Відносини Франції з Україною
ТЕМА 3. КРАЇНИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ
§ 12. Франція
4. Відносини Франції з Україною.
У 1990-і роки Франція посилила свою зовнішньополітичну активність у Східній Європі. 24 січня 1992 р. вона визнала незалежність України та встановила з нею дипломатичні відносини. У 1997-1998 pp. відбувся обмін офіційними візитами президентів Франції та України.
Нині у Франції проживає 40 тис. осіб українського походження. Значний відсоток – діти від змішаних шлюбів українців із представниками інших національностей. Вони потрапили сюди під час Другої світової
90 % українців живуть у Парижі, Орлеані, Ліоні, Тулузі, Марселі, Бордо. Більшість із них має французьке громадянство. Багато українців – промислові робітники, зайняті малокваліфікованою працею. Є дрібні підприємці, незначна частина належить до інтелігенції (викладачі університетів, музиканти, художники, інженери).
Центром українського культурного життя є Париж. Там працює бібліотека імені Симона Петлюри, діє Центр документальних матеріалів з україністики, який налічує 30 тис.
У країні діють масові громадські організації. Серед них – Українське академічне товариство, Українське товариство імені Т. Г. Шевченка, Товариство імені М. Шашкевича, Французько-українське товариство.
Дві третини українців у Франції належать до української католицької (уніатської) церкви. Інші віруючі – прихожани Української автокефальної православної, римо-католицької, протестанстської церков.
РОБОТА З ДЖЕРЕЛАМИ
З книжки Л. Володіна “Франція в різних вимірах” про події 1968 р.
Коли страйкують усі, працюючій людині стає нелегко жити. Страйкарі, які зайняли заводи та установи, по декілька діб не виходять на вулицю. Мільйони сімей страйкарів повинні подумати про завтрашній день. Зупинка транспорту створила проблеми з постачанням великих міст. У пекарнях випікається хліб із короткотермінових запасів. На ринках вартість картоплі стала більшою, аніж нещодавно коштувала суниця. На вулицях накопичуються гори ящиків і корзин із сміттям та відходами. Паризька префектура звернулася до мешканців міста із закликом економно витрачати воду, оскільки її подача не набагато перевищує аварійний рівень.
За декілька днів ділове життя в країні повністю завмерло від Дюнкерка до Ніцци. Робота припинилася повсюдно – від металургійних заводів, електростанцій до поховальних бюро.
Проте жодна газета чи радіостанція не повідомили в ті дні про скарги населення на страйк. Навпаки, його підтримали багато працівників. Застрайкували службовці великих універсальних магазинів. Французький банк припинив випуск грошей – його співробітники не вийшли на роботу. Актори театрів і кіно, які зібралися на позачергову асамблею, одностайно вирішили оголосити безстроковий страйк. Зачинили свої двері не тільки театри, а й мюзик-холи. Відбувся лише концерт популярного співака Жана Ферра. Збір від концерту було надіслано страйковому комітету однієї паризької установи.
Чому, на вашу думку, страйк охопив усі галузі виробництва та був широко підтриманий населенням?
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ДАТУ
– 13 жовтня 1946 р. – прийняття конституції Четвертої республіки
– 28 вересня 1958 р. – прийняття конституції П’ятої республіки
– Травень 1968 р. – масові демонстрації в Парижі та інших містах Франції
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...