УДАР ЗВУКОВИЙ

Related posts:

1. ФОН ЗВУКОВИЙ ПРИРОДНИЙ Екологія – охорона природи ФОН ЗВУКОВИЙ ПРИРОДНИЙ – звуки, що зазвичай виникають у природі. Можуть бути комфортними, навіть лік. для людини (гуркіт мор. прибою, дзюрчання струмка, шум лісу, крапель дощу, мелодійний спів птахів тощо) або викликати почуття стурбованості (вибух у жерлі вулкана, різке каркання ворони і т. п.). Шуми, що виникають природно, такі як грім […]...
2. ОХОРОНА СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЯ Екологія – охорона природи ОХОРОНА СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЯ – сукупність заходів, спрямованих на збереження природи Землі в стані, що відповідає еволюц. потребам сучасної біосфери та її живих організмів, включаючи людину, які не можуть існувати без відповідних параметрів прир. оточення....
3. РАДІОАКТИВНЕ ЗАРАЖЕННЯ Екологія – охорона природи РАДІОАКТИВНЕ ЗАРАЖЕННЯ – концентрування штучних радіоакт. речовин у живих організмах, продовольчих і фуражних продуктах та грунті. Небезпека Р. з. полягає в тому, що радіоакт. речовини своїм випромінюванням зумовлюють складні зміни в живих організмах внаслідок йонізації та радіоактивних перетворень. Воно руйнує хім. зв’язки (молекули) та викликає в клітинах організмів різноманітні біохім. реакції. […]...
4. КАТАСТРОФА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи КАТАСТРОФА ЕКОЛОГІЧНА -1) прир. аномалія (тривала посуха, тривалі дощі, масовий падіж худоби тощо), нерідко виникає внаслідок прямого чи опосередкованого впливу діяльності людини на прир. процеси; 2) аварія на техн. об’єктах (атомній електростанції, танкері тощо), що спричинює гостро негативні, несприятливі зміни середовища та, як правило, призводить до масової загибелі живих організмів і […]...
5. ЯКІСТЬ СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ЯКІСТЬ СЕРЕДОВИЩА – ступінь відповідності прир. умов потребам людини або ін. живих організмів....
6. КСЕНОБІОТИК Екологія – охорона природи КСЕНОБІОТИК – будь-яка чужорідна для організму або угруповання організмів речовина (пестициди, препарати побутової хімії та ін. забрудники), яка може спричинити порушення рівноваги прир. процесів у біосфері, в т. ч. захворювання і загибель живих організмів....
7. ГЕНОФОНД Екологія – охорона природи ГЕНОФОНД, фонд генетичний – сукупність генів однієї групи організмів (вид, популяція тощо), що характеризується певними якісним складом та чисельністю. Охорона Г. прир. і штучних популяцій рослин і тварин – одне з головних завдань охорони природи....
8. БІОКОРОЗІЯ Екологія – охорона природи БІОКОРОЗІЯ – процес пошкодження (руйнування) металів, бетону та ін. субстратів у результаті життєдіяльності живих організмів, найчастіше мікроорганізмів....
9. ЗАБРУДНЕННЯ СВІТЛОВЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ СВІТЛОВЕ – форма фіз. забруднення, що виникає внаслідок порушення прир. освітлення місцевості і є результатом дії штучних джерел світла. 3. с. може спричинити аномалії у житті рослин і тварин....
10. ВИВІТРЮВАННЯ Екологія – охорона природи ВИВІТРЮВАННЯ – руйнування мін. і гір. порід під впливом фіз. і хім. чинників, компонентів атмосфери та гідросфери за участю живих організмів. Розрізняють фіз. В., що призводить лише до мех. розколювання породи на уламки; хім. В., у процесі якого змінюється хім. склад гір. породи й утворюються більш стійкі мінерали; орг. (біол.) В. […]...
11. ІМУНІТЕТ (ТВАРИН І ЛЮДИНИ) Екологія – охорона природи ІМУНІТЕТ (ТВАРИН І ЛЮДИНИ) – несприйнятливість живих організмів до збудників інфекц. хвороб та впливу деяких чужорідних речовин (отрут). Зумовлюється сукупністю успадкованих і набутих біол. особливостей та механізмів організму, які здатні протистояти шкідливому впливу мікробів і токсинів. Розрізняють прир. і набутий І. (т. і л.). Прир. І. (т. і л.) є стійкою […]...
12. БАР’ЄР ЗВУКОВИЙ Екологія – охорона природи БАР’ЄР ЗВУКОВИЙ – умовна швидкість звуку в атмосфері (331,8 м/с за т-ри 0 °С), перевищення якої рухомим тілом призводить до виникнення ударної хвилі, яка негативно сприймається живими істотами....
13. ЕКОСИСТЕМА ТЕХНОГЕННА Екологія – охорона природи ЕКОСИСТЕМА ТЕХНОГЕННА – сукупність живих організмів та умов їх існування, що формується внаслідок госп. діяльності людини, яка істотно змінює склад літосфери, гідросфери, атмосфери як прир. складових екосфери....
14. СИЛЬВАТИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи СИЛЬВАТИЗАЦІЯ – процес формування в штучних лісах ознак прир. лісу....
15. ЛУКІВНИЦТВО Екологія – охорона природи ЛУКІВНИЦТВО – 1) наука, яка розробляє теорію і практику організаційних і техн. заходів та прийомів, спрямованих на поліпшення прир. кормових угідь, створення штучних сіножатей і пасовищ; 2) галузь рослинництва, що займається використанням і поліпшенням прир. луків, а також створенням і використанням штучних кормових угідь. Поліпшення лук поділяють на поверхневе (видаляють чагарник, […]...
16. ЗАКОН УСКЛАДНЕННЯ (СИСТЕМНОЇ) ОРГАНІЗАЦІЇ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи ЗАКОН УСКЛАДНЕННЯ (СИСТЕМНОЇ) ОРГАНІЗАЦІЇ ОРГАНІЗМІВ (К. Ф. РУЛЬЄ) – істор. розвиток живих організмів (а також усіх ін. прир. систем) зумовлює ускладнення їх організації шляхом наростаючої диференціації (розподілу) функцій та органів (підсистем), що виконують ці функції. Поширення 3. у. о. о. прир. систем закономірне, оскільки таке саме ускладнення спостерігається і в розвитку […]...
17. ПРАВИЛО ВІДПОВІДНОСТІ УМОВ СЕРЕДОВИЩА ГЕНЕТИЧНІЙ ВИЗНАЧЕНОСТІ ОРГАНІЗМУ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ВІДПОВІДНОСТІ УМОВ СЕРЕДОВИЩА ГЕНЕТИЧНІЙ ВИЗНАЧЕНОСТІ ОРГАНІЗМУ – вид будь-яких живих організмів може існувати доти та настільки, наскільки навколишнє прир. середовище відповідає ген. можливостям пристосування цього виду до його змін та коливань....
18. АКУМУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи АКУМУЛЯЦІЯ – процес нагромадження на поверхні Землі, в організмах, на дні прир. і штучних водних басейнів, у відстійниках інж. споруд продуктів ерозії та абразії, води, солей, Орг. решток, різноманітних забрудників внаслідок діяльності вітру, вод, що течуть, льодовиків, вулканів, моря та ін. геол. і біол. чинників....
19. ФОН ПРИРОДНИЙ Екологія – охорона природи ФОН ПРИРОДНИЙ – прир. конц. або ступінь впливу прир. речовин та ін. агентів на будь-що. Ф. п. може бути різним залежно від місця і часу, сприятливим чи несприятливим для живих організмів. Еволюційно закріплений ступінь реакції відповідає звичному Ф. п. Такий Ф. п., як правило, не чинить негативного впливу на організми, але […]...
20. ПАТОГЕННІСТЬ Екологія – охорона природи ПАТОГЕННІСТЬ – здатність живих організмів (як правило, мікроорганізмів) спричинювати захворювання ін. організмів....
21. ПОТЕНЦІАЛ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ – 1) глобальний – максимально допустиме антроп. навантаження на всю сукупність прир. систем (“систему систем” у масштабах Землі), що не призводить до необоротного руйнування структури цієї сукупності (її ієрархії), до значних збоїв у виявлянні системних законів (правил, принципів) та різкого погіршення дин. якостей систем і, отже, зберігає робочу надійність […]...
22. ОРГАНІЧНИЙ СВІТ Екологія – охорона природи ОРГАНІЧНИЙ СВІТ – жива природа, сукупність живих організмів, що населяють біосферу Землі. Відомо більше 1 млн видів тварин та близько 500 тис. видів рослин, які мешкають у воді, на землі, в грунті, повітрі та в інших організмах....
23. БІОДОЗА Екологія – охорона природи БІОДОЗА – найменша доза УФ-випромінювання, що викликає еритемну реакцію шкіри, яка реєструється через 24 год....
24. РИБНИЦТВО Екологія – охорона природи РИБНИЦТВО – 1) галузь рибного госп-ва, яка здійснює розведення риб для отримання товарної продукції; 2) прикладна наук, дисципліна, яка вивчає принципи й методи розведення риби в прир. і штучних водоймах....
25. ОБВАЛУВАННЯ Екологія – охорона природи ОБВАЛУВАННЯ – захист земляними валами (дамбами) території від затоплення поверхневими чи зливовими водами. Один з негативних наслідків спорудження дамб – руйнування прир. екосистем....
26. ЧИННИК ЕВОЛЮЦІЇ Екологія – охорона природи ЧИННИК ЕВОЛЮЦІЇ – будь-який чинник-1, що змушує живе спадково (спадкоємно для надорганізмених прир. систем) змінюватися або, навпаки, зберігати власні структуру та функції. Ч. е. діє у всій ієрархії прир. систем. Розглядаючи природу загалом, термін “Ч. е.” застосовують не лише до живого, а й до неживих прир. систем – Ч. е. Землі, […]...
27. СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність екосистеми протистояти коливанням абіотичних і біотичних чинників середовища, включаючи антроп. впливи. С. е. можна розглядати як екол. рівновагу, тобто відносну стійкість видового складу живих організмів, їх чисельність, продуктивність, розподіл у просторі, а також сезонних змін, біол. колообігу речовин та ін. біол. процесів у будь-яких прир. угрупованнях....
28. РІВЕНЬ РАДІОАКТИВНОСТІ Екологія – охорона природи РІВЕНЬ РАДІОАКТИВНОСТІ – сумарна інтенсивність самовільного розпаду радіоакт. елементів у середовищі. Залежить від прир. фону радіоактивності і кількості штучних радіонуклідів та радіоакт. забрудників середовища....
29. ІНФЛЯЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ІНФЛЯЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА – екол. складова заг. інфляційних процесів – зростаюча диспропорція між прибутками та наявними в розпорядженні суспільства матер. благами. І. е. виникає внаслідок руйнування прир., а іноді й соц. середовища. Ринкова економіка не усуває цю проблему, оскільки вона містить комплекс екол. проблем, вирішити які можна лише в разі розумного поєднання […]...
30. БІОГЕННІ РЕЧОВИНИ Екологія – охорона природи БІОГЕННІ РЕЧОВИНИ – ті, які необхідні для існування живих організмів. Це речовини, що виникли в результаті розкладу решток організмів, але ще не повністю мінералізовані....