Головна ⇒ 📌Українська мова ⇒ ВИМОВА ЗВУКОСПОЛУЧЕНЬ ПРИГОЛОСНИХ. ВИМОВА ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ У ДЕЯКИХ ГРАМАТИЧНИХ ФОРМАХ

ВИМОВА ЗВУКОСПОЛУЧЕНЬ ПРИГОЛОСНИХ. ВИМОВА ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ У ДЕЯКИХ ГРАМАТИЧНИХ ФОРМАХ

Українська орфоепія як учення про систему загальноприйнятих правил української літературної вимова

§ 23. ВИМОВА ЗВУКОСПОЛУЧЕНЬ ПРИГОЛОСНИХ. ВИМОВА ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ У ДЕЯКИХ ГРАМАТИЧНИХ ФОРМАХ

Мовозначні студії

243. Назвіть парами дзвінкі/глухі, тверді/м’які, шиплячі/свистячі приголосні. Проаналізуйте за таблицею, яких змін зазнають свистячі перед шиплячими і навпаки. Як вимовляються ці групи приголосних? Як називається така фонетична зміна приголосних?

Не слід забувати, що в потоці мовлення в групах приголосних відбуваються

асиміляція, дисиміляція, спрощення. Зміна якості звуків при цьому залежить від позиції та темпу мовлення.

Вимова звукосполучень приголосних

Вимова свистячих перед шиплячими

[з] + [ж] -› [ж:]

Безжалісний-› [беиж:ал’існиї], розжарений -› [рож:ареиниї]

[з] + [ш] -› [жш]

Безшелесно -› [беижшеилесно], безшумний-› [беижшумниї]

[з] + [ш] -› [ш:]

Зшити-› [ш:йти], розшукати -› [рош:укати]

[с] + [ш] -› [ш:]

Віднісши -› [в’ідн’іш:и], зрісши ^[зр’іш:и]

[з] + [ч] -› [жч]

Безчесний

-› [беижчесниї], без черги -› [беижчерги]

[з] + [ч] -› [шч]

Зчеп-› [шчеп], з часом -› [шчасом]

[з] + [дж] -› [ждж]

Їздити -› [йіжджу], з джемом-› [жджемом]

[с] + [ч] -› [шч]

Вереск-› [веиреишчати], високий -›[вйшчиї]

Вимова шиплячих перед свистячими

[ж] + [с] -› [з’с’]

Зважся-› [зваз’с’а], мажся -› [маз’с’а]

[ш] + [с] -› [с’:]

Бачишся-› [бачис’:а], мінишся-› [м’інис’:а]

[ч] + [с’] -› [ц’с’]

Не морочся-› [неимороц’с’а]

[ж] + [ц’] -› [з’с’]

Книжці -›[кнйз’ц’і], запорожц-› [запороз’ц’і]

[ш] + [ц’] -› [с’ц’]

Грушці-› [грус’ц’і], дошц-› [дос’ц’і]

[ч] + [ц’] -› [ц’:]

Водичці-› [водйц’:і], качці-› [кац’:і]

244. І. Поставте дієслова у 2-й, 3-й особах однини та 3-й особі множини теперішнього часу. Запишіть фонетичною транскрипцією.

Боятися, вагатися, гратися, контролювати, крутитися, лікуватися, наближатися, обвітритися, обіпертися, рватися, тулитися, сміятися, повертатися, чистити.

II. Запишіть п’ять складних речень з утвореними формами дієслів.

245. І. Запишіть дієприкметники у словосполученнях фонетичною транскрипцією. Правильно прочитайте вголос.

Зсипане в купу зерно. Спечений вночі хліб. Складені акуратно зошити. Розжевріле в печі вугілля. Зсушений сонцем гриб. Розшитий золотом костюм. Розщеплене блискавкою дерево. Зчесаний ніс. Зчищений віск. Виїжджений кінь.

ІІ. Випишіть з “Орфоепічного словника” М. Погрібного слова-приклади вимови звукосполучень свистячих приголосних. Складіть із ними п’ять речень (усно).

246. Опрацюйте теоретичний матеріал. Наведіть свої приклади до правил вимови.

1. Голосний [і] в закінченні називного відмінка однини прикметників м’якої групи чоловічого роду вимовляється ширше, з наближенням до [и]: [син’ії], [житн’ії]. Така сама вимова і в закінченні орудного відмінка однини цих прикметників: [син’ім], [хатн’ім].

2. У закінченні орудного відмінка однини іменників І відміни та прикметників жіночого роду завжди вимовляється складотворчий голосний [у], перед яким не втрачається [й]: [рукойу], [головойу], [старойу], [молодойу].

У ненаголошеній позиції після основ на м’який та шиплячий приголосний у закінченні вимовляється голосний [е], а не [о]: [динейу], [грушейу], [сторожем].

3. В іменниках середнього роду на – я кінцевий приголосний вимовляється як подовжений: [знан’:а], [жит’:а], [з’іл’:а].

4. У давальному й місцевому відмінках однини іменників жіночого роду, перед закінченням [і] сполучення приголосних [жц], [шц], [чц] вимовляються як [зс’ц], [с’ц’] і [ц’:]: [д’із’ц’і], [палаз’ц’і], [пл’ас’ц’і], [у руц’:і], [кац’:і] – орфографічно: діжці, Палажці, пляшці, у ручці, качці. Сполучення [тц] перед [і] у вимові змінюється на [ц’:]: [кв’іц’:і], [т’іц’:і] – орфографічно: квітці, тітці.

5. Сполучення приголосних [здц], [стц] перед закінченням давального і місцевого відмінків іменників жіночого роду спрощуються й вимовляються як [з’ц’], [с’ц’]: [у пойіз’ц’і], [к’іс’ц’і], [неив’іс’ц’і] – орфографічно: у поїздці, кістці, невістці.

6. Звук [т] у дієслівних закінченнях 3-ї особи однини й множини теперішнього часу та 2-ї особи наказового способу вимовляється як м’який приголосний: [р°обит’], [н°осит’], [робл’ат’], [нос’ат’], [роб’іт’], [нос’іт’].

7. Сполучення [тс’а] у дієсловах вимовляється як [ц’:а], при повільному темпі – [тц’а]: [учиц’:а], [с’м’ійец’:а] – орфографічно: учиться, сміється.

8. Сполучення [шс’а] у дієсловах 2-ї особи однини теперішнього часу вимовляється як [с’:а]: [радис’:а], [бйес’:а] – орфографічно: радишся, б’єшся.

9. У формах 2-ї особи однини дієслів наказового способу сполучення [жс’а], [чс’а] вимовляються як [з’с’а] і [ц”:а]: [намаз’с’а], [неимороц’:а] – орфографічно: намажся, не морочся.

Практикум

247. Прочитайте слова за правилами вимови граматичних форм.

Вибачся, вживається, внучці, зважся, у поїздці, невістці, жінці, вкупочці, на річечці, візьметься, у сумочці, народишся, наробишся, у казці, кручею, площею, математичці, любляться, кішці, квочці, землею, широкою, могутнім, художнім, зеленій, жовтій, на подушці, Мелашці, коритце.

248. Випишіть з “Орфоепічного словника” М. Погрібного приклади слів зі сполученнями жц, шц, чц, здц, стц, – шся, – жся, – чся, запишіть фонетичною транскрипцією, поясніть особливості вимови.

249. Пригадайте, як вимовляються іншомовні слова. Прочитайте текст. Що нового ви дізналися?

Голосні звуки в словах іншомовного походження вимовляються за тими самими нормами, що і в словах української мови. Однак у їх вимові спостерігаються деякі особливості.

1. Ненаголошений [о] перед складом з [у] артикулюється чітко: [документ], [монумент].

Голосний [е] на початку слова та після голосного в середині вимовляється виразно, без наближення до [и]: [еф’ір], [поетеса].

2. Звуки [і] та [и] вимовляються відповідно до їх позначення на письмі: [г’імн], [такс’і], [цифра], [стимул], [кипарйс].

3. Звук [і] після голосного йотується: [мозайіка], [руйіна].

4. Орфографічному ф завжди відповідає губно-зубний [ф], а не [хв]: [фабрика], [форма], [ф’ізика], [м’іф].

5. Орфографічне – дж – вимовляється як дзвінка африката

[дж]: [джем], [коте, дж], [джаз].

6. Приголосні перед [е] вимовляються твердо: [вексел’], [темп], [меитро], [кекс], [сеикрет] (З посібника).

250. Прочитайте текст. На що слід звертати увагу при вимові іншомовних слів?

Усі запозичені слова в українській мові фонетично й граматично адаптуються. Але окремі з них характеризуються орфоепічними особливостями. Наприклад, російський голосний [е], що походить з [іе] (в), передається в українській мові як [е] після м’якого приголосного (орфографічно є): Лєсков, Бєлий.

В іншомовних загальних назвах після [д], [т], [з], [с], [ц],

[ж], [ч], [ш], [р] (“дев’ятка”) вимовляється [и], а після інших приголосних – [і]: дизель, шифр, жираф, але: хімія, гігант, фізика. Звукосполучення “голосний + [і]” замінюється в українській мові на “голосний + [йі]”: егоїст, мозаїка. Те ж саме зі сполученням [і] + [е]: гігієна, ієрогліф, але всередині слова у звукосполученнях [іа], [іу], [іо] приголосний [й] не з’являється: ідіома, авіація, тріумф (З посібника).

251. З’ясуйте за словником іншомовних слів, з якої мови запозичено подані слова. Поясніть особливості вимови.

Джемпер, джаз, джентльмен, бюджет, кинджал; шайба, штепсель, єфрейтор, ландшафт, цейтнот, бухгалтер, бутерброд; бюро, дебют, гравюра, капюшон, крюшон; ера, епос, феномен; цирк, цитата, акваріум.

Спілкування

252. Складіть план-схему лінгвістичної доповіді за темою “Орфоепія”. Доберіть приклади.

253. Запишіть якнайбільше слів, у яких – ться вимовляється як [ц’:а]. Записування припиняють усі одночасно. Один учень зачитує свої слова вголос, а інші викреслюють ті слова, які вже названо. Виграє той, у кого залишилося найбільше своїх неназваних слів.

254. Розгляньте фотоілюстрацію. Підготуйте сценарій урочистого відкриття шкільного Конкурсу знавців української мови, розподіливши ролі для всіх зображених старшокласників. Доберіть уривки з поезій, фразеологізми про красу і значущість мови, уведіть їх у свій текст. Прочитайте сценарій однокласникам, дотримуючись норм української вимови.

ВИМОВА ЗВУКОСПОЛУЧЕНЬ ПРИГОЛОСНИХ. ВИМОВА ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ У ДЕЯКИХ ГРАМАТИЧНИХ ФОРМАХ

Відкриття Конкурсу знавців української мови

Розвиток мовлення

Види читання

255. І. Прочитайте. Складіть план до тексту. Випишіть ключові слова, поясніть їхні значення за зразком статті тлумачного словника.

Надзвичайно важливим є вміння читати. Читання, як і аудіювання, є рецептивним видом діяльності. Як і процес аудіювання, процес читання складається з мотиваційного етапу (визначення мети), аналітико-синтетичного (сприймання, розуміння) та виконувального (прийняття рішення на основі здобутої інформації з наступним говорінням і письмом).

У процесі читання розв’язуються різноманітні комунікативні завдання. Їх можна зобразити у вигляді схеми.

Читати здобути знання

Навчитися виконувати певну роботу

Дістати естетичну насолоду

Відповідно до цих завдань реалізуються й різні види читання: ознайомлювальне, вивчальне та вибіркове.

Ознайомлювальне (переглядове) читання застосовують для попереднього ознайомлення з книжкою (статтею тощо). Переглянувши анотацію, передмову або зі змісту склавши попередню характеристику видання, читач має зробити висновки про цінність та корисність книжки.

Вивчальне (ознайомлювально-вивчальне) читання називають ще поглибленим, аналітичним, критичним, творчим. У навчанні його вважають найдоцільнішим. Під час такого читання людина не просто сприймає інформацію, а з’ясовує незрозуміле, дає власне (перефразоване) трактування поданих положень та висновків, ставлячись до прочитаного творчо і критично. Це сприяє запам’ятовуванню прочитаного. До цього читання слід вдаватися, опрацьовуючи новий матеріал.

Вибіркове (ознайомлювально-реферативне читання з відбором матеріалу на тему реферата) читання – це швидке читання, у процесі якого читач, охоплюючи текст загалом, акцентує увагу тільки на потрібних йому аспектах. Його застосовують для повторного перегляду книги, щоб знайти потрібне місце, яке читають поглиблено (3 посібника).

II. Накресліть і заповніть таблицю, використовуючи текст вправи.

Види читання

Вид

Що потрібно визначити

Характер читання

Ознайом

Лювальне

Які основні думки в кожному розділі? Кому текст адресовано?

Швидке читання заголовка, анотації, перегортання сторінок, розглядання малюнків, читання фрагментів

Вивчальне

Вибіркове

256. Прочитайте. Складіть пам’ятку “Як навчитися швидко читати”.

З дитинства ми звикли читати ніби впівголоса, тобто, читаючи про себе, рухаємо губами. Це уповільнює процес читання. Як позбутися такої звички? Слід міцно стиснути зуби, а губи тримати двома пальцями.

Можна подолати і звичку проговорювати слова про себе. Для цього щодня протягом 15-20 хвилин треба читати щось цікаве і одночасно пошепки повторювати: “один, два, три” і т. д. Ваші очі навчаються читати без озвучування.

Якщо ви хочете оволодіти динамічним читанням, то навчіться: а) водити очима по сторінці згори донизу, а не зліва направо; б) схоплювати одним поглядом групи слів, а не

1-2 слова; в) якомога рідше зупинятися, щоб удруге прочитати слово чи фразу (О. Потапенко).

257. Прочитайте текст мовчки. На кожен тест виберіть відповідь.

ПЕРША БІБЛІОТЕКА НА РУСІ

Серед пам’яток минулого у стародавньому Києві – знаменитий архітектурний комплекс XI-XVIII століть Софія Київська. Його центральна споруда – Софійський собор, закладений в XI столітті за наказом Ярослава Мудрого на честь його перемоги над печенігами. Собор – не тільки неперевер – шений пам’ятник старовинної архітектури, а й меморіал воїнської слави наших предків.

Починаючи з часів князювання Ярослава, Софія стає важливим культурним центром східнослов’янської держави. У Софійському соборі був свій скрипторій, а також перша відома нам бібліотека, закладена Ярославом Мудрим.

Друкарських верстатів тоді ще не було, ще не настали часи Гутенберга, Федорова, Скорини. У своєрідних майстернях – скрипторіях працювали переписувачі книг. Скрипторії, звичайно, обладнували при княжому дворі, при монастирях. А де книги переписувалися, там вони здебільшого й зберігалися. Досить часто київські князі бували фундаторами таких бібліотек. Про Ярослава Мудрого літописець повідомляє: “Ярослав же… любив книги і, багато їх переписавши, поклав у церкві святої Софії, котру створив сам”.

Портрет князя, якого за прихильність до наук народ назвав Мудрим, бачимо на кам’яній брилі, встановленій вдячними нащадками 1969 року в дворі заповідника навпроти Софійського собору. Цей пам’ятник споруджено на честь заснування Ярославом першої на Русі бібліотеки. На камені вирізьблено слова з літопису, який звеличує князя за те, що той “сіяв у серцях людей книжні слова”. У літописі підкреслюється та “велика користь”, яку дає людям книжне вчення. На жаль, ми не знаємо, які саме книги були в бібліотеці князя Ярослава, не знаємо й того, яка доля спіткала це старовинне книгосховище. Лише про одну книгу з Ярославової книгозбірні можемо дещо розповісти. Йдеться про так зване “Реймське Євангеліє” – цікаву пам’ятку давньоруської писемності, пов’язану з далеким минулим славного Києва.

Нам відомо, який високий авторитет мав двір Ярослава Мудрого, як уміло налагоджував він дипломатичні стосунки з багатьма країнами. З могутньою Ярославовою державою намагалися підтримувати дружні зв’язки, а дехто з королів (наприклад, Угорщини, Норвегії, Франції) вважав для себе за честь поріднитися з великим князем. Так, року 1048 прибуло до Києва посольство французького короля Генріха І. Просили руки юної князівни Анни Ярославівни.

Багатий посаг повезла з собою Анна в далеку країну. Та, як розповідають давні перекази, взяла вона з собою ще одну коштовність – рукописне Євангеліє, бо всі дочки Ярославові любили книги, були освічені (П. Утевська).

1. Софійський собор у Києві закладено на честь:

А) богині мудрості Софії; б) Ярослава Мудрого; в) перемоги над печенігами; г) перемоги над половцями.

2. Скрипторій у Софії Київській – це:

А) приміщення для зберігання книг; б) приміщення для малювання ікон; в) приміщення для переписування книг; г) приміщення для друкування книг.

3. Кам’яна брила на честь Ярослава Мудрого стоїть:

А) на площі перед собором; б) біля Золотих воріт; в) у дворі заповідника “Софія Київська”; г) у центрі Києва.

4. На пам’ятнику вирізьблені слова:

А) “Ярославу Мудрому вдячні нащадки”; б) “Ярославу, який “любив книги”; в) “тому, хто “сіяв у серцях людей книжні слова”; г) “творцеві першої бібліотеки”.

5. З бібліотеки Ярослава Мудрого збереглася тільки книга: а) Євангеліє; б) Біблія; в) Псалтир; г) “Реймське Євангеліє”.

6. До Києва прибуло у 1048 році посольство з:

А) Франції; б) Угорщини; в) Норвегії; г) Польщі.

7. Просили руки князівни:

А) Єлизавети; б) Анни; в) Добронрави; г) Малуші.

8. Свідченням письменності дочок Ярослава Мудрого вважають: а) любов до книги; б) уміння писати; в) уміння красиво говорити; г) уміння читати і писати.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Related posts:

  1. ОСНОВНІ НОРМИ СУЧАСНОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ ВИМОВИ. ОСОБЛИВОСТІ ВИМОВИ ГОЛОСНИХ, ДЕЯКИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ ТА ЇХНІХ СПОЛУЧЕНЬ Українська орфоепія як учення про систему загальноприйнятих правил української літературної вимова §22. ОСНОВНІ НОРМИ СУЧАСНОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ ВИМОВИ. ОСОБЛИВОСТІ ВИМОВИ ГОЛОСНИХ, ДЕЯКИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ ТА ЇХНІХ СПОЛУЧЕНЬ Мовознавчі студії 234. Прочитайте текст. Попрацюйте в парах: поясніть однокласникові суть помилки у складі фонем у слові і фонетичної помилки, особливості вимови голосних і приголосних української мови. Орфоепія (від […]...

  2. Вимова приголосних – Орфоепія Орфоепія Вимова приголосних 1. Дзвінкі приголосні в кінці слова та перед глухими в середині слова не оглушуються Гриб Рибка Загадка Плід Виняток: вимовляємо як у словах нігті, кігті, вогкий, легко, дьогтю. 2. Глухі приголосні перед дзвінкими в середині слова одзвінчуються Отже Просьба Боротьба 3. ніколи не вимовляється як. На початку слова перед приголосним, на кінці […]...

  3. Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі 1. Шиплячі приголосні звуки, , , вимовляються твердо: Ни Е, Елест, Ні. Вони частково пом’якшуються перед та при подовженні перед Ю, я: Інка, Ість, Ні Ю. 2. Губні приголосні, , , , та задньоротові, , , також не бувають м’якими і можуть напівпом’якшуватися […]...

  4. НОРМИ ВИМОВИ. ВИМОВА ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ СТИЛІСТИКА МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ Урок № 6 НОРМИ ВИМОВИ. ВИМОВА ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ Мета: повторити норми вимови голосних і приголосних звуків; удосконалювати орфоепічні вміння учнів; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до краси рідної мови. Внутрішньопредметні зв’язки: Синтаксис: текст. Орфоепія: читання поетичного твору з дотриманням орфоепічних норм. Міжпредметні […]...

  5. Спрощення в групах приголосних – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі >Довідник з української мови ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Спрощення в групах приголосних На письмі фіксується: А) випадіння, у важких для вимови групах приголосних, , , : Тиждень – на тому тиЖнІ, роз’їзд – роз’їЗнИй, захист – захиСнИк, стелити – СлАти, Але зап’яСтнИй, кіСтлЯвий, пеСтлИвий, хваСтлИвий, хвороСтнЯк, шіСтнАдцять; […]...

  6. ЗМІНИ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ У МОВНОМУ ПОТОЦІ. АСИМІЛЯТИВНІ Й ДИСИМІЛЯТИВНІ ПРОЦЕСИ У ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ Фонетика української літературної мови як учення про її звукову систему § 16. ЗМІНИ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ У МОВНОМУ ПОТОЦІ. АСИМІЛЯТИВНІ Й ДИСИМІЛЯТИВНІ ПРОЦЕСИ У ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ Мовознавчі студії 178. Прочитайте текст. Підготуйте лінгвістичне повідомлення про слабку і сильну позицію голосних. Голосні звуки акустично найбільш виразні під наголосом, тому така позиція для них є сильною. Наприклад: […]...

  7. Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 33 Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків Запам’ятаймо! Дзвінкі приголосні звуки завжди вимовляються дзвінко в кінці та в середині слова: народ [народ], гриб [гриб], дудка [дудка], ніжка [н іжка]. Виняток становить [г], який перед [к], [т] змінюється на [х]: легко [лехко], вогко [вохко], нігті [н іхт і], кігті [к’іхт і]. […]...

  8. ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. УПОДІБНЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 29. ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. УПОДІБНЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ Про те, як один звук впливає на інший, як правильно написати слово із приголосним, який звучить невиразно, та взагалі про правильну вимову 226 Вимовте вголос слова, звертаючи увагу на глухі приголосні, позначені виділеними буквами. Визначте позицію цих звуків у словах (перед голосним чи приголосним, […]...

  9. Фонетичний розбір слова – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Фонетичний розбір слова Послідовність розбору 1. Слово. 2. Склади (відкриті чи закриті). Наголос. 3. Голосні звуки, їх вимова і позначення на письмі. 4. Приголосні звуки (дзвінкі чи глухі, тверді чи м’які), їх вимова, позначення на письмі. 5. Кількість звуків і букв. Зразок розбору […]...

  10. Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 66 Тема. Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків Мета: – навчальна: навчити евфонічних правил, пояснити закони уподібнення звуків української мови; – розвивальна: розвивати фонематичний слух, мовне чуття, пам’ять, увагу; – виховна: виховання загальнолюдських цінностей: поваги, доброти, допомоги. Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія, орфографія, мова і мовлення. Міжпредметні зв’язки: художня література, усна народна […]...

  11. Основні випадки чергування сполучників і – й – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Основні випадки чергування сполучників і – й 1. Щоб уникнути збігу приголосних, І вживається: А) після букв на позначення приголосних або паузи (на письмі після розділових знаків) перед буквами на позначення приголосних. Був дощ м’який, І Гречка пахне душно (М. Рильський). Зима… І […]...

  12. Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я М’якість приголосних на письмі позначається буквами Ь, і, є, ю, я: Культура, шануються, всі, спектаклі, сине, усю, мовленню, листя, вечірня....

  13. Правила вживання апострофа – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Правила вживання апострофа Апостроф уживається перед Я, ю, є, ї: 1) в українських словах: А) після Б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає інших букв на позначення приголосних (крім Р), які належали б до кореня: Голуб’я, п’ють, на верхів’ї, сім’єю, мереф’янський; […]...

  14. Подвоєння букв на позначення подовження і збігу приголосних – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Подвоєння букв на позначення подовження і збігу приголосних 1. Подовження приголосних, , , , , , , , , після букв на позначення голосних передається на письмі: А) в усіх відмінках іменників середнього роду II відміни, крім родового множини із нульовим закінченням: БагаТтЯ, […]...

  15. Зміни голосних та приголосних при словозміні та словотворенні Тема 4. Українська фразеологія та її місце у професійному мовленні. Українська лексикографія. Словотвір У діловій мові 4. Зміни голосних та приголосних при словозміні та словотворенні При творенні нових слів та їх форм певних фонетичних змін зазначають деякі приголосні. Ці зміни відтворюються і на письмі. 1. Перед суфіксами ськ(ий), ств(о) змінюються приголосні г, ж, з, к, […]...

  16. Правила вживання м’якого знака – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Правила вживання м’якого знака 1. М’який знак (Ь) пишеться в українських словах: А) після букв на позначення м’яких, , , , , , , , що закінчують склад: Заздалегідь, нежитЬ, мазЬ, просЬБа, гедзЬ, місяць, сілЬ, промінЬ; Б) після букв на позначення м’яких приголосних […]...

  17. ПРИГОЛОСНІ ДЗВІНКІ Й ГЛУХІ. ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ І ПОЗНАЧЕННЯ їх НА ПИСЬМІ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §26. ПРИГОЛОСНІ ДЗВІНКІ Й ГЛУХІ. ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ І ПОЗНАЧЕННЯ їх НА ПИСЬМІ Приголосні звуки утворюються поєднанням шуму та голосу або тільки з шуму. Шуми утворюються, коли струмінь видихуваного повітря наштовхується на створені язиком, губами та зубами перепони. Приголосні звуки, які утворюються з голосу й шуму, називаються дзвінкими. Наприклад: [б], [д], […]...

  18. Уживання м’якого знака, апострофа, спрощення груп приголосних, передана на письмі сумнівних голосних та приголосних ОРФОГРАФІЧНО – ПУНКТУАЦІЙНИЙ ПРАКТИКУМ § 18. Уживання м’якого знака, апострофа, спрощення груп приголосних, передана на письмі сумнівних голосних та приголосних. Пунктуація Пригадайте! – Які труднощі виникають під час передачі на письмі сумнівних голосних або приголосних звуків? – У яких випадках у словах пишеться м’який знак? – У яких випадках вживається апостроф? Як потрібно розуміти спрощення […]...

  19. Перенос слів зі збігом приголосних звуків. Правильна вимова та написання слів уклонитися, уклін, уклінно Урок 5 Тема. Перенос слів зі збігом приголосних звуків. Правильна вимова та написання слів уклонитися, уклін, уклінно Мета: вчити ділити для переносу слова зі збігом приголосних звуків; закріплювати вміння визначати кількість складів і переносити слова з рядка в рядок; збагачувати лексичний запас учнів; виховувати любов до українського слова, до народної творчості. ХІД УРОКУ I. Організаційний […]...

  20. НАЙПОШИРЕНІШІ ВИПАДКИ ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §27. НАЙПОШИРЕНІШІ ВИПАДКИ ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ З01. Прочитайте пари слів. Назвіть звуки, які в них змінюються. Слово – слів. Школа – шкільний. Нести – ніс. Рука – ручний. Дорога – дорозі – доріжка. Вухо – у вусі – вушко. Ходити – ходжу. При зміні форми слів та творенні нових […]...

  21. Написання слів іншомовного походження – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Написання слів іншомовного походження 1. И пишемо: А) у загальних назвах після Д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р перед буквами на позначення приголосних (крім Й): дисцИПліна, тИРан, візИТ, бравісИМо, піанісИМо, фортИСИМо, цИЛіндр, піцИКато, шИФр, рИТм (але лекторІЙ); Б) у географічних […]...

  22. ВИМОВА ГОЛОСНИХ. ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ НЕНАГОЛОШЕНИХ [Е], [И] В КОРЕНЯХ СЛІВ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 28. ВИМОВА ГОЛОСНИХ. ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ НЕНАГОЛОШЕНИХ [Е], [И] В КОРЕНЯХ СЛІВ Про чітку вимову наголошених голосних, особливості вимови ненаголошених звуків [е], [и], [о], а також про те, коли в слові слід писати букву е, а коли – и ПРИГАДАЙМО Як перевірити написання букв е, и в коренях слів? 218 […]...

  23. Уживання м’якого знака, апострофа, спрощення груп приголосних, передача на письмі сумнівних голосних та приголосних. Пунктуація § 18. Уживання м’якого знака, апострофа, спрощення груп приголосних, передача на письмі сумнівних голосних та приголосних. Пунктуація 215.1. Менший, заохочуються, мільйонер, альтанці, мільярдер, поліський, складається, насип, у кінці, облицювальний, луганський, серйозний, вінницький, бібліотекар, харківський, ательє, рельєф, Михальченко, Панченко, дівчинці, компаньйонці, неньці, дев’ятсот, сімсот, льотчик, стоїш, сеньйор, курйозний, батальйон, синьоокий, двадцятьма, п’ятсот, промінчик, у скриньці, у […]...

  24. Вимова наголошених і ненаголошених голосних, позначення їх на письмі. Ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Урок № 59 Тема: Вимова наголошених і ненаголошених голосних, позначення їх на письмі. Ненаголошені голосні [ е ] , [ и ] , [ о ] в коренях слів Мета: поглибити знання учнів про правила вимови й позначення на письмі наголошених і ненаголошених голосних, формувати навички вимови й написання ненаголошених [е], […]...

  25. Уподібнення приголосних звуків – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Уподібнення приголосних звуків У мовленнєвому потоці деякі групи приголосних якісно змінюються в результаті звукового уподібнення. Зміни відбуваються, зокрема, у таких словосполученнях: А) ↦ + → Принісши – прині И + → Зшити – Ити + → Залізши – залі И + → Безжурний […]...

  26. Вимова наголошених і ненаголошених голосних, позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §25. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вимова наголошених і ненаголошених голосних, позначення їх на письмі 262. Перепишіть пари слів, у кожному слові виділіть корінь і позначте місце наголосу. Вимовте слова. Весело – веселка; широко – широкий; голуб – голубка. Поспостерігайте: чи однаково вимовляються наголошені та ненаголошені звуки [е], [и], [о]? Зробіть висновок: чи впливає […]...

  27. Вимова наголошених і ненаголошених голосних і позначення їх на письмі. Ненаголошені голосні [е], [и], [о] у коренях слів ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 31 Вимова наголошених і ненаголошених голосних і позначення їх на письмі. Ненаголошені голосні [е], [и], [о] у коренях слів Запам’ятаймо! 284 1. Прочитайте слова, дотримуючись правильної вимови. Гайдамака, холодно, караван, розумний, коло, галас, молоко, салат, полонина, гарячий, солодко, голубка, каюта, вологий, лопух, карусель, подружжя, покотитися, каструля, зозуля, боротьба, дарма, лоскотно, […]...

  28. Спрощення у групах приголосних ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ § 36. Спрощення у групах приголосних 377. Порівняйте вимову і написання слів у російській та українській мовах. Дайте відповіді на подані запитання. Російською Українською Солнце сонце Счастливый щасливий Несчастный нещасний Сердце серце 1. Чи однаково вимовляються приголосні в середині слова в обох мовах? 2. Чи є відмінність у написанні приголосних у […]...

  29. МІСЦЕ ФОНЕТИКИ В СИСТЕМІ МОВИ. КОРОТКІ ВІДОМОСТІ З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ФОНЕТИКИ. КЛАСИФІКАЦІЯ ГОЛОСНИХ ТА ПРИГОЛОСНИХ Фонетика української літературної мови як учення про її звукову систему § 13. МІСЦЕ ФОНЕТИКИ В СИСТЕМІ МОВИ. КОРОТКІ ВІДОМОСТІ З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ФОНЕТИКИ. КЛАСИФІКАЦІЯ ГОЛОСНИХ ТА ПРИГОЛОСНИХ Мовознавчі студії 150. Пригадайте, що вивчає фонетика. У чому полягає специфіка цього розділу мовознавства? Опрацюйте теоретичний матеріал. Фонетика – розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови. Оскільки звуки […]...

  30. ЧЕРГУВАННЯ КІНЦЕВИХ ПРИГОЛОСНИХ ОСНОВИ В ІМЕННИКАХ РІЗНОГО РОДУ В ДАВАЛЬНОМУ І МІСЦЕВОМУ ВІДМІНКАХ ОДНИНИ РОЗДІЛ 4 СЛОВО ЗНАЧЕННЯ СЛОВА ЧАСТИНИ МОВИ ІМЕННИК & 17. ЧЕРГУВАННЯ КІНЦЕВИХ ПРИГОЛОСНИХ ОСНОВИ В ІМЕННИКАХ РІЗНОГО РОДУ В ДАВАЛЬНОМУ І МІСЦЕВОМУ ВІДМІНКАХ ОДНИНИ Які чергування кінцевих приголосних основи відбуваються в іменниках різного роду в давальному і місцевому відмінках однини? 111. 1. Прочитай текст. Добери до нього заголовок. Почалася заметіль. Цілу добу гуляла завірюха. У […]...

  31. ПРАВОПИС ГОЛОСНИХ У ЗАКІНЧЕННЯХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ. ПРАВОПИС ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ У СУФІКСАХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ Мета: – навчальна: ознайомити семикласників з особливостями правопису голосних у закінченнях дієприкметника; голосних і приголосних у суфіксах дієприкметника; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити слова із запропонованою орфограмою в текстах, визначати морфологічні ознаки дієприкметників; – розвивальна: удосконалювати творчі вміння використання дієприкметників у зв’язних висловлюваннях; – виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до національної культури. Внутрішньопредметні […]...

  32. Вимова приголосних звуків і позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ УРОК № 39 Тема. Вимова приголосних звуків і позначення їх на письмі Мета: закріпити знання учнів про приголосні звуки, їх вимову та написання, виробляти вміння і навички правильно вимовляти приголосні звуки, записувати їх у транскрипції; розвивати пам’ять, увагу; виховувати старанність. Обладнання: підручник, орфоепічні словники. ХІД УРОКУ I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ […]...

  33. Зміни приголосних перед – СЬК(ИЙ), – СТВ(О) Зміни приголосних при їх збігу УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР Зміни приголосних при їх збігу Зміни приголосних перед – СЬК(ИЙ), – СТВ(О) Перед суфіксами – ськ(ий), – ств(о) деякі приголосні при словотворенні змінюються, змінюючи й самі суфікси. Відбувається чергування приголосних: А) К, ць, ч + – ськ(ий), – ств(о) дають – цьк(ий), – цтв(о): Гірник – гірницький, […]...

  34. Осінь у лісі. Знак ь. М’яка вимова приголосних перед звуком [о]. Апостроф Урок 15. Осінь у лісі. Знак ь. М’яка вимова приголосних перед звуком [о]. Апостроф Облітають квіти, обриває вітер Пелюстки печальні в синій тишині. По садах пустинних їде гордовито Осінь жовтокоса на баскім коні. Володимир Сосюра – Як описано у вірші осінь? Опиши осінь по-своєму. ЧАРІВНА ОСІНЬ Щедро виграючи золотими фарбами, іде нашим краєм чарівниця-осінь. Пожовклі […]...

  35. Спрощення груп приголосних УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Приголосні звуки Спрощення груп приголосних -Ж(Д)Н-, -3(Д)Н-, – С(Т)Н-, – С(Т)Л- У групах приголосних – ждн-, – здн-, – стл-, – стн – При зміні слова випадають Д і Т: Тиждень – тижня – тижневий; виїздити – виїзний, поїзд – поїзний; лестощі – улесливий, щастя – щасливий; вість […]...

  36. Осінь. Знак ь. М’яка вимова приголосних перед звуком [о] Урок 14. Осінь. Знак ь. М’яка вимова приголосних перед звуком [о] Півень, горобець, ведмідь – Знак м’який в словах стоїть. Журавель, дельфін і рись – М’який знак – не помились. Олександр Кононенко Порівняй вимову слів. Рис – рись, полин – полинь, лан – лань, стан – стань, завод – заводь. [л’]он – льон [с’]огодні – […]...

  37. Приголосні дзвінкі й глухі. Уподібнення глухих і дзвінких приголосних ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ § 23. Приголосні дзвінкі й глухі. Уподібнення глухих і дзвінких приголосних В українській мові приголосні звуки творяться за участю шуму і голосу. Звуки, які творяться за участю шуму, називаються глухими (рос. глухими). Звуки, у творенні яких беруть участь шум і голос, називаються дзвінкими (рос. звонкими). Деякі дзвінкі і глухі звуки утворюють […]...

  38. ПОЗНАЧЕННЯ М’ЯКОСТІ ПРИГОЛОСНИХ НА ПИСЬМІ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §28. ПОЗНАЧЕННЯ М’ЯКОСТІ ПРИГОЛОСНИХ НА ПИСЬМІ Приголосні звуки бувають тверді, м’які та пом’якшені, Деякі приголосні за твердістю й м’якістю утворюють пари: Не мають пари м’яких такі приголосні: Ці приголосні лише трохи пом’якшуються: [б’ік], [роздор’іж:’а]. Приголосні [г], [г], [к], [х] завжди тверді. Пом’якшуються вони лише перед голосним [і]: [кіт], [гірко]. Приголосний [й] […]...

  39. Вимова й правопис префікса з БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФ І Я § 58. Вимова й правопис префікса з – (зі-, с-) 579. Прочитайте слова. Дослідіть, перед якими приголосними префікс з – вимовляється як дзвінкий приголосний, а перед якими – як глухий. Зсадити, збити, зсушити, здолати, зцідити, ззирнутися. Найчастіше на письмі префікс з передається буквою з незалежно від вимови. Наприклад: зцідити, […]...

  40. Класифікація голосних і приголосних звуків – Звуки мови – Фонетика Українська мова Фонетика Звуки мови Класифікація голосних і приголосних звуків Голосні (6): , , , , , . Голосні – це звуки людської мови, основу яких становить голос. Приголосні (32): дзвінкі: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ; глухі: […]...

Ви зараз читаєте: ВИМОВА ЗВУКОСПОЛУЧЕНЬ ПРИГОЛОСНИХ. ВИМОВА ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ У ДЕЯКИХ ГРАМАТИЧНИХ ФОРМАХ
«
»