсловах-присудках із семою активної конкретної фізичної дії, яка виконана над конкретним реальним об’єктом інструментом, названим іменником з предметним значенням, напр.: “Сказав, як цвяхом прибив” (прислів’я); “Кує зозуля. Б’є молоточком у […]...
- Просторові прийменники – СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ – ПРИЙМЕННИК ПРИЙМЕННИК 4. СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ Просторові прийменники Просторові прийменники становлять основний тип, тому що вони поєднуються з іменниками конкретної семантики, які формують ядро іменника як лексико-граматичного класу слів, досить детально диференціюють значення, об’єднують найбільшу кількість одиниць і служать базою для формування інших типів прийменників. Серед основних семантичних ознак дослідники виділяють такі: безпосереднє місце перебування чи […]...
- СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 2. СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДІЄСЛОВА Дієслово-носій динамічної ознаки, тобто представленої як дія або процес, що має певні часові показники: тривалість, нетривалість, початок процесу, ознаку закінченості і под. У реченні Людина ходить дієслово ходить називає ту ознаку, яка тимчасово або постійно характеризує людину,- спосіб пересування (Людина задумливо ходить – тимчасова ознака; Людина ходить, тобто має здатність […]...
- Місцевий відмінок – СЕМАНТИЧНІ ФУНКЦІЇ ВІДМІНКІВ ІМЕННИК СЕМАНТИЧНІ ФУНКЦІЇ ВІДМІНКІВ Місцевий відмінок Місцевий відмінок уживається тільки з прийменниками, і це є його невід’ємною синтаксичною ознакою. Він поєднується з п’ятьма прийменниками: в(у), на, при, по, о(об), не розширюючи кола прийменникових сполучень. Ця стабільна кількість становить ще одну специфіку місцевого відмінка. У структурі речення місцевий виконує роль детермінанта і залежить не від окремого […]...
- СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ – ПРИЙМЕННИК ПРИЙМЕННИК 4. СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ Прийменникова система української літературної мови семантично багатопланова й неоднорідна. Семантичну класифікацію прийменників у сучасному мовознавстві здійснюють переважно на основі двох семантичних протиставлень: 1) динамічність – статичність; 2) контактність – дистантність. На думку мовознавців, ознака контактність – дистантність є основною, оскільки вона пронизує всю прийменникову систему, незалежно від лексичного наповнення відмінкових […]...
- Темпоральні прийменники – СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ – ПРИЙМЕННИК ПРИЙМЕННИК 4. СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ Темпоральні прийменники У сучасній українській мові налічується 38 темпоральних прийменників, причому більшість із них (23) формально споріднені з просторовими, пор.: біля, близько, в, від (од), впродовж, вслід за, слідом за, до, з, за, коло, між (межи), поміж (помежи), на, над, перед, під, по, при, проти, серед, посеред, через. Решта (15) […]...
- Знахідний відмінок – СЕМАНТИЧНІ ФУНКЦІЇ ВІДМІНКІВ ІМЕННИК СЕМАНТИЧНІ ФУНКЦІЇ ВІДМІНКІВ Знахідний відмінок Знахідному відмінкові належить провідна роль у вираженні функції об’єкта, охопленого дією, або об’єкта прямої дії. За семантичними зв’язками і можливостями в цьому значенні він становить узагальнюючу ланку в системі відмінків слов’янських мов У структурі вислову об’єктна функція знахідного передається відмінковою формою іменника, який позначає конкретні, не існуючі поза людською […]...
- Стилістичні функції фразеологізмів Розділ 11 СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 35. Стилістичні функції фразеологізмів Синтез функціонального й структурно-семантичного підходів до ФО породжує бісинхронний підхід до мови, що створює органічну єдність мови – коду й реалізації цього коду в процесі мовлення. Він же породжує й опозицію денотативно-сигніфікативного й експресивно-стилістичного аспектів. Виразні семантико – стилістичні якості фразеологізмів – їх […]...
- Лексико – семантичні групи слів і їх стилістика Стилістика української мови Лексико – семантичні групи слів і їх стилістика До лексичного складу мови належать певні групи повнозначних слів з неоднаковою семантикою. їх прийнято називати лексико – семантичними. Лексико – семантичні групи слів – такі групи повнозначних слів, кожна з яких своєрідна лексично, семантично і за виконуваними стилістичними функціями. Лексико – семантичні групи слів […]...
- ЛЕКСИКО – СЕМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ ПРИКМЕТНИК 5. ЛЕКСИКО – СЕМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Ознака, передана відносним прикметником, належить до тих властивостей предмета, які не мають якісної і кількісної міри вияву, не підлягають змінам, тобто є абсолютними, пор.: стіл дорогий (може бути дорожчим і найдорожчим) і стіл дерев’яний. їх існування не становить індивідуальну первинну предметну особливість, що вирізняє її носія з-поміж […]...
- Називний відмінок – СЕМАНТИЧНІ ФУНКЦІЇ ВІДМІНКІВ ІМЕННИК СЕМАНТИЧНІ ФУНКЦІЇ ВІДМІНКІВ Називний відмінок Серед семи відмінків української мови центральним є називний, з яким пов’язана номінація будь-якого об’єкта навколишньої дійсності. Особливе місце називного з-поміж інших відмінків зумовлене тим, що в системі виражальних засобів предмета повідомлення останній позначає суб’єкт думки, тобто вказує на безпосереднього виконавця дії – особу або предмет, від яких виходить дія, […]...
- Моделювання як структурно-семантичний чинник фразеотворення Розділ 9 ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 23. Моделювання як структурно-семантичний чинник фразеотворення Поглиблення досліджень загальномовної та ареальної фразеології, розширення сфер використання фразеології (укладання словників. вивчення фразеології з погляду генези, стильове та функціональне розшарування, лінгвогеографія (фразеогеографія), типологічне висвітлення фразеологічних сходжень і розходжень) потребують групового аналізу фразеологізмів, близьких за значенням, внутрішнім мотивуванням, синтаксичною структурою, і з необхідністю […]...
- Стилістичні функції засобів словотвору Стилістика української мови Стилістичні функції засобів словотвору Винятково важлива роль у вираженні найрізноманітніших лексичних значень, які властиві словам і багатьом сполученням слів, належить засобам словотвору, особливо афіксам (префіксам, суфіксам, частково і флексіям), основоскладанню. Кожен словотвірний афікс завжди вагомий і функціонально, бо надає кореневій частині слова із зовнішньою чи нульовою флексією або кореневій частині незмінного повнозначного […]...
- Логічні прийменники – СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ – ПРИЙМЕННИК ПРИЙМЕННИК 4. СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ Логічні прийменники Логічні прийменники – це особливий семантичний тип прийменників. З просторовими й темпоральними їх єднає лише семантична ознака контактність – дистантність, яка модифікується в них в ознаку одночасності – різночасності. Саме вона зближує логічні прийменники з темпоральними. Логічні прийменники виражають такі різновиди логічного зв’язку між явищами: відношення причини, мети, […]...
- Вплив спадковості, середовища і виховання на формування особистості – Формування творчої особистості ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА Основи педагогіки 1. Загальні засади педагогіки 1.2. Формування творчої особистості Людина розвивається, формується як творча особистість протягом усього свого життя. У цьому процесі поєднуються, тісно переплітаючись, впливи зовнішнього середовища, спадковості та виховання. 1.2.1 Вплив спадковості, середовища і виховання на формування особистості Людина народжується як індивід, як суспільний суб’єкт, із притаманними їй природними […]...
- ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ СИНОНІМИ ТА ЇХ ВИДИ. ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 47 ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ СИНОНІМИ ТА ЇХ ВИДИ. ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ Мета: закріпити знання і навички з теми; навчити доцільно використовувати синоніми у власному мовленні; розвивати гнучкість мислення і мовлення; виховувати шанобливе ставлення до слова, до мови. Внутрішньопредметні зв’язки: Словотвір і стилістика: на рівні синонімів. Морфологія: частини мови. Синтаксис: словосполучення, речення, […]...
- СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 8 СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Дослідження фразеотворення стало в останні десятиліття окремим напрямом (аспектом) фразеологічної науки. Ю. Гвоздарєв визначає фразеотворення як вивчення закономірностей утворення фразеологічних одиниць і їх структури. При фразеотворенні важливо знати, на базі якого типу матеріалу виникла ФО, які процеси привели до її створення, у якому відношенні ця одиниця перебуває до інших одиниць […]...
- Стилістичні можливості рідної мови Стилістика української мови Стилістичні можливості рідної мови Кожна людина з раннього дитинства поступово й досить швидко оволодіває рідною мовою – її лексикою і граматичною будовою, а на цій основі також і мовленнєвою стилістикою, функціональними спроможностями мовних одиниць. Чим усталеніші мовні засоби і повніше закріплені народною мовленнєвою традицією, чим ширше використовуються вони в усному й писемному […]...
- Стилістичні властивості дієслова Стилістика української мови Стилістичні властивості дієслова У кожній розвиненій мові дієслова становлять найчисленнішу (після іменників і прикметників) групу лексем. Дієслово – повнозначне слово, яке позначає дію, стан предмета як процес. Значення дієслів виявляються у граматичних (морфологічних) категоріях особи, виду, стану, способу, часу, а також числа і роду (мин. час, умовний спосіб). Разом з іменниками, прикметниками […]...
- Клітинна теорія та її значення для медицини – Клітина як елементарна структурно-функціональна одиниця живого МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 1 БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ 1.2. Молекулярно-генетичний і клітинний рівні організації життя 1.2.1.2. Клітинна теорія та її значення для медицини Німецький зоолог Т. Шванн (1810-1882) у 1839р. опублікував працю “Мікроскопічні дослідження про відповідність у структурі та рості тварин і рослин”. У цій класичній роботі були закладені основи клітинної теорії. Грунтуючись на роботах […]...
- Стилістичні вправи 8.7. Стилістичні вправи Стилістичні вправи – особливий вид завдань, що виконуються учнями в процес засвоєння шкільного курсу української мови. Вони допомагають глибше зрозуміти закономірності розвитку рідної мови, пізнати її красу і багатство і навчитися ним користуватися. Необхідним для цих вправ є неперервне ускладнення завдань, урахування попередніх знань учнів, взаємозв’язок між видами вправ, рівномірне чергування різних […]...
- ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 9 ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Найчіткішу зміну основних етапів у розвитку історії словосполучення – від вільного до нерозкладного – показав Б. Ларін у тричленній схемі: звичайні словосполучення (змінні, “вільні”) – стійкі метафоричні словосполучення (“фразеологічні єдності”, “стереотипні речення”) – ідіоми (“фразеологічні зрошення”, “нерозкладні речення”). Відповідно зменшується й ступінь мотивації словосполучень. Фразеотворення звичайно відбувається за певними зразками, […]...
- Фактори середовища, що викликають порушення розвитку МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 1 БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ 1.3. Онтогенетичний рівень організації життя 1.3.3. Біологія індивідуального розвитку 1.3.3.8. Фактори середовища, що викликають порушення розвитку Чинники, які викликають зміни розвитку (аномалії, від грец. τέρατος – потвора, чудовисько), називаються тератогенами. Наука про природжені аномалії називається тератологією. Природжені аномалії або уроджені вади розвитку – це тератоми. Тератогени діють […]...
- Формування багатопартійної системи Історія України Новітня історія України (1939 р. – наші дні) Україна в роки незалежності Формування багатопартійної системи Без партій, які є одним із базових інститутів демократичного суспільства, посередником між владою і народом, неможливе нормальне функціонування органів влади. Україна, відійшовши від тоталітарної однопартійності, у 1990 р. стала на шлях формування багатопартійної системи. На сьогодні в Україні […]...
- Антоніми Лексикологія Антоніми Антоніми – це слова з протилежним лексичним значенням (світло – пітьма, успіх – невдача, хвалити – сварити, тісно – просторо). Антоніми утворюють, на відміну від синонімічних рядів, пари. Антоніми, як правило, належать до однієї і тієї ж частини мови. Антонімами можуть бути лише слова, побудовані на якомусь спільному узагальненому понятті: Захід – схід […]...
- Комунікативно-стилістичні функції жестів, міміки Стилістика української мови Комунікативно-стилістичні функції жестів, міміки Усне мовлення являє собою явище і власне мовне (фонетико – фонологічне, лексичне, фразеологічне, граматичне), і таке, що доповнюється певними немовними реаліями. Для спілкування, за словами Н. Бабич, “недостатньо оволодіти мовною системою, опанувати механізм інтонування (мелодію, наголос, темп, паузи) – потрібно ще й набути вправності у застосуванні позамовних засобів […]...
- Стилістичні функції абзацу і тексту Стилістика української мови Стилістичні функції абзацу і тексту Стилістичні можливості абзацу й тексту зазвичай ширші й різноманітніші, ніж можливості речення, але водночас вони менш компактні й цілісні за змістом. Абзац (нім. Adzatz – перерва, пауза, відступ) – частина тексту (або весь текст) від одного відступу до другого, яка містить одне, кілька чи й багато пов’язаних […]...
- Комунікативно-стилістичні якості мовлення Стилістика української мови 4. Комунікативно-стилістичні якості мовлення На підвалинах знань про стилістику різнотипних мовних засобів і практичного вміння послуговуватись ними в індивідуальному мовленні в українській мові вже майже сформувався всенародний комплекс її одиниць, стилістичне використання яких в усному й писемному мовленні забезпечує належну культуру висловлювання, котра найповніше виявляється в таких комунікативно-стилістичних якостях мовлення, як його […]...
- Стилістичні аспекти дієслівних категорій Морфологічні засоби стилістики § 6. Стилістичні аспекти дієслівних категорій 95.І. Заболю, затужу, Заридаю в собі, закурличу, А про очі людські засміюсь, надломивши печаль. Помолюсь крадькома На твоє праслов’янське обличчя, І зоря покладе На мовчання мес печать. 98.ІІ. Виникла, ліквідована, вдалося, уникнути, сталося, мав, вважаю, вжити. 100.І. 1. Мій краю зоряний, на тебе не надивлюся я […]...
- Стилістичні функції неологізмів Стилістика української мови Стилістичні функції неологізмів Рушійною силою всіх змін у лексиці мови є навколишня дійсність, діяльність, номінативно-мовленнєва творчість людини від часів родового й племінного буття до національного, міжнаціонального. Людина завжди називала все пізнаване, пізнане, усвідомлене чи тільки усвідомлюване, уявлюване нею: явища природи, суспільні та індивідуальні реалії. Так у мовній системі виникли слова і сполучення […]...