Теорія монополістичної конкуренції Е. Чемберліна

Історія економічних вчень

ЕВОЛЮЦІЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТЕОРІЇ XX ст.

11.2. Теорія монополістичної конкуренції Е. Чемберліна

Едвард Чемберлін (1899-1967) – американський економіст. Народився у штаті Вашингтон у сім’ї священика. Закінчив Айовський університет. У 1922 р. Е. Чемберлін вступає до докторантури Гарвардського університету і, закінчивши її, залишається тут викладати. У 1933 р. вчений публікує працю “Теорія монополістичної конкуренції”, яка стала згодом класичним твором.

“Теорія монополістичної конкуренції” Чемберліна

була викликом традиційній економічній науці, згідно з якою монополія і конкуренція існували як взаємовиключні поняття.

Чемберлін у своїй праці показав існування спеціального виду монополії, яка є необхідною складовою конкурентної ринкової системи. Він вказав на два способи поєднання монополії з конкуренцією:

– створення ринку ймовірно рідкісних товарів – цей варіант можливий за наявності двох або невеликого числа продавців;

– ринок диференційованих продуктів – контроль продавців над товарами, що мають особливі ознаки.- Запропонований ним варіант монополістичної конкуренції має такі

характерні ознаки:

– число продавців досить велике;

– кожна фірма діє на ринку, не враховуючи свого впливу на поведінку конкурентів;

– товар якісно різнорідний, тому покупці віддають перевагу товарам із торговою маркою конкретних продавців;

– вхід у виробництво близьких груп продуктів не обмежений. У результаті кожний продавець має криву попиту за заданих цін.

Пропонуючи диференційований продукт, кожний продавець формує свій мікроринок, на якому виступає як монополіст, але водночас його товар зазнає конкуренції з боку більш довершених товарозамінників. Конкуренція при цьому розвивається в трьох напрямках:

– маніпулювання ціною – через монополізацію ринку продавцем відбувається порушення рівноважної ціни у бік збільшення; це призводить до зменшення обсягів виробництва продукції, недовикористання виробничих потужностей, зростання безробіття (негативний аспект теорії Чемберліна);

– внесення якісних змін у виготовлюваний продукт;

– впровадження реклами.

Останні два чинники належать до нецінових чинників конкуренції.

Пізніше до нецінових умов посилення монополістичної конкуренції Чемберлін відніс технічне удосконалення й обслуговування покупців.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Теорія монополістичної конкуренції Е. Чемберліна