ТИПИ ВІДМІН ІМЕННИКІВ
Морфологія. Орфографія. Елементи стилістики
Іменник
§ 9. ТИПИ ВІДМІН ІМЕННИКІВ
Про поділ іменників на чотири відміни, а також про іменники твердої, м’якої та мішаної груп
ПРИГАДАЙМО. 1. Що таке закінчення та основа слова? 2. Які є шиплячі приголосні?
74
Провідміняйте усно подані іменники. Чи однакові в них відмінкові закінчення? Зробіть висновок, як відмінюються іменники – усі однаково чи по-різному.
Висота, човен, гордість.
І відміна
За особливостями відмінювання іменники поділяють на чотири відміни (рос.
До І відміни належать іменники жіночого й чоловічого роду, які в називному відмінку однини мають закінчення – а(-я). НАПРИКЛАД: 
II відміна
До II відміни належать: іменники чоловічого роду, які в називному відмінку однини мають нульове закінчення або закінчення – о.
іменники середнього роду, які в називному відмінку однини мають закінчення – о, – е, – а(-я). НАПРИКЛАД:
III відміна
До III відміни належать іменники жіночого роду, які в називному відмінку однини мають нульове закінчення,
IV відміна
До IV відміни належать іменники середнього роду із закінченням – а(-я) в називному відмінку однини, у яких при відмінюванні з’являється суфікс – ат – ( ят ) або – єн-. НАПРИКЛАД: 
75
Розгляньте опорні таблиці поділу іменників на відміни в українській і російській мовах. Що спільного й що відмінного ви помітили?
РОСІЙСЬКА МОВА
Склонение | Род | Окончание в И. п. ед. ч. |
І | Ж., М. | -а(-я ) |
II | М. | Нулевое |
С. | -о, – е, | |
III | Ж | Нулевое |
УКРАЇНСЬКА МОВА
Відміна | Рід | Закінчення в Н. в. одн. |
І | Ж., Ч. | -а(-я ) |
II | Ч. | Нульове, – о |
С. | -о, – е, – а(-я) | |
III | Ж. | Нульове |
IV | С. | -а(-я) (суф. – aт-, – ят-, – ен ) |
76
I. Прочитайте іменники в колонках і доведіть, що їх відміни визначено правильно. Доберіть усно до кожної групи по два власних приклади.
І відміна | II відміна | III відміна | IV відміна |
Вода | Завод | Ніч | Курча* |
Ілля | Вікно | Любов | Лоша* |
II. Перекладіть усно слова російською мовою. Поміркуйте, чи “збережуть” вони свою відміну в російській мові.
*Курча – (рос.) цыпленок.
*Лошa – (рос.) жеребенок.
77
Запишіть іменники в чотири колонки: 1) І відміна; 2) II відміна; 3) III відміна; 4) IV відміна.
Станція, сайт, курча, листоноша, маестро, море, порося, мати, тінь, ожина, щирість, каченя.
78
ЧОМУ ТАК? І. Поміркуйте, чому не можна віднести до жодної з відмін такі іменники: а) журі, кіно, кенгуру, б) ворота, Суми, жнива, дрова.
II. Поміркуйте, чому іменник дівчина належить до І відміни, дівчатко – до II, а дівча – до IV.
79
Хто зможе за одну хвилину дібрати й записати чотири іменники IV відміни? А хто добере п’ять таких спів? А хто ще більше?
Групи
Залежно від того, на який приголосний закінчується основа слова, іменники першої і другої відмін поділяємо на групи.
ГРУПИ ІМЕННИКІВ
Група | Приголосний, на який закінчується основа | Приклади |
Тверда | Твердий, крім шиплячого | Весна |
М’яка | М’який | Місяць |
Мішана | Шиплячий | Дощ |
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Звук [й] – м’який, тому іменники з основою на [й] належать до м’якої групи. НАПРИКЛАД: подія [под’ійа].
80
Випишіть послідовно спочатку іменники твердої групи, а потім – м’якої. Які три іменники не треба виписувати? Чому?
Оздоба, олія, пісня, виставка, смуток, столиця, товариш, Павло, носій, асфальт, інститут, ідилія, доля, сітка, ноша, ущільнення, ожина, коваль, Світязь, плече, келія, Антон, газета. КЛЮЧ. У кожному виписаному слові підкресліть другу букву. Якщо ви правильно виконали завдання, то з підкреслених букв прочитаєте народну прикмету передбачення погоди.
Іменники на – ар, – up, – яр
Іменники II відміни на – ар, – up, у яких наголос постійно падає на – ар, – иp, належать до твердої групи (куховар, мундир); інші – до м’якої (богатир – богатиря).
До твердої групи також належать іменники комар, долар, пластир.
Іменники II відміни на – яр, у яких при відмінюванні наголос переходить з – яр на закінчення, належать до мішаної групи (школяр – школяра, газетяр – газетяра); інші – до твердої (муляр – муляра).
81
Спишіть іменники, позначте наголоси. У дужках біля кожного слова зазначте відміну.
Бригадир, базар, муляр, комар, друкар, лікар, каменяр, ювіляр, бібліотекар.
Розбір іменника як частини мови
Послідовність розбору
1. Частина мови.
2. Початкова форма (називний відмінок однини).
3. Назва істоти чи неістоти.
4. Власна чи загальна назва.
5. Рід (якщо є), число, відмінок.
6. Відміна, група (для І і II відмін).
7. Синтаксична роль.
Зразок усного розбору
Непорушно стоять високі, пожовклі соняшники (У. Самчук).
Соняшники – іменник, початкова форма соняшник; неістота, загальна назва, чоловічий рід, множина, називний відмінок, друга відміна, тверда група; у реченні є підметом.
Зразок письмового розбору
Соняшники – імен., п. ф. соняшник, неіст., заг., ч. р., мн., Н. в., II відм., тв. гр., підм.
82
І. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Визначте відміну виділених іменників у російській та українській мовах.
Широкие просторы. Золотистое поле. Рожь склоняется* под тяжестью колосьев и колышется*, как море, от жаркого летнего ветерка… А над золотистым полем возвышаются сосны, освещенные солнцем. Шумят на ветру могучие ветви. Дорога вьется между полями (О. Туберовская).
*Склоняться – укр. схилятися, хилитися.
*Колыхать – укр. колисати, хилитати, коливати, гойдати.
II. Розберіть усно виділені іменники як частину мови, розбір двох з них запишіть (на вибір).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...