ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ – РОЗМНОЖЕННЯ КВІТКОВИХ РОСЛИН
Довідник з біології
РОСЛИНИ
РОЗМНОЖЕННЯ КВІТКОВИХ РОСЛИН
ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ
Квіткові рослини розмножуються вегетативним (безстатевим) і статевим (насінним) шляхом.
Вегетативне розмноження – це розмноження частинами вегетативних органів рослини. Воно широко поширене у природі, здавна використовується людиною при розведенні плодових і ягідних рослин, в овочівництві, лісівництві, квітникарстві.
Вегетативне розмноження пагонами:
– відсадками (ялиця, виноград, смородина, ліщина, слива): низько розташовані
– батогами, або вусами (суниця, ожина, жовтець повзучий): у вузлах повзучих пагонів розвиваються вертикальні пагони й додаткове коріння;
– вкоріненням надземних пагонів (тополя, верба);
– порістю коренів і пеньків (тополя, платан): після вирубки дерев або загибелі їх крони з придаткових бруньок кори утворюються пагони;
– кореневищами (конвалія, м’ята, пирій);
– цибулинами (тюльпан, нарцис, часник, цибуля);
– бульбами (картопля);
– стебловими
Вегетативне розмноження корінням:
– кореневими паростками (тополя, черемха, осика): розвиваються з придаткових бруньок на корінні навкруги пнів спиляних дерев;
– кореневими живцями (кульбаба, малина, шипшина, деякі сорти яблунь): з додаткових бруньок посадженого в грунт відрізка кореня розвиваються надземні пагони, а від їх основи відростають придаткові корені.
Вегетативне розмноження листками:
– листкові живці (бегонія, лимон, узамбарська фіалка): на посадженому у вологий пісок листі розвиваються придаткові бруньки й придаткові корені.
Вегетативне розмноження поділом куща:
– кущ великих розмірів можна механічно розділити на декілька частин (бузок).
Метод щеплення полягає в тому, що одну рослину (у вигляді живця або бруньки) зрощують з іншою рослиною, коріння якої сидить у грунті. Мета щеплення – використання для живлення кореневої системи рослини, що характеризується невибагливістю до грунту, морозостійкістю, стійкістю до хвороб і шкідників та іншими властивостями, бажаними для поліпшення сорту. Щеплення брунькою, або вічком, називається окуліровкою, щеплення живцем – копуліровкою. При зрощенні двох об’єктів живець або брунька називається прищепою, а рослина з коренем – підщепою. Прищепа та підщепа добре зростаються у рослин близьких сортів і видів. У плодівництві успішно застосовуються міжродові щеплення в сімействі розоцвітих: груша – на айву, абрикоса – на сливу. Легко вдаються щеплення в сімействі бобових. У переважній більшості випадків культурні сорти плодових щеплять на дички, тобто підвивають із дикорослими рослинами як більш витривалими у багатьох відношеннях.
Біологічне значення вегетативного розмноження. Вегетативне розмноження сприяє значному збільшенню числа особин і розселенню їх в природі. Оскільки при вегетативному розмноженні успадковуються ознаки материнського організму, в практиці селекційної роботи і в сільському господарстві його використовують для збереження цінних сортів культурних рослин і для швидкого підвищення їх урожайності.