Вивчені частини мови та їх правопис
ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
& 3. Вивчені частини мови та їх правопис
18
Розгляньте малюнок. Складіть твір (усно) “Іменник як частина мови* за допомогою опорних слів-понять.
19
1. Прочитайте текст. Випишіть десять іменників (на вибір), поста вивши їх у родовому й орудному відмінках. Поясніть відомі вам орфограми.
Українцям властива доброта, здатність співчувати, підтримувати з усіма добрі стосунки, довіряти людям. Якщо в приміщенні безлад, вони почуваються некомфортно. Не можна
Водночас в характері українців є й непривабливі риси: часом їм не вистачає сили волі, емоції переважають над розумом. Заздрісність, необов’язковість, поверховість також не належать до позитивних рис характеру.
2. Запишіть власні міркування про український характер (п’ять-шість речень).
20
Запишіть назви історичних пам’яток вашої місцевості. Поясніть правопис цих власних назв. Розкажіть, що вам про них відомо.
– Мамо, я, мабуть, до школи сьогодні не піду.
–
– Петренко знову буде штовхатися, Куліш – бешкетувати, Сидорюк смикатиме дівчат за коси…
– Ні, донечко, іти потрібно: по-перше, ти в мене смілива дівчинка, а по-друге, ти ж усе-таки директор школи!
21
Випишіть з орфографічного словника по десять іменників чоловічого роду II відміни, що в родовому відмінку мають закінчення – а (-я) і – у(-ю).
22
1. Прочитайте текст. Поясніть, яку роль у ньому відіграють прикметники.
Андрій одягнув Даринку, і за півгодини вони всі вже сиділи в Ліди на кухні за столом, накритим святковою темно-червоною скатертиною з білим мереживом. Даринку посадили посередині на окремий стілець, підмостивши диванну подушку. Ліда виставила на стіл, здається, все, що мала в домі. Крім юшки з грибами, вареної картоплі, тушкованої капусти, подала ще квашені огірки з помідорами, салат з маринованих опеньків і, звичайно, смачні-пресмачні пампушки. Чотирирічна Даринка доволі вправно орудувала ложкою. Андрій нахвалював страви й просив добавки. Ліда клопоталася своїми несподіваними гостями, поглядала то на маленьку кучеряву дівчинку, то на її тата… (За М. Савкою).
2. Поясніть написання виділених слів. Доберіть і запишіть власні приклади до розглянутих орфограм.
23
Об’єднайтесь у три групи. Перша група складає твір “Прикметник як частина мови”. Друга – готує повідомлення про числівник. Третя – розкриває тему “Спільне у відмінюванні прикметників і порядкових числівників”. Використайте подані схеми.
24
Утворіть (де можливо) і запишіть ступені порівняння (просту й складену форму) від поданих прикметників.
Сумний, чудовий, вузький, кульгавий, широкий, лисий.
25
Спишіть текст, знімаючи риску і вставляючи пропущені букви. Утворіть від виділених іменників прикметники із суфіксами – ськ – або – н-.
Батько сидів з в..слом на кормі – в..селий і дужий. Він почувався спасителем потопаючих, героєм/мореплавателем, Васко/да/Гамою. І хоч життя послало йому калю..у замість ок..ану, душа в нього була океанс..ка.
Багато бачив я гарних людей, ну такого, як батько, не бачив. Голова в нього була темно/волоса, велика і великі розумні сірі очі, тільки в очах чомусь завжди було повно смутку. Весь у полоні в сумного, і весь у той же час з якою/сь внутрішньою високою культурою думок і почу..тів.
Скільки він землі виорав, скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дужий і чистий. Тіло біле, без єдиної точ..чки, волос..я блискуче, хв..лястє, руки ш..рокі, щедрі (За О. Довженком).
Мудре слово
– Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! – а сила знову розцвіла (П. Тичина).
– Життя не має ціни, а воля дорожча за життя (Народна творчість).
– Людина відчуває свій обов’язок лише тоді, коли вона вільна (А. Бергсон).
У назвах десятків при відмінюванні числівників змінюється лише друга частина слова (шістдесяти, шістдесятьом).
– Числівники сорок, дев’яносто, сто в непрямих відмінках, крім знахідного, мають закінчення – а (сорока, ста).
– У числівниках – назвах сотень (двісті – дев’ятсот) при відмінюванні змінюються обидві частини слова (двомстам, трьомастами ).
– Числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд відмінюються як іменники.
– У складених порядкових числівниках відмінюється тільки останнє слово (сорок п’ятий, сто сорок п’ятого).
26
Провідміняйте числівник тисяча дев’ятсот дев’яносто один. Яке значення в історії України має рік, позначений цим числівником?
27
1. Розгляньте веселі цифри, які створив художник А. Костенко. Складіть і запишіть кілька жартівливих висловлювань (п’ять-шість) з простими, складними й складеними числівниками.
2. Підкресліть у записаних реченнях числівники, які в непрямих відмінках мають паралельні форми.
? Дайте відповіді на запитання, користуючись схемою.
1. Що таке займенник?
2. З якими частинами мови співвідносні займенники?
3. Займенники якого розряду утворюються за допомогою часток будь-, – небудь, казна-, хтозна-, аби-, де-, – сь?
28
Спишіть вірш Л. Костенко. Визначте синтаксичну роль займенників.
Страшні слова, коли вони мовчать,
Коли вони зненацька причаїлись,
Коли не знаєш, з чого їх почать,
Бо всі слова були уже чиїмись.
Хтось ними плакав, мучився, болів,
Із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
А ти їх маєш вимовити вперше!
Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія – це завжди неповторність,
Якийсь безсмертний дотик до душі.
29
Складіть і запишіть дев’ять речень із займенниками різних розрядів.
Правопис займенників
Разом | Окремо | Через дефіс |
Із частками ні-, аби-, де-, – сь: Ніхто, ніякий, абищо, абискільки, дечий, декотрий, хтось, щось. | Якщо між часткою і займенником уживається прийменник: аби в якому, будь з яким, будь за ким, де в кого, Ні до кого, ні з чим. | Із частками будь-, – небудь, казна-, хтозна-: Будь-хто, будь-що, який-небудь, чий-небудь, казна-скільки, казна-що, хтозна-який, хтозна-чий. |
30
Запишіть займенники в родовому й орудному відмінках однини без прийменників і з прийменниками до, з за зразком. Поясніть правопис.
Я, вона, той, нічий, дехто, будь-який, казна-хто.
Зразок
Н. в. | Р. в. | Ор. в. |
Він | Його, до нього | Ним, з ним |
Ніхто | Нікого, ні до кого | Ніким, ні з ким |
Учитель сказав учневі:
– Чому ти спізнився на урок?
– Пізно вийшов з дому…
– А раніше не міг вийти?
– Уже пізно було раніше виходити…
31
Запишіть займенники, розкриваючи дужки.
Де (в) чому, де (з) ким, з (де) ким, до (де) кого, від (аби) кого, аби (від) кого, аби (з) ким, з (аби) ким, ні (на) якій, на (ні) якій, на (хтозна) що, хтозна (на) що, де (сь).
Правопис не з іменниками, прикметниками, числівниками, займенниками
Разом | Окремо |
1. Іменники або прикметники, які без не не вживаються: немовля, несподіванка; негайний, непохитний. | 1. Якщо в реченні протиставляється, відкидається щось, то не з іменниками й прикметниками пишеться окремо: не друг, а ворог; не щастя, а горе; завдання не легке, а важке; Ні, дорога не близька. |
2. Якщо з не утворюються іменники або прикметники з новим значенням (для перевірки написання до них можна дібрати синонім без не). Безпека – небезпека (загроза); Правда – неправда (брехня); Гарний – негарний (поганий); Добрий – недобрий (злий). 3. Якщо іменники чи прикметники мають значення неповної якості І не входить до складу префікса недо-: недостача, недотепа недочутий, недоторканий. 4. У займенниках неабихто, нейбиякий, неабищо. | 2. Якщо прикметник із не виступає в ролі присудка і є запереченням: Робота не важка. Димки не нові. 3. 3 числівниками і займенниками: Не п’ять, не перший, не ми, не наш. |
32
Спишіть речення, розкриваючи дужки і вставляючи пропущені букви.
1. Іван Нечуй-Левицький – майстерний оповідач, з (не)в..ликою дозою гумору. 2. Із Франковими творами ввійшов у по..тичний словник укра..нс..кої мови вислів “важкий молот кам..нярський”. 3. У поезі.. Лесі Укра..нки слово пов..язуєт..ся (не)тільки з добром і світлом. Слово може ранити серце, сіяти зн..віру, полонити, і тоді воно викл..кає в людській душі зовсім інші почу..я. 4. Григір Тютюнник (пр..)діляє значну увагу характ..ристиці манери говорити, як у новелі “Сміхота”: “Говорив Пиляй (не)дуже пр..вітно, одначе й (не)похмуро, а так, як звик говорити з усіма, – хай(то) начальство буде, родич, товари.. , а чи так собі людина”. 5. Тільки укра..нс..ка мовна свідомість могла (під)казати Ліні Костенко звукову подібність дієслова “полив” і пр..кметника “полив..яний”: “Дощ полив, і день такий полив..яний. Все бл..щить, і люди як нові…” (За Є. Єрмоленко).
33
1. Об’єднайтесь у дві групи. Перша група має скласти список десяти іменників – назв предметів, які оточують учнів у класі (на шкільному подвір’ї, в актовому залі тощо). Друга група має скласти список десяти прикметників (на власний розсуд).
2. Утворіть словосполучення, об’єднавши списки іменників і прикметників так, щоб перший за списком іменник сполучався з першим за списком прикметником.
3. Усміхніться. Мабуть, деякі словосполучення викликали у вас таку реакцію.
34
1. Прочитайте текст. Спишіть його, розставляючи пропущені розділові знаки.
Тепер як ніколи ми мусимо змагатися за спільноту в нації і за братерство в народі. Але йдучи за тими гаслами ми маємо дбати щоб вони були не лише “міддю бряцаючою” а найглибшою правдою для якої варто жити і вмирати (За О. Телігою).
2. Запишіть іменники – назви національностей, представники яких проживають на території України.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
35
Виберіть правильну відповідь.
1. Словосполучення відповідають нормі в рядку
А дві гривні, твори Марка Вовчка
Б два гривня, твори Марко Вовчок
2. Усі іменники пишуться з великої букви в рядку
А (А, а)кадемія, (Л, л)ісовик, (Г, г)оверла
Б (К, к)рим, (Б, б)ровари, (Д, д)окія
В (М, м)авка, (Б, б)уковина, (Т, т)ворчість
Г (Д, д)онбас, (В, в)ірменія, (С, с)учасність
3. Усі іменники II відміни в родовому відмінку однини мають закінчення – а, – я в рядку
А квітень, займенник, ліс
Б вівторок, суфікс, байрак
В метр, ключ, процент
Г Чигирин, підручник, захист
4. Усі прикметники пишуться з великої букви в рядку
А (С, с)ергіїв, (М, м)иколин, (Н, н)астин
Б (Т, т)ітчин, (Б, б)ратів, (С, с)естрин
В (3, з)аячий, (О, о)вечий, (С, с)офіїн
Г (Б, б)атьківське, (Ш, ш)евченкове, (Л, л)ебедине
5. Усі прикметники пишуться разом у рядку
А тепло/обмінний, народно/поетичий, жовто/гарячий
Б двадцяти/літній, віце/президентський, південно/західний
В гірко/солодкий, темно/синій, хлібо/булочний
Г каро/окий, високо/авторитетний, хіміко/біологічний
6. Прикметник з не пишеться окремо в реченні
А Повітря сіре ще не/гарячий промінь лоскотав.
Б У лісі трапляються іноді не/глибокі рівчаки.
В Пам ‘ять уперто малювала не/давню пригоду.
Г Живи своїм розумом, а не/чужим.
7. Правильну форму числівника двісті шістдесят вісім у давальному відмінку подано в рядку
А на двохстах шістдесяти (шістдесятьох) восьми (вісьмох)
Б двохсот шістдесяти (шістдесятьох) восьми (вісьмох)
В двомстам шестидесяти (шестидесятьом) восьми (восьмом)
Г двомстам шістдесяти (шістдесятьом) восьми (вісьмом)
8. Числівник тисяча відмінюється як
А іменник твердої групи II відміни
Б іменник мішаної групи І відміни
В прикметник твердої групи
Г прикметник м’якої групи
9. У складених порядкових числівниках
А відмінюються всі слова
Б відмінюється перше й останнє слово
В жодна складова частина не відмінюється
Г відмінюється тільки останнє слово
10. Усі займенники написані правильно в рядку
А будь-хто, хтозна до кого, хтозна-до-якої
Б казна-чим, ні від кого, деякі
В абиякий, нічий, хто-сь
Г будь з ким, аби в кого, нідочого
11. Частка ні в заперечних займенниках пишеться
А завжди разом
Б разом або окремо (якщо між ні та займенником є прийменник)
В завжди окремо
Г завжди через дефіс
12. У непрямих відмінках із прийменниками на початку слова з’являється н в
А особових займенниках
Б питальних займенниках
В відносних займенниках
Г означальних займенниках
36
Напишіть міні-твір (вісім-десять речень) за поданою репродукцією картини, використовуючи іменники І та II відмін, якісні та присвійні прикметники, кількісні числівники, особові займенники.
Л. Мітченко. Осінь у Лаврі. XX cт.
Related posts:
- ЧАСТИНИ МОВИ. ВИВЧЕНІ ГРУПИ ОРФОГРАМ В ІМЕННИКАХ І ПРИКМЕТНИКАХ Мета: – навчальна: повторити найважливіші теоретичні відомості з морфології й орфографії; удосконалювати вміння й навички правильно писати слова на вивчені орфограми в іменниках і прикметниках; – розвивальна: розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу, творчі вміння використовувати іменники та прикметники в монологічних та діалогічних висловлюваннях; – виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати бережливе ставлення до навколишнього […]...
- ЧАСТИНИ МОВИ. ВИВЧЕНІ ГРУПИ ОРФОГРАМ Повторення та узагальнення вивченого & 3. ЧАСТИНИ МОВИ. ВИВЧЕНІ ГРУПИ ОРФОГРАМ Мово рідна, слово рідне, Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, Але камінь має! С. Воробкевич 18. І. Уважно прочитайте текст. Визначте стиль і тип мовлення. Пригадайте й сформулюйте правило про іменник як частину мови. ВСЮДИСУЩІ ІМЕННИКИ Випередити іменник за кількістю слів неспроможна […]...
- Що ми знаємо про частини мови ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО Що ми знаємо про частини мови 114 1. У кожному рядку вилучіть зайве слово. Бублики, тістечка, торти, цукерки, вареники циркуль, олівець, ручка, зошит, парта шуба, рукавиці, чоботи, босоніжки, валянки 2. Доповніть речення. 1. Іменники відповідають на питання… . 2. Слова, які називають ознаки предметів, … . 3. Прикметники відповідають на питання… . 4. […]...
- Узагальнення й систематизація вивченого про частини мови, їх правопис і використання в мовленні МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ВИГУК & 44 Узагальнення й систематизація вивченого про частини мови, їх правопис і використання в мовленні 362 1. Спишіть текст, вставляючи пропущені літери (де потрібно) та знімаючи риски. В/літку тут гарно. Бе..кінечна долина, в..соке небо, багато сонця, багато повітр..я. Горби, видолинки. Суха трава, протоптані к..ровами сте..ки. На/сонці горят.. крейдян..і обвали, прог..наються під вітром […]...
- ЧАСТИНИ МОВИ. ВИВЧЕНІ ОРФРГРАМИ § 2. ЧАСТИНИ МОВИ. ВИВЧЕНІ ОРФРГРАМИ Вправа 15 Найбільш цікава розповідь (при утворенні найвищого ступеня порівняння прикметників складеної форми прикметник не змінюється), найшвидша тварина (неправильно утворено найвищий ступінь порівняння прикметників), більш зручний рейс (при утворенні найвищого ступеня порівняння прикметників складеної форми прикметник не змінюється), сильний біль (іменник чоловічого роду), широкий степ (іменник чоловічого роду), далека […]...
- Частини мови (загальне поняття). Повторення знань про різні частини мови: іменник, прикметник, дієслово Тема: Частини мови (загальне поняття). Повторення знань про різні частини мови: іменник, прикметник, дієслово Мета: відновити і закріпити знання про слова – назви предметів, ознак, дій; формувати вміння розрізняти частини мови, правильно вживати їх у мовленні; розвивати вміння аналізувати, систематизувати мовні явища; розвивати мовлення учнів; виховувати любов до природи. Тип уроку: урок формування мовної компетенції. […]...
- Перехід однієї частини мови в іншу УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР Перехід однієї частини мови в іншу За цього способу словотворення ніяких змін у будові слова не відбувається. Змінюються його значення, синтаксична роль, зв’язки з іншими словами. Наприклад, прикметники і дієприкметники переходять в іменники: Передова, трудящі, майбутнє, минуле, операційна, пальне, колискова, ланкова, учительська, вчений, безробітний, черговий, керуючий, добові; […]...
- Частини мови. Вивчені групи орфограм Тема: Частини мови. Вивчені групи орфограм. Мета: Повторити й узагальнити вивчене про частини мови, удосконалювати вміння розрізняти слова різних частин мови; повторити основні вивчені буквені й небуквені орфограми, удосконалювати вміння визначати орфограми в словах та відповідними правилами обгрунтовувати вибір написання; виховувати любов до природи рідного краю; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення. Тип уроку: Комбінований урок […]...
- Правопис займенників ЗАЙМЕННИК § 61 Правопис займенників Запам’ятаймо! Займенники пишемо Разом Окремо Через дефіс Із частками ні-, аби-, де-, – сь: Ніхто, ніякий, щось, хтось, абищо, абискільки, дечий, декотрий Якщо між частками і займенником уживається прийменник: ні до кого, ні з чим, де у кого, будь з ким, аби в якому, будь за ким Із частками будь-, […]...
- Частини мови. Узагальнення й повторення вивченого СЛОВО. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА Частини мови. Узагальнення й повторення вивченого 93. Прочитайте текст. Перекажіть. Був собі в Києві гуркітливий Трамвай. Він щоденно подорожував за довгим маршрутом – з Подолу через Дніпро аж у Дарницю й назад. А як гуркітливий Трамвай дзенькав, клацав, бамкав, бив колесами на стиках! Люди злякано тулилися до кам’яних стін високих будинків. Собаки […]...
- ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ЧАСТИНИ МОВИ ПІДСУМОК ЗА РІК Мета: повторити вивчене про частини мови; розвивати вміння розрізняти частини мови; вчити застосовувати здобуті протягом навчання у початкових класах мовні знання і мовленнєві вміння під час виконання навчальних і контрольних завдань; розвивати спостережливість за мовними явищами, творче мислення, пам’ять, пізнавальний інтерес; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до рідного краю, до української мови. ХІД УРОКУ […]...
- Дефіс у неозначених займенниках – Займенник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Займенник Дефіс у неозначених займенниках У неозначених займенниках префікси Казна-, хтозна-, будь – Та суфікс – Небудь Пишуться через дефіс: Казна-хто, хтозна-що, будь-який, чий-небудь. Якщо Казна, хтозна, будь, аби, дЕ стоять перед займенниками із прийменниками, всі три слова пишуться окремо: Казна в чому, хтозна для кого, будь про кого, аби до кого, де […]...
- ПЕРЕХІД СЛІВ ІЗ ОДНІЄЇ ЧАСТИНИ МОВИ В ІНШУ СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ § 14. ПЕРЕХІД СЛІВ ІЗ ОДНІЄЇ ЧАСТИНИ МОВИ В ІНШУ Нові слова можуть утворюватися шляхом переходу однієї частини мови в іншу. Так, прикметник може перейти в іменник (набережна, черговий), іменник – у прислівник (зимою, кругом). ПОРІВНЯЙТЕ: Старий Дніпро синів унизу. Старий увійшов до хати, П. Куліш Помолився до образів. П. Куліш: Весною запахло, […]...
- Частини мови. Іменник ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ § 4. Частини мови. Іменник 1. Які частини мови вам відомі з початкових класів? 2. На які питання відповідають іменники? 3. Що означають іменники? 4. Прочитайте уривок із вірша Дмитра Білоуса. Що поет говорить про іменник? Який співець, поет, який письменник уперше слово вигадав – іменник? Іменник! Він узяв собі […]...
- Частини мови ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ УРОК № 3 Тема. Частини мови Мета: пригадати і поглибити відоме учням про самостійні й службові частини мови; формувати вміння розпізнавати їх у реченнях; розвивати творчу уяву учнів; виховувати ввічливість, чемність. Обладнання: підручник, текст диктанту. ХІД УРОКУ I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ IІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ […]...
- Перехід дієприкметників у інші частини мови – Дієприкметник Самостійні частини мови Дієприкметник Перехід дієприкметників у інші частини мови Дієприкметники можуть втрачати ознаку дієслів і переходити в прикметники, виражаючи постійні ознаки предмета: летюча миша, сидяча робота, спілий плід, печена картопля, смажена риба, квашена капуста, відсталі погляди та ін. Часто дієприкметники відрізняються від прикметників і наголосом. У дієприкметників наголос на корені (печене порося), у прикметників […]...
- Правопис складних числівників – Числівник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Числівник Правопис складних числівників Разом пишуться: А) складні кількісні числівники: Одинадцять, п’ятдесят, триста (трьохсот, трьомстам); Б) складні порядкові числівники й схожі з ними прикметники, останнім компонентом яких є – сотий, – тисячний, – мільйонний: Дев’ятисотий, тридцятисемитисячний, п’ятсоттридцятитисячний, двохсотий, шістдесятип’ятимільйонний, багатотисячний, кількамільйонний. Окремо пишуться: А) складені кількісні та порядкові числівники: […]...
- ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ З МОВИ (“Іменник”) Мета: перевірити рівень сформованості знань учнів за темою “Іменник”; розвивати мислення школярів, увагу, самостійність; виховувати культуру оформлення письмових робіт. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ III. КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ Варіант 1 1. Як називається зміна закінчень іменників? А) Чергування; Б) питання; В) відмінювання. 2. У якому рядку всі наведені слова – […]...
- ЧАСТИНИ МОВИ. ОСНОВНІ СПОСОБИ ЇХ РОЗПІЗНАВАННЯ ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ § 1. ЧАСТИНИ МОВИ. ОСНОВНІ СПОСОБИ ЇХ РОЗПІЗНАВАННЯ 10. Прочитайте вірш. Самостійно доберіть по 2-3 приклади слів кожної з названих у ньому частин мови. Розкажіть, що означає кожна частика мови, на які питання відповідає. Скористайтеся поданою нижче таблицею. Іменник любить називати Щоб не повторювать іменник, Завжди на ймення кожну річ: […]...
- ЧАСТИНИ МОВИ ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО & 2. ЧАСТИНИ МОВИ 44. Подані словосполучення запишіть у такій послідовності: А) іменник + прикметник; в) дієслово + іменник; Б) іменник + іменник; г) дієслово + прислівник. Цікава книжка; читати зацікавлено; герой оповідання; переказували на уроці; обговорювали з цікавістю; говорили натхненно; несподівані оцінки; влучні характеристики; значна користь; очікували продовження; екранізація твору; […]...
- Частини мови. Зв’язок прикметників з іменниками. Споріднені слова, що належать до різних частин мови Тема. Частини мови. Зв’язок прикметників з іменниками. Споріднені слова, що належать до різних частин мови. (Вправи 441-445). Мета. Повторити вивчене про іменник і прикметник, вправляти учнів у доборі споріднених слів, що належать до різних частин мови. Збагачувати мовлення учнів образними висловами, розвивати вміння вживати слова у переносному значенні. Пробуджувати бажання творити нові словесні образи, цікавість […]...
- Розбір частки як частини мови – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Розбір частки як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Розряд за значенням. 4. Особливості правопису (якщо є). Земля-трудівниця Аж парує та людям хліб готує (Народна творчість). Зразок розбору Аж – частка, модальна, виділяє й посилює значення слова парує....
- Правопис часток. Написання часток МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ЧАСТКА & 40 Правопис часток. Написання часток – бо, – но, – то, – от, – таки Частки з різними частинами мови можуть писатися разом, окремо і через дефіс. Разом Окремо 1. Словотворчі частки аби-, де-, – сь, що-, Чи-(чим-): абищо, абияк, дехто, якось, хтось, щодня, щомиті, чимало, чимдуж, але дарма що, поки […]...
- Загальне поняття про частини мови РОЗДІЛ 6. ЧАСТИНИ МОВИ § 27. Загальне поняття про частини мови 261. Іменник Прикметник Дієслово Зима Білим Прийшла Пухом Білому Покрила Землю Білий Радів Михайлик Білий Бігав Зимі Великого Ліпив Снігу Білого Катався Сніжки Пухнастого Неповторна Викотився Зупинився Гірки Завмерли Санчатах Придивився Яблуні Впізнав Снігу Михайликом Клубок Михайлик Клубочку Зайця Зустріч 262. Заголовок: “Ковзани”. Іменники […]...
- Аналіз контрольної роботи. Частини мови: повторення вивченого у 1-3 класах Тема. Аналіз контрольної роботи. Частини мови: повторення вивченого у 1-3 класах. (Вправи 90-94). Мета. Повторити інформацію про значення слова у мові та мовленні, про здатність слова розкривати різнобарвний світ навколо нас, називати предмети, дії, ознаки предметів, групуватися у частини мови. Збагачувати активний словник учнів. Виховувати бережне ставлення до використання слів у своєму мовленні. Обладнання: портрет […]...
- Частини мови і службові слова (аналітичні синтаксичні морфеми) МОРФОЛОГІЯ 2. ГОЛОВНІ ПОНЯТТЯ ГРАМАТИКИ Частини мови і службові слова (аналітичні синтаксичні морфеми) Частинами мови звуться лексико-граматичні класи повнозначних слів. Одним із найважчих завдань граматики як науки є саме розподіл слів за частинами мови. Жодна з існуючих на сьогодні класифікацій не задовольняє дослідників. Справа в тому, що принципи віднесення слів до різних частин мови і […]...
- Розбір прийменника як частини мови – Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Розбір прийменника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Похідний чи непохідний. 4. Простий, складний чи складений. 5. Відмінок слова, з яким ужитий прийменник. 6. Вимова та правопис. Поміж кущів майнув знайомий хвіст лисиці (В. Іваненко). Зразок розбору Поміж – прийменник, похідний (утворений з […]...
- Неозначені займенники – Займенник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Займенник Неозначені займенники Неозначені займенники утворюються додаванням до питально-відносних займенників префіксів Де – (дехто, деякий), Аби – (абихто, абичий), Будь – (будь-що, будь-який), хтозна – (хтозна-хто) або суфіксів – сь (хтось, щось), – небудь (скільки-небудь, чий-небудь). Неозначені займенники відмінюються так само, як питально-відносні, від яких вони утворені. У неозначених […]...
- ПРАВОПИС НЕ І НІ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ & 38. ПРАВОПИС НЕ І НІ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ 524. Прочитайте. Визначте в реченнях слова з префіксом не. Назвіть слова, ужиті з часткою не. 1. Мене, як немовлятко, сповиває і тісно в’яже музика (Д. Павличко). 2. І якусь невідому зажуру навіває та пісня мені (В. Симоненко). 3. Навіть співи звучали і […]...
- ЗАГАЛЬНЕ УЯВЛЕННЯ ПРО ЧИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНУ МОВИ. ВИМОВА І ПРАВОПИС НАЙУЖИВАНІШИХ ЧИСЛІВНИКІВ, УЖИВАННЯ ЇХ У МОВЛЕННІ Мета: ознайомити учнів з частиною мови – числівником; дати початкове уявлення про числівник, його роль у мовленні; вчити впізнавати серед слів числівники, ставити до них питання скільки? який? котрий? котра? котре? котрі? правильно вживати у мовленні та застосовувати набуті знання про числівник на практиці; розвивати зв’язне мовлення учнів; викликати інтерес до занять фізичною культурою, ХІД […]...
- Розбір сполучника як частини мови – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Розбір сполучника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Що з’єднує сполучник. 4. Сполучник сурядності чи підрядності. 5. Група за значенням. 6. Група за будовою. 7. Особливості правопису (якщо є). Сипнули врозтіч галки Чи ворони (Л. Костенко). Зразок розбору Чи – сполучник, зв’язує однорідні […]...
- ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ З МОВИ (“Іменник”). МОВНА ТЕМА № 2 Мета: перевірити рівень сформованості знань учнів за темою “Іменник”; розвивати мислення учнів, увагу, самостійність; виховувати культуру оформлення письмових робіт. ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ III. КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ 1 варіант 1. Як називається зміна закінчень іменників? А) Чергування; Б) питання; В) відмінювання. 2. У якому рядку всі наведені слова – іменники? […]...
- Морфологія як розділ мовознавчої науки. Частини мови МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ §6. Морфологія як розділ мовознавчої науки. Частини мови Морфологія – розділ науки про мову, в якому вивчаються частини мови, їхні граматичні ознаки і способи словозміни. Частини мови – це групи слів, об’єднаних за загальним значенням, граматичними ознаками, способами словозміни. Які частини мови ви вже вивчали? 51. Прочитайте вірш Грицька Бойка. Скажіть, чим […]...
- ВИВЧЕНІ ГРУПИ ОРФОГРАМ ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО & 3. ВИВЧЕНІ ГРУПИ ОРФОГРАМ 49. Прочитайте слова. Які труднощі можуть виникнути щодо написання кожного з них? Чесний, серйозний, запорізький, ковальський, не спиться, переможеш, розчервонітися, допомагати, примиритися, безмежжя, синьо-жовтий, жовтогарячий, камінчик, духмяний, шістнадцять, шістдесят, прегарний, Ігорович, ЗНО, ВНЗ, пів-Європи, пів’яблука, непримиренний, львів’янці, надвечір’я. – Який розділ науки про мову вивчає правопис […]...
- Частини мови. Дієслово. Часові форми дієслів Тема. Частини мови. Дієслово. Часові форми дієслів. (Вправи 436-440). Мета. Повторити вивчене про дієслово, формувати навички грамотного письма ненаголошених закінчень дієслів. Розвивати уяву, логічне мислення. Пробуджувати бажання дружити, допомагати друзям. Обладнання: таблиця правопису особових закінчень дієслів, роздатковий матеріал, підручник, зошит. Хід уроку I. Організація класу. Мотивація навчальної діяльності. Привітання, побажання хорошого настрою. Висловлювання дітьми їхніх […]...
- ЧАСТИНИ МОВИ. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО Мета: відновити і закріпити знання учнів про слова – назви предметів, ознак, дій; повторити поняття “частини мови”, “іменник”, “прикметник”, “дієслово”; формувати вміння розрізняти частини мови за питаннями, відрізняти їх від службових слів, правильно вживати у мовленні; розвивати вміння аналізувати, систематизувати мовні явища; виховувати інтерес до вивчення мови. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ […]...
- Частини мови (загальне поняття) Частини мови (загальне поняття) 231. Місто, сквери, міліціонери, діти – іменники. 232. ЗИМовому (зими). ЖИТлу (жити). ВЕЛикі (велетень). Синиці, Славко, дідусем – назви істот. Великі – малі, більші – менші. 233. Білий снігу-сніженьку, простели доріженьку, Новий рік стрічати від хати до хати. (який?) Білий — прикметник; (що зроби?) простели – дієслово; (що?) рік – іменник; […]...
- Розбір вигуку як частини мови – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Розбір вигуку як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Група за значенням. 4. Особливості вимови і правопису. 5. Розділові знаки. Ох, коли б хоч виїхати з сього мертвого лісу, побачити дорогу, хату (М. Коцюбинський). Зразок розбору Ох – вигук, виражає почуття занепокоєння, тривоги, вимовляється […]...
- Значущі частини слова. Правопис. Написання префіксів пре-, при-, прі Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 99 Тема. Значущі частини слова. Правопис. Написання префіксів пре-, при-, прі – Мета: – навчальна: повторити й поглибити знання учнів про префікси як значущі частини слова, сприяти зміцненню навичок їхнього виділення; формувати загально пізнавальні вміння знаходити префікси пре-, при-, прі-, визначати їхню роль у словах, удосконалювати навички правопису; – розвивальна: […]...
- Розбір вигука як частини мови – Вигук як особлива частина мови Службові частини мови Вигук як особлива частина мови Розбір вигука як частини мови 1. Слово. Частина мови. 2. Розряд, що виражає. 3. Будова, походження. 4. Правопис, розділові знаки. Зразки розбору вигука Ох, і сом же був! Ну, йди вже, йди! Кузьма Дем’янович! Агов! Де ви? Агов-гов-гов! І раптом: – Б-б-ба-бах! Так ото зібрались і кажете […]...