Вартість відтворення

Related posts:

1. Відновна вартість основних фондів Відновна вартість основних фондів – вартість відтворення основних фондів у нових виробничих умовах за певний період. Розрізняють повну В. в. о. ф. і В. в. о. ф. без зношування (залишкову). Повна В. в. о. ф. – це витрати на їх відтворення за сучасними цінами. Основні фонди функціонують упродовж тривалого часу, і умови їх відтворення змінюються. […]...
2. Вартість виробництва Вартість виробництва – вартість, яка формується на основі виробничих відносин у процесі безпосереднього виробництва і виступає як втілена у продукті абстрактна праця. В. в. є найбільш абстрактною формою вартості товару, що виражає саму суть цієї категорії. Величина В. в. визначається кількістю затраченої праці. Затрата праці, як і витрати будь-якої іншої енергії, повинні вимірюватись в енергетичних […]...
3. Відтворення основних фондів Відтворення основних фондів – заміщення фізичного вибуття основних фондів, їх приріст в натурально-речовій і вартісній формі. Знос основних фондів відображається в амортизаційних відрахуваннях і заміщується за рахунок надходження коштів після реалізації продукції, до вартості якої входить перенесена частина вартості основних фондів. Нагромаджувані відрахування складають амортизаційний фонд, що використовується і; відновлення основних фондів, Відновлення основних фондів […]...
4. Відносна вартість основних фондів Відносна вартість основних фондів – грошова оцінка основних фондів /за діючими цінами/, що характеризує затрати на їх відтворення в умовах даного року. Визначають з метою створення передумов для вирівнювання об’єктивних умов господарювання на підприємствах, забезпечення належного використання і збереження фондів, більш точного нарахування амортизації, визначення собівартості, рентабельності і т. ін. Залежно від стану основних фондів […]...
5. Відтворення людини Відтворення людини – безперервне відновлення всіх сутнісних сил людини як соціобіологічної істоти шляхом задоволення відповідних потреб. За своєю структурою таке відтворення означає передусім відновлення людини як основної продуктивної сили, відновлення в межах окремих підсистем цілісної економічної системи, а також у системі надбудовних відносин. Як найважливіший елемент продуктивних сил вона є також суб’єктом техніко – економічних, […]...
6. Відтворення Відтворення – безперервне відновлення процесу виробництва товарів, послуг та духовних благ, на основі якого здійснюється відтворення економічної системи та її всіх підсистем. Розрізняють два типи В. – просте і розширене. За простого В. процес виробництва і випуск створених благ здійснюються щорічно у незмінному масштабі, а економічна система не зазнає якісних і сутнісних змін. Таке В. […]...
7. Фондомісткість Фондомісткість – вартість основних виробничих фондів без урахування зношування в розрахунку на одиницю виготовленої продукції. Показник Ф. є оберненим до показника фондовіддачі. Для обчислення Ф. на макрорівні використовують дані про обсяг ВВП, або національного доходу, а на мікрорівні – дані про обсяг валової продукції. Розрізняють пряму (відношення основних фондів у певній галузі до обсягу виробництва […]...
8. Вартість товару Вартість товару – уречевлена в товарі суспільно необхідна праця товаровиробників з урахуванням його якості та відносини економічної власності між людьми, що виникають у процесі виготовлення і обміну продукту внаслідок суспільного поділу праці й здійснюються між ними на основі витрат такої праці. В. т. поєднує в собі характеристику всіх елементів економічної системи і передусім продуктивних сил […]...
9. Вартість основних фондів балансова Вартість основних фондів балансова – вартість основних фондів на початок і кінець кожного року, визначена балансовим методом за даними бухгалтерського обліку про наявність і рух основних фондів. В. о. ф. б. переважно є змішаною оцінкою основних фондів, оскільки частина інвентарних об’єктів числиться на балансі за відновною вартістю на момент останнього переоцінювання, а основні фонди, придбані […]...
10. Суспільна (ринкова) вартість Суспільна (ринкова) вартість – втілена й уречевлена в товарі абстрактна праця, один із найважливіших факторів визначення ринкової ціни. Величина суспільної (ринкової) вартості визначається кількістю суспільно необхідного робочого часу і змінюється прямо пропорційно до кількості часу, затраченого на виробництво товару, і обернено пропорційно до продуктивності праці. Вартість виявляється у міновій вартості, при порівнянні одного товару з […]...
11. Інтернаціональна вартість Інтернаціональна вартість – суспільно необхідні витрати праці на виробництво товарів і послуг у світовому господарстві, які формуються на основі інтернаціоналізації виробництва та обігу з урахуванням їх корисності на міжнародному рівні. Оскільки кожна країна має свій рівень суспільно необхідних витрат праці на виробництво товарів, такі витрати у межах світового господарства є індивідуальними витратами, що визначають їх […]...
12. Просте відтворення Просте відтворення – відтворення, здійснюване в незмінних масштабах, за однакового рівня техніки і продуктивності праці. Основні його складові – відтворення в незмінних масштабах матеріального продукту, відносин економічної власності та людини (людини-працівника і людини-власника). П. в. переважало у докапіталістичних формаціях. П. в. було типовим і для феодального способу виробництва. Додатковий продукт, створений селянами і ремісниками, споживався […]...
13. Рівновага суспільного відтворення Рівновага суспільного відтворення – стан процесу суспільного відтворення, за якого між різними складовими суспільного продукту за їх натурально-речовою формою, вартістю і галузевою структурою, а також функціональним призначенням існують кількісно-якісні пропорції. За натурально-речовою формою суспільний продукт поділяють на виробництво засобів виробництва і виробництво предметів споживання; за вартістю – на с+у+т. За функціональним призначенням одні товари є […]...
14. Відтворення технологічного способу виробництва Відтворення технологічного способу виробництва – постійно повторюваний процес функціонування й розвитку продуктивних сил і техніко – економічних відносин у їх органічній єдності та взаємодії відповідно до законів технологічного способу виробництва. Кожна зі сторін технологічного способу виробництва є складною системою з багатьма елементами і зв’язками між ними (див. Техніко – економічні відносини). У процесі відтворення продуктивних […]...
15. Фізичний знос Фізичний знос – поступова втрата основними фондами своїх виробничих та технічних властивостей і споживчої вартості. Ф. з. відбувається у процесі виробництва, а також під впливом сил природи. Швидкість Ф. з. основних фондів у процесі виробництва залежить від інтенсивності їх використання. За оптимальних умов експлуатації основних фондів їх вартість частинами переноситься на створюваний продукт у вигляді […]...
16. Індивідуальний робочий час Індивідуальний робочий час – час, затрачений окремим товаровиробником (підприємством, науково-дослідною установою, науковою лабораторією тощо) на виробництво одиниці товару чи – послуги (наприклад, інжиніринг). І. р. ч. залежить від рівня технічної оснащеності, комп’ютеризації, організації виробництва, освіти і кваліфікації працівників, інтенсивності праці та інших факторів, які впливають на продуктивність праці. В сучасних умовах нараховується близько 60 факторів […]...
17. Фондоозброєність праці Фондоозброєність праці – обсяг основних фондів на одного працівника (промислово-виробничого персоналу), виражена у вартісній формі, визначається шляхом ділення середньорічної балансової вартості основних виробничих фондів на середньорічну списочну чисельність працівників. У західній економічній літературі аналогом Ф. п. є категорія “капіталоозброєність праці”. Зростання Ф. п. зумовлене законом поступового переходу функцій працівника до засобів праці, підвищенням технічного рівня […]...
18. Вартість мінова Вартість мінова – властивість товару обмінюватись, пропорція, згідно з якою один товар обмінюється на інший. Прирівнювання товарів з різними споживчими властивостями можливе тому, що вони є продуктами праці, передусім суспільно необхідної праці, витраченої на їх виробництво, тобто вартості товарів. Формою вияву останньої у процесі обміну товарів є В. м. Вперше в науковий обіг категорію “В. […]...
19. Вартість Вартість – втілена й уречевлена в товарі суспільна праця; економічна категорія, яка виражає відносини між суб’єктами господарської діяльності, що пов’язані суспільним поділом праці і обміном товарами та послугами. Сучасна економічна наука характеризується відсутністю єдиних методологічних підходів у трактуванні категорії В. Найбільш відомими теоріями В., які залишили помітний для науки слід, є: теорія попиту і пропозиції; […]...
20. Ринкова вартість Ринкова вартість – якісно нова (більш розвинена) форма вартості, яка визначається суспільно необхідними витратами праці в межах окремих галузей народного господарства (а отже, законом вартості) та співвідношенням попиту і пропозиції (а отже, відповідним законом) і лежить в основі ринкових цін. Р. в. виникає внаслідок внутрігалузевої конкуренції і перетворення окремих індивідуальних вартостей, що формуються на підприємствах-конкурентах, […]...
21. Показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва Показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва – кількісно-якісна характеристика результатів економічної діяльності сільськогосподарських підприємств, фірм і компаній у вартісному та натуральному вимірах. Основними вартісними П. е. е. с. в. є: 1) відношення валової продукції до авансованого на її виробництво капіталу (куди входять вартість використовуваних основних і оборотних виробничих фондів, витрати на оплату робочої сили, вартість землі); […]...
22. Переоцінка основних фондів Переоцінка основних фондів – зміна початкової вартості основних фондів, що здійснюється за постановою уряду у разі реконструкції об’єкта та з інших причин. Розрізняють такі види оцінювання основних фондів: 1) первинна (балансова) вартість включно з фактичними витратами на виготовлення чи придбання основних фондів, транспортування, будівельно-монтажні та інші роботи, пов’язані з введенням їх у дію; 2) відновна […]...
23. Соціальне відтворення Соціальне відтворення – відтворення соціальної системи і передусім соціальних відносин на постійній та розширеній основах. Оскільки поняття “соціальне” вживається у вузькому (як відносини між окремими класами, соціальними верствами і групами та всередині них) та широкому (як сукупність усіх підсистем суспільних відносин у процесі їх взаємодії) значеннях, то С. в. на постійній та розширеній основах охоплює […]...
24. Кінцевий суспільний продукт Кінцевий суспільний продукт – частина сукупного продукту, яка складається з національного доходу і амортизаційних відрахувань і виражає сукупність економічних відносин з приводу його виробництва, обміну, розподілу і споживання. К. с. п. використовується для задоволення кінцевих господарських потреб суспільства у предметах споживання, засобах праці, в утворенні запасів і резервів, а також в експорті предметів праці. За […]...
25. Надлишкова додаткова вартість Надлишкова додаткова вартість – надлишок суспільної (ринкової) вартості товару над індивідуальною, або різниця між отриманою і фактично створеною на капіталістичному підприємстві додатковою вартістю, що утворюється шляхом впровадження досягнень науково-технічного прогресу і підвищення на цій основі продуктивності праці. Оскільки на різних підприємствах такі вдосконалення техніки і технології здійснюються здебільшого в різний період, продуктивність праці в певний […]...
26. Відтворення індивідуального капіталу Відтворення індивідуального капіталу – безперервне відновлення процесу капіталістичного виробництва на окремому підприємстві, фірмі, власником яких є окрема особа. Таких підприємств у розвинених країнах світу – переважна більшість. Так, у США з понад 25 млн. підприємств до підприємств капіталістичного типу (на яких використовується наймана праця, має місце відчуження працівників від засобів виробництва, управління власністю тощо) належить […]...
27. Відносна додаткова вартість Відносна додаткова вартість – додаткова вартість, яка утворюється внаслідок скорочення необхідного і подовження додаткового робочого часу в межах незмінної тривалості робочого дня. Обгрунтована ця категорія К. Марксом. Виробництво В. д. в. широко практикується відтоді, як робітничий клас домігся законодавчого обмеження тривалості робочого дня, а також в умовах активного впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу, за […]...
28. Вартість гранична Вартість гранична – визначення вартості товару чи послуги граничним ступенем корисності для споживача. Внаслідок цього зведення вартості до суспільно необхідних витрат не приймається, оскільки західні науковці вважають, що при цьому зовсім не враховується корисність товару, і всій теорії, отже, надається витратний характер. У найпростішому вигляді вартість товару є споживною, тобто суб’єктивною оцінкою відносного корисного ефекту […]...
29. Вартість додана Вартість додана – реальний внесок певного підприємства у створення конкретного товару або послуги, вимірюється як різниця між ринковою ціною обсягів продукції, створеної на такому підприємстві, і вартістю спожитих предметів праці, куплених у постачальників. Загалом сумарна В. д. вимірюється вартістю валової продукції підприємства за вирахуванням поточних матеріальних витрат. Показник В. д. дає змогу уникнути повторного рахунку, […]...
30. Відтворення продуктивних сил Відтворення продуктивних сил – процес безпосереднього відновлення всіх елементів продуктивних сил у їх взаємодії. До основних елементів даної системи належать людина (а до кінця XIX ст. – робоча сила), засоби праці, предмети праці, використовувані людьми сили природи, форми і методи організації виробництва (з початку XX ст.), наука (з середини 50-х XX ст.), інформація (з середини […]...
31. Якого значення у Дж. С. Мілля набуває роль капіталу для суспільного відтворення? Історія економічних вчень ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. ЗАВЕРШЕННЯ КЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ Якого значення у Дж. С. Мілля набуває роль капіталу для суспільного відтворення? Окрім праці та природних ресурсів, третім фактором виробництва Мілль вважає капітал, який називає раніше нагромадженим матеріалізованим продуктом праці. Капітал, за Міллем, авансується на придбання засобів виробництва та робочої […]...
32. Вартість робочої сили Вартість робочої сили – вартість засобів відтворення життє – і працездатності працівника та результативності послуг його робочої сили, а також засобів життєдіяльності членів його сім’ї. До вартості засобів відтворення працівника та членів його сім’ї відносять насамперед вартість харчів, житла, одягу, транспортних витрат та інших матеріальних потреб. Це суспільно необхідні витрати на відтворення робочої сили, що […]...
33. Оборотні фонди Оборотні фонди – частина виробничих фондів народних (тобто викуплених трудящими) підприємств, кооперативів у розвинутих країнах Заходу, складова частина викуплених трудовими колективами виробничих фондів підприємств у деяких країнах СНД, в т. ч. в Україні. О. ф. складаються з предметів праці (сировини, палива, допоміжних матеріалів та ін.) і засобів, авансованих на оплату праці. Вони повністю споживаються протягом […]...
34. Використання основних фондів Використання основних фондів – цілеспрямоване використання засобів праці в усіх сферах суспільного відтворення. Найбільш узагальненим показником В. о. ф. є фондовіддача (див. Фондовіддача). При обчисленні фондовіддачі основні фонди враховуються за балансовою вартістю (без вирахування зношення) або в середньорічній вартості, або станом на кінець року. Для аналізу рівня В. о. ф. застосовують показник фондомісткості (див. Фондомісткість). […]...
35. Виробничі фонди промисловості Виробничі фонди промисловості – сукупність основних і оборотних фондів, необхідних для ведення промислового виробництва і виражених у вартісній формі. Речові засоби праці (будівлі, споруди, машини, устаткування, вимірювальні та регулювальні прилади тощо) є матеріально-технічною базою промисловості й складовою її виробничого потенціалу. Основні фонди промисловості 1990 становили 153 млрд. крб, 2000 – 267 млрд. грн., 2003 – […]...
36. Оборот капітальних вкладень Оборот капітальних вкладень – період, упродовж якого відбувається перетворення грошової форми авансованої вартості з початку проектно-пошукових робіт до створення виробничих фондів і виробництва з їх допомогою кінцевої продукції, в т. ч. надання послуг. О. к. в. визначається співвідношенням обсягу введених основних фондів до величини капіталовкладень і незавершеного виробництва за певний період. Для розрахунку цього показника […]...
37. Абсолютна додаткова вартість Абсолютна додаткова вартість – вперше обгрунтована К. Марксом економічна категорія, яка означає додаткову вартість, отриману внаслідок подовження тривалості робочого дня за межі необхідного робочого часу. Оскільки праця є органічною єдністю конкретної та абстрактної праці, то за виробництва А. д. в. найманий працівник конкретною працею переносить певну частину вартості засобів виробництва на ново – створений продукт; […]...
38. Відтворення суспільного капіталу Відтворення суспільного капіталу – безперервне відновлення процесу капіталістичного виробництва у взаємозв’язку і взаємодії відтворення індивідуальних, колективних, державних та інтернаціональних форм капіталу. Суб’єктом власності та управління за умов приватної форми капіталу є окремий капіталіст. За умов колективної форми капіталу таким суб’єктом є декілька підприємців, вищих менеджерів, фінансові інститути. Типова форма колективного капіталу – акціонерні компанії. З […]...
39. Відтворення організаційно-економічних відносин Відтворення організаційно-економічних відносин – процес безперервного відновлення управлінських відносин на рівні різних типів і форм підприємств, фірм, компаній, а також відтворення маркетингових досліджень, обміну досвідом та ін. До виникнення науково обгрунтованих менеджменту та маркетингу В. о.-е. в. відбувалося здебільшого в межах окремих невеликих підприємств і фірм, а наприкінці XIX ст. внаслідок появи та збільшення кількості […]...
40. КРИВА ВИРОБНИЧИХ МОЖЛИВОСТЕЙ. АЛЬТЕРНАТИВНА ВАРТІСТЬ УРОК № 15. КРИВА ВИРОБНИЧИХ МОЖЛИВОСТЕЙ. АЛЬТЕРНАТИВНА ВАРТІСТЬ Мета уроку: з’ясувати зміст виробничих можливостей; визначити різні варіанти виробництва за кривою виробничих можливостей; навчити будувати криву виробничих можливостей за конкретними даними; визначити альтернативну вартість; розвивати логічне економічне мислення; виховувати відповідальність за власний вибір. Основні поняття: альтернативні варіанти виробництва, крива виробничих можливостей (крива трансформації), альтернативна вартість, економічне […]...