Теоретичний економічний аналіз

Related posts:

1. Економічні зв’язки Економічні зв’язки – взаємозумовленість існування економічних явищ і процесів та властивих їм економічних законів і суперечностей, розділених у просторі й часі. У гносеологічному аспекті Е. з. виражають взаємозумовленість різних підсистем діалектичного методу дослідження (філософських та загальнонаукових принципів, законів діалектики, категорій діалектики, законів і категорій економічної теорії та ін.), а також окремих елементів цих підсистем. У […]...
2. Принципи Принципи (лат. principium – основа, початок) -1) основні, вихідні положення теорії, основні правила діяльності; 2) встановлені, загальноприйняті, поширені правила господарських дій і властивостей економічних процесів. У теоретико-методологічному контексті П. – вихідні положення та основа будь-якої наукової системи, що конкретизуються у певній сукупності економічних законів і категорій. Так, принцип розвитку об’єднує такі закони діалектики, як кількісно-якісних […]...
3. Економічний розвиток Економічний розвиток – незворотні, спрямовані, закономірні (кількісно-якісні та сутнісні) зміни економічної системи в довготерміновому періоді, що відбувається під впливом економічних суперечностей, потреб та інтересів, зумовленість яких характеризується дією основних законів діалектики, що не виходять за межі глибинної внутрішньої сутності такої системи. Серед суперечностей економічної системи виділяють суперечності кожної з її підсистем (див. Економічні суперечності). Основними […]...
4. Аналіз собівартості продукції Аналіз собівартості продукції – комплексне вивчення й дослідження узагальнених показників собівартості продукції та їх трансформації у більш конкретні з метою розв’язання аналітичних завдань: встановлення місця і ролі показника собівартості в оцінці досягнутої ефективності виробництва; розробка принципової схеми аналізу на основі класифікації факторів і резервів зниження собівартості; визначення методів вимірювання факторів і резервів зниження собівартості; встановлення […]...
5. Тенденція Тенденція (лат. tendentia – спрямованість) – спрямованість розвитку економічного явища чи процесу, що є формою вияву економічних законів. Т. – стійкі співвідношення як окремих властивостей, ознак, так і самі властивості, характерні ознаки цілісної економічної системи, її окремих підсистем (продуктивних сил, техніко-економічних та організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності і господарського механізму), елементів підсистем (наприклад, заробітної плати, […]...
6. Детермінізм економічний Детермінізм економічний – концепція, згідно з якою розвиток суспільства визначається лише розвитком економіки, а надбудовні відносини (передусім політичні, правові, культурні та ін.) позбавлені самостійності, тобто не впливають або впливають незначною мірою на суспільно-історичний розвиток. Виник внаслідок певної однобічної теоретико-методологічної спрямованості економічної теорії К. Маркса з цієї проблеми, наступної вульгаризації його вчення Е. Бернштейном, П. Лафаргом […]...
7. Факторний аналіз Факторний аналіз – метод дослідження окремих економічних явищ і процесів, економічної системи загалом, що передбачає виявлення, аналіз і класифікацію впливу різних факторів, розміри впливу таких факторів на загальний процес економічної діяльності, її ефективність. За допомогою цього методу здійснюється, зокрема, кількісна характеристика впливу окремих факторів (науки, техніки, науково-технічного прогресу, освіти, підприємницької діяльності та ін.) на економічне […]...
8. Метод генетичний Метод генетичний (гр. genesis – походженні – спосіб, метод наукового пізнання економічних явищ і процесів, економічних систем, який грунтується на аналізі їх виникнення, походження, становлення та розвитку. М. г. передбачає аналіз певного вихідного стану економічної системи (в т. ч. окремих економічних явищ і процесів, елементів і підсистем) та виведення з нього наступних станів, більш розвинених […]...
9. Економічний аналіз в управлінні виробництвом ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ЧАСТИНА І. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ 1. ЗМІСТ, ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ 1.4. Економічний аналіз в управлінні виробництвом Управління слід розглядати як цілеспрямований процес впливу або як об’єднання зусиль персоналу для досягнення певних цілей. Провідну роль в управлінні виробництвом відіграє прийняття рішень, ефективність яких є неодмінною умовою успішного функціонування підприємства. Тому не […]...
10. Аналіз Аналіз – загальнонауковий елемент діалектичного методу дослідження економічних явищ і процесів, економічних систем, сутність якого – в розчленуванні об’єкта, предмета або економічних відносин між ними та людьми на складові частини, елементи (ознаки, властивості, риси, стадії, ступені тощо) та їх відокремленому вивченні, а відтак з’ясуванні зв’язків між ними (структури). Основними формами А. є: 1) дослідження відносно […]...
11. Системно-діагностичний економічний аналіз Системно-діагностичний економічний аналіз – аналіз економічних явищ і процесів, що дає змогу вивчати їх як складні системи або підсистеми з багаторівневою ієрархічною структурою і на цій основі виявляти фактори виробництва, що гальмують зростання його економічної ефективності, обгрунтовувати рекомендації щодо усунення диспропорцій, вирішення суперечностей тощо. Важлива вимога С.-д. е. а. – одночасність опису (формалізації) об’єкта аналізу, […]...
12. Оптимум економічний Оптимум економічний (лат. optimum – найкраще) – сукупність найсприятливіших економічних умов розвитку економічної системи, що досягається шляхом найраціональнішого використання кожної з її підсистем та елементів. У вузькому значенні O. e. – найкраще використання технологічного способу виробництва, передусім продуктивних сил, за якого досягається максимальна ефективність виробництва і праці за мінімальних витрат. Найузагальненішим критерієм O. e. є […]...
13. Закон заперечення заперечення в економіці Закон заперечення заперечення в економіці – один з основних законів діалектики, який характеризує напрям розвитку економічної системи, її підсистем та елементів (окремих явищ і процесів), починаючи з їх виникнення та становлення, наступного розвитку, функціонування й переходу у досконаліші, розвиненіші системи. Таким чином З. з. з. в е. синтезує найважливіші ознаки інших законів діалектики (законів кількісно-якісних […]...
14. Модифікація економічних законів Модифікація економічних законів – поява якісно нових форм вияву і реалізації законів і кількісно-якісні зміни в межах як нових, так і існуючих форм, які (зміни) не спричиняють зникнення даної сутності, а отже, відмирання закону, а також деякі несуттєві зміни у змісті та формах розвитку закону. Змістом закону є процес розгортання його сутності шляхом встановлення сутнісних […]...
15. Фінансовий аналіз Фінансовий аналіз – метод фінансового менеджменту, що передбачає комплексну оцінку: 1) фінансового стану країни загалом, окремих регіонів і галузей, а також суб’єктів господарювання; 2) основних фінансових потреб на кожному з цих рівнів економіки та вибору оптимальних шляхів їх фінансового забезпечення; 3) раціонального використання отриманих фінансових ресурсів і забезпечення всебічної фінансової звітності як основи фінансового контролю […]...
16. Стратегія економічного розвитку Стратегія економічного розвитку – довготермінова економічна політика, в якій конкретизується стратегічна мета діяльності уряду, спрямована на розширене відтворення цілісної економічної системи за змінюваності внутрішніх і зовнішніх умов. Основними структурними елементами С. е. р. є, по-перше, здійснення довготермінової економічної політики у сфері промисловості (промислова політика), аграрній сфері (аграрна політика), у сфері зовнішньоекономічної діяльності (зовнішньоекономічна політика), у […]...
17. Структурно-функціональний аналіз Структурно-функціональний аналіз – принцип системного дослідження соціально-економічних явищ і процесів, за якого цілісна економічна або соціальна система (а також їх діалектична єдність – соціально – економічна система) поділяється на окремі структурні елементи, кожен з яких виконує певну функцію. Функція при цьому розглядається як сталий механізм активної взаємодії різних підсистем, елементів і компонентів у межах цілісної […]...
18. Сутність і явище в економічному дослідженні Сутність і явище в економічному дослідженні – фундаментальні категорії діалектики, у взаємодії яких сутність означає основне, визначальне у змісті економічної системи (її окремих метасистем, підсистем, елементів), наявність у ній таких властивостей, якостей, а також внутрішньо необхідних, глибинних відносин, які обумовлюють інші властивості, якості, відносини та ін. Отже, явище є формою вияву сутності. Так, щодо вартості […]...
19. Догматизм економічний Догматизм економічний (гр. dogma – усталена думка, положення) – антидіалектичне, в т. ч. позаісторичне, розуміння економічної теорії та її окремих елементів (понять, категорій і визначень) як незмінних. Гносеологічні корені Д. е. – метафізичний метод пізнання і мислення, відірваність економічної теорії від практики, абстрагування від принципу історизму в дослідженні економічних явищ і процесів. Класові корені Д. […]...
20. Критерії класифікації економічних законів Критерії класифікації економічних законів – найважливіші ознаки, на основі яких оцінюються різні типи економічних законів і здійснюється їх класифікація згідно з принципом субординації. І група критеріїв за значущістю (залежно від терміну дії економічних законів) – закони, які діють упродовж різних історичних періодів. Розрізняють чотири їх типи: всезагальні економічні закони, загальні економічні закони, специфічні економічні закони […]...
21. Принцип історизму в економічному дослідженні Принцип історизму в економічному дослідженні – принцип діалектики, який передбачає вивчення генезису (а отже, передумов) певної економічної системи (її окремих підсистем та елементів); основних стадій та етапів її еволюції; законів і закономірностей розвитку та функціонування і, відповідно, суперечностей; кількісно-якісних і сутнісних перетворень і переходу до принципово нової економічної системи; історії понять і категорій, які відображають […]...
22. Типи економічного прогресу Типи економічного прогресу – класифікація економічного прогресу залежно від способів економічного зростання та інших критеріїв. Розрізняють екстенсивний (економічне зростання здійснюється завдяки кількісному приросту всіх елементів продуктивних сил) та інтенсивний (економічне зростання відбувається внаслідок якісного вдосконалення системи продуктивних сил) Т. е. п., на основі яких виділяють змішаний тип, що виникає внаслідок поєднання інтенсивних та екстенсивних факторів […]...
23. Ідеологія економічна Ідеологія економічна (від ідея та гр. logos – слово, поняття, вчення) – система економічних ідей, понять і теорій, в яких адекватно відображаються економічні інтереси і світогляд соціальних верств, класів, націй і народу, дається оцінка сучасної, минулої чи майбутньої економічної системи. Водночас ідеологія, а отже, й I. e. характеризується як певна сукупність поглядів, понять, концепцій, відірваних […]...
24. Аналіз функціональний Аналіз функціональний – методологія комплексного дослідження причинно-наслідкових зв’язків, окремих рушійних сил розвитку економічних явищ і процесів, в якому наголос робиться на пізнанні залежних факторів (функцій). Сучасна наука вважає категорії “причина” і “наслідок” відносними, тобто такими, що взаємно впливають одна на одну й зумовлюють внаслідок цього зміну певних явищ або процесів. Це означає, що кожна із […]...
25. Тероризм економічний Тероризм економічний – колективно і суспільно небезпечні в національному (в т. ч. регіональному та місцевому) або міжнародному масштабах дії, що призводять до порушень функціонування та розвитку чи руйнування окремих елементів економічної системи або системи загалом, а також носіїв цих систем – окремих громадян, трудових колективів, соціальних верств і груп. Основними формами вияву Т. е. на […]...
26. Економічний аналіз господарської діяльності підприємств Регіональна економіка Глава ІІІ ПЕРЕХІДНА ЕКОНОМІКА І РИНКОВЕ РЕФОРМУВАННЯ РЕГІОНІВ 3. Економічний аналіз господарської діяльності підприємств Економічний аналіз – це вивчення економіки і господарської діяльності підприємств. Розвиток економічної науки привів до виділення економічного аналізу в самостійну її галузь. Основною метою аналізу економіки є вивчення об’єктивно чинних економічних законів задля свідомого використання їх у практичній діяльності: […]...
27. Закон як економічна категорія Закон як економічна категорія – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між основними протилежними сторонами, властивостями економічних явищ і процесів, між окремими стадіями і ступенями розвитку економічної системи, між різними системами, внаслідок еволюції яких (зв’язків) об’єктивно формується послідовний характер змін у суспільстві. На відміну від законів природи, З. як е. к. відображає закони господарської (або […]...
28. Націоналізм економічний Націоналізм економічний – гіпертрофована національна економічна ідея, менталітет і національна економічна політика держави, що грунтуються на проповідуванні національної зверхності обраної соціально-економічної моделі суспільства, внутрішньої та зовнішньої економічної політики уряду. Форми вияву Н. е. – проповідування зверхності одного з існуючих в країні типів та форм власності (а отже, типів і форм підприємств), моделей регулювання економіки, видів […]...
29. Процес економічний Процес економічний – послідовна і закономірна зміна станів підсистем та елементів економічної системи, внаслідок чого поступово формуються відповідні структурні ланки нової системи та відбувається трансформація менш розвиненої економічної системи в досконалішу. Двома основними типами П. е. є функціонування економічної системи (означає відтворення її сутнісних та якісних сторін загалом та окремих складових зокрема) і її розвиток […]...
30. Прогрес економічний Прогрес економічний (лат. progressive – рух уперед, поступальний розвиток суспільства висхідною, від менш до більш досконалих форм) – поступальний рух усієї економічної системи, кожної з її підсистем (продуктивних сил, техніко-економічних, організаційно-економічних, відносин економічної власності, товарно-грошових відносин, економічних відносин і господарського механізму) до вищого ступеня їх комплексної організованості, планомірності та пропорційності з метою підвищення життєвого рівня […]...
31. Економічний аналіз діяльності Регіональна економіка Глава IX КРЕДИТНА ПОЛІТИКА 4. Економічний аналіз діяльності комерційного банку Аналіз діяльності комерційного банку є одним з найважливіших напрямків економічної роботи. В цьому аспекті велике значення має правильна організація роботи як на мікрорівні (тобто в окремому банку), так і на макрорівні (у банківській системі), без здійснення якої важко Визначити основні напрямки грошово-кредитної політики, […]...
32. Економічні процеси Економічні процеси – хід розвитку економічної системи, окремих її підсистем, метасистем, елементів та компонентів, послідовна зміна різних типів економічних систем, окремих стадій, ступенів, етапів систем певного типу. В межах Е. п. слід виділяти процес активної взаємодії людини з природою, присвоєння речовини природи у процесі праці (що становить зміст продуктивних сил) та економічні зв’язки і відносини […]...
33. Контроль економічний Контроль економічний – комплекс знань та заснована на них сукупність спостережень і перевірок контролюючими органами функціонування й розвитку економічної системи відповідно до вимог економічних законів, чинного законодавства, прийнятих управлінських рішень з метою їх виконання (а отже, усунення можливих негативних явищ) та забезпечення планомірного суспільного відтворення, динамічного й ефективного розвитку її елементів в інтересах всього населення. […]...
34. Система економічних відносин Система економічних відносин – сукупність техніко-економічних, організаційно-економічних і відносин економічної власності у процесі діалектичної взаємодії між підсистемами, з одного боку, та системою продуктивних сил – з іншого. Домінантною підсистемою С. е. в. є відносини економічної власності, розвиток яких, передусім властивих їм економічних законів і закономірностей, надає цілісності всій системі, детермінує еволюцію техніко-економічних та організаційно-економічних відносин […]...
35. Прогнозування економічне Прогнозування економічне (від грец. prognosis – передбачення) – спосіб наукового передбачення основних напрямків розвитку економічної системи або її окремих елементів. Найважливіші функції П. е.: з’ясування основних шляхів і перспектив еволюції економічної системи, можливих структурних змін у ній, пріоритетних напрямків соціально-економічного прогресу; виявлення і обгрунтування альтернативних шляхів розвитку системи та показників її еволюції; оцінка можливих соціально-економічних […]...
36. Екстраполяція Екстраполяція – метод наукового пізнання, за якого відбувається поширення висновків, показників, тенденцій та закономірностей одних явищ, процесів, а також стадій та етапів цілісної економічної системи на інші майбутні очікувані явища і процеси, на більш розвинені стадії та етапи цієї системи на основі обгрунтованих та чинних законів і їх внутрішніх суперечностей. У математиці й статистиці Е. […]...
37. Інституціональні зміни Інституціональні зміни – безперервний процес кількісно-якісних і сутнісних змін та перетворень різних соціальних та економічних інститутів. Інституційними факторами І. з. є наукові, техніко – технологічні, економічні (в т. ч. фінансові, інвестиційні, інноваційні та ін.), соціальні, правові, політичні тощо, пов’язані з управлінням та регулюванням системи суспільних відносин, передусім економічних, окремих їх підсистем та елементів. Залежно від […]...
38. Регулювання економічне Регулювання економічне – цілеспрямовані дії різних суб’єктів господарської діяльності, що забезпечують розвиток економіки, використання економічних законів, узгодження інтересів і вирішення економічних суперечностей. Об’єктами P. e. на макрорівні є: 1) продуктивні сили; 2) техніко-економічні відносини (відносини спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва, його концентрації); 3) організаційно-економічні відносини (маркетингова діяльність, система менеджменту та ін.); 4) відносини економічної власності; 5) […]...
39. Закони соціальні – внутрішньо необхідні Закони соціальні – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між продуктивними силами та елементами системи суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, політичних та ін.). Розрізняють передусім три основні типи З. е.: 1) всезагальні; 2) загальні; 3) специфічні, або стадійні. До першого належать закони, які діють в усіх суспільно-економічних формаціях і охоплюють усі елементи (підсистеми) суспільних відносин […]...
40. Розвиток еколого-економічний Розвиток еколого-економічний – не зворотні, спрямовані, закономірні якісно-сутнісні зміни у межах соціально-економічної системи на основі розширеного еколого-економічного відтворення та раціонального використання природних ресурсів. Такий розвиток забезпечується адекватною еколого-економічною політикою, на основі якої комплексно здійснюються еколого-економічні реформи, передусім широкомасштабна екологізація виробництва – шляхом упровадження маловідходних і безвідходних ресурсоощадних технологій з урахуванням критеріїв еколого-економічної ефективності. Окрім цього, […]...