ВІДМІНКИ ІМЕННИКІВ, ЇХНЄ ЗНАЧЕННЯ. ПОДІЛ ІМЕННИКІВ НА ВІДМІНИ. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ

ІМЕННИК

§ 22. ВІДМІНКИ ІМЕННИКІВ, ЇХНЄ ЗНАЧЕННЯ. ПОДІЛ ІМЕННИКІВ НА ВІДМІНИ. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ

У реченні іменники поєднуються з іншими словами. При цьому вони змінюють свою форму, тобто відмінюються.

В українській мові сім відмінків.

– Називний – хто? що?

– Родовий – кого? чого?

– Давальний – кому? чому?

– Знахідний – кого? що?

– Орудний – ким? чим?

– Місцевий – на кому? на чому?

– Кличний відмінок уживається при звертанні.

Називний відмінок

однини – початкова форма іменника.

Називний відмінок є прямим. Іменники в цьому відмінку, як і в кличному, уживаються завжди без прийменників.

Решта відмінків називаються непрямими. У формі місцевого відмінка іменники вживаються тільки з прийменниками, а в інших відмінках – і з прийменниками, і без них.

223. Прочитайте. Визначте іменники, з’ясуйте відмінок і число кожного.

1. Люблю всім серцем і душею я землю прадідів моїх (В. Сосюра). 2. Серце радісно б’ється у країні батьків (Г. Акулов). 3. Любіть Україну всім серцем своїм! (В. Сосюра). 4. Україна – в рідній мові і в пісні прекрасній (Ю. Шкрумеляк). 5.

Хай буде щасливим твій вільний народ, прекрасна моя Україно! (М. Верещака).

– Який із відмінків є прямим? Які – непрямими? Відповідь проілюструйте прикладами з речень.

– Визначте рід кожного з іменників.

224. Перепишіть речення. Подані в дужках іменники поставте у формі кличного відмінка.

1. Виростеш ти, (син), вирушиш в дорогу (Б. Симоненко). 2. Багато в світі є стежок для тебе, мій (герой)! (М. Познанська). 3. Чи не тому в барвінку, (ненька), і взимку листя зелененьке, що від землі бере тепло? (Б. Василашко). 4. Шипшина важко віддає плоди. Вона людей хапає за рукава, вона кричить: “(Людина), підожди! Ти підожди, (людина), будь ласкава!” (Л. Костенко).

– Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи.

– Поясніть розділові знаки при звертаннях та в реченні з прямою мовою.

У першому реченні підкресліть усі члени речення. Чи є звертання членом речення?

За особливостями відмінювання іменники поділено на чотири угруповання, що називаються відмінами. У певному відмінку іменники кожної з відмін мають однакові закінчення.

Щоб визначити, до якої відміни належить іменник, його потрібно поставити в початковій формі, тобто в називному відмінку однини, і визначити в ньому закінчення й основу.

До жодної відміни не належать:

– незмінювані іменники (табу, бюро, таксі, кутюр’є);

– іменники, що вживаються тільки у формі множини (Гребінки, ножиці, санчата, консерви).

225. Ознайомтеся з таблицею. Подані нижче іменники згрупуйте за відмінами й запишіть у чотири колонки.

Доля, хата, рік, душа, борщ, молоко, дихання, вчинок, золото, зілля, куля, маля, сіль, звістка, різнотрав’я, гордість, листя, тім’я, кисіль, пташеня, пуща, щастя, курча, читання, місяць, купіль, калюжа, ягня, тополя, птиця, роздоріжжя, зерно, зерня.

226. Прочитайте. Визначте іменники, що не належать до жодної з відмін. З’ясуйте відміни інших іменників.

1. Я ділю із вербою всю журбу до краплини, обнімаю тополю і горнусь до калини (І. Шевченко). 2. Виводить соло півень на тину (М. Сіренко). 3. Він горланить, розчепірює дзьоба ножицями (Григір Тютюнник). 4. Селяни всі потроху філософи, бо все життя ходять біля землі, хліба, меду, сонця (М. Стельмах). 5. У маляти заболить пальчик, а в матері – серце (Народна творчість). 6. Доброта виховується добротою, справедливість – справедливістю (Олесь Гончар).

Відмінювання іменників першої відміни

227. Визначте, до якої відміни належать іменники іскра, круча, надія. Поставте їх у формі родового й орудного відмінків однини. Чи однакові їхні закінчення?

Залежно від відмінкових закінчень іменники першої відміни поділяються на групи: тверду, м’яку й мішану.

Щоб визначити групу, іменник потрібно поставити в початковій формі (називному відмінку однини).

228. Ознайомтесь із таблицею. Подані іменники розподіліть за групами й запишіть у три колонки.

Вода, Катерина, молодиця, задача, гуща, волосина, яблуня, алича, армія, стрічка, Марія, Марійка, Маруся, локшина, юшка, картопля, тигриця, Микола, лінія, суша, талія, спина, кишеня, листоноша, площа.

229. Роздивіться і проаналізуйте таблицю відмінювання.

– Письмово провідміняйте іменники: веселка, доня, тиша. Виділіть відмінкові закінчення.

230. Перепишіть, ставлячи поданий у дужках іменнику потрібній формі. Визначте його відміну та групу. З’ясуйте відмінок і число цього іменника в кожному реченні.

1. Буває таке на (душа), що піснею тільки й скажеш (Олесь Гончар). 2. І в’ється щастя над (душа) (Олександр Олесь). В. Душа (душа) чує, а серце серцю вість подає (Народна, творчість). 4. З глибин (душа) моєї промінь лине. 5. Скажи, (душа), чого тремтять висоти? (Д. Павличко). в. Книги наближають минулі події до наших днів і наших (душа) (Г. Тарасюк).

Як ви розумієте вислови тремтить душа, болить душа? Чому почуття радості, гніву, печалі називають душевними переживаннями?

Іменники першої відміни твердої групи в орудному відмінку однини мають закінчення

М’якої й мішаної групи – закінчення а після голосного й апострофа пишуть

ОРФОГРАМА:

Літери о, е, є

В закінченнях орудного відмінка однини іменників І відміни

231. Визначте групу кожного з поданих іменників. Поставте іменники у формі орудного відмінка однини, запишіть їх, звіртеся з таблицею відмінювання.

Береза, черешня, алича, осика, вишня, груша, ягода, полуниця, каша, буря, жирафа, мрія, левиця, калоша, втеча, шия.

232. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Визначте іменники першої відміни, з’ясуйте їхні відмінки.

1. Я буду мірятися з дол..ю і сперечатися з пр..род..ю, та тільки те, що сам подолаю, мені послужить наго род..ю (С. Голованівський). 2. Щаслива у смішка робить маму просто красун..ю (Олесь Гончар). 3. Світить мені рятівною свіч..ю тополя (Д Олійник). 4. Віт..р з вишн..ю танцює (В. Василашко). 5. Ж..ву я правд..ю тією, що птах не може стать змі..ю (Д. Павличко). 6. Байрак, накруч..ю шумить (М. Чернявський).

У давальному й місцевому відмінках однини перед закінченням – і кінцеві приголосні основи іменників першої відміни [г], [к], [х] чергуються із [з’], [ц’], [с]: нога – нозі, на нозі] небезпека – небезпеці, у небезпеці; муха – мусі, на мусі.

233. Перепишіть, ставлячи подані в дужках іменники в потрібній формі. Які звуки чергуються? Вимовте їх.

Спиніться на (дорога); не спіткніться на (сходинка); не заблукайте в (завірюха); перекажіть (Лука); скупайтеся в (ріка Волга); придбайте в (аптека); стисніть у (рука); не розсипте по (долівка).

Підкресліть літери, які позначають звуки, що чергуються.

Позначте у словах вивчені орфограми.

234. Подані іменники поставте у формі місцевого відмінка однини, запишіть їх.

Повага, тривога, змога, щука, базіка, шапка, балакуха, стріха. Вимовте звуки, які чергуються при зміні форм іменників.

235. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Іменники першої відміни підкресліть. Визначте відмінки іменників.

1. Затишно дітям в пазу..і казок (Л. Костенко). 2. Соня..ний зайчик л.. жить на підло..і, то спалахне, то погасне в тр..во..і (В. Сосюра). 3. Мед щільниковий ми їли на пасі..і в лісі. Чи не за нами заплакала сойка в горісі? (Є. Гуцало). 4. Не м..нути в дорс..іт..рнини (Я. Кузик).

– Якби вам потрібно було намалювати сонячного зайчика, яким би ви його зобразили?

Усно складіть опис сонячних зайчика і вовчика.

Ольга Фарберова. Сонячний зайчик

При змін і форм и слова шиплячі приголосні перед свистячими

Змінюються у вимові на відповідні їм свистячі. Унаслідок такого уподібнення приголосних вимовляється: подовжений свистячий звук: дочц’: [доц’: і], донечці [донеи ц’: і], лисичці [лие сиц’: і]; два свистячі звуки: подружці [г о д р у з’ ц’ і], книжці [кн и з’ ц’ і], товаришці [т о в а р ие с’ ц’ і].

На письмі такі зміни у вимові не позначають.

Щоб не помилитись у написанні, форму слова із сумнівним приголосним потрібно змінити або дібрати до нього споріднене так, щоб після сумнівного звука стояв голосний (подружці – подруженька) або приголосний, що не впливає на вимову попереднього звука {донечці – донечка).

ОРФОГРАМА:

Літери, що позначають приголосні, які уподібнюються

236. Перепишіть прислів’я, відтворюючи літерами передані звукописом слова. Поясніть правопис цих слів, визначте в них орфограми.

1. Голодній [лиесиц’:і] курчатко сниться. 2. При [пшеиниц’:і] гарній жнива славні. 3. У [книз’ц’і] кохайся – розуму набирайся.

4. Молодому тепліше в [сороц’:і], ніж старому в каптані. 5. Не радий хрін [текртус’ц’і], а проте на кожній танцює.

237. Подані слова передайте звукописом.

Квіточці, білочці, ніжці, гармошці, подушці, діжці, мережці, сестричці, Марічці.

Позначте в словах орфограму “літери, що позначають приголосні, які уподібнюються”.

238. Роздивіться та проаналізуйте таблицю.

ОРФОГРАМА:

Літерою, е, є

У закінченнях кличного відмінка однини іменників І відміни

Деякі іменники з пестливим значенням мають закінчення – ю: матусю, Олю, Женю, Галю, Микольцю.

– Перепишіть, ставлячи подані в дужках іменники у формі кличного відмінка. Розставте пропущені розділові знаки.

1. (Мова) рідна світи в ріднім домі (А. Демиденко). 2. Світла (земля) моя усміхнися мені рушниками (Л. Забашта). 3. А за пісні тобі спасибі рідна (неня) (Т. Нещерет). 4. Люби (дитина) землю цю прекрасну! (С. Крулікогська). 5. Горнусь до тебе (Україна) (Л. Гавриленко). 6. (Мрія) не зрадь! (Леся Українка). 7. Так звідки ж ти (дорога) почалась? (В. Олійник).

– Визначте звертання непоширені й поширені.

– У першому реченні підкресліть члени речення.

– Які з ужитих у реченнях звертань е риторичними? Чому?

– Напишіть лист, розпочавши його словами “Моя бабусю, старша моя мамо!”.

Використайте кілька іменників першої відміни (наприклад: порадниця, помічниця, подруга) у формі кличного відмінка,

– Які правила електронного спілкування ви знаете?

У родовому відмінку множини іменники першої відміни мають нульове закінчення: доріг, машин, губ (і губів), легень (і легенів), круч, меж, шкіл, або закінчення – ей, – iв: мишей, суддів, старостів (і старост – з іншим значенням).

В іменниках, які в називному відмінку однини перед закінченням мають сполуку двох приголосних, у родовому відмінку множини між ними з’являється [о] або [е]: дочок, мисок, ігор, сосон (і сосен), воєн (і війн), домен, шабель. В іншомовних словах на – к(а) з’являється [о]: марка – марок, арка – арок.

У формі родового відмінка множини іменники жіночого роду на – я пишуть зі знаком м’якшення: яблунь, земель, їдалень.

239. Подані іменники поставте у формі родового відмінка множини і запишіть.

Гора, круча, межа, буря, надія, книжка, кулька, будка, поверхня, читальня, вітальня, сосна, вишня, маска, каска, легеня.

– Які з іменників у формі родового відмінка множини мають паралельні форми? Назвіть їх.

240. Перепишіть, ставлячи подані в дужках іменники у формі родового відмінка множини.

1. Вікно схотіло пити й устами кватирки нахилилось до (долоня) дощу (С. Мудрак). 2. Вщедряє землю сірий дощ, росте життя на бруку (площа) (М. Рильський). В. Знов лечу я над степами, над смарагдом (нива) (Олександр Олесь). 4. Розпитаю, як справи у (сосна), у звірів і (птиця) (Л. Костенко). 5. І всміхнуться сині очі од (пісні) моїх (Б. Сосюра). 6. Трапляються окремі книги, варті цілих (книгозбірня) (Г. Тарасюк).

Позначте в словах орфограму “знак м’якшення”.

– Зробіть словотвірний розбір слова книгозбірня.

Дізнайтеся, які бібліотеки діють у мережі Інтернет. Скористайтеся послугами однієї з них.

– Чи доводилося вам користуватись “електронною” книжкою? У чому, на вашу думку, її переваги над “паперовою”? У чому вона не може замінити традиційної книжки?

Електронна книжка “Котигорошко”

(малюнки Івана Сулими)

У місцевому відмінку множини іменники першої відміни мають закінчення:

♦ тверда та мішана групи – – ах: у кишках, на кручах, у межах;

♦ м’яка група – ах (на письмі – ях): на вулицях, на полицях, у сім’ях.

241. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Подані б дужках іменники поставте у формі місцевого відмінка множини, виділіть у них закінчення.

1. Бродить ніч по (вулиця) з..мових, у провулках вітром зав..ва (Б. Сосюра). 2. А книжки стоять на (полиця), щоб до них нах..лялися лиця (М. Доленго). 3. Люди цілими гуртами ро..ходяться по (гора) і по (долина) (М. Коцюбинський).

Відмінювання іменників другої відміни

242. Ознайомтеся з таблицею. Подані іменники розподіліть за групами й запишіть у три колонки.

Іній, плащ, учитель, плесо, літо, експрес, полотнище, зусилля, гараж, початок, лихослів’я, кашель, марш, орденоносець, забудько, орач, острів’янин, поєднання, пляж, узбіччя, глядач.

243. Ознайомтесь із таблицею відмінювання.

– У яких відмінках іменники мають паралельні форми? Порівняйте відмінювання іменників чоловічого і середнього родів. Письмово провідміняйте слова: керівник, добродій, обличчя.

244. Перепишіть, визначте іменники другої відміни, з’ясуйте групу, відмінок, число кожного.

1. Скажи мені, Дніпре, які вітровії все кличуть тебе крізь степи та гаї? (М. Вінграновський). 2. Узимку вітер вовком виє, усіх лякає вітровієм (І. Січовик). 3. Прибоєм дальніх шумів одлунювало місто (М. Бажан). 4. Я на тебе дивлюся щовечора, Києве мій, янтарями живими твій килим вечірній розшитий (Д. Луценко). 5. Вечірнє сонечко гай золотило, Дніпро і поле золотом крило (Т. Шевченко).

– Поясніть розділові знаки в реченнях, ускладнених звертаннями.

245. З опорою на таблицю визначте, до якої групи належить кожен іменник. Запишіть іменники в три колонки за групами.

Еліксир, удар, секретар, пивовар, формуляр, лялькар, гусляр, снігур, командир, скляр, ліхтар, пустир, столяр.

– Виділені слова передайте звукописом.

ТВЕРДА ГРУПА	М’ЯКА ГРУПА	МІШАНА ГРУПА
Більшість іменників на – р; Усі іменники іншомовного походження на – ер, – ір, – ор, – ур та слова з постійно наголошеними суфіксами – ар (-яр), – ир	Двоскладові і багатоскладові слова із суфіксами – ар, – ир	Назви людей за професією або діяльністю з наголошеним суфіксом – яр
Сир, жир, комар, снігур; майстер, папір, професор, абажур; базар, футляр, касир	Кобзар, пухир, аптекар, богатир	Каменяр, Газетяр, Школяр
Іменники твердої груп и комар, снігур, звір у формі називного відмінка множини мають закінчення – і: комарі, снігурі, звірі. Іменник Ігор належить до м’якої групи.

Закінчення іменників другої відміни в родовому відмінку однини

У родовому відмінку однини іменники другої відміни мають закінчення – а (-я), – у (-ю). Уживання закінчень пов’язане з лексичним значенням іменників.

ЗАКІНЧЕННЯ – а (-я) МАЮТЬ ІМЕННИКИ, ЯКІ ОЗНАЧАЮТЬ:	ЗАКІНЧЕННЯ – у(-ю) МАЮТЬ ІМЕННИКИ, ЯКІ ОЗНАЧАЮТЬ:
Назви істот (людей, тварин, а також персонажів казок, міфологічних героїв), власні імена та прізвища	Робітника, учня, батька, вовка, ДідаМороза, Зевса, Семена, Богуна	Назви збірних понять, позначення речовин, маси, матеріалу	Люду, лісу, хору, колективу (але: гуртка, табуна), цукру (але: хліба), борщу
Назви населених пунктів	Києва, Лондона, Борисполя	Географічні Назви (крім населених пунктів і деяких річок), назви країн	Кавказу, Криму, Донбасу, Алжиру, Казахстану, Єгипту, Дунаю
Географічніназви З наголосом на закінченні в Р. в.	Дніпра, Ірпеня	Назви видів спорту, ігор, танців	Футболу, хокею, вальсу (але: гопака, козачка)
Назви мір довжини, ваги, кількості, часу, площі, грошових одиниць	Метра, грама, дня, тижня, відсотка, долара (але: віку, кварталу, ранку, року, часу)	Назви явищ природи, Рослин	Вітру, дощу, морозу, землетрусу, барвінку (але: бамбука, банана)
Назви місяців, днів тижня	Жовтня, січня, понеділка	Назви просторових понять	Степу, лугу, майдану
Терміни	Іменника, трикутника, атома, радіуса	Назви абстрактних понять, літературознавчі терміни	Миру, прогресу, жанру, Журналу, міфу
Назви чітко окреслених предметів, речей	Зошита, стільця (але: трону, дуба, ключа, ножа	Назви почуттів і хвороб	Болю, жалю, страху, грипу
Іменники середнього роду	Плеча, озера, вікна, ока	Назви процесів, станів, Властивостей, Установ	Авралу, іспиту, писку, інституту
Корисна порада: написання закінчень іменників другої відміни в родовому відмінку однини бажано перевіряти за словником.

ОРФОГРАМА:

Літери – а (-я), – у(-ю) в закінченнях родового відмінка однини іменників II відміни

246. Поставте іменники у формі родового відмінка однини. Звіртеся з таблицею.

Вітер, Дід Мороз, цикорій, ромен, кілограм, чай, цукор, пісок, майдан, список, рояль, Харків, Китай, Дунай, Іран, Амур, тиждень, жовтень, гопак, коридор, степ, ліс, біль, яр, живопис, вальс, зал.

– 3 виділеними іменниками у формі родового відмінка однини складіть речення.

247. Перепишіть, ставлячи подані в дужках іменники у формі родового відмінка однини.

1. Немає у мого (народ) і в думці учинити зло (М. Палієнко). 2. Атам – Дніпро, аж ген до (Базавлук) (Л. Костенко). В. Що за розкіш. що за привілля серед (степ)! (Панас Мирний). 4. Може, хтось нас із (Марс) розглядає в бінокль? (Л. Костенко). 5. Я відвідав галереї Москви, (Париж), (Вашингтон), (Рим), (Будапешт), Варшави (Ю. Збанацький). 6. Летіли ластівки із (Крим) (Б. Чепурко).

248. Перепишіть, вибираючи з дужок закінчення іменників. Позначте в словах орфограму “літери – з (-я), – у (-ю) в закінченнях родового відмінка однини іменників II відміни”.

1. Ви вранці хочете сад(-а, – у), якогось душевного мир(-а, – у) (Л. Костенко). 2. Вертайсь з бетон (-а, – у) сірих стін у землю солов’їну (А. Ковальчук). В. В блакитну хустку дим(-а, – у)

Пов’язалась хата (Є. Гуцало). 4. А вітер розносив п’янкий аромат від синього Дон(-а, – у) до синіх Карпат (О. Лупій).

249. Перепишіть прислів’я, уставляючи на місці крапок дібрані з довідки й поставлені в потрібній формі іменники. Поясніть їхні відмінкові закінчення.

1. У… рука довга. 2. Як… не буде, то й очерет не виросте. 3. Батога з… не сплетені. 4. Припав, як муха до… . 5. Біда докучить, але й… научить. 6. Заєць від…, а жаба від… тікає. 7. Ні з того ні з сього гості з… . 8. Смола до… не пристає.

ДОВІДКА

Пісок. Кущ. Мед. Дуб. Розум. Заєць. Дощ. Вогонь. Ніжин.

Уявіть, що вам зустрілися літери “а”, “я”, “у”, “ю”, які ніяк не можуть розібратися, у які закінчення іменників чоловічого роду другої відміни в родовому відмінку однини їм потрібно ставати. Складіть для літер пам’ятку “Як не помилитися із закінченнями родового відмінка”.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: зміна закінчення в родовому відмінку впливає на значення слова!

Наприклад;

– ділового папера, але аркуш паперу,

– каменя (великого), але каменю (матеріалу);

– листопада (місяця), але завершення листопаду (явища природи);

– блока (механізму), але блоку (об’єднання людей, країн);

– детектива (агента), але детективу (твору).

Закінчення деяких іменників другої відміни залежить від наголосу:

– моста – мосту; стола – столу.

250. Прочитайте. Визначте іменники, які у формі родового відмінка однини можуть мати інше закінчення. Поясніть, від чого залежить вибір відмінкового закінчення.

1. Сидить батько кінець стола, на руку схилився (Т. Шевченко).

2. Переді мною чистий лист паперу (О. Омельченко). 3. Ходімо в ліс на свято листопаду, який із неба буйно цвітом пада (Є. Гуцало).

251. Прочитайте прислів’я. Обгрунтуйте закінчення виділених іменників.

1. Тих знайомих, як гороху: куди не піду, то виженуть. 2. Це було за короля Гороха, як було людей трохи. 3. Добрий чоловік надійніший від кам’яного мосту. 4. Оце пропав, як з моста впав. 5. Праця з каменю вогонь видобуває. 6. З одного каменя мур не зведеш.

252. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Поясніть, як ви визначили групу іменників на – р.

Сторінки “Кобзар..”; відвага богатир..; писк комар..; міцність панцир..; підручник Ігор..; пасіка бджоляр..; ділянка єгер.. .

У давальному відмінку однини іменники другої відміни мають такі закінчення:

♦ тверда група – ові, – у: директорові (директору);

♦ мішана група та м’яка після приголосного – еві, – у (в м’якій групі на письмі – ю): товаришеві (товаришу), велетневі (велетню);

♦ м’яка група після голосного та апострофа-еві, – у (на письмі – еві, – ю): добродієві (добродію), солов’єві(солов’ю).

В орудному відмінку однини іменники другої відміни мають закінчення – ом, – ем і – ам.

Закінчення – ом мають усі іменники чоловічого та середнього роду твердої групи: майстром, селом.

Закінчення – ем мають іменники чоловічого й середнього роду мішаної та м’якої груп (у м’якій групі після голосного й апострофа на письмі – ем): конем, слухачем, плечем, прізвищем, солов’єм, урожаєм.

Закінчення – ам (на письмі – ям) мають усі іменники середнього роду на – я: життям, змаганням, знанням, листям, щастям.

ОРФОГРАМА: літери о, е, є в закінченнях давального й орудного відмінків однини іменників II відміни

253. Прочитайте прислів’я, ставлячи подані в дужках іменники у формі давального відмінка однини. Чи існують паралельні форми? Назвіть їх.

1. Житній хліб – пшеничному (калач) дід. 2. Най смачніша в лісі груша дістається (ведмідь). 3. Люди дякують (дощ), а подорожній його лає. 4. Не всякому (кінь ) батіг помагає. 5. Цей і хату спалить, так (вогонь) радий. 6. Сопілка – (вівчар) втіха. 7. (Орач) земля – мати, а (ледар) – мачуха.

254. Поставте іменники у формі давального й орудного відмінків однини й запишіть. Поясніть відмінкові закінчення.

Учитель, оповідач, поет, науковець, журавель, латиш, помічник, вихователь, виграш, заєць, музей, алюміній, кущ, плащ, родич, Роман, Денис, Матвій, Анатолій, Корній, Сергій, Петро, поле, плече, розум, день, читач, сторож, Ігор.

255. Перепишіть прислів’я, ставлячи подані в дужках іменники у формі орудного відмінка однини. Виділіть відмінкові закінчення.

1. За царя Панька була земля тонка – одним (палець) ткнеш і воду п’єш. 2. Краще загинути (орел), ніж жити (заєць). 3. Годуй легені (вітер), а серце – (вогонь). 4. Як приходить сніг з (дощ), до шевця ідем з (плач). 5. Зайця (бубон) не встрелиш. 6. З горластим (півень) – не проспиш.

– Розкрийте значення фразеологізмів: хід конем; відчути нюхом; мазати п’яти смальцем. Визначте в них іменники, з’ясуйте їхні відмінки, поясніть написання відмінкових закінчень. Складіть із фразеологізмами речення (усно).

256. і Перепишіть, уставляючи пропущені літери.

1. В’ється стежка скрипковим ключ..м (М. Самійленко). 2. Стежка густим спориш..м від порога біжить до криниці (І. Вирган). 3. А стежина манить в поле, пахне мед..м, чебрец..м (Б. Дегтярьов). 4. Хліб пахне степ..м, сонц..м у жнива (Л. Забашта). 5. Пензл..м зорі домальовано ніч (в. Гуцало). 6. Лягав мені до ніг покірним барс..м ліс (Б. Олійник).

– Позначте у словах вивчені орфограми.

– Поясніть лексичне значення виділених слів. З’ясуйте їхнє граматичне значення.

257. Перепишіть, подані в дужках іменники поставте в потрібній формі, визначте їхні відмінки. Які приголосні звуки чергуються за творення форм слів?

Відпочиваю на (берег); перебуваю в (рух); не розчаруюся в (подруга); у юному (вік); чекаю на (поріг); вибираю в (універмаг); опинився на третьому (поверх); сховався в (люк); пилинка в моєму (око); дзвенить у (вухо).

– Підкресліть літери, які позначають звуки, що чергуються.

– Позначте у словах вивчені орфограми.

– Розкрийте значення фразеологізмів: бути не в дусі; мати на оці. Усно складіть із ними речення.

B орудному відмінку множини іменники другої відміни мають закінчення – аміл, – ями, – ми.

Закінчення – ами (у твердій і мішаній групах), на письмі – – ями (у м’якій групі) мають іменники чоловічого та середнього роду: товаришами, прізвищами, полями, багаттями.

Закінчення – ми (паралельно з формами на – ами, а також на письмі-ями) мають іменники чоловічого та середнього роду: крильми (й крилами); кіньми (й конями), гістьми (й гостями), коліньми (й колінами), чобітьми (й чоботами, чоботями).

Закінчення – има мають іменники очі (очима) та плечі (плечима).

258. Прочитайте. Визначте відмінки іменників другої відміни, поясніть їхні закінчення. Які з них у формі орудного відмінка множини можуть мати паралельні форми?

1. Із панських прихвоснів-рабів ми людьми з прізвищами стали (Олександр Олесь). 2. Вітри видзвонюють крильми на зламі осені й зими (І. Складаний). 3. Ви чуєте пісню? То знов журавлі все небо ключами накрили (О. Лупій). 4. Чужі гріхи перед очима, а свої – за плечима (Народна творчість).

– Визначте у словах вивчені орфограми.

– Поясніть значення фразеологізмів: під крильми (крилами) матері; залазити з чобітьми (чоботами) в душу; блудити манівцями. Складіть із фразеологізмами речення, запишіть їх.

У формі кличного відмінка іменники другої відміни мають у. закінчення:

ТВЕРДА ТА МІШАНА ГРУПИ	М’ЯКА ГРУПА
-е, – у	-у (на письмі – ю)
Брате, орле, батьку, сину, хлопче, Петре, товаришу	Андрію, Сергію, Віталію, краю, гаю

Приголосні основи [г], [к], [х] у формі кличного відмінка чергуються із [ж], [ч], [ш]: друже, козаче, пташе.

Форма кличного відмінка множини збігається з називним відмінком множини: Любітеся, брати мої, Украйну любіте (Т. Шевченко).

259. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Обгрунтуйте закінчення іменників другої відміни у формі кличного відмінка.

1. Батьку мій, лебедю білий, сум не пускай на поріг! (М. Грибенко). 2. Ти з матір’ю поговори, погомони, Іване (А. Малишко).

3. Що це ти надумав, Олександре? (В. Бровченко). 4. І що це ти, голубчику, накоїв? (І. Чумак). 5. Ковалю, я за труд тебе люблю (В. Сосюра). 6. Куди, Грицьку, ідеш? (І. Малкович). 1. Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці (Народна творчість).

Поясніть розділові знаки при звертаннях.

260. Перепишіть. Подані в дужках іменники поставте у формі кличного відмінка. Розставте пропущені розділові знаки. Назвіть приголосні звуки, що чергуються.

1. Гарно твоя кобза грає любий мій (земляк) (О. Афанасьєв-Чужбинський). 2. Де ж ти подівся старий (співак) заспівай нам про життя козаче! (А. Метлинський). В. Не треба спішити мій (друг), бо, хто поспішить, – насмішить (П. Осадчук). 4. Не смійся (горох) ти не кращий від квасолі бо розмокнеш і лопнеш (Народна творчість). 5. Ух! Який страшний ти (вовк)! Не дивись на мене довше! (Олександр Олесь).

– Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи.

– Поясніть розділові знаки при звертаннях.

Доберіть матеріал для розповіді на тему “Велична і трагічна історія українських кобзарів”. Скористайтеся матеріалами Музею кобзарства, що входить до складу Національного історико-етнографічного заповідника “Переяслав”.

Розповідь запишіть і прочитайте однокласникам.

Кобза роботи невідомого майстра (фото Богдана Пошивайла)

Відмінювання іменників третьої відміни

261. Прочитайте, визначте іменники третьої відміни. З’ясуйте відмінки цих іменників.

1. Хіба не любов усе єднає, як ворожість усе руйнуй? (Г. Сковорода). 2. Скажи до мудрості: “Ти сестра моя” (3 Біблії). В. Чиста совість є великою радістю (Ф. Прокопович). 4. Під злістю завжди ховаються невміння, заздрість, лінощі (В. Брюгген). 5. Я в ніжну душу не впускаю страшну байдужості іржу (С. Келар). 6. Немає долі без солі (Народна творчість).

262. Ознайомтесь із таблицею відмінювання. У яких відмінках іменники мають закінчення – і?

– 3 опорою на таблицю провідміняйте іменники: відповідь, ніч, вість.

262. Перепишіть, ставлячи подані в дужках іменники у потрібній формі. Визначте їхні відмінки.

1. Пильнуй, мій сину, заповіді батька свого, не відкидай навчання (мати) твоєї (З Біблії). 2. Маю я святе синівське право з (мати) побуть на самоті (В. Сижоненко). В. На сонці тепло, а біля (мати) добре. 4. (Мати) кожної дитини жаль (Народна творчість). 5. Як на ті чорнобривці погляну, бачу (мати) стареньку (М. Сингаївський). 6. У (мати) немає вихідних, шершавіють, немов коріння, руки (М. Малахута). 7. Не шкодуй, моя мила (мати), що я степ рясний залишив (Микола Хвильовий). 8. Дивлюсь я на дітей, на (матері) (В. Сосюра).

Усно провідміняйте іменник мати.

В орудному відмінку однини перед закінченням – ю кінцевий приголосний основи подовжується (на письмі позначається подвоєними літерами): сіллю, піччю, сталлю, галуззю.

Якщо в початковій формі в кінці основи збігаються два різні приголосні звуки, подовження немає (на письмі немає подвоєних літер): скатертю, повістю, радістю, гордістю.

Після літер б, п, в, м, ф, р перед закінченням – ю ставиться апостроф:любов’ю, кров’ю, матір’ю.

ОРФОГРАМА:

Подвоєні літери перед закінченням орудного відмінка однини іменників III відміни

264. Поставте іменники у формі орудного відмінка однини. Запишіть їх у три колонки (з подвоєнням, без подвоєння та з апострофом).

Тінь, суміш, зустріч, розповідь, піч, північ, кількість, область, пам’ять, височінь, любов, блакить, фальш, нехворощ, кров, Білорусь, Об, матір, кіновар.

– Лексичні значення виділених слів з’ясуйте за Тлумачним словничком.

– Виділені слова передайте звукописом.

265. Перепишіть, ставлячи подані в дужках іменники в потрібній формі. Позначте у словах орфограму “подвоєні літери перед закінченням орудного відмінка однини іменників III відміни”.

1. І як би я людство усе не любив, повторюю з (гордість) сина: “Для мене лишається дивом із див моя Україна” (М. Луків). 2. Вільний дух я ціную украй, але тільки із (совість) вкупі (А. Бортняк). 3. Світ був переповнений сонцем і ніжною (блакить) (Ю. Збанацький). 4. Ліс непомітно порідів, поріс високою (папороть) (А. Пашкевич). 5. Навіть про недруга слід говорити з великою (делікатність) (Г. Тарасюк).

266. Прочитайте. Визначте іменники третьої відміни, з’ясуйте їхній відмінок.

1. На кожен виклик, совісте, іди! (Л. Костенко). 2. Пронеси мене на крилах, радосте моя! (Б. Симоненко). 3. Ноче моя, заплету тобі зорі я (Є. Гуцало). 4. Здрастуй, свіжосте нив! (Б. Симоненко). 5. Добрий ранок, моя одинокосте! (Л. Костенко).

– Назвіть голосні звуки, які чергуються при творенні форми кличного відмінка.

– Поясніть розділові знаки при звертаннях.

У кличному відмінку іменники третьої відміни переважно вживаються в поезії: радосте, юносте, любове.

267. Перепишіть, ставлячи подані в дужках іменники у формі кличного відмінка.

1. Я люблю тебе, (мудрість) книг! (За М. Стельмахом). 2. О (молодість, радість), одваго! (М. Рильський). 3. Верни мені, світла (пам’ять), всіх друзів (Д. Луценко). 4. (Осінь)! Ти звучиш так печально і світло (С. Йовенко).

– Назвіть голосні звуки, які чергуються при творенні форми кличного відмінка іменників третьої відміни.

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

ЧИТАННЯ ♦ ГОВОРІННЯ

УСНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ З ТВОРЧИМ ЗАВДАННЯМ

268. Прочитайте мовчки. Чи може прочитане стати зав’язкою фантастичного оповідання?

Тінь

Жив собі хлопець. І був він таким боягузом, що боявся усього на світ.. Як півень закукурікає, він здригнеться. Як собака гавкне, затремтить. Як під вікном яблуня скрипне, зіщулиться. А вночі за двері й носа не вистромить. Навіть Тіні своєї той хлопець сахався.

І Тінь це зрозуміла. Спочатку вона здивувалася, потім осміліла, а тоді вирішила узяти над хлопцем гору. Почала хлопцеві наказувати, коли й куди йому йти, коли спинитися, що робити. Щоправда, опівдні в Тіні ставало менше сили. Уночі вона зовсім зникала. Але й тоді хлопець не переставав труситися від страху перед Тінню. Одного разу хлопець одержав від Тіні наказ…

За М. Павленко

– Витлумачте сутність почуття страх. До іменника страх доберіть синоніми та антоніми. Звіртеся зі Словничком назв почуттів.

♦ 3аздалегідь обміркуйте тему й головну думку майбутнього оповідання.

♦ Усно перекажіть уривок і продовжте його, додавши самостійно складені кульмінацію (найнапруженіший момент) і розв’язку.

♦ У тексті складеного вами фантастичного оповідання вживайте іменник тінь у формах непрямих відмінків.

Відмінювання іменників четвертої відміни

269.До поданих іменників доберіть спільнокореневі іменники, що означають назви малят. Запишіть слова парами.

Заєць, вовк, лев, слон, жираф, динозавр.

– Визначте відміну дібраних іменників.

– Пригадайте і назвіть якомога більше казок, літературних творів, мультфільмів, у назвах яких використано іменники четвертої відміни.

270. Ознайомтеся з таблицею і теоретичними відомостями.

ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ЧЕТВЕРТОЇ ВІДМІНИ

Суфікси – ат-, – ят – з’являються в родовому, давальному та місцевому відмінках іменників четвертої відміни однини:

Суфікс – ен – буває в усіх відмінках однини, крім називного, знахідного та кличного, а також у всіх відмінках множини:

У знахідному відмінку множини іменники – назви істот мають паралельні форми: Погнав пасти телят (або телята), а пригнав гусенят (або гусенята) (Народна творчість).

Форми іменників – назв неістот – у знахідному відмінку множини збігаються з називним відмінком множини: розмалюємо горнята; пам’ятаємо імена.

– Дайте відповіді на запитання: у яких відмінках однини і множини іменники четвертої відміни мають паралельні форми? У яких відмінках іменники четвертої відміни мають суфікси – ат – (-ят-), – ен-? У якому відмінку множини вони мають нульове закінчення?

271. Перепишіть, ставлячи подані в дужках іменники в потрібній формі. Визначте їхні відмінки і число.

1. Так сонцю добре, неначе (дитя) (М. Стельмах). 2. А я сміюсь до незнайомого (дівча) (Д. Павличко). 3. Ті серйозні оченята круглі, ніби в (мишеня) (М. Рильський). 4. Поволі летів журавлик на крихких (крилята) над прірвою розбурханої вулиці (П. Перебийте). 5. Море ласкавим (цуценя) лащиться до рук й облизує їх язиком хвиль (С. Мудрик).

272. Прочитайте. Визначте іменники четвертої відміни, з’ясуйте їхні відмінки та число. Укажіть можливі паралельні форми.

1. Підпасич заслухавсь, підпасич забув про ягнята, В тринадцяте літо так легко забуть про ягнят! (Є. Гуцало). 2. З глини ліпить він горнята, мисочки і пташенята (І. Блажкевич). 2. Рот занімів, наче там ластівки гніздечко звили й ластовенят висиджують (Є. Гуцало).

– Роздивіться репродукцію картини І. Їжакевича. Розкажіть про зображене.

Уживайте іменники четвертої відміни.

Іван Іжачкевич. Тарас-пастух

273. І Прочитайте. Поясніть, у яких відмінкових формах іменники четвертої відміни можуть мати паралельні форми. Перепишіть, уставляючи пропущені літери.

1. Ягнят хвалять в..сною, а курчат восени. 2. Ворона проворонила вороненята. 3. Упізнає свиня свої поросята. 4. Вовк ягнят від лиса б..реже, аби йому дістались. 5. Не вчи старого, як гус..нята пасти (Народна творчість).

Визначте іменники у фразеологізмах: називати речі своїми іменами; гидке каченя, не в тім’я битий. З’ясуйте відміну цих іменників. Розкрийте значення фразеологізмів. Усно складіть речення із фразеологізмами.

Незмінювані іменники

Незмінювані іменники при поєднанні з іншими словами не змінюють своєї форми: справедливе журі (Н. в.), член журі (Р. в.), співпрацювати із журі (О. в.).

Відмінки цих іменників визначають за допомогою питань.

До незмінюваних іменників належать:

– іншомовні слова з кінцевим наголошеним голосним: їхати метро, роздивлятися кенгуру, закутатись у кашне;

– жіночі прізвища на приголосний звук та на – о: пісні Марусі Чурай у виконанні Оксани Петрусенко;

– складноскорочені слова, утворені з початкових літер (абревіатури): вступити до ЄС ( Європейського Союзу).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ: іменник пальто відмінюється: у теплому пальті; закуталися в теплі пальта.

274. Перепишіть, на місці крапок уставляючи дібрані з довідки іменники. Доведіть, що вони є незмінюваними.

1. По… знову веснянку співають (В. Гаптар). 2. Мені б курінь на острові… ! (Л. Костенко). 3. Відлітає в… заморське журавлів традиційний клин (Д. Кононенко). 4. І знову джміль розмружить квітку, і літо гратиме в… (Л. Костенко).

ДОВІДКА

Радіо. Борнео. Лото. Турне.

– Складіть і запишіть рекламні оголошення, вживаючи іменники капучино, рафаело у формі непрямих відмінків.

275. Перепишіть. Замість поданих у дужках описів кольорів доберіть із довідки і запишіть відповідний незмінюваний іменник.

1. Військова уніформа кольору (брунатно-зеленуватого). 2. Оксамит кольору (темно-червоного винограду). 3. Плащ кольору (чорного із сірим відблиском). 4. Куліса кольору (синього із сірим полиском). 5. Пальто кольору (кави з молоком).

ДОВІДКА

Маренго. Електрик, Бордо. Беж. Хакі.

276. Перепишіть, подані в дужках іменники ставлячи в потрібній формі. Визначте відмінки іменників.

Подякувати (Ірина Савченко); порадитися з (Інна Ягнич); зустріти (Надія Балій); передати (Мирослава Гнатюк); упевнитися в (Галина Ярмолюк); поступитися (Ольга Білоноженко); вибачитися перед (Тетяна Костенко).

– Усно провідміняйте: Олег Гончаренко, Оксана Гончаренко; Сергій Поривай, Світлана Поривай.

277. Прочитайте поезію. Складіть і запишіть кілька речень, уживаючи в них ім’я та прізвище Ніна Матвієнко у формах непрямих відмінків.

Коли співає Матвієнко Ніна

У повені пісенної ріки,

Встає у тихім чарі Україна,

Встає. душа народна незглибима

І владно озиваються віки.

Ніна Божко. Портрет Ніни Матвієнко

Світ завмирає, як мала дитина,

Стихає соромливо соловейко,

Мов наречена, розквіт а калина,

Коли співає Матвієнко Ніна,

Коли співає Ніна Матвієнко.

Олеся Ковальчук

Поясніть слова поета Івана Складаного “Будить душу нам спів кобзарів, всіх до роду склика Матвієнко”.

278. Прочитайте. Визначте абревіатури. На питання яких відмінків відповідають вони в реченнях?

1. До уваги учасників ЗНО! (Із оголошення). 2. Щоб побудувати ГЕС, брали з кар’єрів каміння (Олесь Гончар). 2. Найбільше він любив ХПЗ – Харківський паровозобудівний завод (І. Сенченко).

Не відмінюються абревіатури:

♦ які складаються з початкових літер слів (ініціальні): стати членом ООН (Організації Об’єднаних Націй); повідомлення Громадського Тв (телебачення); навчаюсь у ПТУ (професійно-технічному училищі), але: до вузу, загсу;

♦ останньою частиною яких є незмінне слово: повідомлення Інформбюро;

♦ утворені з початкової частини слова та форми непрямого відмінка другого слова: звернутися до заввідділу

Відмінюються складноскорочені слова, утворені:

♦ з початкових складів двох або кількох слів: юннат, лісгосп;

♦ поєднанням початкової частини першого слова та цілого другого слова: педрада, медсестра.

279. Прочитайте. Визначте, на питання яких відмінків відповідають виділені слова. Поясніть, чому вони не змінюють своєї форми.

Повідомлення українських ЗМІ; журналісти УТН; виконані в НАН дослідження; студенти ЛНУ; рекомендації МОН України.

280. І Перепишіть, розкриваючи дужки. Складноскорочені слова, які відмінюються, поставте в потрібній формі.

Постанова (Кабмін) України; оприлюднено в (ТСН); звіритися із (СУМ); обговорення відбудеться в приміщенні (Держадміністрація); висновки (ФФУ); зустрітися в (медпункт); вступ до (профспілка), заява (МЗС) України; запитати в (завканцелярії); звернутися до (медслужба); поспілкуватися з (начштабу); рішення працівників (метробуд).

ПІДКАЗКА

ТСН – телевізійна служба новин. СУМ – Словник української мови. ФФУ – Федерація футболу України. МЗС – Міністерство закордонних справ.

Рід незмінюваних іменників визначається так.

Усі невідмінювані іменники – назви неістот – належать до середнього роду: ательє, меню, депо, бюро.

У невідмінюваних іменниках – назвах істот – рід визначається відповідно до позначених ними осіб певної статі: кюре, месьє, Ксав’є, маестро – чоловічого роду; леді, мадам, фрау, Мері – жіночого.

Невідмінювані іменники – назви тварин – переважно належать до чоловічого роду: какаду, шимпанзе, поні, але кенгуру – до чоловічого і жіночого.

Рід невідмінюваних іменників – географічних назв, газет, журналів – визначається за іменниками – загальними назвами: острів Борнео (чоловічий рід), гора Кіліманджаро (жіночий рід), місто Сан-Франциско (середній рід).

Рід складноскороченого слова визначається за родом головного слова, що входить до такого найменування: РЄ (Рада Європи) – жіночий рід.

281. З дужок виберіть прикметник-означення до незмінюваного іменника. Утворені словосполучення запишіть. З двома з них складіть речення.

(Авторитетне, авторитетна) ООН; (смачний, смачне) капучино; (змістовний, змістовне) лібрето; (спортивний, спортивне) кімоно; (багатолюдний, багатолюдне) Токіо; (піщана, піщане) Гобі; (сонячний, сонячне) Душанбе; (мальовничий, мальовниче) Капрі; (дотепний, дотепне) конферансьє; (вертлявий, вертляве) шимпанзе.

282. Запишіть незмінювані іменники, що відповідають поданим лексичним значенням. Визначте рід кожного зі слів. Складіть і запишіть із цими словами речення.

1. Засоби масової інформації. 2. Яскрава розважальна вистава. 3. Безпосередню спілкування. 4. Грошова одиниця Європейського Союзу. 5. Солодкий напій з кави та молока. 6. Держава на півдні Європи, яка межує із Францією та складається з одного міста.

ДОВІДКА

Он-лайн. Монако. Мас-медіа. Євро. Шоу. Капучино.

З’ясуйте походження кожного зі слів. До якого словника слід для цього звернутися? Яку словнику позначено рід таких іменників?

– Визначте незмінювані іменники у фразеологізмах зберігати інкогніто; потерпіти фіаско. Розкрийте значення кожного із фразеологізмів.

283. До поданих іменників доберіть прикметники. Утворені словосполучення запишіть.

Тбілісі, Баку, Онтаріо, Таїті, ему, кольрабі, Джузеппе, Бет ті. Із трьома словосполученнями в непрямих відмінках складіть речення.

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ГОВОРІННЯ

СКЛАДАННЯ ДІАЛОГІВ

284. Складіть і розіграйте діалог (телефонну розмову) між школяркою та працівником Бюро знахідок метрополітену. Дівчинка, їдучи в метро, забула у вагоні теку з нотами. У репліках діалогу використайте подані в рамці незмінювані іменники.

Бюро, метро, портмоне, кашне, сольфеджіо, соло, піаніно

285. Складіть і розіграйте діалог між журналістом і туристом-іноземцем. Журналіст хоче взяти інтерв’ю про враження від візиту до України. У репліках використайте деякі з поданих у рамці незмінюваних

Іменників. Недосконало володіючи українською мовою, іноземець інколи помиляється, відмінюючи такі іменники. Як вихована людина, журналіст не виправляє його, проте сам у формах непрямих відмінків уживає такі іменники правильно.

Інтерв’ю, таксі, кафе, бістро, хобі, рандеву, візаві, кіно, меню, турне, шасі, радіо, аташе, ескімо

Відмінювання іменників множинної форми

286. Прочитайте. Визначте іменники, що вживаються лише у формі множини (іменники множинної форми).

1. Став дідусь пісні нам грати, що заслухались Карпати (М. Познанська). 2. Приїжджай у Прилуки мої! (Л. Забашта). 3. Поклацує мороз, немов обценьки (Б. Чіп).

– Чи належать ці іменники до певної відміни?

287. Ознайомтеся з таблицею і правилом.

Деякі іменники множинної форми в орудному відмінку мають паралельні форми: дверми і дверима; воротами й ворітьми; грошима й грішми; штанами та штаньми.

Іменники ворота і штани у формах давального та місцевого відмінків мають паралельні форми: воротам – воротям, (на) воротах – (на) воротях; штанам – штаням, (у) штанах – (у) штанях.

– Письмово провідміняйте іменники: сходи, окуляри, двері. Виділіть у них закінчення.

– Складіть речення з цими іменниками у формах непрямих відмінків.

288. Прочитайте. Подані в дужках іменники множинної форми поставте в потрібній формі, визначте їхні відмінки.

1. Хто бідному дає, той (злидні) не зазнає (3 Біблії). 2. Вийшла з хати мати сива, вийшов батько до (ворота) (Б. Олійник). 3. Як мама заспіва серед зими, втихає заметіль за (ворота) (Г. Петрук-Попик). 4. На склі стареньких (окуляри) застигла радісна сльоза (М. Руденко). 5. Слово чуле рветься із (груди). У гаю щебече соловей (А. Камінчук).

289. Перепишіть прислів’я. На місці крапок запишіть дібрані з довідки іменники, поставивши їх у потрібній формі.

1. Щастя з бідою на одних… їздять. 2. За роботою добро ходить, а за… – зло. 3. Моря… не перепливеш. 4. Довго… не проживеш. 5. Немає…, то розміняй гривню. 6. Поганий танцюрист і в… заплутається. 7. Восени і курчата… будуть. 8. Година горя довша, як рік….

ДОВІДКА

Лінощі. Ночви. Сани. Штани. Хитрощі. Кури. Гроші. Радощі.

– Визначте відмінки іменників множинної форми.

290. Розкрийте значення фразеологізмів. Визначте іменники, що вживаються тільки в множині, з’ясуйте їхні відмінки.

1. З розкритими обіймами. 2. Бути на побігеньках. 3. Уставати разом із курми. 4. Бути для меблів. 5. Рости як на дріжджах. 6. Не витягнеш обценьками. 7. Обливати помиями.

– Із трьома фразеологізмами усно складіть речення.

291. Поставте іменники у формі родового відмінка. Запишіть їх.

Ясла, сіни, кури, хитрощі, лінощі, Лубни, Ромни.

292. Подані іменники поставте у формі орудного відмінка, запишіть їх.

Сани, терези, джунглі, хащі, вінця, вечорниці, кури, Суми, Чернівці, Черкаси, Афіни, Піренеї, Альпи, Фермопіли.

– Обгрунтуйте вживання великої літери.

293. Перепишіть, ставлячи подані в дужках іменники в потрібній формі та вставляючи пропущені літери. Визначте відмінки цих іменників.

1. Щоліта в (Чернівці) проходить Міжнародний конкурс молодих виконавців сучасної естрадної пісні імені Володимира Івасюка (З газета). 2. Ж..ви серед (люди) і радуйся з (люди) (М. Рильський). 3. Під (сани) тріскотить, ніби хтось сипле під полоззя пістони (С. Васильченко). 4. Я тулюсь до (груди) степових (М. Олексенко). 5. Сивий полин п’янив повітря гіркими (пахощі) (За М. Коцюбинським). 6. “Не по вас, (гуси), йду, а водиці напит..ся”, – каже Л..сиця (Народна творчість).

– Поясніть розділові знаки в реченні з прямою мовою.

– Придумайте і розкажіть історію, до якої можна було б застосувати

Прислів’я “На словах, як на цимбалах, а на ділі, як на балалайці”.

294. Розгляньте послідовність і зразки розбору іменника. Розберіть як частину мови іменники, виділені в реченнях.

ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗБОРУ ІМЕННИКА ЯК ЧАСТИНИ МОВИ

1. Іменник, його загальне значення. На яке питання відповідає.

2. Початкова форма (називний відмінок однини).

3. Назва істоти чи неістоти, загальна чи власна.

4. Рід, число, відмінок.

5. Відміна, група (для І і II відмін).

6. Синтаксична роль.

Слухаю, як дерево часу росте (О. Софієнко).

ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ ІМЕННИКА

Дерево – іменник, означає предмет, відповідає на питання що? Початкова форма – дерево. Назва неістоти, загальна. Середній рід, ужитий у називному відмінку однини. Друга відміна, тверда група. У реченні є підметом.

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО РОЗБОРУ ІМЕННИКА

1. Без тебе, мамо, не пізнать науки, як честь і совість треба берегти (Т. Нещерет). 2. Я йшов буз сумнівів і страху, лишень би з честю й гідністю дійти (3. Красівський). 2. О гуси, гусенята! Прилиньте нині взяти на крилята земних дітей! (М. Рильський).