Торговельні преференції

Related posts:

1. Міжнародні торговельні угоди Міжнародні торговельні угоди – система міжнародних договорів та угод стосовно регулювання торгівлі товарами і послугами, в т. ч. торгівлі між країнами та регіонами. Розрізняють дво – та багатосторонні, а залежно від суб’єктів, які укладають М. т. у., – міждержавні (міжурядові), або офіційні, та міжфірмові (консорціальні, картельні та ін.); залежно від характеру укладання і дії угод […]...
2. Торговельні витрати Торговельні витрати – витрати торговельних підприємств і організацій на доробку, транспортування, зберігання та реалізацію товарів і послуг, які у вартісній формі ще називають витратами обігу. Основними елементами Т. в. є витрати на оплату робочої сили (в т. ч. праці) у сфері торгівлі; матеріальні витрати (амортизація, закупівля палива, господарських матеріалів тощо); транспортні витрати; витрати на рекламу […]...
3. Торговельні бар’єри Торговельні бар’єри – створювані державними органами економічні, правові та адміністративні штучні обмеження вільного обміну товарами і послугами між країнами. Такі бар’єри існують у формі тарифів, квот або валютного контролю і виникли з початком міжнародної торгівлі. За сучасних умов виокремлюють такі основні групи Т.6.: 1) митні та податкові збори; 2) не тарифні обмеження (див. Не тарифні […]...
4. Торговельні монополії Торговельні монополії – окремі наймогутніші торговельні компанії чи об’єднання компаній, які зосередили у себе найновішу техніку, контролюють значну частину сфери обміну і тому впливають на ціноутворення і привласнюють монопольно високий прибуток. У категорії Т. м. слід виокремлювати речовий зміст (основний капітал, гігантські супермаркети, оснащені передовою технікою, автоматизовані і механізовані торговельні операції тощо) і суспільну форму […]...
5. ЮНКТАД ЮНКТАД (Конференція ООН з торгівлі і розвитку) – орган Генеральної Асамблеї ООН, метою діяльності якого є сприяння розвитку міжнародної торгівлі, вдосконалення міжнародних економічних відносин. Ця мета конкретизується у виконанні таких трьох основних завдань: 1) забезпечення рівноправного, взаємовигідного, всебічного співробітництва між країнами, а на цій основі – стабільного миру; 2) вироблення рекомендацій, принципів, організаційно-правових умов і […]...
6. Преференція Преференція (лат. praefero – вважаю за краще) – надання окремим країнам, групі країн та організаціям і особам певних переваг, пільг з метою економічного поділу ринків збуту, джерел сировини і сфер розміщення капіталу. Особливі пільги надаються однією країною або групою країн іншим державам на засадах взаємності або в односторонньому порядку (без поширення на треті країни). Основними […]...
7. Режим найбільшого сприяння Режим найбільшого сприяння – обов’язковий принцип міжнародної торгівлі, закріплений у відповідних торговельних угодах на дво – та багатосторонній основах, що передбачає надання державами на взаємовигідних умовах переваг та пільг щодо мита, податків і зборів. Р. н. с. є засадничим принципом СОТ, створеної 1995, а до цього – ГАТТ. Водночас правила цих організацій передбачають такі винятки: […]...
8. Комісія ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) Комісія ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) – один із допоміжних органів Генеральної Асамблеї ООН. Створена у 1966 р. і складається з представників 36 держав. Виконує такі функції: сприяння гармонізації та уніфікації права міжнародної торгівлі, координація в цьому напрямі діяльності відповідних міжнародних організацій, підготовка нових міжнародних конвенцій та інших документів з права міжнародної торгівлі. Доповідь […]...
9. Новий міжнародний економічний порядок Новий міжнародний економічний порядок (НМЕП) – концепція перебудови міжнародних економічних відносин відповідно з комплексом вимог економічно відсталих країн для подолання їх нерівноправного становища у сфері зовнішньоекономічних відносин. Принципи НМЕП проголошують: суверенітет кожної держави над своїми багатствами, в т. ч. природними ресурсами й економічною діяльністю, інтегрована програма з сировини, ліквідація бар’єрів на шляху промислових товарів країн, […]...
10. Валютна дипломатія Валютна дипломатія – складова частина дипломатичної діяльності, яка полягає у вивченні ринків товарів, світової кон’юнктури, цін, веденні економічних переговорів, налагодженні зв’язків з діловими колами та фірмами, участі у міжнародних конференціях і нарадах з економічних питань. В. д. використовує дипломатичні методи та цілі у валютній сфері, що полегшує умови торгівлі, надання позики тощо. У більшості розвинених […]...
11. Товаропросування Товаропросування – рух товарів від підприємств-виробників до кінцевих споживачів, що забезпечується комплексом організаційно-економічних заходів і передбачає продовження процесу виробництва у сфері торгівлі. Початково Т. здійснюється виробниками матеріальних благ під час передання товарів торговельним або посередницьким підприємствам, відтак цими підприємствами (гуртової, гуртово-роздрібної та роздрібної торгівлі та ін.), а також суб’єктами інфраструктури товарного ринку (товарними біржами, страховими […]...
12. Закономірності розвитку міжнародної торгівлі Закономірності розвитку міжнародної торгівлі – найважливіші тенденції, які виступав – в реальними формами законів і характеризують особливості, ознаки та властивості міжнародної торгівлі. З. р. м. т. є: 1) випереджувальне зростання торгівлі послугами порівняно з темпами міжнародної торгівлі; 2) випереджувальне зростання торгівлі готовими виробами порівняно з товарами паливно-сировинної групи, а в межах перших – машинами та […]...
13. Регулювання міжнародної торгівлі Регулювання міжнародної торгівлі – сукупність форм, методів і важелів державного і наддержавного регулювання експорту та імпорту товарів і послуг з метою створення сприятливих умов для розширеного відтворення всередині країни, передусім для привласнення національними і транснаціональними компаніями (ТНК) максимальних прибутків. Реалізація цього завдання відбувається за суперечливого поєднання протекціонізму і лібералізації (див. Протекціонізм; Лібералізація у зовнішньоторговельній діяльності). […]...
14. Торгові договори й угоди Торгові договори й угоди – вид міжнародних договорів й угод, які регулюють торговельно-економічні відносини між державами. Т. д. й у. формують договірно-правову основу міжнародних торговельно-економічних відносин, визначають їх правовий режим (регулювання митного оподаткування, транспортних зв’язків, інших видів економічної діяльності фізичних та юридичних осіб однієї країни на території іншої), дають право засновувати торговельні представництва на території […]...
15. Рівень глобалізації Рівень глобалізації – узагальнений критерій, який характеризує масштаби залучення окремих країн у глобальну економіку залежно від таких основних показників: 1) рівень економічної інтеграції (визначається обсягом зовнішньої торгівлі щодо ВВП, розміром іноземних інвестицій, кількістю мігрантів та ін.); 2) ступінь участі країни у міжнародних зв’язках і діяльності міжнародних організацій; 3) рівень розвитку інтернет-технологій (кількість інтернет-серверів і користувачів […]...
16. Початковий капітал Початковий капітал – сума грошей, цінних паперів, матеріально-речових цінностей, необхідних підприємцю для відкриття власної справи, створення підприємства з виробництва товарів, послуг. П. к. неоднаковий в різних країнах, в окремих сферах і галузях і в різні періоди. У США середній обсяг П. к. на початку 90-х сягав 20 тис. дол., в Канаді – 12,5 тис. дол. […]...
17. Закону вартості інтернаціональні форми Закону вартості інтернаціональні форми – специфічні форми та особливості дії закону вартості в умовах інтернаціоналізації економічних систем. Інтернаціоналізація виробництва та обміну зумовлює дію закону вартості в його інтернаціональній формі, зокрема формування інтернаціональної вартості, яке залежить від: 1) середньої інтенсивності праці в масштабі світового господарства та інтенсивності національної праці в різних країнах світу; 2) середньої продуктивності […]...
18. Генеральна угода про тарифи і торгівлю Генеральна угода про тарифи і торгівлю /ГАТТ/ – багатостороння міжнародна угода й одна з найбільших міжнародних економічних організацій. Заснована в 1947 р. підписанням 23 країнами генеральної угоди про режим торгівлі і торговельну політику, яка почала діяти з 1948 р. ГАТТ покликана регулювати торгові відносини між країнами – учасницями на основі рівності, усунення дискримінації, імпортних квот […]...
19. ЮНІДО ЮНІДО (Організація ООН з промислового розвитку) – міжнародна організація, метою діяльності якої є сприяння промисловому розвитку і прискореній індустріалізації слаборозвинених країн через мобілізацію національних і міжнародних ресурсів. Створена 1966 як автономний орган Генеральної Асамблеї ООН. Діяльність ЮНІДО поділяють на оперативну (надання технічної допомоги слаборозвиненим країнам у здійсненні конкретних проектів у формі поставок устаткування, науково-дослідних розробок, […]...
20. Міжнародна асоціація розвитку Міжнародна асоціація розвитку – міжнародна кредитно-фінансова організація, мета якої – сприяння економічному розвитку країн, що розвиваються, надання їм дешевих (порівняно з кредитами МБРР) кредитів. Створена 1960 як філіал МБРР (має спільні з ним керівні органи) та спеціалізована установа ООН. До її складу 1995 входило 156 країн. М. а. р. надає кредити терміном до 50 років, […]...
21. Міжнародний кредит Міжнародний кредит – регульований та організований з боку МВФ рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, пов’язаних з наданням валютних і товарних ресурсів з метою уникнення або послаблення світової фінансової кризи, експансії американського капіталу та ін. М. к. базується на принципах зворотності, терміновості, платності, забезпеченості і виконує такі основні функції: 1) розподільчу – передбачає […]...
22. Валютний кредит Валютний кредит – міжнародний кредит, наданий у грошовій формі для придбання товарів або покриття пасивного сальдо платіжного балансу переважно в національній валюті країни – кредитора, рідше – в іноземній валюті або в міжнародних грошових одиницях (СДР, євро). В. к. надають банки при кредитуванні експорту та імпорту товарів або будівництва об’єктів країнами – кредиторами. Як правило, […]...
23. Валютна криза Валютна криза – загострення суперечностей у валютно-фінансовій сфері капіталізму, розпад грошової системи однієї країни або валютної світової системи. Основні форми вияву В. к.: економічно необгрунтоване (або недостатньо обгрунтоване) знецінення чи подорожчання національної валюти; різке коливання валютних курсів; значний обсяг спекулятивних операцій валютою, швидких і значних за масштабами припливів і відпливів валютних резервів; різка незбалансованість міжнародних […]...
24. Регіональні міжнародні економічні угоди Регіональні міжнародні економічні угоди – міжнародні договори між двома або більше країнами певного регіону з метою регулювання планомірного розвитку продуктивних сил, міжнародного поділу праці в межах регіону та вдосконалення на цій основі відносин економічної власності. В межах міжнародних техніко-економічних відносин в Р. м. е. у. йдеться, зокрема, про поглиблення міжнародної спеціалізації та кооперації виробництва, раціоналізації […]...
25. Право міжнародних організацій Право міжнародних організацій – система принципів і норм, що регулюють питання створення, визначення статусу і діяльності міжнародних організацій. Важливе місце в цій галузі міжнародного права посідають принципи і норми, які стосуються діяльності міжурядових організацій. П. м. о. регулює також діяльність неурядових міжнародних організацій. Джерелами П. м. о. є: міжнародні договори та угоди – установчі акти […]...
26. Міжнародна безпека економічна Міжнародна безпека економічна – стан міжнародних економічних відносин, за якого гарантується збереження або досягнення економічної безпеки окремої країни від деструктивних процесів у світовому господарстві, окремих регіональних об’єднань, а також комплекс заходів щодо її досягнення. Складовими М. б. е. є сировинна, енергетична, техніко-технологічна, наукова, інформаційна та ін. М. б. е. грунтується на принципах стабільності (створення зовнішніх […]...
27. Митна статистика Митна статистика – систематичний збір, обробка та аналіз сукупності даних (взятих із первинних документів) про експорт та імпорт товарів, переміщення фізичних осіб та їх багажу, транспортних засобів, поштових переказів тощо через митний кордон країни. Вступ України до міжнародних організацій з метою співпраці у сфері митної політики вимагає переходу на міжнародні правила статистичного обліку зовнішньої торгівлі, […]...
28. Валюта іноземна Валюта іноземна – грошові знаки іноземних держав і кредитні засоби обігу та платежу (векселі, чеки тощо), виражені в грошових одиницях іноземних держав та окремих міжнародних організацій, що використовуються в міжнародних розрахунках. В період панування золотого стандарту обмінний валютний курс національних валют розраховувався на основі співвідношення їх золотого вмісту або масштабу цін, що встановлювався державою. За […]...
29. Націоналізм економічний Націоналізм економічний – гіпертрофована національна економічна ідея, менталітет і національна економічна політика держави, що грунтуються на проповідуванні національної зверхності обраної соціально-економічної моделі суспільства, внутрішньої та зовнішньої економічної політики уряду. Форми вияву Н. е. – проповідування зверхності одного з існуючих в країні типів та форм власності (а отже, типів і форм підприємств), моделей регулювання економіки, видів […]...
30. Цілісність світового господарства Цілісність світового господарства – процес трансформації національних економічних систем в єдину інтернаціональну та глобальну економіку за активної участі наднаціональних органів. Двома найважливішими групами факторів, які посилюють таку цілісність, є об’єктивні та суб’єктивні. До об’єктивних факторів належать: 1) інтернаціоналізація господарського життя, передусім технологічного способу виробництва. Це виявляється у поглибленні міжнародного поділу праці, передусім міжнародної спеціалізації і […]...
31. Валютні відносини Валютні відносини – сукупність економічних відносин між країнами, юридичними і фізичними особами, міжнародними економічними, фінансово-кредитними організаціями, пов’язані з іншими формами міжнародних економічних відносин та функціонуванням і розвитком національних і світових грошей, а також поступовою глобалізацією товарно-грошових відносин у межах світового господарства. Провідну роль у цій системі відіграють відносини економічної власності, пов’язані з купівлею – продажем […]...
32. Регіоналізація Регіоналізація – виокремлення кількох або багатьох країн у межах світового господарства та їх об’єднання на цій території в регіональні економічні союзи різних форм на підставі спільних історичних, природно-кліматичних, економічних, демографічних, соціальних, політичних та інших особливостей. Найпростішими економічними формами Р. є об’єднання окремих галузей декількох або багатьох країн в регіональні економічні угруповання. Такими формами є ЄОВС […]...
33. Кодекс поведінки транснаціональних корпорацій Кодекс поведінки транснаціональних корпорацій – перелік правил, яких повинні дотримуватися ТНК та інші учасники міжнародних економічних відносин, узгоджений в ООН. В основі К. п. ТНК – визнання загальнодемократичних принципів економічної діяльності. Він містить норми поваги до національного суверенітету, дотримання внутрішніх законів, регламентацій та адміністративної практики, а також міжнародних зобов’язань згідно з міжнародним правом. Крім того, […]...
34. Європейський банк реконструкції та розвитку (Євробанк, ЄБРР) Європейський банк реконструкції та розвитку (Євробанк, ЄБРР) – міжнародний фінансово-кредитний інститут, який надає фінансову допомогу країнам Центральної та Східної Європи для проведення ринкових реформ, активного інтегрування економік цих країн у міжнародні господарські зв’язки. Створений у квітні 1990 (штаб-квартира в Лондоні). Засновники – 42 країни і дві міжнародні організації (країни ЄС, Комісія ЄС та Європейський інвестиційний […]...
35. Валютна політика Валютна політика – комплекс заходів (економічних, політичних, правових, організаційних), до яких вдаються державні органи, центральні банки та міжнародні валютно-фінансові організації у сфері валютних відносин. В. п. – елемент державної економічної політики, безпосередньо пов’язана із зовнішньоторговельною політикою. За термінами проведення розрізняють поточну та довготермінову В. п. Поточна В. п. – повсякденне оперативне регулювання діяльності валютного ринку […]...
36. Регіон Регіон – велика територія країни із здебільшого однаковими природно-кліматичними та економічними умовами і характерною спрямованістю розвитку продуктивних сил з урахуванням соціальних, демографічних та інших особливостей, економічної і соціальної інфраструктури. Внаслідок цього розвиток Р. здійснюється на підставі законів національної економічної системи та регіональних, які розкривають сутність регіональних економічних відносин. Основними типами Р. є: малі (представлені територіально-виробничими […]...
37. Міжнародні валютно-кредитні організації Міжнародні валютно-кредитні організації – організації, створені на підставі міжурядових угод для регулювання міжнародних валютних і фінансово-кредитних відносин, стабілізації світової економіки, економічного поділу світу. Найважливішими М. в.-к. о. є МВФ і МБРР. Для сприяння розвитку економіки країн, що розвиваються, та посилення впливу розвинених країн у бажаному для них руслі у цих регіонах створено Міжамериканський банк розвитку, […]...
38. Матеріальне стимулювання Матеріальне стимулювання – сукупність економічних форм і методів спонукання людей до ефективної праці, що грунтується на матеріальній зацікавленості працівника у підвищенні заробітної плати, премій, придбанні пільгових акцій та ін. Йдеться про дотримання економічного зв’язку між виконанням умов реалізації економічних інтересів і розподілом доходів і ресурсів, які надаються окремим особам або колективним підприємствам та їх підрозділам. […]...
39. Рівні інноваційної діяльності Рівні інноваційної діяльності – діяльність окремих індивідів, суб’єктів підприємництва, держави та наднаціональних органів, спрямована на засвоєння та розповсюдження загальних і спеціальних знань, конструювання, створення, освоєння та виробництво якісно нових видів засобів виробництва (в т. ч. техніки та предметів праці), а також новітніх технологій на різних рівнях національної, регіональної та світової економіки. Так, у межах національної […]...
40. Цінові знижки Цінові знижки – спосіб зниження ціни на користь покупця з урахуванням становища на ринку та умов контракту. Найпоширеніші Ц. з. 1) бонусні – надаються оптовим, як правило, постійним клієнтам за певний обсяг обороту протягом року. Можуть становити 7-8% від вартості обороту; 2) тимчасові – застосовуються переважно при сезонній торгівлі продукцією масового попиту; 3) дилерські (до […]...