Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ ВАТИ
ВАТИ
Екологія – охорона природи
ВАТИ – смуги низинних мор. узбереж, що затоплюються водою під час припливів і осушуються під час відпливів. Мають специф. флору і фауну.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- НЕКРОПОДІУМ Екологія – охорона природи НЕКРОПОДІУМ – скупчення на поверхні грунту рослинних решток, які частково гуміфіковані, пронизані гіфами грибів і заселені специф. фауною. На Н. розвиваються специф. біоценози, які часто мають концентричне розміщення....
- ЛИМАН Екологія – охорона природи ЛИМАН – 1) затоплене мор. водою гирло або долина рівнинної річки, що не піддається впливу періодичних припливів та відпливів і перетворилось на мілководну затоку. Розрізняють Л. відкриті (безпосередньо сполучені з морем) і закриті (відокремлені від моря піщаною косою); 2) прир. або штучне нагромадження весняних вод у низинах, які влітку пересихають, перетворюються […]...
- МАНГРОВІ ЛІСИ Екологія – охорона природи МАНГРОВІ ЛІСИ – рослинність припливно-відпливної смуги низьких мулистих тропічних узбереж. Представлена різними видами вічнозелених чагарників та невисоких дерев, що мають додаткові опорні корені. Поширені переважно на сх. узбережжі Африки, Мадагаскарі, Сейшельських, Маскаренських о-вах та о-вах Малайського архіпелагу, на берегах Пд. Азії та Австралії....
- ETE Екологія – охорона природи ETE, гуасу – вологий тропічний ліс на територіях, що не затоплюються в басейні Амазонки....
- КАДАСТР ТВАРИННОГО СВІТУ Екологія – охорона природи КАДАСТР ТВАРИННОГО СВІТУ, кадастр фауністичний – систематизоване зведення відомостей про фауну певної території....
- КОЛІНИ Екологія – охорона природи КОЛІНИ – збірна назва орг. сполук, які виділяються вищими рослинами і специф. діють на ін. види вищих рослин....
- РОСЛИННИЙ СВІТ Екологія – охорона природи РОСЛИННИЙ СВІТ – сукупність усіх рослинних організмів на певній території або на земній кулі в цілому, що становлять флору й рослинність....
- КАДАСТР РОСЛИННОГО СВІТУ Екологія – охорона природи КАДАСТР РОСЛИННОГО СВІТУ, кадастр флористичний – систематизоване зведення відомостей про флору певної території....
- АНТРОПОФІТИ Екологія – охорона природи АНТРОПОФІТИ – рослини, введені в місцеву флору завдяки діяльності людини (культурні, окультурені, бур’яни та рудеральні рослини)....
- ЗОНА ГЕОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ГЕОХІМІЧНА – широтна смуга зі специф. особливостями міграції хім. елементів у грунт, покриві. Розрізняють багато 3. г., які часто не збігаються за ареалами з зонами геогр....
- ЛАНДШАФТ АРИДНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ АРИДНИЙ – ландшафт пустель, напівпустель, степів із сухим теплим або жарким кліматом, в якому формуються специф. біогеоценози....
- БУХТА Екологія – охорона природи БУХТА – невелика мор. затока, більшою чи меншою мірою заглиблена у суходіл, відокремлена від основної водойми мисом або о-вами, які захищають її від вітру і хвиль. Має специф. екол. режим....
- ФІЛЬТРАТОР (ОРГАНІЗМ) Екологія – охорона природи ФІЛЬТРАТОР (ОРГАНІЗМ) – організм, якому властивий специф. спосіб живлення, що базується на фільтруванні мікро – та макроскопічних об’єктів у воді (напр., беззубка, асцидія тощо)....
- КАМПИ Екологія – охорона природи КАМПИ, кампоси – савани Пд. Америки. Розрізняють К. гірські (савани з чагарниками, що розташовані над зоною араукарієвих лісів у Бразилії), К., що затоплюються (у басейні Амазонки), К. чагарникові (савани з розрідженими деревами у Бразилії), К. дрібнолісні (“кампос серрадос”), К. трав’янисті (“кампос лімпос”)....
- СТЕЖКА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СТЕЖКА ЕКОЛОГІЧНА – специф. маршрут, що пролягає через різноманітні прир. об’єкти, які мають певну природоохоронну, естетичну та культ, цінність, і супроводжується усною або письмовою інформацією (у вигляді стендів, пояснень) про дані об’єкти. Використовується як одна з форм виховання екол. світогляду у населення....
- АГРОМЕТЕОРОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АГРОМЕТЕОРОЛОГІЯ – наука, яка вивчає метеорологічні, кліматичні та гідрол. умови в їх взаємодії з об’єктами і процесами с.-г. виробництва. Система специф. знань, об’єднаних законами, методами і поняттями, що розкривають зв’язки об’єктів с. г. з погодою та кліматом....
- ДЕВАСТАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕВАСТАЦІЯ – комплекс заходів щодо знищення збудників інвазійних та інфекц. захворювань людини, тварин і рослин на всіх фазах їхнього розвитку за допомогою специф. методів (дегельмінтизація, хіміотерапія, дезінфекція, дезінсекція тощо)....
- ЛІСОСМУГА Екологія – охорона природи ЛІСОСМУГА – штучне захисне насадження дерев і чагарників у вигляді довгої смуги....
- ЗАПИЛЮВАННЯ (ПРИРОДНЕ) Екологія – охорона природи ЗАПИЛЮВАННЯ (ПРИРОДНЕ) – осідання пилу з атм. повітря під дією сили гравітації. Джерелом 3. (п.) є пов. течії, що переносять пил з пустель, напівпустель, степів, від вулканів, узбереж у більш високі широти. Макс. 3. зареєстроване у Пд. Європі – 1 млн т пилу за кілька діб....
- ГАЛОБАКТЕРІЇ Екологія – охорона природи ГАЛОБАКТЕРІЇ – бактерії, які живуть у теплих, з надлишковою солоністю води водоймах. Містять специф. світловбирний пігмент бактеріородопсин, за допомогою якого утворюється АТФ. Г. – один з небагатьох видів мікроорганізмів, які займають екол. нішу надлишково солоних лиманів і озер....
- ГОРИЗОНТ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ГОРИЗОНТ ГРУНТУ – відносно однорідний шар грунту, розміщений паралельно до поверхні, який сформувався в процесі грунтоутворення. Характеризується певним забарвленням, специф. структурою, складом та ін. ознаками, які загалом утворюють профіль грунту....
- ГЕМЕРОФІЛ Екологія – охорона природи ГЕМЕРОФІЛ, гемерофіт -1) вид рослин, який розширив зону свого існування завдяки впливу людини на прир. флору; 2) вид рослин або тварин, який віддає перевагу оточенню угруповань культ, рослин (бур’яни, безхребетні шкідники)....
- РЕОФІТИ Екологія – охорона природи РЕОФІТИ – рослини швидкоплинних річок або прибійної смуги морів. Часто Р. мають стрічкоподібну форму або вигляд міцно прикріплених до дна кущів. Екол. значення Р. полягає у створенні сприятливих умов для життєдіяльності водяних мешканців....
- ФАЦІЯ ГРУНТОВА Екологія – охорона природи ФАЦІЯ ГРУНТОВА – частина грунт.-біоклімат. поясу, грунт, зони чи підзони, що має специф. особливості умов грунтоутворення і власне грунтів у зв’язку з відмінностями в зволоженні та тепловому режимі. У деяких випадках те саме, що грунт, зона чи грунт, провінція....
- НАСАДЖЕННЯ ЗАХИСНІ ЛІСОВІ Екологія – охорона природи НАСАДЖЕННЯ ЗАХИСНІ ЛІСОВІ, лісонасадження захисні – штучно створені ліси, лісові смуги, насадження дерев і чагарників з метою захисту с.-г. угідь, грунту, доріг, населених пунктів від посухи, суховіїв, ерозії, сильних вітрів, а також для поліпшення кліматичних та гідрологічних умов місцевості. Бувають вітрозахисними, протиерозійними, водорегулюючими. Лісові смуги захищають водні джерела від забруднення стічними […]...
- РІЗНОТРАВ’Я Екологія – охорона природи РІЗНОТРАВ’Я – сукупність дводольних трав’янистих рослин на певній площі переважно низинних і заливних луків. Широко представлені в травостанах багатьох типів луків (особливо гір.) і лучних степів. Р. переважає в травостанах на ранніх стадіях розвитку луків або при надмірному їх випасанні. Види Р. різні за екол. і біол. властивостями і госп. цінністю. […]...
- ЛІС ПОЛЕЗАХИСНИЙ Екологія – охорона природи ЛІС ПОЛЕЗАХИСНИЙ – прир. або посаджені ліс. смуги, які створюють сприятливий для розвитку культ, рослин мікроклімат і захищають поля від ерозії грунту та пилових бур....
- СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ – вузькі морфофізіол. пристосування, адаптація окремих видів рослин і тварин до порівняно сталих специф. умов навколишнього середовища. Напр., спеціалізація кишкових паразитів, повна біол. відповідність гриба-паразита і рослини-живителя. С. о. виникла в процесі еволюц. розвитку....
- ЖАРОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЖАРОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність рослин витримувати значні підвищення т-ри порівняно з оптимальною. Ж. р. забезпечується зміною обміну речовин, специф. фіз.-хім. властивостями організму, зокрема, підвищеними в’язкістю та гідрофільністю цитоплазми, посиленням транспірації тощо. Серед вищих рослин найбільш жаростійкими є сукуленти....
- НАСАДЖЕННЯ Екологія – охорона природи НАСАДЖЕННЯ – фітоценоз, прир., що доглядається, або створений людиною шляхом садіння тих чи ін. деревних та чагарникових рослин з певною метою (захисні смуги, парки, сади тощо)....
- ЦВІТІННЯ ЛИМАНІВ Екологія – охорона природи “ЦВІТІННЯ” ЛИМАНІВ – явище масового розвитку деяких видів водоростей, зумовлене періодичною дією припливів. Чим вища амплітуда припливів, тим вищий продукційний потенціал, оскільки плинна вперед і назад вода забезпечує інтенсивне вимивання продуктів дисиміляції і перенесення поживних та біогенних речовин, у зв’язку з чим організми можуть вести прикріплений спосіб життя, який не потребує […]...
- ВИД РІДКІСНИЙ Екологія – охорона природи ВИД РІДКІСНИЙ – вид, що не перебуває під прямою загрозою зникнення, але трапляється у такій невеликій кількості особин та (чи) популяцій, на такій малій території та в таких специф. місцях, що може дуже швидко зникнути. Належить до категорії 2 Комісії рідкісних та зникаючих видів МСОП. Обов’язковий для занесення до Червоної книги....
- РЕПРОДУКЦІЯ Екологія – охорона природи РЕПРОДУКЦІЯ – відтворення особин у процесі розмноження. Органи, які беруть участь у розмноженні організми, наз. репродуктивними. Величина популяційної Р. (чиста Р.) визначається сумою добутків значень виживання, характерного для даного віку особин, і народжуваності, специф. для цього віку (кількість потомків на одну самку)....
- СЕЗОН ФЕНОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи СЕЗОН ФЕНОЛОГІЧНИЙ – відносно відокремлений етап сезонної ритміки геогр. комплексу з однотипними взаємозв’язками, які виявляються зовні через специф. для цього етапу сезонні аспекти. Пори року можна розбити на кілька С. ф. (напр., рання осінь, золота осінь, глибока осінь, передзим’я тощо)....
- СНІГОЗАХИСТ Екологія – охорона природи СНІГОЗАХИСТ – комплекс заходів, спрямованих на захист техн. Споруд, шляхів, будівель від снігових заносів (ліс. смуги, щити, планування забудови території з урахуванням переважного напрямку вітру тощо)....
- ВИСОКОГІР’Я Екологія – охорона природи ВИСОКОГІР’Я – відносне поняття, що характеризує вертикальні смуги або зони на висоті понад 2000-3000 м без рослинності або з нею (гірські степи, луки, арктичні пустелі тощо), які істотно відрізняються від суміжних рівнинних гір....
- СТАЦІЯ ЗАПОВІДНА Екологія – охорона природи СТАЦІЯ ЗАПОВІДНА – ділянка різної протяжності, де природа зберігається в більш-менш незайманому стані. До 3. с. відносять ліси, що не вирубуються, природні високогірні луки, береги рік та морс, узбережжя, лісові смуги та ін....
- СИСТЕМА ЗЕМЛЕРОБСТВА ГРУНТОЗАХИСНА Екологія – охорона природи СИСТЕМА ЗЕМЛЕРОБСТВА ГРУНТОЗАХИСНА – комплекс заходів, виконання яких забезпечує оптим. поєднання прир. та агротехн. формувань {рілля, луки, водойми, полезахисні смуги, ліси) і зберігає грунти в екол. рівновазі з довкіллям....
- БІОМЕТОД Екологія – охорона природи БІОМЕТОД – біол. метод боротьби зі шкідниками і хворобами, група заходів, які використовують для зменшення чисельності небажаних у господарстві організмів за допомогою інших видів (тварини-хижаки, вузько-специф. рослиноїдні види або паразити) шляхом стерилізації самців шкідливого виду, які витісняють чоловічі особини, здатні до розмноження, використання мікроорганізмів для боротьби з госп. небажаними формами....
- ОЗЕРО Екологія – охорона природи ОЗЕРО – прир. западина, заповнена прісною чи солоною водою. О. Землі займають близько 1,8 % площі поверхні суходолу. О. часто заселені ендеміками, іноді в них трапляються численні релікти. За водним режимом О. поділяють на стічні і безстічні. Забруднення О. призводить до їх евтрофування. За ступенем розвитку орг. життя О. поділяють на […]...