Виробничо-територіальні, або територіально-виробничі, зв’язки (ВТЗ)

Related posts:

1. Виробничо-територіальний комплекс Виробничо-територіальний комплекс (ВТК) – форма просторової організації продуктивних сил суспільства, що виражає сукупність взаємопов’язаних і взаємозумовлених галузей матеріального виробництва на конкретній території. За ступенем охоплення території ВТК поділяють на глобальні (народногосподарський комплекс держави), регіональні (територіально-господарський комплекс певного регіону) і локальні (економічний вузол). Своєрідними блоками ВТК є територіальні галузеві й міжгалузеві комплекси. Кожний із видів ВТК […]...
2. Виробничі фонди промисловості Виробничі фонди промисловості – сукупність основних і оборотних фондів, необхідних для ведення промислового виробництва і виражених у вартісній формі. Речові засоби праці (будівлі, споруди, машини, устаткування, вимірювальні та регулювальні прилади тощо) є матеріально-технічною базою промисловості й складовою її виробничого потенціалу. Основні фонди промисловості 1990 становили 153 млрд. крб, 2000 – 267 млрд. грн., 2003 – […]...
3. Основні виробничі фонди Основні виробничі фонди – частка виробничих фондів, яка використовується більше одного виробничого циклу і в кожному циклі частково переносить свою вартість на новостворений продукт. Це – будівлі, устаткування, машини тощо. Серед О. в. ф. виділяють активну і пасивну частини. До першої відносяться устаткування й машин, до другої – будівлі, споруди, трубопроводи тощо. Чим більша питома […]...
4. Виробничі фонди Виробничі фонди – сукупність засобів і предметів праці, необхідних для ведення виробництва, виражена у грошовій формі. Залежно від способів перенесення вартості на продукт В. ф. поділяються на основні і оборотні. Основні В. ф. /засоби праці/ використовуються тривалий час і переносять свою вартість на продукт частинами, в міру фізичного зношування, у вигляді амортизаційних відрахувань. Оборотні В. […]...
5. ЯКІ ЗВЯЗКИ ІСНУЮТЬ МІЖ НЕЖИВОЮ І ЖИВОЮ ПРИРОДОЮ? МАНДРІВКА ПЕРША ПРИРОДА ВОСЕНИ Зустріч 26. ЯКІ ЗВЯЗКИ ІСНУЮТЬ МІЖ НЕЖИВОЮ І ЖИВОЮ ПРИРОДОЮ? Ти дізнаєшся про взаємозв’язки між неживою природою, рослинами і тваринами. Пригадай! Як змінюється полуднева висота Сонця восени? Як це впливає на тривалість дня та температуру повітря? Розкажи Сонечку Семикрапочці. Як зміни в неживій природі впливають на рослини і тварин? Працюємо разом […]...
6. Оборотні фонди Оборотні фонди – частина виробничих фондів народних (тобто викуплених трудящими) підприємств, кооперативів у розвинутих країнах Заходу, складова частина викуплених трудовими колективами виробничих фондів підприємств у деяких країнах СНД, в т. ч. в Україні. О. ф. складаються з предметів праці (сировини, палива, допоміжних матеріалів та ін.) і засобів, авансованих на оплату праці. Вони повністю споживаються протягом […]...
7. Виробничі фонди сільського господарства Виробничі фонди сільського господарства – засоби виробництва, виражені у грошовій формі, які використовуються в сільському господарстві. Залежно від сфери використання основні виробничі фонди поділяються на фонди сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення. До перших належать засоби виробництва, які безпосередньо використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції. За своїм матеріально-речовим складом В. ф. с. г. – це сільськогосподарські машини (трактори, […]...
8. Спеціалізація сільськогосподарського виробництва Спеціалізація сільськогосподарського виробництва – форма суспільного поділу праці в аграрному секторі економіки та його раціональної організації, яка передбачає зосередження виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції в самостійних галузях або групі взаємопов’язаних галузей, які, своєю чергою, визначають головний виробничий профіль окремих підприємств, районів, областей і зон. Основними формами С. с. в., що виділяються за критеріями масштабності, є […]...
9. Кооперовані поставки Кооперовані поставки – форма планомірно організованих виробничих зв’язків між підприємствами, які спільно виробляють певну продукцію. Такі зв’язки зумовлені кооперацією праці й кооперуванням безпосереднього виробництва, а рівень їх розвитку є показником суспільної організації виробництва та його ефективності. Так, швидке зростання спеціалізації виробництва супроводжується безперервним розвитком масштабів К. п. Виникають з часу монополізації ринку з появою найпростіших […]...
10. Виконавче резюме та викладення прогресивної виробничо-комерційної ідеї – Зміст і структура бізнес-плану ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА РОЗДІЛ І ПІДПРИЄМСТВО В СИСТЕМІ ГОСПОДАРЮВАННЯ ТЕМА 6 ПЛАНУВАННЯ БІЗНЕСУ. ЗМІСТ І ПОРЯДОК РОЗРОБКИ БІЗНЕС-ПЛАНУ 6.2. Зміст і структура бізнес-плану 6.2.3. Виконавче резюме та викладення прогресивної виробничо-комерційної ідеї Виконавче резюме фактично є скороченою версією плану, своєрідним “повідомленням про наміри”. Хоч виконавче резюме наводиться на самому початку бізнес-плану, складати його слід після закінчення роботи. […]...
11. Виробничі об’єднання Виробничі об’єднання – добровільні об’єднання підприємств на основі договору або статуту, створені з метою досягнення кращих показників у виробничій і комерційній діяльності, повнішого використання виробничого потенціалу, застосування досягнень науки і техніки, впровадження передових технологій і т. ін. Підприємства, що входять до складу В. о., зберігають права юридичної особи. В. о. створюються за технологічними, галузевими, територіальними, […]...
12. Регіон Регіон – велика територія країни із здебільшого однаковими природно-кліматичними та економічними умовами і характерною спрямованістю розвитку продуктивних сил з урахуванням соціальних, демографічних та інших особливостей, економічної і соціальної інфраструктури. Внаслідок цього розвиток Р. здійснюється на підставі законів національної економічної системи та регіональних, які розкривають сутність регіональних економічних відносин. Основними типами Р. є: малі (представлені територіально-виробничими […]...
13. Виробничі відносини Виробничі відносини – відносини між людьми, які виникають у процесі суспільного виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ і послуг. У цій категорії поняття “відносини” запозичене з філософії, а його зміст розкрив ще Арістотель передусім через властивості, завдяки яким відбувається взаємодія предметів та явищ між собою. Так, працівник, позбавлений засобів виробництва, лише у відношенні до […]...
14. Концентрація виробництва Концентрація виробництва – процес зосередження засобів виробництва на великих підприємствах. Рівень її може визначатись кількістю підприємств у загальному випуску продукції, вартості виробничих фондів, чисельності зайнятих, потужності енергетичного устаткування і т. ін., К. в. є технологічною основою концентрації капіталу. Кожна сфера економічної діяльності має свій оптимальний рівень концентрації виробництва. Перевагу мають невеликі підприємства, відносно дрібні фірми […]...
15. Територіальний поділ праці Територіальний поділ праці – просторова форма вияву суспільного поділу праці, що передбачає виробничу спеціалізацію різних видів територій і, залежно від географічного положення, забезпеченість природними ресурсами і умовами. Розрізняють національну та інтернаціональну форму Т. п. п. У межах національної форми виокремлюють внутрірайонний (спеціалізацію окремих виробництв всередині економічного району) і міжрайонний поділ праці (спеціалізацію районів на виробництві […]...
16. Рентабельність Рентабельність – важливий критерій якісної характеристики ефективності виробництва (в т. ч. засобів виробництва, авансового капіталу), що визначається передусім обсягом отриманого прибутку – комерційного або чистого – в межах окремого підприємства, фірми, компанії, валового прибутку – в межах суспільства. Більш конкретними показниками Р. є відносні критерії, які характеризують прибутковість окремих вкладених ресурсів, поточних одноразових витрат виробництва, […]...
17. Економічний район (ЕР) Економічний район (ЕР) – у широкому значенні – форма територіальної організації господарства країни, господарська територія, на якій на основі територіального поділу праці, особливостей структури господарства, ресурсів, спільності соціально-економічних, екологічних, демографічних проблем формується і розвивається територіально-господарський комплекс з метою підвищення життєвого рівня населення. ЕР взаємопов’язані суспільним поділом праці, постійним обміном продукції, яку вони виробляють, та іншими […]...
18. Інтенсифікація сільського господарства Інтенсифікація сільського господарства – зростання продуктивності праці у сільськогосподарському виробництві внаслідок ефективнішого використання оброблюваних земель та інших ресурсів на основі впровадження нової техніки й технології, сучасних форм організації виробництва і праці, зокрема, підвищення родючості грунту, продуктивності худоби, якісного поліпшення виробництва. Основними показниками рівня І. с. г. є: 1) сума виробничих фондів, а також поточних витрат […]...
19. Стимули до праці Стимули до праці – фактори, які виражають економічні відносини щодо залучення людей до трудової діяльності певних економічних результатів. Для з’ясування механізму стимулів до праці необхідно визначити, хто стимулює, спонукає, кого спонукають до праці (як правило, їх називають суб’єктами стимулювання), заради чого (об’єкт стимулювання), чим спонукають до праці (форми заохочення працівників і підприємств). С до п. […]...
20. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОДІЛ УКРАЇНИ РОЗДІЛ ІV. ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПОДІЛ УКРАЇНИ УРОК 38. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОДІЛ УКРАЇНИ Очікувані результати: учень визначає суттєві ознаки поняття “економічний район”; називає економічні райони, критерії їх виділення та спеціалізації; користується типовим планом характеристики економічних районів; висловлює судження про причини й наслідки господарських відмінностей різних територій України. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник географії, атлас, статистичні дані […]...
21. Дочірнє підприємство Дочірнє підприємство – суб’єкт, що самостійно господарює, проводить виробничо-комерційну діяльність, відокремився від основного (материнського) і заснований ним через передання частини виробничих фондів, а також певна система економічних відносин, що виникає при цьому. Часто Д. п. є філією головної фірми – засновника. Засновник Д. п. затверджує статут і здійснює певні управлінські, в т. ч. контрольні, функції. […]...
22. КИТАЙ. ОСОБЛИВОСТІ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ ГОСПОДАРСТВА. ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ. ТЕРИТОРІАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ УРОК 37. КИТАЙ. ОСОБЛИВОСТІ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ ГОСПОДАРСТВА. ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ. ТЕРИТОРІАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ Навчальна мета: ознайомити з досягненнями та проблемами сучасної економічної політики Китаю, визначити особливості галузевої структури та територіального розміщення господарства, пояснити концентрацію промислового та сільськогосподарського виробництва в Східному Китаї; розвивати уміння порівнювати особливості господарства країн Азії, оцінювати роль Китаю у світовому господарстві; виховувати розуміння […]...
23. Кінцевий суспільний продукт Кінцевий суспільний продукт – частина сукупного продукту, яка складається з національного доходу і амортизаційних відрахувань і виражає сукупність економічних відносин з приводу його виробництва, обміну, розподілу і споживання. К. с. п. використовується для задоволення кінцевих господарських потреб суспільства у предметах споживання, засобах праці, в утворенні запасів і резервів, а також в експорті предметів праці. За […]...
24. Вартість відтворення Вартість відтворення – вартість товару, сформована на основі відносин відтворення, які виступають як єдність виробництва, розподілу, обміну, споживання, і відображені в кругооборот виробничих фондів підприємства. Спочатку на основі відносин виробничого споживання утворюється така категорія, як витрати виробництва /собівартість продукції/, що виступає як спожита у виробництві вартість виробничих фондів /к=c+v/. У єдності з виробництвом, вона відображає […]...
25. Трудомісткість продукції Трудомісткість продукції – показник, який характеризує витрати робочого часу на виробництво будь-якої споживчої вартості або на виконання конкретної технологічної операції. Т. п. – зворотний показник продуктивності праці. Він визначає ефективність використання головної продуктивної сили суспільства – трудових ресурсів. На рівень Т. п. впливає ряд факторів: технічний розвиток виробництва (фондоозброєність й енергоозброєність праці, якість предметів праці, […]...
26. ВИРОБНИЧІ РЕСУРСИ (ФАКТОРИ) УРОК № 6. ВИРОБНИЧІ РЕСУРСИ (ФАКТОРИ) Мета уроку: з’ясувати, які існують фактори виробництва та їхні основні характеристики; продовжити формувати логічність і послідовність у викладенні думки, уміння самостійно опрацьовувати матеріал та працювати в групах; розвивати економічне мислення; виховувати допитливість і самостійність. Основні поняття: земля, праця, капітал, здатність до підприємництва, інформація. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. […]...
27. Товарна продукція промисловості і сільського господарства Товарна продукція промисловості і сільського господарства – вартість усієї продукції підприємств, фірм, компаній, виготовленої за певний період і призначеної для реалізації за їх межами споживачам для виробничого і невиробничого споживання. До складу товарної продукції входять готові вироби, виготовлені на структурних підрозділах, реалізовані напівфабрикати власного виробництва, промислові роботи та послуги за їх межами. У сільському господарстві […]...
28. Фондомісткість Фондомісткість – вартість основних виробничих фондів без урахування зношування в розрахунку на одиницю виготовленої продукції. Показник Ф. є оберненим до показника фондовіддачі. Для обчислення Ф. на макрорівні використовують дані про обсяг ВВП, або національного доходу, а на мікрорівні – дані про обсяг валової продукції. Розрізняють пряму (відношення основних фондів у певній галузі до обсягу виробництва […]...
29. Структура витрат виробництва Структура витрат виробництва – кількісно-якісне співвідношення основних елементів витрат виробництва у процесі розвитку економічної системи. С. в. в. залежить від рівня розвитку технологічного способу виробництва, організаційно-економічних відносин і відносин економічної власності, а також господарського механізму. Найголовнішим у С. в. в. є кількісно-якісне співвідношення між вартістю спожитих засобів виробництва (або уречевленою працею) і вартістю необхідного продукту, […]...
30. Робочий період Робочий період – робочий час, необхідний для перетворення предметів праці на готовий продукт. Р. п. – основна частина часу виробництва, що складається з тісно пов’язаних між собою робочих днів, годин, хвилин. Р. п. обчислюється з допомогою нормування виробничих операцій. До Р. п. не включається час виробництва, протягом якого предмети праці перебувають під впливом природи (сушіння […]...
31. Роздержавлення ефективність Роздержавлення ефективність – комплекс показників, які характеризують співвідношення роботи роздержавлених підприємств (приватних, колективних та ін.) перед роздержавленням економіки і після нього. Основний критерій P. e. – створення сприятливих умов для розвитку технологічного способу виробництва, а в межах його – системи продуктивних сил, передусім основної продуктивної сили – людини (людини-працівника і людини-власника). З урахуванням соціально-економічної структури […]...
32. Склад і структура оборотних фондів ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА РОЗДІЛ II РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВА ТЕМА 11 ОБОРОТНІ ФОНДИ ТА КОШТИ ПІДПРИЄМСТВА 11.2. Склад і структура оборотних фондів Для забезпечення безперебійного процесу виробництва на підприємстві, крім основних виробничих фондів, потрібні предмети праці, які виступають у вигляді оборотних фондів. Оборотні фонди – це частина виробничих фондів, які повністю споживаються в кожному виробничому циклі, при цьому […]...
33. Нормативи Нормативи – 1) узагальнена (охоплює економічні, технічні, організаційні та ін. показники) норма, яка встановлюється для широкого кола однорічних економічних явищ і процесів, згідно з якою виконуються певна робота або програма; 2) складові (елементи) норм. Основними Н. економічної діяльності є витрати живої праці (до яких належать тарифні сітки, трудомісткість продукції або робіт та ін.); використання знарядь […]...
34. Технічне переоснащення підприємств Технічне переоснащення підприємств – практична форма впровадження досягнень НТП у виробництво, що передбачає широкомасштабне використання нової техніки, унаслідок чого забезпечується якісне розширене відтворення основних виробничих фондів та підвищення ефективності виробництва. За сучасних умов у розвинених країнах світу Т. п. п. передбачає передусім упровадження автоматизованого виробництва та комплексної механізації. Найбільше це характерно для монополізованого сектора економіки, […]...
35. Витрати виробництва Витрати виробництва (издержки производства) – витрати живої та уречевленої праці на виробництво продукції. Розрізняють такі види В. в.: постійні – ті, які не залежать від обсягів виробництва (на утримання будівель, на обслуговування); змінні – безпосередньо пов’язані з обсягами виробництва; повні – сума постійних і змінних витрат; прямі – витрати, пов’язані з виробництвом певної продукції; середні […]...
36. Поліський економічний район – РОЗМІЩЕННЯ АВТОТРАНСПОРТНОГО КОМПЛЕКСУ ПО РЕГІОНАХ УКРАЇНИ Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 5 АВТОМОБІЛЬНИЙ ТРАНСПОРТ 5.2. РОЗМІЩЕННЯ АВТОТРАНСПОРТНОГО КОМПЛЕКСУ ПО РЕГІОНАХ УКРАЇНИ Поліський економічний район Коротка економіко-географічна характеристика Поліський економічний район включає чотири області України: Волинську, Житомирську, Рівненську і Чернігівську. Площа його складає 102,1 км2, а названих областей – відповідно 20,2; 29,9; 20,1 та 31,9 км2. Район розташований в основному у Поліській природно-географічній […]...
37. Територіальні (місцеві) органи виконавчої влади Територіальні (місцеві) органи виконавчої влади – органи влади, які здійснюють на відповідній території найважливіші функції державного управління в соціально-економічній сфері та провадять політику країни. їх структурними елементами є територіальні (місцеві) підрозділи міністерств та інших центральних органів, які разом з відповідними вищестоящими центральними органами (міністерствами, державними комітетами) формують “виконавчу вертикаль”. Зокрема, такими структурними елементами є відділи […]...
38. Виробнича функція Виробнича функція – економіко – математичний метод аналізу господарської діяльності на макро – і мікрорівнях, що дає змогу прогнозувати розвиток економіки, виявляти шляхи підвищення ефективності виробництва, встановлювати функціональну залежність між витратами факторів виробництва (в т. ч. їх взаємозамінюваності) і результатами (продуктами). Так само визначають фактори зростання продуктивності праці, зниження собівартості продукції, цін. Однією з передумов […]...
39. Фондоозброєність праці Фондоозброєність праці – обсяг основних фондів на одного працівника (промислово-виробничого персоналу), виражена у вартісній формі, визначається шляхом ділення середньорічної балансової вартості основних виробничих фондів на середньорічну списочну чисельність працівників. У західній економічній літературі аналогом Ф. п. є категорія “капіталоозброєність праці”. Зростання Ф. п. зумовлене законом поступового переходу функцій працівника до засобів праці, підвищенням технічного рівня […]...
40. Міжгалузеві зв’язки Міжгалузеві зв’язки – техніко-економічні відносини і зв’язки між галузями господарства щодо спеціалізації та кооперації виробництва й обміну діяльністю внаслідок суспільного поділу праці, які втілюються в кооперованих поставках продукції. Обмін діяльністю є різновидом поділу праці, за якого відбувається взаємообмін результатами виробничої діяльності у формі продуктів праці між різними галузями. Так, для підприємств машинобудівних заводів використовують метал […]...