Теоретична і практична стилістика – Стилістика як лінгвістичне вчення
Стилістика української мови
Теоретична і практична стилістика
Кожна галузь знань, отже й стилістика, послуговується неповторно-індивідуальною теорією і мовленнєвою практикою. Нерідко простежується така невмотивована реалія: йдеться про вживання слів – означень “теоретична” і “практична” до пояснювального (означуваного) слова “стилістика”.
Умотивованим видається запитання про можливість або тільки теоретичної стилістики, яка б оперувала лише певною лінгвістичною теорією і зовсім не послуговувалась би
Замість терміна “стилістика” точніше було б вживати термін “лінгвістична стилістика”, щоб відмежувати власне лінгвістичний аспект стилістики від аспекту літературознавчого, бо літературознавча стилістика зазвичай обмежується тільки художньо-літературною сферою, не охоплюючи специфіки мовлення в межах інших стилів. Крім того, вона має інші завдання, в ній використовуються інші дослідні прийоми. Основне завдання літературознавчої стилістики полягає в тому, щоб своєрідно доповнити аналіз художнього твору в єдності його змісту й форми, щоб через художню форму, втілювану в мові, повніше відтворити ідейно-тематичну специфіку твору як своєрідного витвору мистецтва. Для цього потрібно виявити в художньому тексті типові для нього засоби мовної образності: метафоричне вживання слів, епітети, синоніміку та ін.
Навчальний посібник із стилістики російського мовознавця Дітмара Розенталя (1900- 1994) має назву ” Практическая стилистика русского языка “. Таке означення до лексеми “стилістика” ввійшло до складу назви праці російського мовознавця М. Сенкевич “Практическая стилистика русского языка и литературное редактирование. Сборник упражнений” (1980), посібників сучасних українських мовознавців А. Коваль “Практична стилістика сучасної української мови” (1978) і Н. Бабич “Практична стилістика і культура української мови” (2003). Принциповій, чітко окресленій науковості означення “практична” не відповідає. Воно умовне, навіть зайве, бо будь-яка лінгвістична теорія не може не спиратись на мовленнєву практику, не олерувати більш чи менш чітко визначеними фактами мови. Означення “практична> детермінується (зумовлюється, визначається) лише переважною прагматичною (практичною) спрямованістю певної галузі знань. Така ж загалом спрямованість властива й навчальним посібникам О. Гвоздева “Очерки по стилистике русского языка”, М. Кожиної “Стилистика русского языка” тощо, які не вживають у назвах своїх праць слова – означення “практична”. Зрештою, не цілком умотивована назва книги В. Звегінцева “Теоретическая и прикладная лингвистика” (1963). Так звана прикладна лінгвістика – це тільки своєрідний напрям у лінгвістиці, певна його зорієнтованість, яка пов’язана з практикою машинно-автоматичного перекладу текстів, переважно наукових, з теорією і практикою передавання інформації каналами зв’язку тощо. Теоретична стилістика невіддільна від проблем практичної орієнтації, як і практична стилістика – від теоретичного осмислення мовностилістичних одиниць.
Related posts:
- Об’єкт і предмет стилістики – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Об’єкт і предмет стилістики Стилістика, як і кожна наука, має свій об’єкт вивчення і предмет вивчення. Об’єкт стилістики української мови. Ним є реальні функції мовних одиниць кожного з рівнів мови, які впродовж її розвитку закріпились за кожною мовною одиницею – фонемою, морфемою, словом, реченням. Українська мова, її одиниці з певними стилістичними функціями […]...
- Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови 1. Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика становить лінгвістичне вчення про найумотивованіше й найдоцільніше послуговування мовою, її одиницями – фонемами (звуками ), морфемами, словами, словосполученнями й сполученнями слів, членами речення, реченнями, еквівалентами (замінниками ) речень і текстами. Кожна окрема мовна одиниця має своє нормативне або ж діалектне буття, стилістичні можливості. Стилістика – це […]...
- Стилістика мови і стилістика мовлення – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика мови і стилістика мовлення Терміни “стилістика мови” і “стилістика мовлення” треба розмежовувати, як і терміни й відповідні їм реалії “мова” і “мовлення”. Наукові підвалини для розмежування цих лінгвальних явищ заклав відомий німецький лінгвіст, основоположник теорії загального мовознавства Вільгельм фон Гумбольдт (1769 -1835). Кожне мовлення, на його думку, суб’єктивне, але передусім – […]...
- Теоретичне і практичне значення стилістики – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Теоретичне і практичне значення стилістики Кожна наука – як окрема галузь знань чи навчальна дисципліна – завжди соціально важлива, має неповторно своєрідне теоретичне і практичне значення. Теоретичне значення стилістики. Воно полягає в тому, що знання теорії цієї науки збагачує знаннями про найусталеніші функції мовних одиниць, дає рекомендації щодо того, як можна з […]...
- Стилістика і її підрозділи – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика і її підрозділи Стилістика як особлива галузь і система знань про мову має такі основні підрозділи: – загальна теорія і практика функціонування мови; – вчення про стилі, жанри і форми мови; – вчення про функції всіх одиниць мови – фонем (звуків), морфем, слів у складі речень, речень будь-якої структури, еквівалентів речення […]...
- Стилістика в системі розділів науки про мову – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика в системі розділів науки про мову Поступове й дедалі грунтовніше вивчення багатьох мов, їх основних структурних компонентів, усіх одиниць мови від античних часів спричинилось до того, що вже у 20-ті роки XIX ст. сформувалась окрема самостійна галузь знань – наука про мову (мовознавство, лінгвістика). Мовознавство, або лінгвістика (лат. lingua – мова), […]...
- Мова як джерело стилістичних знань – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Мова як джерело стилістичних знань Мова є складною комунікативною системою, у якій, як і загалом у світі, все має свою неповторну сутність. Цим зумовлені особливості використання мови в індивідуальному мовленні всіх її носіїв. Завдяки мові сформувалась людина розумна (homo sapiens). Тільки вона володіє мовою. Її мовлення є всеосяжним засобом усвідомлення й вираження […]...
- Стилістична норма в мові й у мовленні – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістична норма в мові й у мовленні Важливим, навіть фундаментальним для стилістики є термін “стилістична норма”. Стилістична норма – усталена й суспільно усвідомлювана функція (функції) мовної одиниці. Стилістична норма одночасно буває і якоюсь іншою мовною нормою (фонетичною, морфемною тощо). Наприклад, у лексемі завод кінцевий приголосний вимовляється дзвінко, без оглушення. Це одна з […]...
- Основні структурні компоненти і стилістичні можливості мови – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Основні структурні компоненти і стилістичні можливості мови Нині в світі приблизно 6 тисяч різних мов. Кожна з них репрезентує певну соціальну спільність людей, особливе надбання етносу (народу). Немає мови взагалі (всемови), тобто мови для всіх. Це лише абстрактно-уявлюване наукове поняття. Кожна людина завжди спілкується з іншими конкретною мовою (народною, національною) або Послуговується […]...
- Стилістика літературної мови і діалектне мовлення – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика літературної мови і діалектне мовлення Стилістика як лінгвістичне вчення про функціонування мови, всіх елементів її структури в повному обсязі стосується лише літературної мови, тобто мови унормованої, всенародної, за сучасних умов переважно національної, яка виявляється у всіх стилях, жанрах мови, в її усній і писемній формах. Діалектне мовлення, використання якого завжди обмежене […]...
- Основні терміни стилістики – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Основні терміни стилістики Як і кожна інша галузь знань, стилістика оперує великою кількістю своєрідних, тільки їй властивих мовознавчих термінів. До основних термінів стилістики належать: “стилістика”, “стилістична система мови”, “стилістична структура мови”, “стилістема”, “стиль мови”. Стилістика являє собою лінгвістичне вчення про закономірне і всенародно усталене функціонування мови, її основних структурних частин (фонетичного складу, […]...
- Стилістика мови (мовлення) і культура мови (мовлення) – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика мови (мовлення) і культура мови (мовлення) Розуміння термінів “стилістика мови” і “стилістика мовлення” дає змогу зрозуміти сутність термінів “культура мови” і “культура мовлення”. Культура мови як навчальна дисципліна відрізняється від дисципліни стилістика загалом тільки тим, що навчальним курсом передбачено вивчення її (у вимірах окремого розділу) таких комунікативно-стилістичних властивостей зразкового з усіх […]...
- Граматична стилістика і її одиниці Стилістика української мови Граматична стилістика і її одиниці Граматична стилістика об’єднує морфемно-словотвірну, морфологічну, а також синтаксичну стилістики. Основу словотвірної стилістики становить морфемна стилістика, тобто закладені в морфемах (коренях і афіксах) функції слів. Натомість підгрунтям синтаксичної стилістики слугує той мовний матеріал, який вивчається в морфології, тобто у вченні про слова всіх частин мови з властивими їм […]...
- Об’єктивне і суб’єктивне в стилістиці – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Об’єктивне і суб’єктивне в стилістиці Реалії “об’єктивне” й “суб’єктивне” становлять постійну ознаку всього того, що наявне і сприймається людиною в навколишньому світі, отже, і в мові, яка виявляється в мовленні. Об’єктивне в стилістиці – це те, що існує поза волею людини, не залежить від неї, не підвладне її бажанням; суб’єктивне в стилістиці […]...
- Стилістичний аналіз мовних одиниць – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістичний аналіз мовних одиниць Стилістичний аналіз мови полягає у визначенні функції (функцій) мовних одиниць, тобто у виявленні певних стилістем, які нерівноцінні комунікативно, неоднаково сприймаються й використовуються мовцями. Стилістичний аналіз є своєрідним продовженням будь-якого іншого лінгвістичного аналізу (фонетичного, фонологічного, морфемного, морфологічного, синтаксичного, лексичного та ін.), бо немає власне стилістичних одиниць мови – мовних […]...
- Стилістика мовних одиниць і мовних рівнів – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика мовних одиниць і мовних рівнів Мова, вся її система формується з мовних одиниць і мовних рівнів. Мовними одиницями є різнотипні елементи мови, її складові. До основних, визначальних мовних одиниць належать фонеми (звуки), морфеми (корені слів, афікси), слова, словосполучення, члени речення і речення. Усі мовні одиниці матеріальні за своєю природою, бо становлять […]...
- Сучасна українська літературна мова як основа стилістики – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Сучасна українська літературна мова як основа стилістики Сучасна українська літературна мова утворилася з різнотипних структурних одиниць, які формувалися упродовж багатьох століть (на думку вчених, із V – VI ст. н. е.). Українці послуговуються нею системно, переважно із всенародною однозначністю. Українська мова для них є однією з суттєвих духовно-внутрішніх і зовнішніх національних сутностей. […]...
- Методологія, методи й методика стилістики – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Методологія, методи й методика стилістики Для стилістики, як і для будь-якої іншої науки, важливими є методологія (грец. methodos – спосіб і logos – вчення), методи й методика дослідження, вивчення. Всі три реалії тісно пов’язані між собою. Методологія стилістики. Її сутність полягає в тій філософській, світоглядно-теоретичній позиції, з якої осмислюються й висвітлюються проблеми […]...
- Фразеологічна стилістика і її одиниці Стилістика української мови Фразеологічна стилістика і її одиниці У цьому розділі стилістики вивчаються функціональні особливості фразеологізмів – найрізноманітніших за своєю семантикою і структурою мовних зворотів, які в повному складі належать до поняттєво-емоційних засобів вираження розумової і почуттєвої сфери людини....
- Стилістично марковані і стилістично немарковані мовні одиниці – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістично марковані і стилістично немарковані мовні одиниці Мовні одиниці, особливо лексичні, фразеологічні, частково й граматичні, функціонально різнотипні; одні з них стилістично марковані, інші – стилістично немарковані. Стилістично маркованими (франц. marqeur – робити на товарі клеймо або марку) вважають такі мовні одиниці, які стали типовими не для всіх стилів мови, а тільки чи […]...
- Стилістика мовних одиниць Стилістика української мови 3. Стилістика мовних одиниць Стилістика як мовознавча галузь за своїм характером, сутністю і функціями мовних одиниць, які становлять її окремі об’єкти, відповідно поділяється на фонетичну (фонематичну, орфоепічну, акцентологічну), лексичну, фразеологічну і граматичну (морфемно-словотвірну, морфологічну й синтаксичну)....
- Фонетична стилістика і її одиниці Стилістика української мови Фонетична стилістика і її одиниці Фонетична стилістика – де лінгвістичне вчення про функцію (функції) окремої фонеми і найрізноманітніші поєднання фонем у словах і між словами в межах усієї мовної системи, а також про функціональний вияв нормативно-літературної вимови слів, про наголошування слів, типову інтонацію мовних одиниць....
- Стилістика означено-особових речень Стилістика української мови Стилістика означено-особових речень Своєрідну синтаксичну і стилістичну сутність мають означено-особові речення – такі комунікативні структури, в яких виконувач дії мислиться означено, а головний член речення виражається дієсловом у формі 1-ї або 2-ї особи – однини чи множини теперішнього, майбутнього часу або наказового способу (пишу, пишеш, пишемо, пишете; писатиму, писатимеш, писатимемо, писатимете; буду […]...
- Лексична стилістика і її одиниці Стилістика української мови Лексична стилістика і її одиниці Лексична стилістика – де найоб’ємніший за мовно-значеннєвими ознаками розділ стилістики; вчення про функції, зумовлені семантикою слів, комплекс знань про стилістичне використання повнозначних, не повнозначних слів і вигуків. Загальна характеристика лексичної стилістики. Лексика мови неоднорідна, різнозначеннєва. Вона поділяється на велику кількість семантичних (частково й граматичних) груп слів, за […]...
- МОВЛЕННЯ ЯК ПРЕДМЕТ СТИЛІСТИКИ Й КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИКА ТА ЇЇ ПІДРОЗДІЛИ: СТИЛІСТИКА МОВИ Й СТИЛІСТИКА МОВЛЕННЯ, ЇХ ВІДМІННІСТЬ ВСТУП Урок № 1 МОВЛЕННЯ ЯК ПРЕДМЕТ СТИЛІСТИКИ Й КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИКА ТА ЇЇ ПІДРОЗДІЛИ: СТИЛІСТИКА МОВИ Й СТИЛІСТИКА МОВЛЕННЯ, ЇХ ВІДМІННІСТЬ Мета: навчити учнів розрізняти поняття “культура мовлення” та “стилістика”, терміни “стилістика мови” й “стилістика мовлення”; розвивати вміння визначати стилі мовлення та виділяти засоби створення емоційно-експресивної виразності; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у […]...
- Стилі і форми мови Стилістика української мови 2. Стилі і форми мови Теорія і практика стилістики стосується мовних стилів і найтиповіших виявів усного й писемного мовлення. Важливо, щоб кожне усне чи писемне висловлювання набувало ознак певного стилю, жанру, осмислювалось стилістично, тобто як функціонально найдоцільніше....
- Стилістика службових слів Стилістика української мови Стилістика службових слів Кількісно невелику групу слів (їх у мові всього кілька сотень) становлять слова, які прийнято називати не повнозначними, службовими. Цим означенням аж ніяк не применшується їх важливість у мовній системі, у мовленні будь-кого. Якщо з речення, а ще більше – із кілька реченнєвого відрізка мовлення вилучити службові слова, то його […]...
- Стилістика односкладних речень Стилістика української мови Стилістика односкладних речень Односкладні речення порівняно з двоскладними в більшості випадків структурно значно менші за обсягом, проте вживаються в усіх стилях мови. Їм властива стилістична своєрідність, яка не може бути зовсім адекватно виражена синтаксичною будовою двоскладного речення. Односкладні речення – речення з одним головним членом, які для вияву повноти і своєрідності своєї […]...
- Стилістика неозначено-особових речень Стилістика української мови Стилістика неозначено-особових речень Серед односкладних речень виокремлюють неозначено-особові – речення, у яких виконувач дії мислиться неозначено, а головний член речення виражений формою 3-ї особи множини теперішнього, майбутнього часу або ж формою множини минулого часу чи множинною формою умовного способу: читають; будуть читати; читатимуть; читали, прочитали; читали б, прочитали б; Будуть стояти до […]...
- Стилістика інфінітивних речень Стилістика української мови Стилістика інфінітивних речень В усіх стилях і в обох формах мови – усній і писемній – за багатьох мовленнєвих ситуацій використовуються речення інфінітивні, по-своєрідному близькі до речень безособових. Інфінітивними називають односкладні речення, які мають синтаксично незалежний інфінітив у ролі головного члена: Тільки зирнути, радо заплакать, Раз пригорнути, раз побалакать (П. Грабовський); Мовчать! […]...
- Стилістика речень з відокремленими членами Стилістика української мови Стилістика речень з відокремленими членами Одним із часто реалізовуваних способів вираження думки є речення з відокремленим членом (членами) речення, серед них і з уточнюючим відокремленим членом. Відокремлення в реченні – це своєрідне смислове та інтонаційне виділення в ньому одиничного або поширеного (дво – чи кількаслівного) члена речення. Комунікативно раціональне використання речень з […]...
- СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 11 СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Фразеологізми справедливо вважаються “специфічними рисами кожної мови”, “квінтесенцією національного обличчя мови”, “згустками розуму й знання”. У фразеології, за висловом М. Рильського, “дух “язика”. Стилістику й конотацію мовних одиниць Л. Блумфілд певним чином пов’язував з “авторитетом” тієї професії або ремесла, звідки вони взяті. Морські терміни звучать як щось “влучне, […]...
- Стилістика категорії роду іменників Стилістика української мови Стилістика категорії роду іменників Стилістичні функції морфологічних форм мови прийнято характеризувати за тими морфологічними категоріями, значеннями, які властиві словам певної частини мови. Іменники, наприклад, здебільшого витлумачуються стилістично за категоріями роду, числа і відмінка, іноді окремо розглядаються стилістичні функції власних і загальних іменників, стилістичні особливості варіантних форм певної іменникової лексеми і т. ін. […]...
- Практична робота № 2. Реакції іонного обміну в розчинах електролітів Тема 1 РОЗЧИНИ Урок 16 Тема уроку. Практична робота № 2. Реакції іонного обміну в розчинах електролітів Цілі уроку: перевірити вміння використовувати практичні знання про електролітичну дисоціацію, навички дослідження розчинів, складання іонних рівнянь; уміння спостерігати, робити висновки. Тип уроку: практичного застосування знань, умінь і навичок. Форми роботи: самостійна практична робота. Обладнання: таблиця розчинності, набір хімічних […]...
- Практична робота № 3. Розв’язання експериментальних задач Тема 1 РОЗЧИНИ Урок 18 Тема уроку. Практична робота № 3. Розв’язання експериментальних задач Цілі уроку: скоригувати знання учнів про електролітичну дисоціацію; перевірити навички їх практичного використання для проведення хімічного експерименту; розвивати вміння спостерігати, аналізувати, робити висновки. Тип уроку: практичного застосування знань, умінь і навичок. Форми роботи: самостійна практична робота. Обладнання: таблиця розчинності, набір хімічних […]...
- Стилістика узагальнено-особових речень Стилістика української мови Стилістика узагальнено-особових речень Односкладні узагальнено-особові речення найчастіше вживають у розмовно-побутовому, художньому і, менш часто, в публіцистичному стилях мови. Майже зовсім не характерні вони для офіційно-ділового стилю мови в його писемному вияві (формі). Узагальнено-особові речення – це такі односкладні конструкції, в яких дія (стан) сприймається узагальнено, як така, що за певних умов може […]...
- Лексико – семантичні групи слів і їх стилістика Стилістика української мови Лексико – семантичні групи слів і їх стилістика До лексичного складу мови належать певні групи повнозначних слів з неоднаковою семантикою. їх прийнято називати лексико – семантичними. Лексико – семантичні групи слів – такі групи повнозначних слів, кожна з яких своєрідна лексично, семантично і за виконуваними стилістичними функціями. Лексико – семантичні групи слів […]...
- Стилістика часток Стилістика української мови Стилістика часток У системі службових, або не повнозначних, слів стилістично особливе, водночас і виразне, значення мають частки – слова, які надають окремим словам, словосполученням, реченням певних додаткових смислових, модальних і емоційно-оцінних відтінків або використовуються для утворення форм слова (наприклад, форм умовного способу). Часток у мові приблизно 80 – разом із фонетичними варіантами […]...
- Стилістика номінативних речень Стилістика української мови Стилістика номінативних речень Семантично, структурно й стилістично номінативні (називні) речення суттєво відрізняються від дієслівних односкладних конструкцій: у номінативних односкладних реченнях йдеться про буття предмета, особи чи явища. Головний член речення у них виражається іменником, іменниковим займенником або субстантивованим словом у називному відмінку: Високі сосни. Серпень. Спека. Усе так звично. Синь ріки. Летять […]...
- Стилістика членів речення, питальних і спонукальних речень Стилістика української мови Стилістика членів речення Важливу стилістичну функцію виконує член речення – мінімальна і найпоширеніша синтаксична одиниця, яка виражає в реченні певне поняття, називає особу (особи), предмет, дію, стан людини або явища, ознаку, ознаку ознаки (прислівники) або кількість. Своєрідної комунікативної функції, самостійності й особливої вагомості член речення набуває тоді, коли трансформується, перетворюється на окреме […]...