ТЕРАРІЙ

Related posts:

1. ОКЕАНАРІЙ Екологія – охорона природи ОКЕАНАРІЙ – прир. водойма, басейн, обладнаний для утримування мор. тварин з метою наук, досліджень або спостережень за ними....
2. ЗООЦИД(И) Екологія – охорона природи ЗООЦИД(И) – хім. засоби, що застосовуються для знищення шкідливих хребетних тварин....
3. НЕКРОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи НЕКРОЦЕНОЗ – скупчення на одній ділянці решток відмерлих організмів незалежно від причин, часу й місця загибелі окремих особин. Напр., знесення водою в одне місце решток організмів (комах, молюсків, кісток наземних хребетних), які загинули не в один час і в різних місцях....
4. ГЕМАТОЗОЇ Екологія – охорона природи ГЕМАТОЗОЇ, гемопаразити – одноклітинні організми, що паразитують у крові хребетних тварин і людини. Г. спричинюють інфекц. захворювання (малярію, піроплазму та ін.)....
5. ОРГАНІЗМИ ЦИРКУМТРОПІЧНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ ЦИРКУМТРОПІЧНІ – види (частіше більші таксони) тварин і рослин, ареал яких оперізує тропічну зону земної кулі. Для наземних організмів ці ареали перервані величезними просторами океанів, для мор. – суходолом. Серед наземних рослин є лише поодинокі приклади циркумтропічних видів (деякі ціперуси), але є багато більших таксономічних груп тварин і рослин (мавпи, […]...
6. ДЕТРИТ Екологія – охорона природи ДЕТРИТ – 1) продукт мех. руйнування решток рослин і тварин та продуктів життєдіяльності живих організмів, заселений мікроорганізмами, який перебуває у завислому стані у воді або осів на дно водойми. Д. є поживою для водяних, т. з. детритоїдних, тварин; 2) (м е д.) продукт розкладання тканин чи хвороботворних утворів, напр., Д. віспяний; […]...
7. ГРУНТОЇДИ Екологія – охорона природи ГРУНТОЇДИ – водяні тварини, які споживають грунт і використовують в їжу часточки орг. речовини (детрит), дрібних тварин і рослин, які містяться в донних осадах....
8. ДЕМ Екологія – охорона природи ДЕМ – невелике (від декількох до багатьох десятків особин) відносно ізольоване внутрішньовидове угруповання хребетних тварин, що існує протягом одного-двох поколінь, після чого об’єднується з ін. подібними угрупованнями....
9. ЕКОЛОГІЯ ТВАРИН Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ТВАРИН – наука про взаємовідносини тварин з довкіллям. Багато видів тварин є первинними консументами екосистем, характеризується великими різноманітністю і чисельністю в наземних угрупованнях. Вивчення Е. т., напр. комах, відбувалося в кілька етапів: спочатку основна увага приділялась польовим і екол. дослідженням, вивченню їхніх життєвих циклів, пізніше увага була прикута до хім. […]...
10. ПІК ЧИСЕЛЬНОСТІ Екологія – охорона природи ПІК ЧИСЕЛЬНОСТІ – найбільша кількість особин даної популяції, що досягається періодично або зрідка в разі масового розмноження. Як правило, у хребетних тварин П. ч. не перевищує середню чисельність більш ніж у 105-106 разів (у безхребетних у 107-108 разів). Розрізняють сезонні, багаторічні та вікові П. ч....
11. АМФІБІОНТИ Екологія – охорона природи АМФІБІОНТИ – організми, пристосовані до життя у воді і на суходолі. Серед хребетних тварин це – амфібії, які на стадії личинки дихають зябрами, а в дорослому віці – легенями, через шкіру і слизову оболонку рота. Серед рослин – водорості припливно-відпливної зони, а також рис, стрілолист та ін....
12. РЕДУЦЕНТИ Екологія – охорона природи РЕДУЦЕНТИ, біоредуценти, деструктори – організми, переважно бактерії і гриби, які в ході своєї життєдіяльності мінералізують мертву орг. речовину, тобто перетворюють її на прості неорг. сполуки, які після цього використовуються продуцентами. В наземних екосистемах особливе значення мають грунт. Р., що залучають у колообіг речовин рештки відмерлих рослин і тварин....
13. НОРМА ПРОМИСЛУ Екологія – охорона природи НОРМА ПРОМИСЛУ – ліміт вилучення з експлуатації запасів прир. ресурсів (лісів, наземних тварин, мор. тварин, у т. ч. риб і безхребетних, ягід, грибів тощо), який забезпечує їхнє самовідновлення або поступовість використання. Це якісно-кільк. обмеження, що запобігають порушенню структури і функціонування популяцій та екосистем – їхнього статевовікового складу, внутр. взаємозв’язків і т. […]...
14. ТЕРМОФОБИ Екологія – охорона природи ТЕРМОФОБИ – організми, які не витримують високих т-р, нормально розвиваються за порівняно низьких. Для більшості Т. верхня межа становить 10 С. До них належать багато безхребетних і хребетних тварин, різні водорості, бактерії, гриби, мохи та квіткові рослини. Живуть у глибинах океанів, морів, районах суходолу (Арктика, високогір’я), де т-ра ніколи не буває […]...
15. ІМІСІЯ Екологія – охорона природи ІМІСІЯ – потік речовин, які проникають у певне середовище (в приміщення, довкілля)....
16. АЕРОБІОС Екологія – охорона природи АЕРОБІОС – сукупність аеро-біонтів – організмів, що мешкають на суходолі, тобто наземних організмів....
17. ПРОДУКТИВНІСТЬ ПЕРВИННА Екологія – охорона природи ПРОДУКТИВНІСТЬ ПЕРВИННА – біомаса (наземних та підземних органів), а також енергія та біогенні леткі речовини, вироблені продуцентами на одиниці площі за одиницю часу....
18. ІНДЕКС ЛІНКОЛЬНА Екологія – охорона природи ІНДЕКС ЛІНКОЛЬНА – показник, покладений в основу методу маркування та повторного відновлювання, за яким ведуть облік досить рухливих водяних тварин (риби), наземних тварин з широким радіусом активності (ссавці), а також форм, які мешкають у важкодоступних місцях. Основний принцип цього методу полягає в тому, що певне число видів а виловлюють, значать і […]...
19. КРИНОГАЛОФІТИ Екологія – охорона природи КРИНОГАЛОФІТИ – рослини, які виділяють із власного організму сіль крізь спец, сольові залози на наземних органах (напр., кермек, франкенія, тамарикс)....
20. СУФОЗІЯ Екологія – охорона природи СУФОЗІЯ – винесення дрібних мін. часточок і розчинних речовин з гір. порід підземними водами....
21. СЕРПЕНТАРІЙ Екологія – охорона природи СЕРПЕНТАРІЙ – приміщення для утримання отруйних змій з метою добування отрути та вивчення їхнього способу життя....
22. ЕПІФІТИ Екологія – охорона природи ЕПІФІТИ – рослини, що живуть на ін. рослинах, використовуючи їх лише як місце прикріплення, а живляться самостійно. В угрупованнях є ланками консорцій. Мають пристосування для отримання поживних речовин і води з довкілля (губчасті покриви коренів, які легко вбирають воду, спец, утвори для утримування дощової води тощо). Поширені по всій земній кулі, […]...
23. ІНСЕКТАРІЙ Екологія – охорона природи ІНСЕКТАРІЙ – будівля або приміщення, де розводять та утримують комах, яких застосовують у наук, дослідженнях та для боротьби із шкідниками с.-г. культур біол. методом....
24. “ПЛІВКА ЖИТТЯ” Екологія – охорона природи “ПЛІВКА ЖИТТЯ” – шар живої речовини; сукупність наземних та поверхнево-водних біоценозів, що вміщують у собі майже всю масу живої речовини біосфери....
25. АБРАЗІЯ Екологія – охорона природи АБРАЗІЯ – процес руйнування і розмивання берегів річок, водосховищ, морів хвилями; руйнування і пошкодження наземних органів рослин твердими часточками (піщинками, снігом) під час пилових бур, заметілей....
26. ВОЛОГІСТЬ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ВОЛОГІСТЬ ГРУНТУ – величина, що кількісно характеризує водоутримувальну здатність грунту. Залежно від умов утримування вологи розрізняють В. г. польову, загальну, капілярну, повну, граничну польову, максимальну молекулярну, максимальну адсорбційну. Основними з них є найменша, капілярна і повна. Остання формується за умови заповнення грунтових пор водою після стікання надлишкової води і залежить від […]...
27. ВІТРОСТІЙКІСТЬ Екологія – охорона природи ВІТРОСТІЙКІСТЬ – здатність наземних рослин протидіяти сильному постійному вітру або його поривам. В. забезпечується формуванням глибокої і розгалуженої кореневої системи, міцним стовбуром, архітектонікою крони дерев та чагарників, густотою їх розміщення у фітоценозі....
28. АНАБОЛІЯ Екологія – охорона природи АНАБОЛІЯ – тип філембріогенезу, зміна ознак дорослих організмів внаслідок виникнення нових стадій наприкінці періоду формотворення. На пізніх стадіях розвитку організмів звичайно виникають зміни у будові скелета хребетних, диференціюванні м’язів, розподілі кровоносних судин. Напр., зрощення хрящів і кісток у дорослих хребетних, у предків яких вони були відокремлені. Термін “А.” запровадив у 1912 […]...
29. ОХОРОНА ТВАРИН Екологія – охорона природи ОХОРОНА ТВАРИН – комплекс міжнар., держ. і регіональних адмін.-госп. і громадських заходів, спрямованих на збереження популяційно-видового складу і середовища існування, підтримання чисельності тварин на рівні, що забезпечує їхнє існування....
30. ПРОМИВАННЯ ПОВІТРЯ Екологія – охорона природи ПРОМИВАННЯ ПОВІТРЯ – вилучення з повітря забруднювальних речовин шляхом їх абсорбції на тонких шарах або дрібних краплинах рідини (звичайно води)....
31. ПСАМОН Екологія – охорона природи ПСАМОН – сукупність мешканців піщаних берегів водойм (вище від рівня води); П. складається з діатомових та ін. водоростей, інфузорій, деяких дрібних червів, личинок комах та ін. організмів....
32. ЕТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ЕТОЛОГІЯ – наука про поведінку тварин в умовах екосистем. Переважно вивчає ген. зумовлені аспекти поведінки та проблеми еволюції поведінки тварин у прир. умовах; частина екології тварин....
33. ЗООНОЗИ Екологія – охорона природи ЗООНОЗИ – інфекц. та паразитарні хвороби тварин, на які можуть хворіти і люди, що заразились від хворих тварин (сказ, бруцельоз, чума, сап, сибірська виразка та ін.)....
34. ВИСЕЛЕННЯ ТВАРИН Екологія – охорона природи ВИСЕЛЕННЯ ТВАРИН – неперіодичні масові міграції тварин одного виду, що мають переважно один напрямок. В. т. характерне здебільшого для тварин тундри і тайги (лемінги, білки, кедрівки). Екол. та еволюц. доцільність В. т. полягає у зниженні їх чисельності в періоди перерозмноження і перенаселення місць проживання. В разі В. т. дуже багато тварин […]...
35. САПРОПЕЛЬ Екологія – охорона природи САПРОПЕЛЬ – колоїдальні відклади, що утворюються на дні річок і озер унаслідок перегнивання решток рослин і тварин. С. застосовують як добриво, а також для мін.-вітамінної підгодівлі с.-г. тварин та в грязелікуванні....
36. ГЕНОФОНД Екологія – охорона природи ГЕНОФОНД, фонд генетичний – сукупність генів однієї групи організмів (вид, популяція тощо), що характеризується певними якісним складом та чисельністю. Охорона Г. прир. і штучних популяцій рослин і тварин – одне з головних завдань охорони природи....
37. ІНКВІЛІНІЗМ Екологія – охорона природи ІНКВІЛІНІЗМ – різновид коменсалізму, коли один вид тварин вміщує свої яйця або личинки в житло ін. тварин, які пізніше, як правило, знищують організм господаря або його малят....
38. БРУНЬКУВАННЯ Екологія – охорона природи БРУНЬКУВАННЯ – один із способів нестатевого (вегетативного) розмноження рослин і тварин (деякі бактерії, сумчасті гриби, мохи, кишковопорожнинні). У деяких тварин Б. залишається незавершеним, і утворюються колони....
39. ГАЗИ ВІДПРАЦЬОВАНІ Екологія – охорона природи ГАЗИ ВІДПРАЦЬОВАНІ – гази, що утворюються внаслідок перебігу різних технол. процесів і викидаються в довкілля. Розрізняють організовані (викидаються в труби) та неорганізовані Г. в. (виділяються в щілини, приміщення тощо)....
40. МУЛ Екологія – охорона природи МУЛ – 1) дрібнозернисті відклади у водоймах (часточки розміром менші за 0,01 мм становлять, як правило, понад 30 % його маси), що складаються з суміші мін. та орг. речовин, часто з переважанням однієї з них; 2) мор. відклади, що містять 30-50 % дрібних часточок розміром до 0,01 мм. Деякі М. (1, […]...