УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. ВИГУК”
§ 52. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. ВИГУК”
Вправа 554
І.
Фразеологізм з прийменником | Фразеологізм із часткою | Фразеологізм зі сполучником |
З-під землі дістати, груші На вербі, губи В молоці, З рук до рук, грати З вогнем, За пояс заткнути | Ні сіло Ні впало, калачем Не заманиш | Було Та загуло |
II. По (прийменник) голівці не (частка) погладять – притягнуть до відповідальності
Вправа 555
1. Діти поспішили додому, бо скоро почало темніти. 2. Дорога була далекою, тому їхати довелося три доби. 3. Треба бути уважним і добрим, щоб дарувати радість близьким. 4. Хлопці обрали дорогу через ліс, щоб їх ніхто не помітив з односельчан. 5. Ярославове щастя не мало меж, бо батьки таки подарували синові ролики.
Вправа
І. Спишіть речення, усуваючи риски. Поясніть написання.
1. З-за (похідний прийменник з початковим з – пишеться через дефіс) гори проміння скісне в море порина (І. Франко). 2. І що воно за дитина, ніяк (частка ні пишеться з прислівниками разом) не заплаче (К. Гордієнко). 3.1 садок, що ми колись садили, хоч старий, а все-таки (частки – бо, – но, – от, – таки пишуться через дефіс) цвіте (П. Воронько). 4. На царині, немовби (частка би пишеться разом лише у складі сполучників та часток) на нараду, зібралися тополі молоді (Д. Луценко). 5. Якби (сполучник пишеться разом, бо його можна замінити другим сполучником коли б) ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя (Т. Шевченко). 6. Отаке-то (частки – бо, – но, – от, – таки пишуться через дефіс) гречане тісто: ти його в піч, а воно й репається (нар. творчість). 7. Ми рушали в похід на зустріч новому дневі. (М. Подолян). 8. Вибиватися в люди – справа зовсім не проста (П. Сингаївський).
Тестові завдання:
1. 1.В, 2А, 3Д, 4Б; 2.А; 3.Б; 4.В; 5.1.В, 2Г, 3. Б, 4.А; 6.Г; 7.В; 8.А; 9.Б; 10.В; 11.Г; 12.А
Related posts:
- УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ЧАСТИНИ МОВИ УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ЧАСТИНИ МОВИ Вправа 558 1. В українській мові є 10 частин мови, їх поділяють на самостійні та службові. Самостійні Службові Мають лексичне значення (називають предмет, дії, ознаку предметів і дій, кількість); Мають морфологічні ознаки (рід, число, відмінок, час, особу, та ін.); Є членами речення Не мають лексичного значення; Мають морфологічні […]...
- Службові частини мови УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Службові частини мови Спільними ознаками всіх службових частин мови є те, що вони: – не відповідають на питання; . – не називають предметів, ознак, дій, кількості й не мають лексичного значення; – не мають властивих самостійним частинам мови морфологічних ознак; – не змінюють своєї форми; – не бувають членами […]...
- ВИГУК ЯК ЧАСТИНА МОВИ § 51. ВИГУК ЯК ЧАСТИНА МОВИ Вправа 543 І. Спишіть речення, підкресліть емоційні вигуки хвилястою лінією, а волевиявлення – прямою. I. – Єт, багато казати, та мало слухати, – хмуріють очі майстра (М. Стельмах). 2. Боже мій, та де ж вона та дорога? Лишенько! Збився Івашко з дороги (Олена Пчілка). 3. Летімо, друзі, вдалеч навмання. […]...
- Розбір вигука як частини мови – Вигук як особлива частина мови Службові частини мови Вигук як особлива частина мови Розбір вигука як частини мови 1. Слово. Частина мови. 2. Розряд, що виражає. 3. Будова, походження. 4. Правопис, розділові знаки. Зразки розбору вигука Ох, і сом же був! Ну, йди вже, йди! Кузьма Дем’янович! Агов! Де ви? Агов-гов-гов! І раптом: – Б-б-ба-бах! Так ото зібрались і кажете […]...
- Узагальнення й систематизація вивченого про частини мови, їх правопис і використання в мовленні МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ВИГУК & 44 Узагальнення й систематизація вивченого про частини мови, їх правопис і використання в мовленні 362 1. Спишіть текст, вставляючи пропущені літери (де потрібно) та знімаючи риски. В/літку тут гарно. Бе..кінечна долина, в..соке небо, багато сонця, багато повітр..я. Горби, видолинки. Суха трава, протоптані к..ровами сте..ки. На/сонці горят.. крейдян..і обвали, прог..наються під вітром […]...
- Розбір прийменника як частини мови – Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Розбір прийменника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Похідний чи непохідний. 4. Простий, складний чи складений. 5. Відмінок слова, з яким ужитий прийменник. 6. Вимова та правопис. Поміж кущів майнув знайомий хвіст лисиці (В. Іваненко). Зразок розбору Поміж – прийменник, похідний (утворений з […]...
- ЧАСТИНИ МОВИ. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО Мета: відновити і закріпити знання учнів про слова – назви предметів, ознак, дій; повторити поняття “частини мови”, “іменник”, “прикметник”, “дієслово”; формувати вміння розрізняти частини мови за питаннями, відрізняти їх від службових слів, правильно вживати у мовленні; розвивати вміння аналізувати, систематизувати мовні явища; виховувати інтерес до вивчення мови. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ […]...
- УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ПРИСЛІВНИК” § 41. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ПРИСЛІВНИК” Вправа 423 Допоможи мені, будь ласка, вирішити одну безперечно важливу справу. Допоможи мені, будь ласка, вирішити одну занадто важливу справу. Допоможи мені, будь ласка, вирішити одну дуже важливу справу. Вправа 424 І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть прислівники як члени речення. 1. Мені нагадують людські серця крихке й […]...
- Частини мови. Узагальнення й повторення вивченого СЛОВО. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА Частини мови. Узагальнення й повторення вивченого 93. Прочитайте текст. Перекажіть. Був собі в Києві гуркітливий Трамвай. Він щоденно подорожував за довгим маршрутом – з Подолу через Дніпро аж у Дарницю й назад. А як гуркітливий Трамвай дзенькав, клацав, бамкав, бив колесами на стиках! Люди злякано тулилися до кам’яних стін високих будинків. Собаки […]...
- Основні ознаки займенника як частини мови. Роль займенників у текстах. Узагальнення знань і вмінь з теми “Займенник”. (Вправи 256-260) Тема. Основні ознаки займенника як частини мови. Роль займенників у текстах. Узагальнення знань і вмінь з теми “Займенник”. (Вправи 256-260). Мета. Узагальнити знання про особові займенники. Обладнання: індивідуальні картки. Хід уроку I. Організація класу. II. Перевірка домашнього завдання (вправа 255). 1. Вправа “Інтерв’ю”. – Прочитайте виразно вірш. – Які займенники 5-ої особи однини і множини […]...
- Розбір сполучника як частини мови – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Розбір сполучника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Що з’єднує сполучник. 4. Сполучник сурядності чи підрядності. 5. Група за значенням. 6. Група за будовою. 7. Особливості правопису (якщо є). Сипнули врозтіч галки Чи ворони (Л. Костенко). Зразок розбору Чи – сполучник, зв’язує однорідні […]...
- УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ДІЄПРИСЛІВНИК” § 31. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ДІЄПРИСЛІВНИК” Вправа 317 II. Виконайте письмово словотвірний розбір та розбір за будовою виділених слів. Рятуючи ← рятувати – суфіксальний. Поснідавши ← снідати – префіксально-суфіксальний. Вправа 319 Вправа 320 І. Гори, розлігшись під небом високим, Сонцю підклали паруючу спину. Вітер притомлений, взявшись у боки, Спочити присів на стареньку ялину. К. […]...
- УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ДІЄПРИКМЕТНИК” § 26. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ДІЄПРИКМЕТНИК” Вправа 260 I. А поза тином, вибитим вітрами, жили шляхи і села, і міста. У поданому реченні треба поставити розділові знаки при дієприкметниковому звороті та при однорідних членах речення. (Просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене дієприкметниковим зворотом вибитим вітрами та однорідними підметами шляхи і села, і міста; розповідне, неокличне). […]...
- Частини мови і службові слова (аналітичні синтаксичні морфеми) МОРФОЛОГІЯ 2. ГОЛОВНІ ПОНЯТТЯ ГРАМАТИКИ Частини мови і службові слова (аналітичні синтаксичні морфеми) Частинами мови звуться лексико-граматичні класи повнозначних слів. Одним із найважчих завдань граматики як науки є саме розподіл слів за частинами мови. Жодна з існуючих на сьогодні класифікацій не задовольняє дослідників. Справа в тому, що принципи віднесення слів до різних частин мови і […]...
- Розбір частки як частини мови – Частка Службові частини мови Частка Розбір частки як частини мови 1. Слово. Частина мови. 2. Розряд за значенням. 3. Походження, будова. 4. Особливості правопису. Зразки розбору частки Добре ж, коли вітерець! А то іншого дня ні шелесне (За І. Цюпою). Ж – частка; модальна, підсилювально-видільна; проста за будовою, непохідна; пишеться зі словом, до якого відноситься, окремо. […]...
- УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ДІЄСЛОВО” § 17. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ДІЄСЛОВО” Вправа 162 I. Стиль: художній. Тип: розповідь. Тема тексту: тато. Хлопчик про свого тата розповідає з повагою та здивуванням. Вистачило б (с. р.). Зробив би (ч. р.), зробила б (ж. р.), зробило б (с. р.). Вправа 163 I. 1. Він же переводить громадські гроші ні за що, ні […]...
- Дефіс у вигуках – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Дефіс у вигуках Вигуки та звуконаслідувальні слова, що повторюються або вимовляються протяжно, пишуться через дефіс. “Васильку, Го-ов! а йди сюди!” – гукнув з подвір’я батькО (М. Коцюбинський). Гу-гу-гу-у! – застогнав пугач серед лісу (Панас Мирний)....
- ПРАВОПИС ЧАСТОК § 49. ПРАВОПИС ЧАСТОК Вправа 521 1. Щастя не шукають, а таки здобувають (нар. творчість). 2. І все-таки нелегко будь собою, коли дорога котиться з гори (М. Людкевич). У першому реченні частку таки пишемо окремо, тому що вона стоїть перед словом, деякого стосується (здобувають). У другому реченні частку таки пишемо через дефіс, тому що вона […]...
- Розбір сполучника як частини мови – Сполучник Службові частини мови Сполучник Розбір сполучника як частини мови 1. Слово. Частина мови. 2. Що з’єднує сполучник. 3. Сполучник сурядності чи підрядності. 4. Група за значенням. 5. Будова. 6. Походження. 7. Спосіб уживання. 8. Особливості правопису....
- ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ЧАСТИНИ МОВИ ПІДСУМОК ЗА РІК Мета: повторити вивчене про частини мови; розвивати вміння розрізняти частини мови; вчити застосовувати здобуті протягом навчання у початкових класах мовні знання і мовленнєві вміння під час виконання навчальних і контрольних завдань; розвивати спостережливість за мовними явищами, творче мислення, пам’ять, пізнавальний інтерес; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до рідного краю, до української мови. ХІД УРОКУ […]...
- Аналіз контрольної роботи. Частини мови: повторення вивченого у 1-3 класах Тема. Аналіз контрольної роботи. Частини мови: повторення вивченого у 1-3 класах. (Вправи 90-94). Мета. Повторити інформацію про значення слова у мові та мовленні, про здатність слова розкривати різнобарвний світ навколо нас, називати предмети, дії, ознаки предметів, групуватися у частини мови. Збагачувати активний словник учнів. Виховувати бережне ставлення до використання слів у своєму мовленні. Обладнання: портрет […]...
- Написання вигуків разом, окремо та через дефіс – Вигук як особлива частина мови Службові частини мови Вигук як особлива частина мови Написання вигуків разом, окремо та через дефіс Разом пишуться: – слова-вигуки, які не вимовляються протяжно: бабах, кукуріку, не повторюються: здрастуйте, добривечір. Окремо пишуться: – складні сполуки типу: до побачення, будь ласка, на добраніч; або: оце так! От тобі й на! Через дефіс пишуться: – вигуки, що повторюються […]...
- Розбір вигуку як частини мови – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Розбір вигуку як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Група за значенням. 4. Особливості вимови і правопису. 5. Розділові знаки. Ох, коли б хоч виїхати з сього мертвого лісу, побачити дорогу, хату (М. Коцюбинський). Зразок розбору Ох – вигук, виражає почуття занепокоєння, тривоги, вимовляється […]...
- НАПИСАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ § 43. НАПИСАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ Вправа 446 І. Тип: розповідь. Стиль: науковий. Висловлювання створено з метою профілактичної роботи серед учнів. II. Унаслідок – шляхом поєднання іменника з прийменником; під час – шляхом поєднання іменника з прийменником; У зв’язку – шляхом поєднання іменника з прийменником; Впродовж – шляхом переходу прислівника в прийменник; поруч із – шляхом переходу […]...
- Узагальнення вивченого з теми “Іменник” Тема. Узагальнення вивченого з теми “Іменник”. (Вправи 183-188). Мета. Узагальнити та систематизувати знання учнів з теми “Іменник”. Обладнання: репродукція картини С. Васильківського “Полтавщина”, підручник, зошит. Хід уроку I. Організація класу. Мотивація навчальної діяльності. Привітання, побажання хорошого настрою. Висловлювання дітьми їхніх очікувань від уроку. II. Перевірка домашнього завдання. А) Учні зачитують виписані слова, називають відмінок та […]...
- УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ПРИКМЕТНИК” Морфологія та орфографія. Прикметник § 51. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ПРИКМЕТНИК” 424 І. Прочитайте текст. Назвіть прикметники, за допомогою яких автор розкриває талант майстра, описує засоби й матеріали його праці. Чим, на вашу думку, приваблює гончарне мистецтво? МИСТЕЦТВО ГОНЧАРІВ Що то за краса – глиняний посуд! Майстри-гончарі ліпили його на щоденну потребу, але оздоблювали, як […]...
- УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ” Словотвір. Орфографія § 21. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ” 176 І. Прочитайте текст. Про який важливий винахід людства в ньому йдеться? Як ви розумієте заголовок до тексту? НАЩАДКИ ГУСЯЧОГО ПЕРА Винахідником кулькової ручки вважається журналіст з Угорщини Ласло Віро, який у 1930-х роках використовував чорнильну ручку. Під час письма чорнило часто розливалося, забруднюючи руки […]...
- УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ” Лексикологія. Фразеологія § 15. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ” 114 І. Прочитайте текст. Чи зацікавив він вас і чим саме? Що відображає його назва – тему чи основну думку? ДІ-ДЖЕЙ* – РОБОТ З сучасними технологіями можливо все. І роботи-футболісти, які влаштовують змагання між собою, і роботи-собаки та роботи-коти, які прогулюються з вами. Нещодавно винахідники […]...
- Не з різними частинами мови – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Не з різними частинами мови 1. Не є префіксом і пишеться Разом: А) із будь-якими словами, якщо вони не вживаються без Не: Нероба, нестерпний, нехтувати, непосидючий, ненавидячи, невтямки; Б) з іменниками, прикметниками та прислівниками, якщо з не утворюються нові поняття з протилежним значенням і їх можна замінити словами, […]...
- УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ЧИСЛІВНИК” Морфологія та орфографія. Числівник § 58. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ЧИСЛІВНИК” 495 Розгляньте схему “Числівник”. Розкажіть за нею про числівник як частину мови. Для ілюстрації відповіді наводьте приклади. М. Хед. Орхідея і три колібрі 496 І. Прочитайте текст. Визначте його тему та мікротеми. Поясніть роль числівників у тексті. Чи допомогли вони надати прочитаному переконливості, точності? […]...
- УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ДІЄСЛОВО” Морфологія. Орфографія. Елементи стилістики Дієслово § 62. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ДІЄСЛОВО” 538 І. Прочитайте текст, визначте його стиль і тип мовлення. Назвіть тему тексту. З яким почуттям розповідає хлопчик про свого тата? ТАТО Є в мене тато, мама й менша сестра Оксана… У тата стільки сили й терпіння, що їх вистачило б, як каже […]...
- НЕ ТА НІ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ § 50. НЕ ТА НІ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ Вправа 532 Вправа 533 І. Невільник (слово без не не вживається), негода (слово без не не вживається), недуга (слово без не не вживається), непохитний (слово без не не вживається ), немічний (слово без не не вживається, несказанно (слово без не не вживається), нехтувати (слово без не […]...
- УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ЗАЙМЕННИК” Морфологія та орфографія. Займенник § 65. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ЗАЙМЕННИК” 554 І. Прочитайте текст. Чи доводилося вам бути свідком або учасником подібної ситуації? Що ви могли б додати до прочитаного? ЧУДОДІЙНІ СЛОВА Слова “перепрошую”, “пробачте за турботу”, “будьте ласкаві”, “дякую” чудодійно полегшують стосунки між людьми. Приміром, ви шукаєте потрібну вам вулицю. Навколо нікого немає. […]...
- УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ІМЕННИК” Морфологія та орфографія. Іменник § 39. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ІМЕННИК” 324 Розгляньте схему. Розкажіть за нею про іменник як частину мови. Свою розповідь ілюструйте прикладами. 325 I. Прочитайте текст. Визначте його основну думку. Розкажіть, які норми моралі здавна шанувалися серед українців. ЛЮБОВ І ЧЕСТЬ У народі здавна шанувалося почуття любові до батьків. Моральним обов’язком […]...
- Написання часток окремо і через дефіс – Орфографія Українська мова Орфографія Написання часток окремо і через дефіс Частки пишуться окремо, якщо між частками бо, но, то, от, таки і словом, до якого вона приєднується, стоїть інша частка: іди ж бо, чим би то, все ж таки. Через дефіс пишуться частки бо, но, то, от, таки, коли вони підсилюють значення окремого слова: іди-бо, давай-но, […]...
- ЧАСТИНИ МОВИ. ВИВЧЕНІ ОРФРГРАМИ § 2. ЧАСТИНИ МОВИ. ВИВЧЕНІ ОРФРГРАМИ Вправа 15 Найбільш цікава розповідь (при утворенні найвищого ступеня порівняння прикметників складеної форми прикметник не змінюється), найшвидша тварина (неправильно утворено найвищий ступінь порівняння прикметників), більш зручний рейс (при утворенні найвищого ступеня порівняння прикметників складеної форми прикметник не змінюється), сильний біль (іменник чоловічого роду), широкий степ (іменник чоловічого роду), далека […]...
- Розбір частки як частини мови – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Розбір частки як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Розряд за значенням. 4. Особливості правопису (якщо є). Земля-трудівниця Аж парує та людям хліб готує (Народна творчість). Зразок розбору Аж – частка, модальна, виділяє й посилює значення слова парує....
- НІ з різними частинами мови – Частка УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Частка НІ з різними частинами мови Ні пишеться Разом: – із займенниками, якщо частка Ні не відокремлена від дальшого займенника прийменником, і з прислівниками: Ніхто (нікого), нічий (нічиїм), ніщо (нічого), ніякий (ніякому); ніде й ніде, нізащо, нізвідки, нізвідкіля, ніколи й ніколи, нінащо, ніскільки, нітрохи, ніяк. Ні пишеться Окремо: – […]...
- Частини мови (загальне поняття). Повторення знань про різні частини мови: іменник, прикметник, дієслово Тема: Частини мови (загальне поняття). Повторення знань про різні частини мови: іменник, прикметник, дієслово Мета: відновити і закріпити знання про слова – назви предметів, ознак, дій; формувати вміння розрізняти частини мови, правильно вживати їх у мовленні; розвивати вміння аналізувати, систематизувати мовні явища; розвивати мовлення учнів; виховувати любов до природи. Тип уроку: урок формування мовної компетенції. […]...
- Узагальнення вивченого про речення Тема. Узагальнення вивченого про речення. (Вправи 85-89). Мета. Узагальнити уявлення учнів про структуру простого речення, про однорідні члени речення; закріпити вміння ставити розділові знаки при однорідних членах речення, поєднаних сполучниками. Розвивати писемне мовлення учнів. Виховувати взаємоповагу. Обладнання: таблиця “Вживання коми при однорідних членах речення”, підручник, зошит. Хід уроку I. Організація класу. Мотивація навчальної діяльності. Привітання, […]...