ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ГЕОГРАФИ. СУЧАСНІ ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНИ
Розділ І. УКРАЇНА ТА ЇЇ ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
ТЕМА 3. ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
УРОК 10. ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ГЕОГРАФИ. СУЧАСНІ ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНИ
Тема. Географічні дослідження України у ХХ ст. Роль у вивченні природи та господарства України В. Вернадського, С. Рудницького, Г Висоцького, П. Погребняка, Б. Срезнєвського, В. Бондарчука, В. Кубійовича та ін. Сучасні географічні дослідження. Українське географічне товариство.
Навчальна мета: ознайомити учнів з історією географічних досліджень території
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: фізична карта України, портрети дослідників.
Опорні та базові поняття: географічні дослідження, джерела географічних знань, Українське географічне товариство, Національна Академія наук України, фахові науково-дослідні інститути.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
Назвіть періоди географічного пізнання території України, вказавши їх
III. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів
– Яке значення для географічного пізнання Землі мало створення географічних товариств і академій наук різних країн?
– З попередніх курсів географії пригадайте основні напрямки сучасних географічних досліджень Землі.
– В яких міжнародних наукових організаціях і дослідженнях, присвячених вивченню Землі, Україна бере участь?
IV. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Упродовж тривалого періоду пізнання природи території України було накопичено чималий матеріал. У ХХ ст. постало питання не тільки про удосконалення ці знання, а й узагальнення, їх систематизування. Це вимагало як енциклопедичності знань окремих дослідників, так і об’єднання їхніх зусиль.
V. Вивчення нового матеріалу
1. 1918 р. – створення Української Академії наук
2. Географи – дослідники ХХ ст.
– В. І. Вернадський (1863-1945 рр.) – перший президент Академії наук України, видатний геохімік, основоположник теорії про біосферу, керівник комісії з вивчення природних багатств України.
– С. Л. Рудницький (1877-1937 рр.) – польовий дослідник і географ-теоретик широкого профілю (геоморфолог, геополітик, картограф, краєзнавець, педагог), засновник і перший керівник Українського науково-дослідного інституту географії та картографії, засновник національної школи комплексної фізичної географії.
– Г. М. Висоцький (1865-1940 рр.) – географ-енциклопедист, дослідник взаємозв’язків різних природних компонентів, засновник ландшафтознавства, одним з перших почав вивчати вплив господарської діяльності людини на рослинний покрив.
– П. С. Погребняк (1900-1976 рр.) – географ-енциклопедист, класифікував і систематизував знання про Українське Полісся, організатор еколого-географічних стаціонарів у різних природних зонах країни, ініціатор створення Українського товариства охорони природи.
– Б. І. Срезнєвський (1857-1934 рр.) – метеоролог і кліматолог, один із засновників метеорологічної служби країни, розробив кліматологічне районування України.
– В. Г. Бондарчук (1905-1993 рр.) – дослідник геологічної будови і корисних копалин України, розвивав теорію єдності розвитку тектонічних, геологічних структур і рельєфу.
– В. М. Кубійович (1900-1985 рр.) – географ, демограф, картограф, автор багатьох наукових літературних і картографічних робіт, присвячених Україні її народу, виданих за кордоном, тому позбавлених радянських доктрин.
– Значний внесок у розвиток фізичної географії України зробили А. М. Краснов, В. О. Геринович, М. І. Дмитрієв та ін.
3. Науково-дослідні установи, напрямки їх досліджень
Сучасні географічні дослідження території України, комплексне узагальнення знань відбувається планово й цілеспрямовано завдяки діяльності науково-дослідних інститутів Національної Академії наук України (Інститут географії, Інститут геологічних наук, Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут, Морський гідрофізичний інститут і Океанологічний центр та ін. фахові інститути) та географічним кафедрам ВНЗ.
Сучасні дослідження спрямовані на пошуки нових родовищ корисних копалин, вивчення й прогнозування розвитку природних комплексів, моніторинг навколишнього середовища, охорону природи України тощо.
4. Українське географічне товариство
VI. Закріплення вивченого матеріалу
– Складіть таблицю “Внесок відомих учених у дослідження природних умов і ресурсів України”.
– Охарактеризуйте періоди географічного вивчення території України (роки, основні напрями досліджень, дослідники). Зробіть узагальнюючі висновки.
– Що вирізняє сучасні географічні дослідження? У чому їх практичне значення?
– Охарактеризуйте роль Українського географічного товариства.
VII. Підсумки уроку
VIІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати §___.
2. Підготуватись до підсумкового уроку за темами “Фізична географія України, предмет і методи дослідження. Формування території України. Сучасний адміністративно-територіальний устрій”, розділу “Україна та її географічні дослідження”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...